4. 2. Методика написання контрольної роботи студентами денної форми навчання

Написання домашньої контрольної роботи з курсу «Історія України» має на меті привчити студентів до самостійної роботи з декількома групами історичних джерел, поглибити вміння аналізу історичних фактів, виокремлення важливих подій з історії України у поєднанні із загальноісторичними тенденціями розвитку інших держав.

Студентам пропонується підготувати інформацію з двох питань, які стосуються тем 9, 10, 11 навчальної програми з курсу «Історія України» й охоплюють хронологічно період другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Домашня контрольна робота виконується студентом від руки або на окремих аркушах будь-якого формату, або в загальному зошиті. При підготовці роботи студент повинен користуватися різними науковими джерелами (підручником, навчальним посібником, науковими статтями, монографіями, спогадами тощо), виділяючи в них найсуттєвіше, з обов’язковими висновками.

Пропоновані нижче 20 варіантів розподіляються між студентами за алфавітним списком групи в навчальному журналі. Домашня контрольна робота є не просто необхідним допуском для студента до складання іспиту, але й способом отримання додаткових балів. Максимальна оцінка – 10 балів (по 5 балів за кожне питання) – ставиться лише за умови повної відповіді на пропоновані запитання, із глибокими висновками та власною точкою зору студента на проблему, яка розглядається. В іншому разі – робота оцінюється, виходячи лише з 8 балів (4 бали за кожне питання).

Питання на домашню контрольну роботу

Варіант 1.

1. Західні науковці вважали, що процес відбудови народного господарства СРСР, зруйнованого війною, триватиме 25–100 років, але його було відбувано фактично за роки четвертої п’ятирічки. Чим Ви це поясните?

2. Розкрийте основні події та процеси, пов’язані з формуванням нових політичних партій у другій половині 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст., порівняйте їх програми і практичну діяльність.

Варіант 2.

1. Проаналізуйте, що означала «відлига» в духовній сфері. Покажіть її обмеженість в культурному житті.

2. Проаналізуйте найважливіші рішення, пов’язані з проголошенням і розбудовою Української незалежної держави в сучасних умовах.

Варіант 3.

1. З’ясуйте, чим відрізнялися погляди та діяльність «шістдесятників» та дисидентів в Україні.

2. Визначте міжнародні, загальносоюзні та національні чинники, що сприяли проголошенню незалежності України.

Варіант 4.

1. Проаналізуйте внутрішню та зовнішню політику М. Хрущова та доведіть її суперечливий характер.

2. Автори навчального посібника «Історія України» (Б. Лановик та М. Лазарович), аналізуючи наслідки серпневого путчу 1991 р. для України, зазначають: «Подальша доля України вирішилася несподівано з точки зору поточного моменту, але закономірно з огляду на її тисячолітню історію». У чому Ви вбачаєте несподіваність, а в чому закономірність тих подій, що відбулися в Україні після серпневого путчу?

Варіант 5.

1. Чому, на Вашу думку, період 1964–1985 рр. називали «застоєм»? Доведіть це на прикладі України.

2. Визначте місце незалежної України на міжнародній арені.

Варіант 6.

1. Доведіть суперечливий характер розвитку культури України в 60-80-ті рр. ХХ ст.

2. На початок літа 1991 р. більшість союзних республік прийняли закон про суверенітет. Ці події деякі дослідники називають «парадом суверенітетів». Що дало підстави для такої назви? Чи поділяєте Ви цю думку? Свою точку зору обґрунтуйте.

Варіант 7.

1. Дисидентський рух: причини виникнення, етапи, його основні напрямки, соціальна база, представники. Чому дисидентський рух не набув масовості в Україні?

2. Проаналізуйте стан промисловості та сільського господарства України на етапі «перебудови» (1985–1991).

Варіант 8.

1. Як Ви розумієте наведене нижче висловлювання? Яке значення мала діяльність українських «шістдесятників» для подальшого розвитку країни?

«Світ шістдесятників – парадоксальний, контрастний: Ґвалт – і спротив, бунт – і втеча, крик – і мовчання, спопеляючий біль – і непохитна віра в прийдешню свободу, у те, що – попри все! – є і буде жива земля і ми разом з нею будемо!»

Б. Тихолоз

2. Виокремте причини розпаду СРСР. Проаналізуйте закономірність чи випадковість даного явища. Визначте місце інтеграційних процесів у сучасному світі та місце пострадянських республік, в першу чергу України, у них.

Варіант 9.

1. На ХХІІ з’їзді КПРС радянським урядом було взято курс «на зближення та злиття націй». Як Ви розумієте поняття «зближення та злиття націй»? Які наслідки мала ця політика для України?

2. Дайте власний аналіз економічному, політичному та культурному розвитку України за період її незалежності (1991–2014).

Варіант 10.

1. Чим був зумовлений ідеологічний наступ тоталітарного режиму («ждановщина») у другій половині 40-х рр.? Визначте характерні риси цієї політики.

2. Дайте коротку характеристику періоду «перебудови». Проаналізуйте, у чому полягали прорахунки влади. Чи погоджуєтеся Ви із твердженням, що розпад СРСР пов’язаний із невдалою внутрішньою та зовнішньою політикою М. С. Горбачова?

Варіант 11.

1. Історик О. Бойко так оцінює наслідки боротьби з космополітизмом: «У літературі та театрі по суті зникло поняття мистецької школи; …остаточно щезла атмосфера творчої змагальності; театральна та літературна критика фактично перетворились із засобу стимулювання творчості на засіб втримання митців у рамках офіційного «соціального замовлення». Чи згодні Ви з автором? Висловте своє ставлення до причин і наслідків боротьби влади з «безрідними космополітами».

2. Г. Харт, претендент на посаду президента США, писав: «Горбачов та його союзники не уявляли собі у повній мірі ту багатоярусну систему, яку вони успадкували, і недооцінили її протидію змінам. Вони прийшли до керівництва переконані, що багато чого треба міняти і що сплячій економіці необхідно буде дати, простіше кажучи, м’якого стусана під зад. У чому і полягала суть «прискорення»?

Наскільки влучно, на Вашу думку, автор пояснює зміст політики прискорення? Як би її розтлумачили Ви?

Варіант 12.

1. Політолог М. Джилас зазначає, що Сталін «перетворив відсталу Росію на промислову державу та імперію… він реально створив найбільш несправедливе суспільство сучасності, якщо не взагалі в історії – у будь-якому випадку, воно однаковою мірою несправедливе, нерівноправне і невільне». Прокоментуйте оцінку дослідника.

2. Дані соціологічного опитування (2000 р.) показали, що Церкві в Україні довіряє 33,7 % громадян. За висновками соціолога Л. Шангіної, це пояснюється такими причинами: 1) наявність міжцерковних протиріч, які іноді доходять до силового протистояння; 2) невідповідність богослужінь сучасному ритму життя; 3) очевидні ознаки зближення Церкви і влади; 4) недостатня участь Церкви в процесах, що відбуваються в державі й суспільстві.

Поясніть, які аргументи і факти використовувала науковець, виділяючи дані причини. Наведіть приклади міжцерковних конфліктів в Україні. Висловте своє ставлення до релігійної ситуації в незалежній Україні.

Варіант 13.

1. Філософ М. Попович висловив таку думку про Сталіна і сталінізм: «Хвора не людина, яка 30 мільйонів розстріляла, а хворе суспільство, яке не чуло за тими 30-ма мільйонами крові, болю, жаху, маленьких дітей, яких осиротили чи вбили. Поки не доведемо суспільство до того стану, щоб воно цей біль відчувало в мільйон разів гостріше, ніж убивство 12 людей, ми не можемо бути спокійними».

Чи погоджуєтеся Ви з автором? Чому, на Вашу думку, сталінські ідеї й досі живі?

2. Дослідниця К. Віннер зауважує: «Після московського путчу політичні кордони було швидко змінено, але змінити культурні бар’єри виявилося не так легко. На відміну від масової підтримки політичної самостійності України, ставлення до культурних змін у новій державі виявилося набагато стриманішим… Здобувши незалежну державу, націоналістичні лідери спробували утвердити зв’язок між особою і державою через національну культуру. Проте ці спроби наразилися на могутню інерцію суто совєтського самоусвідомлення… Цінності і звичаї, притаманні совєтській системі, ностальгія за соціально безпечним совєтським життям серйозно перешкоджають утвердженню нових, національних критеріїв самовизначення особи і суспільства…».

У чому авторка вбачає двоїстість самоусвідомлення більшості українців після розпаду СРСР? Чи згодні Ви з такою точкою зору? Запропонуйте шляхи вирішення даної проблеми.

Варіант 14.

1. На ХХІІ з’їзді КПРС (1961 р.) було ухвалено нову Програму партії, яка проголошувала: «Найвища мета партії – побудувати комуністичне суспільство, на прапорі якого написано: «Від кожного – за здібностями, кожному – за потребами»… У найближче десятиліття (1961–1970 роки) Радянський Союз… перевершить за виробництвом продукції на душу населення наймогутнішу країну капіталізму США; … всім буде забезпечено матеріальний достаток; … в основному будуть задоволені потреби радянських людей у впорядкованих житлах; зникне важка фізична праця; СРСР стане країною найкоротшого робочого дня…

Партія урочисто проголошує: нинішнє покоління радянських людей житиме при комунізмі!»

Наскільки реальними були заплановані досягнення для радянської економіки? Для чого була потрібна така програма?

2. О. Мотиль доводив, що зародження в Україні дисидентства спричинене згортанням «хрущовської відлиги» і наступом на політичні і національні права. В. Ісаїв та В. Кравченко твердять, що дисидентство було пов’язане насамперед із соціально-економічною напруженістю. Висловте своє ставлення до причин появи дисидентства, деталізуйте, що конкретно мали на увазі історики, виокремлюючи їх. Спробуйте визначити характерні риси українського дисидентства, порівнявши, зокрема, з російським.

Варіант 15.

1. За О. Субтельним, «часи Хрущова, цілком очевидно, були перехідним етапом радянської історії. Незважаючи на численні невдачі, розчарування і несподівані наслідки від реформ та експериментів, усе ж таки вдалося перетворити СРСР із країни, де правлять терор і драконівська політика, на більш раціональну систему господарювання, орієнтовану на передову індустріальну технологію». Чи згодні Ви з цією оцінкою? Свою відповідь обґрунтуйте.

2. Проаналізуйте політичні й економічні взаємини України та Російської Федерації. Чому вони є суттєвими для нашої держави? Які проблеми вже вирішені, а які потребують доопрацювання? Від чого залежить розв’язання проблемних питань у взаєминах цих держав?

Варіант 16.

1. Схарактеризуйте рівень життя населення України наприкінці 1950-х – на початку 1960-х років. Яким чином перетворення, здійснені М. Хрущовим, змінили соціальне обличчя пересічного радянського громадянина?

2. Проаналізуйте, чим була зумовлена поява ще за часів перебування при владі Л. Брежнєва такого економічного явища, як дефіцит. До яких наслідків в поведінці «радянської людини» він приводив? Свою думку підтвердьте конкретними прикладами.

Варіант 17.

1. Як Ви вважаєте, друга половина 1960-х – перша половина 1980-х років були періодом піднесення чи занепаду української культури? Свою думку обґрунтуйте.

2. Визначте, якими були основні прояви кризи радянської моделі розвитку середини 60-х – початку 80-х рр. ХХ ст. у таких сферах: економіка, політика, ідеологія та мораль, екологія.

Варіант 18.

1. У 1956 р. було скасовано кримінальну відповідальність робітників та службовців за самостійне залишення підприємства, а селяни отримали паспорти й можливість вільно виїжджати на навчання чи роботу до міст. Чи стало після цього радянське суспільство схожим на західне суспільство ліберальної демократії? Відповідь обґрунтуйте.

2. За роки незалежності України поступово зменшився вплив у суспільстві лівих політичних партій, зокрема Комуністичної, проте останнім часом ліві партії знову стають популярними. Поясніть, чим зумовлені ці процеси.

Варіант 19.

1. Як Ви вважаєте, репресії другої половини 1940-х – початку 1950-х рр. були логічним продовженням репресій 1930-х рр. чи мали іншу природу і причини? Свою думку обґрунтуйте.

2. «Не все те інтернаціоналізм, що на інтернаціоналізм схоже… І не все те націоналізм, що протилежна сторона оголошує націоналізмом або сепаратизмом. Не все те братство, що на братство претендує»; «…Русифікаторському насильству я пропоную протиставити одне: свободу публічного і чесного обговорення національних справ, свободу національного вибору, свободу національного самопізнання, самоусвідомлення… Тоді не треба буде слідкувати за кожним українським словом… І не доведеться запаковувати в кадебістські «ізолятори» людей, уся провина яких у тому, що вони люблять Україну синівською любов’ю й занепокоєні її долею…»

Які ідеї відстоює автор цитованої праці? Що Ви можете сказати про феномен українського дисидентства, зокрема її правозахисної течії? Чи закономірною була поява такого явища в Радянському Союзі й Україні зокрема?

Варіант 20.

1. Історик С. Кульчицький вважає, що боротьба УПА проти комуністичного режиму і насильницькі зворотні дії режиму були громадянською війною. Його колега Ю. Шаповал визначає ці події як боротьбу патріотів за свободу і незалежність свого народу проти колонізаторів. Якої думки дотримуєтесь Ви?

2. За висновками М. Восленського, «в СРСР дешеві не товари народного споживання, а товар «робітнича сила»… Аби ця робоча сила зберігала здатність до виробництва і власного відтворення на визначене, вузько окреслене коло необхідних для неї товарів і послуг, установлені, із західної точки зору, низькі ціни. …Для маси радянських трудящих такі ціни зовсім не низькі, а просто доступні. Розмір таких цін приведений у відповідність до рівня зарплати в СРСР».

Прокоментуйте думку дослідника. Визначте причини і наслідки подібної політики оплати праці та ціноутворення.