- •Методичні вказівки щодо проведення практичних занять
- •2014 Року
- •І. Пояснювальна записка
- •2 Тематичний план практичних занять
- •3 Методичні вказівки щодо виконання практичних робіт Практичне заняття
- •Поняття про фізичні і органолептичні властивості води
- •Визначення температури води
- •Визначення запаху води
- •Визначення прозорості води
- •Визначення смаку води
- •Визначення каламутності води
- •Визначення кольоровості води
- •Хід роботи визначення температури води
- •Визначення запаху води
- •Визначення смаку води
- •Визначення прозорості води
- •Визначення каламутності води
- •Вихідні та дослідні дані
- •Обчислення
- •Визначення кольоровості води
- •Практичне заняття
- •Хід роботи
- •Практичне заняття
- •Аргентометричне титрування хлоридів
- •Хід роботи Відбір та консервування проб
- •Пробопідготовка
- •Виконання вимірювань
- •Практичне заняття
- •Визначення сульфатів гравіметричним методом аналізу
- •Хід роботи
- •Визначення сульфатів фототурбідіметричним методом аналізу
- •Хід роботи
- •Практичне заняття
- •Хід роботи Відбір і підготовка проб до аналізу
- •Проведення аналізу
- •Обчислення результатів аналізу
- •Практичне заняття
- •Хід роботи Підготовка до аналізу
- •Проведення аналізу
- •Обробка результатів аналізу
- •Практичне заняття
- •Хід роботи Відбір і підготовка проб до аналізу
- •Проведення аналізу
- •Обробка результатів аналізу
- •Практичне заняття
- •Хід роботи
- •Проведення аналізу
- •Обробка результатів аналізу.
- •Практичне заняття
- •Хід роботи Проведення аналізу
- •Практичне заняття
- •Хід роботи Проведення аналізу
- •Практичне заняття
- •Хід роботи Підготовка до аналізу
- •Визначення вмісту флуору прямим методом (без відгону)
- •Проведення аналізу
- •Обробка результатів аналізу
- •Практичне заняття
- •1. Середнє арифметичне значення концентрації компонента с хімічного складу води за вибраний j-й інтервал часу:
- •Хід роботи
- •Рекомендована література Основна
- •Допоміжна
Обробка результатів аналізу
Для побудови калібрувального графіку за стандартними розчинами виміряні значиння оптичних густин, які подані в таблиці 1.
Таблиця 1. Результати вимірювання оптичної густини стандартних розчинів за допомогою фотоколориметра КФК – 2 при λ=520 – 550 нм
М, мг |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Д1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Д2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Д3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Дсер |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За отриманими даними будують калібрувальний графік залежності оптичної густини стандартних розчинів від концентрації флуору і проводять розрахунки
Масову концентрацію флуорид-йонів С, обчислюють за формулою:
,
мг/л,
де V – об’єм досліджуваної води;
а – маса флуоридів в пробі , визначена за калібрувальним графіком, мг
Рекомендована література /2.11/
Практичне заняття
Тема роботи: «Статистична обробка даних вихідної гідрохімічної інформації»
Мета роботи: навчитися проводити статистичну обробку даних гідрохімічної інформації
Обладнання та матеріали:
Результати хімічних аналізів (мінералізація) поверхневої води р. Хорол,
Мікрокалькулятор
Вимоги щодо виконання практичної роботи: ознайомитися з теоретичним матеріалом теми за рекомендаційною літературою і даною інструкцією, виконати завдання та оформити звіт
Теоретичні основи
Існуючий на сьогодні підхід до характеристики якості води основний на зіставленні з відповідними нормативними показниками результатів визначення хімічного складу, фізичних властивостей, бактеріологічних характеристик води в окремих точках водного об'єкту. Для отримання узагальнених даних спостережень, які дозволяють оцінювати мінливість забрудненості води в часі або просторі, широко використовують статистичний метод обробки даних.
Попередніми умовами виконання статистичних розрахунків являється вибір репрезентативної довжини ряду спостерігаємих значень показника якості води, що розглядається та вибракування сумнівних даних. Не повинна мати місце зміна методики відбору і аналізу проб води по відношенню до показника, що розглядається, особливо тоді. Коли не можуть бути отримані перехідні коефіцієнти ( поправки).
Для обробки гідрохімічної інформації використовуються такі статистичні оцінки стану водних об'єктів:
1. Середнє арифметичне значення концентрації компонента с хімічного складу води за вибраний j-й інтервал часу:
=
,
де Сj – результати спостережень за даним компонентом на протязі j-го періоду ;
Ni – кількість спостережень на протязі періоду (приймається 20 спостережень).
Величиною
оцінюється середній рівень забрудненості
за період на даному пункті (створі або
ділянці річки), що дозволяє порівнювати
рівні забрудненості по даному компоненту
С хімічного складу за різні періоди або
на різних водних об’єктах.
2. Середньоквадратичне відхилення:
σ =
Середньоквадратичне відхилення (міра розсіювання результатів) використовується як оцінка стійкості концентрацій величини С на даному об’єкті (створі) спостереження за період.
3. Похибка середнього арифметичного значення (як оцінка достовірності отриманих результатів):
4. Значення коефіцієнту асиметрії:
Асиметрія розподілу величини С характеризує відхилення членів ряду відносно середнього значення.
5. Повторюваність результатів з перевищенням ГДК:
де
- кількість результатів С
з ряду
(і=1; N
),
значення яких перевищують величину
ГДК.
Повторюваність
перевищень ГДК відображає емпіричні
закони розподілу частот появи компонентів
в інтервалах концентрацій, що
спостерігаються. На відміну від С
ця
оцінка тісно зв'язана з діючими нормативами
якості води і дозволяє отримувати
безпосереднє уявлення про ступінь їх
порушень на водному об'єкті.
Початок розрахунку роботи рекомендується проводити за формою таблиці 1:
№ хімічного аналізу |
C |
C - |
(C
-
) |
(C - ) |
1 |
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
20 |
|
|
|
|
Завдання до практичної роботи:
Провести статистичну обробку даних гідрохімічної інформації
