- •Відповіді на екзаменаційні питання з дисципліни «Основи охорони праці»
- •Дати визначення поняття «Охорона праці». Назвати законодавчі акти з охорони праці в Україні.
- •Визначити поняття охорони праці. Назвати її завдання та складові частини.
- •Визначити та охарактеризувати законодавчу та нормативну база України про охорону праці.
- •Проаналізувати Конституцію України та Кодекс законів про працю України щодо питань охорони праці. Конституція України щодо питань охорони праці
- •Кодекс законів про працю України
- •Вказати та проаналізувати законодавчі акти України, в яких закріплена турбота держави про охорону праці.
- •Вказати обов'язки роботодавця з забезпечення здорових умов праці в установі.
- •Проаналізувати державний нагляд і громадський контроль за охороною праці. Органи державного нагляду за охороною праці
- •Громадський контроль
- •Проаналізувати відповідальність працівників за порушення вимог охорони праці.
- •Проаналізувати Закон України «Про охорону праці» щодо відповідальності працівників за порушення вимог безпеки праці.
- •Назвати основні законодавчі акти щодо охорони праці. Проаналізувати державне управління охороною праці.
- •Органи державного нагляду за охороною праці
- •Вказати повноваження служби з охорони праці в установі.
- •Визначити службу охорони праці на підприємстві, в установі. Вказати її основні завдання.
- •Проаналізувати функції служби з охорони праці на підприємстві.
- •Охарактеризувати управління охороною праці в установі. Назвати види навчань з питань охорони праці.
- •Навчання з питань охорони праці
- •Визначити порядок стажування та допуску до роботи.
- •Охарактеризувати інструктажі з охорони праці. Визначити ефективність навчань з охорони праці.
- •Вказати види інструктажів з охорони праці. Охарактеризувати первинний інструктаж з охорони праці робітників.
- •Вказати види інструктажів з охорони праці. Охарактеризувати цільовий інструктаж з охорони праці.
- •Описати організацію проведення інструктажів з охорони праці з працівниками. Охарактеризувати позаплановий інструктаж.
- •Назвати види інструктажів з охорони праці. Охарактеризувати вступний інструктаж з охорони праці.
- •Охарактеризувати інструкції з охорони праці в установі.
- •Проаналізувати інструкції з охорони праці на робочих місцях у комп’ютерних підрозділах.
- •Визначити поняття нещасних випадків на виробництві. Вказати причини нещасних випадків на виробництві.
- •Описати порядок розслідування нещасних випадків на виробництві та складання актів за формою н-1.
- •Визначити поняття виробничої травми. Описати заходи щодо профілактики виробничого травматизму.
- •Визначити поняття нещасного випадку на виробництві. Надати класифікацію нещасних випадків на виробництві.
- •Визначити професійне захворювання. Надати класифікацію професійних захворювань.
- •Визначити небезпечні та шкідливі виробничі фактори виробництва. Надати їх характеристику та засоби захисту.
- •Проаналізувати небезпечні та шкідливі фактори, що виникають при експлуатації персональних комп’ютерів.
- •Визначити небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Описати заходи захисту від небезпечних та шкідливих виробничих факторів в комп’ютерних підрозділах.
- •Проаналізувати заходи безпеки при роботі на персональному комп'ютері.
- •Визначити поняття фізіології праці. Вказати фізіологічні особливості різних видів діяльності.
- •Визначити гігієну праці та виробничу санітарію. Надати загальну характеристику трудового процесу з використанням пк.
- •Проаналізувати фізіологічні особливості різних видів діяльності.
- •Охарактеризувати фізичну та розумову діяльності людини.
- •Визначити мікроклімат виробничих приміщень, назвати його параметри. Охарактеризувати повітря робочої зони.
- •Проаналізувати вимоги до освітлення виробничих приміщень.
- •Визначити шум і вібрацію. Проаналізувати вплив шуму і вібрації на організм. Описати засоби захисту від шуму та вібрації.
- •Визначити поняття «Безпека праці». Проаналізувати заходи безпеки праці.
- •Проаналізувати загальні вимоги до безпечності технологічного обладнання.
- •Проаналізувати загальні вимоги до безпечності технологічних процесів.
- •Проаналізувати загальні вимоги до безпеки розташування виробничого обладнання та організації робочих місць.
- •Визначити електробезпеку. Описати дію електричного струму на людину, назвати види ураження людини електрострумом.
- •Проаналізувати електробезпеку при роботі з персональним комп’ютером.
- •Проаналізувати основні засоби захисту від ураження електрострумом.
- •Описати порядок надання першої (долікарської) допомоги потерпілим.
- •Визначити пожежну безпеку. Описати порядок дії працівників комп’ютерного підрозділу у випадку виникнення пожежі.
- •Визначити пожежну безпеку. Проаналізувати процес та причини виникнення пожеж.
- •Визначити основи пожежної безпеки. Описати заходи пожежної безпеки.
Проаналізувати заходи безпеки при роботі на персональному комп'ютері.
Заходи щодо усунення небезпеки ураження електричним струмом зводяться до правильного розміщення устаткування та електричних кабелів. Інші заходи щодо забезпечення електробезпеки, збігаються з загальними заходами пожежо- та електробезпеки.
В якості профілактичних заходів для забезпечення пожежної безпеки слід використовувати скриту електромережу, надійні розетки з пожежобезпечних матеріалів, силові мережі живлення устаткування виконувати кабелями, розрахованими на підключення в 3-5 разів більшого навантаження, включати й виключати живлення обладнання за допомогою штатних вимикачів. Треба регулярно робити очистку внутрішніх частин комп'ютерів, іншого устаткування від пилу, розташовувати комп'ютери на окремих неспалюваних столах. Для запобігання іскріння необхідно рідше встромляти і виймати штепсельні вилки з розеток.
Екран дисплея повинен бути розташованим перпендикулярно до напрямку погляду. Якщо він розташований під кутом, то стає причиною сутулості. Відстань від дисплея до очей повинна трохи перевищувати звичну відстань між книгою та очима. Перед екраном монітора, особливо старих типів, повинен бути спеціальний захисний екран. При його відсутності треба сидіти на відстані витягнутої руки від монітора. Ще одним моментом, який стосується зору, є необхідність створення неоднорідного поля зору. Для цього можна розвісити на поверхнях (стінах) плакати та картини, виконані у спокійних тонах. Наприклад, пейзажі.
Важливою є форма спинки крісла, яка повинна повторювати форму спини. Висота крісла повинна бути такою, щоб користувач не почував тиску на куприк або стегна. Крісло бажано обладнати бильцями. Його потрібно встановити так, щоб не треба було тягтися до клавіатури. Періодично користувачу необхідно рухатися, вчасно змінювати положення тіла і робити перерви у роботі.
При напруженій роботі за комп'ютером щогодини необхідно робити перерву на 15 хвилин через кожну годину і треба займатися іншою справою. Декілька разів на годину бажано виконувати серію легких вправ для розслаблення.
Наслідками регулярної роботи з комп'ютером без застосування захисних засобів можуть бути: захворювання органів зору (60% користувачів); хвороби серцево-судинної системи (20%); захворювання шлунково-кишкового тракту (10%); шкірні захворювання (5%); різноманітні пухлини.
Режим праці та відпочинку при роботі з персональною електронно-обчислювальною машиною (ПЕОМ) залежить від категорії трудової діяльності. Всі роботи з ПЕОМ ділять на три категорії. Перша - епізодичне зчитування і робота з інформацією не більше 2-х годин за 8-годинну робочу зміну. Друга - зчитування інформації або творча робота не більше 4-х годин за восьми годинну зміну. Третя - зчитування інформації або творча робота тривалістю більше 4-х годин за зміну.
Визначити поняття фізіології праці. Вказати фізіологічні особливості різних видів діяльності.
Фізіологія праці – це галузь фізіології, що вивчає зміни стану організму людини в процесі різних форм трудової діяльності та розробляє найбільш сприятливі режими праці і відпочинку. Поняття діяльності нерозривно пов'язано як з ідейними явищами (ціль, план, інтерес і т.д.), так і трудовими рухами. В основі діяльності людини лежать фізіологічні і біохімічні процеси, що протікають в організмі, і, насамперед, у корі головного мозку. Вивчення трудової діяльності передбачає визначення фізіологічного змісту праці (фізичне навантаження; нервова й емоційна напруженість; ритм, темп і монотонність роботи, обсяги інформації що отримується і переробляється). Ці дані дозволяють визначити навантаження на організм під час роботи і розробити раціональні режими праці та відпочинку, раціональну організацію робочого місця, провести професійний відбір і таким чином забезпечити оптимальну працездатність людини на протязі тривалого часу.
У будь-якій трудовій діяльності виділяють два компоненти: механічний і психічний.
Механічний компонент визначається роботою м'язів. Складні трудові процеси складаються з простих м'язових рухів, які регулюються нервовою системою. Під час роботи м'язів до них посилено надходить кров, що поставляє живильні речовини і кисень та видаляє продукти розпаду цих речовин. Цьому сприяє активна робота серця і легень, для інтенсивної роботи яких теж необхідні додаткові витрати енергії.
Психічний компонент характеризується участю в трудових процесах органів почуттів, пам'яті, мислення, емоцій і вольових зусиль.
Фізіологічні особливості різних видів діяльності
Вихідною методологічною базою охорони праці як наукової дисципліни є концепція діяльності. Діяльність – специфічна, притаманна людині, форма активного ставлення до навколишнього світу. Будь-яка діяльність складається з мети, засобів, результату та власне процесу діяльності. Діяльність є реальною рушійною силою суспільного прогресу та запорукою існування суспільства. Однієї з найважливіших форм діяльності є трудова діяльність(праця).
В історичному аспекті розвитку трудової діяльності людини можна виділити три основні стадії праці: ручна, механізована і автоматизована. Вони відрізняються величинами фізичного навантаження та нервово-емоційного напруження, які впливають на фізичні та психологічні можливості людини.
Важливе значення з точки зору фізіології праці має вивчення протікання психічних та фізіологічних процесів під час трудової діяльності людини. Трудову діяльність можна умовно поділити на фізичну та розумову.
Фізична діяльність визначається в основному роботою м`язів, до яких в процесі роботи посилено припливає кров, забезпечуючи надходження кисню та вилучення продуктів окислення. Цьому сприяє активна робота серця та органів дихання. При цьому відбувається витрата енергії. За величиною енерговитрат роботи поділяють на три категорії – легкі, середньої важкості та важкі.
Розумова діяльність людини визначається в основному участю в трудовому процесі центральної нервової системи та органів чуття. При розумовій роботі уповільнюється частота серцевих скорочень, підвищується кров`яний тиск, послаблюються обмінні процеси, зменшується кровопостачання кінцівок та черевної порожнини, водночас збільшується кровопостачання мозку (у 8-10 разів порівняно зі станом спокою). Розумова діяльність дуже тісно пов`язана з роботою органів чуття, в першу чергу органів зору та слуху. Порівняно з фізичною діяльністю при окремих видах розумової діяльності (робота конструкторів, операторів ЕОМ, учнів та вчителів) напруження органів чуття зростає в 5-10 разів. Це зумовлює більш жорсткі вимоги щодо рівнів шуму, вібрації, освітленості саме при розумовій діяльності.
Незважаючи на суттєві відмінності, поділ трудової діяльності на фізичну та розумову досить умовний. З розвитком науки та техніки, автоматизації та механізації трудових процесів, межа між ними все більше згладжується.
