5.2 Моніторинг ефективності діяльності організації в контексті соціальної відповідальності

Моніторинг ефективності діяльності організації в контексті соціальної відповідальності здійснюють за наступними напрямками: підвищення динаміки інноваційного розвитку, відповідальне корпоративне управління, співпраця з групами впливу, розвиток людського капіталу, гідна праця та соціальний діалог, суспільний добробут, підприємництво та ініціативність, збереження та відтворення довкілля та відповідальна інтеграція у міжнародні ринки [13].

Кожна позиція визначається у балах або коефіцієнтах як рівень досягнення окремих індикаторів з наступних категорій.

1. Підвищення динаміки інноваційного розвитку передбачає визначення рівня:

• підвищення товарообігу та прибутковості, підвищення гнучкості та пристосування до ринкових умов повинні знаходити відображення у діяльності організації;

• підвищення динаміки генерування знань, підвищення темпів впровадження нових технологій, створення нових товарів та послуг, прискорення інноваційних процесів;

• розвиток та комерціалізація співпраці з групами впливу, співпраця з дослідницькими структурами, бізнес-партнерами, галузевими, регіональними та міжнародними бізнес-асоціаціями;

• застосування підходів, спрямованих на покращення якості та безпеки продукту, проведення сертифікації на відповідність міжнародним стандартам, участь у програмах порівняльного тестування, рейтингах виробників з метою підвищення задоволеності споживачів;

• збільшення кількості робочих місць із збереженням гідних умов праці за рахунок створення нових продуктів та виходу на нові ринки;

• лідерство державних підприємств як контрагентів; дотримання соціальних та екологічних стандартів під час закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти, своєчасне виконання майнових зобов'язань у рамках процедур державних та муніципальних закупівель;

• нарощення капіталізації.

2. Необхідність проведення моніторингу відповідального загального управління організацією зумовлено тим, що без належних умов функціонування організації соціальна відповідальність бізнесу залишиться теорією, оскільки лише стратегічний та системний підхід до впровадження соціальної відповідальності бізнесу дасть змогу забезпечити послідовність зусиль організацій в цій сфері. У цьому напрямку передбачається відстежування:

• залучення власників, акціонерів та інвесторів у процес соціальної відповідальності менеджменту, розуміння принципів діяльності та поширення принципів соціальної відповідальності менеджменту на всі напрями діяльності компанії: маркетинг, розробка, виробництво, продаж, перепрофілювання бізнесу;

• прозорості ведення бізнесу, зокрема прозора структура капіталу та надання інформації про безпосередніх власників;

• сприяння розвитку інвестиційних процесів, підвищення довіри інвесторів;

• ефективності боротьби з корупцією та виведення бізнесу з тіні безпосередньо на підприємстві, серед контрагентів та у ширших бізнес-колах; відстоювання принципів вільної конкуренції; уніфікація оподаткування доходу підприємств, уникнення маркетингових технологій, що порушують принцип вільної конкуренції;

• мінімізації ризиків виникнення конфлікту інтересів, наявність механізмів вирішення подібних конфліктів; дотримання правил, встановлених кодексами ділової поведінки;

• відповідності найвищим стандартам ведення бізнесу, процес переходу до цих стандартів, участь у визначенні стандартів;

• захисту прав власності, зокрема дотримання прав міноритарних акціонерів, уникнення рейдерства тощо.

• сприяння підвищенню зацікавленості працівників в ефективності діяльності організації та застосування принципів ціннісно-орієнтованого управління;

• соціальної та екологічної звітності через надання інформації про діяльність компанії, товари та послуги зацікавленим особам, оприлюднення матеріалів про шкідливі для суспільства та довкілля наслідки діяльності організації.

2. Співпраця з групами впливу передбачає моніторинг:

• системи організації та систематичності роботи з різними групами впливу, наявність каналів комунікації та співпраці, відокремлення роботи з групами впливу від політичних процесів та маркетингових заходів;

• залучення у процес обміну досвідом з групами впливу на комерційній основі та партнерських засадах;

• співпраці з органами управління на усіх рівнях, етика представлення власних бізнес-інтересів;

• роботи з місцевою громадою, участь у культурному, громадському житті;

• співпраця з навчальними та дослідницькими закладами;

• співпраця з органами колективного представництва інтересів працівників;

• партнерства з неурядовими організаціями;

• інформування та просвіта споживачів стосовно їхніх прав та питань, актуальних для розвитку споживчого ринку України; сприяння підвищенню громадської активності, заохочення споживачів до діалогу та залучення до покращення якості товарів та послуг;

• відновлення взаємної довіри зі ЗМІ - надання своєчасної та достовірної інформації про діяльність організації;

• кооперації з іншими підприємствами у рамках асоціацій, форумів, об'єднань тощо; підвищення рівня обізнаності стосовно принципів соціальної відповідальності менеджменту серед малого та середнього бізнесу - партнерів, постачальників;

• рівня допомоги та залучення в інституціональну розбудову груп впливу, визначення та визнання ролі суто українських або властиво місцевих груп впливу.

4. Залучення організації у розвиток людського капіталу охоплює як дії спрямовані на працівників компанії, так і заходи, орієнтовані на задоволення потреб зовнішніх аудиторій, зокрема:

• розвиток освіти, освітніх і навчальних програм серед працівників, у громадах та у країні загалом, підвищення якості освіти;

• підвищення якості знань, компетенції та навичок працівників організації

• забезпечення умов для якісної освіти «впродовж життя», покращення розуміння необхідності постійного підвищення рівня професійних навичок;

• підвищення якості змістовного наповнення праці, підсилення ролі управлінських та аналітико-дослідницьких посад, забезпечення умов самореалізації для працівників;

• сприяння поширенню гнучких форм зайнятості, зокрема для працівників з вразливих категорій;

• участь роботодавців у професійній орієнтації випускників шкіл та інтернатних закладів, надання змістовних місць для проходження практик, стажувань та інтернатур, працевлаштування фахівців, що пройшли професійну перепідготовку;

• перенавчання і реінтеграція працівників приватизованих структур, а також військовослужбовців та мігрантів з сільської місцевості;

• залучення організації у процеси регулювання трудової міграції за кордон та дії компаній, спрямовані на вирішення проблем, пов'язаних з міграційними процесами всередині країни;

• професійна перепідготовка та працевлаштування людей вразливих вікових категорій;

• співпраця з навчальними закладами з метою визначення потреб ринку у фахівцях певної спеціалізації.

4. Роль організації у забезпеченні гідної праці, відповідальності за робочі місця та робітників, залучення у діалог з працівниками та державою є визначальними критеріями стану впровадження принципів соціальної відповідальності бізнесу та сталого розвитку в організації. У цьому напрямку моніторинг здійснюється за наступними позиціями:

• роль організації у забезпеченні гідної праці, відповідальність за робочі місця та робітників, залучення у діалог з працівниками та державою (соціальний діалог) є визначальними критеріями стану впровадження принципів соціальної відповідальності менеджменту та сталого розвитку на підприємстві;

• забезпечення права на безпечні умови праці працівників на робочому місці та підвищення рівня правової культури;

• визнання права на ведення колективних переговорів; виконання зобов'язань генеральної, галузевої, регіональної угод та колективного договору на підприємстві;

• забезпечення права на свободу асоціації та об'єднань, дотримання принципів трипартизму та застосування відповідних інструментів;

• безпека та охорона праці;

• запобігання будь-яким видам дискримінації, зокрема за статевою, віковою, мовною та іншими ознакам;

• приведення заробітної платні у відповідність до гідного прожиткового рівня;

• турбота про працівників підприємства після досягнення ними пенсійного віку;

• соціально відповідальна реструктуризація;

• запобігання ненормованій тривалості робочого дня та нехтуванню приватного життя.

4. Рівень досягнення суспільної місії організації полягає у залученні організації до діяльності, що спрямована на підтримку соціальної злагоди та підвищення якості життя суспільства через:

• поліпшення здоров'я матерів та зниження рівня дитячої смертності, сприяння вирішенню питання демографічної кризи в Україні;

• сприяння подоланню бідності;

• покращення якості житла, сприяння покращенню комунальної інфраструктури та послуг;

• протидію поширенню ВІЛ-інфекціі /СНІДу та туберкульозу і сприяння скороченню їх масштабів, залучення у всесвітню боротьбу з епідемією СНІДу;

• забезпечення доступного, якісного та найсучаснішого медичного обслуговування для працівників, груп безпосереднього впливу та інших верств населення;

• роботу із неповносправними та іншими потребуючими верствами населення;

• залучення бізнесу до програм запобігання торгівлі людьми;

• доброчинність, зокрема розвиток, відтворення та збереження культурно-мистецьких здобутків та спадщин і соціальна допомога;

• збереження, розвиток культурних традицій та їх інтеграція у новітні умови ведення бізнесу;

• заохочення культурного, спортивного та мистецького життя, заходи щодо розширення присутності творчості у житті людей;

• створення умов для можливості балансування сімейних та посадових обов'язків, особливо серед молодих батьків;

• програми волонтерства для працівників;

• покращення стану здоров'я населення, зокрема працівників та членів їхніх сімей;

• відновлення естетики місць проживання та територій населення;

• залучення у розбудову інститутів демократії;

• залучення у подолання соціальних наслідків аварії на ЧАЕС.

7. Бізнесову структури несуть пряму відповідальність за забезпечення покращення добробуту суспільства шляхом продажу товарів та надання послуг, а тому моніторинг результативності провадження соціальних ініціатив є важливою складовою загального моніторингу ефективності діяльності підприємства в контексті соціальної відповідальності. У цьому напрямку визначається рівень:

• впровадження продуктів, що сприяють вирішенню соціальних або екологічних проблем;

• внеску організації у розвиток науковомістких технологій та економіки на основі знань;

• заохочення ініціативи серед працівників, членів їхніх родин, місцевої громади та суспільства загалом; відзначення активності та ініціативи щодо покращення якості життя та ефективності роботи;

• закупівлі товарів та послуг у місцевих постачальників з метою розвитку місцевого ділового середовища - у разі існування економічної доцільності;

• інтенсивності впровадження нових технологій, розвиток співпраці з науково-дослідними інститутами та установами;

• застосування заходів, спрямованих на сприяння підвищенню рівня фінансової грамотності серед населення;

• сприяння спрощенню роботи малих та середніх підприємств та розвитку малого та середнього бізнесу;

• сприяння покращенню якості життя у моноіндустріальних населених пунктах та в сільських місцевостях через заохочення приватної ініціативи та розвиток приватного підприємництва;

• створення та поглиблення нових ринків завдяки впровадженню соціальної відповідальності менеджменту; сприяння розвитку соціального підприємництва та підприємництва загалом.

7. У контексті збереження та відтворення довкілля здійснюється оцінка:

• управління екологічними ризиками виробничої діяльності;

• оптимізації використання природної сировини, водних, земельних та біологічних ресурсів;

• заходів з енергозбереження та підвищення енергоефективності, у т.ч. використання та постачання енергії з відновлюваних джерел за конкурентними цінами, покращення енергоефективності будівель;

• покращення екологічних характеристик товарів та послуг, у т.ч. відмова від небезпечних для здоров'я людини та природного середовища компонентів, матеріалів, технологій тощо; відповідальність за продукт на різних стадіях життєвого циклу;

• зменшення кількості відходів, утилізація і переробка відходів, використання вторинної сировини;

• лідерства у програмах освіти з метою підвищення рівня обізнаності щодо цілей сталого розвитку серед громад, споживачів, працівників, партнерів тощо, виховання навичок енергозбереження, ощадливого використання природних ресурсів;

• відтворення природних ресурсів, у т.ч. сприяння створенню територій, що мають статус тих, що перебувають під охороною, вивільнення земельних ресурсів виробничого призначення, відновлення забруднених територій;

• зменшення викидів і скидів, застосування екологічно дружніх технологій, у т.ч. створення замкнутих виробничих циклів;

• включення екологічної компоненти у менеджмент та стратегії розвитку компанії, наявність екологічної політики організації;

• прийняття добровільних екологічних зобов'язань, підготовка до дотримання більш жорстких стандартів з охорони довкілля.

9. Моніторинг відповідальної інтеграції у міжнародні ринки передбачає визначення рівня:

• забезпечення прав робітників та застосування найвищих стандартів управління при веденні господарської діяльності за кордоном;

• акредитації чи сертифікації згідно з міжнародними стандартами управління та виробництва (стандарти якості, соціальні, екологічні характеристики товарів/послуг) ;

• виконання інвестиційних зобов'язань під час залучення іноземного капіталу у статутний фонд;

• врахування соціальних та екологічних аспектів під час виходу на іноземні ринки, застосування принципів екологічно та соціально збалансованої торгівлі;

• якості роботи з іноземними постачальниками з метою перешкоджання нехтуванню останніми стандартами якості та стандартами соціального і екологічного характеру;

• збереження гідних умов та стандартів оплати праці робітників українських підприємств, що є постачальниками іноземних компаній та в межах операцій з давальницькою сировиною;

• підтримки міжнародних ініціатив у сфері соціальної відповідальності менеджменту;

• ознайомлення керівництва підприємств, працівників із соціальними та екологічними проблемами в країнах ведення діяльності;

• розширення функцій українських офісів як регіональних та міжнародних головних офісів.