2. Охарактеризувати помилки першого і другого роду у процесу перевірки статистичної гіпотези.

Статистична гіпотеза – це певне припущення щодо властивостей генеральної сукупності, яке перевіряють за даними вибіркового спостереження.

Перевірка статистичної гіпотези – це процедура, за результатами якої гіпотеза приймається або відкидається. Висунуту гіпотезу називають основною або нульовою і позначають Н0. Гіпотезу, яка суперечить основній, називають

конкуруючою або альтернативною гіпотезою (Н1).

Порівнюють розрахункове і критичне значення критеріїв і на основі

цього порівняння роблять висновок про прийняття гіпотези Н0 чи Н1.

Однак, те що значення розрахункового критерію належить області допустимих значень, не дає підставу категорично стверджувати, що гіпотеза

повністю підтвердилась.

Приймаючи чи відкидаючи нульову гіпотезу можна допустити два типи помилок. Помилка першого роду полягає у тому, що відкидається гіпотеза Н0, яка насправді є істинною. Імовірність цієї помилки задається наперед вибраним рівнем значущості q, причому чим менша величина q, тим менше шансів допустити таку помилку. Помилка другого роду полягає у тому, що гіпотеза Н0 приймається, але насправді вона хибна, позаяк вірною є гіпотеза Н1. Зменшення імовірності допущення помилки першого роду досягається зменшенням величини рівня значущості, що одночасно призводить до збільшення імовірності допущення помилки другого роду. Натомість, збільшення обсягу вибірки – це єдиний спосіб одночасного зменшення ймовірностей допущення помилок першого і другого роду.

3. Перевірити чи сумнівний елемент вибірки є промахом:

Варіант 6

1. Визначити та обгрунтувати шляхи виходу з кризи в деревообробної промисловості у результаті інтенсифікації технологічних процесів. 1. Структура та зміст мотивів інтеграції підприємств у кластери :

1. Доступ в отриманні необхідних засобів: технологій, фінансових ресурсів, кадрів, інновацій, маркетингового потенціалу, знань та досвіду учасників, їх ключових компетенцій

2. а) Зростання обсягів, якості продукції, розширення її асортименту, зниження собівартості

б) Блокування конкурентів

с) Вироблення власної цінової стратегії

3. Підвищення рівня конкурентоспроможності продукції

4. Збільшення експорту

5. Завоювання більшої частки на внутрішньому ринку (Silicon Valley (США))!

Функціювання подібних кластерів дозволить створювати, впроваджувати та реалізовувати новітні науково-технічні рішення, а нетільки користуватися закордонними технологіями. Такий інноваційний підхід до вирішення накопичених проблем у вищій професійній освіті не тільки створить можливості для підготовки молодого покоління інженерів, вчених, менеджерів, які спроможні покращити стан вітчизняного лісопромислового комплексу, але й сприятиме залученню іноземних інвесторів, гарантією для яких є співучасть державних закладів – університетів, лісгоспів тощо.

Отже підприємства прагнуть отримати висококваліфікованого спеціаліста, проте брати участь в процесі його становлення не хочуть. Хорошого спеціаліста необхідно створити і відомо, що найкращий спеціаліст – це практик. Доречно було б керівникам виробництв виявити свідомість, згадати власне становлення як інженера, конструктора, технолога та допомогти ВУЗам в організації баз практик для студентів. Тоді можна розраховувати на конкурентноспорожність виробів з деревини та вихід на міжнародні ринки збуту продукції. Позиція держави у вирішенні цієї проблеми теж досить інфантильна. Позитивним зрушенням було б введення законопроекту, який би стимулював підприємства надавати можливість студентам проходити виробничу практику і таким чином приймати активну участь у формуванні висококваліфікованих спеціалістів нової генерації.