2.2. Основні види казок та їх вплив на розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку

У роботі з дітьми дошкільного віку використовують різні види казок. Для розвитку пізнавальної активності використовують такі види казок як: 1. Психологічно-повчальна казка, структура якої підпорядкована дидактично-виховним функціям, розрахованих на стимулювання розвитку пам’яті, сприйняття та мислення дитини. Це твір, обсягом більший за релаксаційну казку, як правило, це декілька сторінок тексту, адресований дітям, в яких описано переживання труднощів, героїв, які можуть спіткати кожну дитину у період зростання і розвитку [23, с. 15]. Тому фабули таких творів описують такі теми і ситуації, з якими дитина може зіткнутися кожен день в реальному житті наприклад, перебування в лікарні, розлука з близькими, візит до стоматолога, перші дні в дитячому садочку, перебування в таборі, конфлікти з однолітками чи батьками та ін. Вони відносяться до пізнавальної активності, спонукають до зміни в поведінці дитини дошкільного віку через запропоновані їм нові варіанти і способи вирішення дитячих страхів і проблем. Однак, такі твори не позбавлені при цьому елементів “магічності, дивовижності”,  оскільки їх героями можуть бути не тільки “справжні” діти, але й інші казкові герої – звірі, рослини, предмети, які часто долають стереотипи, приписані їм ще з часів Езопа, наприклад віслюк перестає бути впертим, заєць – боягузом і не втікає перед труднощами, а повертається до них обличчям і т.д. Завдяки цьому дитина дошкільного віку ототожнює себе з героєм і, таким чином, розширює свій репертуар поведінки. Слід при цьому додати, що цей різновид казки має вплив на емоції, допомагає розібратися у власних почуттях, а через зв’язок з конкретною ситуацією, яка ці почуття викликає, полегшує їх розуміння, розширює словарний запас, заохочує до розмови про власні проблеми, під безпечним казковим “прикриттям”, а також мотивує дитину до пошуку нових рішень. Психологічно-повчальною казкою може виступити розповідь “Червона Шапочка”, “Сестриця Оленка та братик Іванко”, “Пані метелиця” [16 с. 95-98].  2. Дидактична казка – найпростіша і ненав’язлива казка, яку найчастіше використовують в роботі з дітьми дошкільного віку. Мета дидактичної казки – передати дитині нові знання, вміння та навички [16 с. 98-99]. Найчастіше така казка закінчується невеликим простим завданням що пов’язане з темою казки, яке дитина повинна виконати вдома. Коло знань, умінь і навичок, яким навчає дидактична казка, обширний. Це може бути замаскована під казку проста розповідь про те,    як і навіщо потрібно уважно переходити дорогу, вітати своїх друзів зі святами, наприклад, з днем ​​народження,  навчитися самостійно одягатися чи заварювати чай, як і навіщо потрібно прибирати на місце іграшки, бути ввічливими з оточуючими людьми. Таким чином дидактична казка допомагає дитині розвивати пізнавальну активність, формуючи мислення, увагу тощо [16 с. 99-100]. Дидактична каз­ка є ефективним засобом емоційно-образного підсилення пізнаваль­них інтересів на інтегрованих заняттях, в якій головне не сюжетність, а одухотворення певних фактів, властивостей, засобів виразності предметів. Прикладом можуть бути казки, які створюються педагогами для пояснення навчального матеріалу. При цьому абстрактні символи, цифри, букви, звуки, арифметичні дії тощо, уособлюються, створюється казковий образ світу, в якому вони живуть. Дидактичні казки можуть розкривати сенс і важливість певних знань для дитини. Прикладами таких казок може бути розповідь “Троє поросят”, “Три ведмеді” та “Рукавичка” [16 с. 100-110]. 3. Казка з завданнями. Серед цікавих завдань особливу увагу займають казкові завдання, тобто  завдання із казковими образами, казковими сюжетами. Здається, казка і математика – поняття несумісні, проте казкова форма дозволяє запровадити незвичні, захоплюючі ситуації у математичних  завданнях. Саме таке з’єднання сприятливе  для підготовки дітей дошкільного віку до навчання, оскільки через казкові елементи педагог може знайти шляхи до пізнавальної активності дитини. Читаючи такі казки із завданнями,  дитина знайомиться з основними поняттями, такими як: “пори року”, “кольори”, “розмір”, “кількість”, “якість”, “положення в просторі”, “емоції” та багатьма іншими. А ігрові завдання розвивають логічне мислення, пам’ять, увагу, уяву та сприймання, вчать розрізняти предмети за певними ознаками. Зустріч дітей із знайомими героями казок не залишає  їх байдужими, казка викликає в дітей радість та інтерес. Відомий математик А. Макрушевич зазначав, що людина, яку не виховують  на казках, важче сприймає світ ідеальних прагнень, завдяки казці починає відрізняти реальне від незвичного, що не можна розвивати, минаючи казку, як уяву, а й перші навички критичного мислення. Казки потрібні, особливо в вивченні нового матеріалу, який вимагає розвитку  уяви, вміння обмірковувати запропоновану ситуацію, виявляти і використовувати необхідну інформацію ухвалення рішення. До такої казки дитина може повертатися неодноразово для читання і роботи над розвиваючими завданнями. Прикладами таких казок є “Хлопчик-мізинчик”, “Подарунки феї”, “Віслюкова шкіра” та інші [54, с. 35]. 4. Народні казки допомагають розвинути соціально-моральний розвиток дітей. Казкові розповіді формують у дітей дошкільного віку соціально-моральний розвиток, тобто допомагають оволодіти навичками відображення позитивних та негативних персонажів. Формують емоційно-ціннісний розвиток дитини дошкільного віку, викликають радість і захоплення від зустрічі з колобком, адекватно реагувати на події та ситуації, емоційно сприймати зміст казки. Найголовніше те, що народні казки формують пізнавальний розвиток дітей дошкільного віку, допомагають розвивати увагу, мислення, вміння спостерігати і розрізняти різні фігури, кольори. Прикладом таких казок можуть бути “Колобок”, “Курочка ряба”, “Ріпка” та інші. Отже, проаналізувавши види казок та їх вплив на розвиток пізнавальної активності дітей дошкільного віку можна зробити висновок, що казка розвиває у дитини дошкільного віку складові пізнавальної активності такі як: пам’ять, мислення, увагу, уяву, мовлення, сприйняття та стимулює до навчання.