2. Обгрунтувати використання випадкових величин в наукових

дослідженнях у царині деревообробки.

Результат досліджень завжди відрізняється від істинного значення, тобто значення вихідної величини є випадковою величиною.

Оскільки на об’єкт досліджень впливає велика кількість факторів, які змінюються в процесі спостережень (навіть ті, які вважаються постійними), саме тому відгук є випадковою величиною.

Відхилення результатів спостережень від істинного значення називається похибкою досліду, яка теж є випадковою величиною.

Вихідний параметр є випадковою величиною, оскільки результат події передбачити неможливо, навіть в однорідних умовах.

Проте при великій кількості спостережень можна визначити закон розподілу, який залежить від природи випадкової величини та умов проведення експерименту.

Статистичний розподіл – це залежність частоти появи від значення випадкової величини. Статистичний розподіл випадкових величин є різним і залежить від їх природи: наприклад, рівномірний, біноміальний, експоненціальний, нормальний тощо.

3. Визначити статистичні показники вибірки

Варіант 12

1. Обгрунтувати необхідність застосування системного підходу у наукових дослідженнях, як одного з методів ефективного використання моделювання.

Системний підхід полягає в комплексному дослідженні великих і складних об'єктів (систем), дослідженні їх як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням усіх елементів і частин. Виходячи з цього принципу, треба вивчити кожен елемент системи в його зв'язку та взаємодії з іншими елементами, виявити вплив властивостей окремих частин системи на ЇЇ поведінку в цілому, визначити оптимальний режим її функціонування.

Ускладнення задач та об'єктів дослідження викликає необхідність розподілення (декомпозиції) системи на системи нижчого рівня (підсистеми), які досліджуються автономно, причому з обов'язковим урахуванням подальшого узгодження цілей кожної підсистеми із загальною ціллю системи. Таким чином, декомпозиція наперед визначає створення ієрархії системи. Застосування декомпозиції обумовлене не тільки неможливістю охопити неосяжне, але й різнорідністю елементів складної системи і, як наслідок, необхідністю залучення фахівців різного профілю.

По суті, декомпозиція – це операція аналізу системи. Природно, що дослідження менш складних систем нижчого рівня простіше та зручніше. Проте наступне узгодження функціонування підсистем (операція синтезу) являє собою суттєво складніше завдання, ніж дослідження окремих підсистем.

2. Дати оцінку значенню наукового експерименту в процесі експериментальних досліджень.

Науковий експеримент (від латів.(латинський) experimentum — проба, досвід), метод пізнання, за допомогою якого в контрольованих і керованих умовах досліджуються явища дійсності. Відрізняючись від спостереження активною операцією об'єктом, що вивчається, здійснюється на основі теорії, що визначає постановку завдань і інтерпретацію його результатів. Незрідка головним завданням служить перевірка гіпотез і передбачень теорії, що мають принципове значення.

Науковий експеримент дає можливість досліджувати, по-перше, об’єкти в так званому чистому вигляді; по-друге, в екстремальних умовах, що сприяє більш глибокому проникненню в їхню сутність; по-третє, важливою перевагою експерименту є його повторюваність.

Проведення наукового експерименту в експериментальних досліджень передбачає здійснення ряду пізнавальних операцій:

• визначення цілей експерименту на основі існуючих теоретичних концепцій з урахуванням потреб практики та розвитку самої науки;

• теоретичне обґрунтування умов експерименту;

• розроблення основних принципів, створення технічних засобів для проведення експерименту;

• спостереження, вимірювання та фіксація виявлених у ході експерименту властивостей, зв’язків, тенденцій розвитку досліджуваного об’єкта;

• статистична обробка результатів експерименту;

• попередня класифікація та порівняння статистичних даних.

БІЛЕТ 13