2. Проаналізувати відмінності методики перевірки однорідності дисперсії двох і декількох вибірок.

Варіант 7

1. Дати прогноз розвитку деревообробної промисловості України за рахунок впровадження у виробництво результатів наукових досліджень.

У деревообробній промисловості України підвищення ефективності виробництва тісно пов'язане з економічністю та доцільним використанням заготовленої деревини. В умовах постійного зростання виробництва продукції даної галузі та стабілізації обсягів лісозаготівель питання раціонального та комплексного використання сировини відіграє суттєве значення у величині прибутку деревообробних підприємств.

Впровадження аналізу в практику підприємств деревообробної промисловості є важливою умовою зниження втрат деревної сировини і матеріалів та найбільш раціонального використання вторинних матеріальних ресурсів. На даному рівні управління аналіз повинен забезпечити наукову базу прийняття рішень та їх регулювання. У зв'язку з цим, зроблено висновок про необхідність застосування порівняльного аналізу для виявлення та мобілізаці

внутрішньогосподарських резервів економії деревини на основі оцінки досягнутого рівня ефективності використання деревної сировини, матеріалів і відходів; визначення тенденцій розвитку деревообробної промисловості.

2. Обгрунтувати методику перевірки однорідності дисперсій

для двох вибірок.

Методи перевірки статистичних гіпотез про однорідність вибірок можуть бути реалізовані на основі параметричних і непараметричних критеріїв для незалежних (незв'язаних) і залежних (зв'язаних) вибірок. Отже, гіпотези про однорідність вибірок - це гіпотези про схожість або відмінність двох і більше вибірок.

Для варіанту незалежних вибірок постановка математико-статистичної задачі виглядає так: дві вибірки обсягом п₁ і п₂ взято випадковим методом з двох генеральних сукупностей, неперервні функції розподілу яких Р₁(х) і Р₂(х) є невідомими. Потрібно перевірити їхню однорідність (неоднорідність).

В математиці розроблено декілька методів (критеріїв) перевірки однорідності двох незалежних вибірок. Проте з точки зору прикладної статистики у дослідника нерідко виникає проблема оптимального вибору критерію перевірки однорідності.

На рівні значущості відсутні підстави стверджувати про неоднорідність незалежних вибірок. Проте слід мати на увазі, що статистика критерію Студента перевіряє не збіг функцій розподілу вибірок, а збіг характеристик випадкових величин - математичних очікувань.

3. Визначити статистичні показники вибірки

Білет №8

1. Дати оцінку кожній складовій у структурі наукових досліджень.

1. Вибір проблеми наукової роботи: 1)ознайомлення з літературою; 2) ознайомлення з нормативними документами; 3) вивчення документації; 4) аналіз наукового досвіду. 2. Детальне ознайомлення з проблемою засобами літературних джерел: 1) складання бібліографії (картотеки літературних джерел); 2) виконання виписок із літературних джерел, конспектування тощо. 3. Уточнення теми і розробка попереднього варіанту плану наукової роботи: 1) обґрунтування вибору теми; 2) обґрунтування актуальності та новизни дослідження; 3) відбір методів дослідження; 4) формулювання мети та завдань дослідження; 5) визначення методів обробки результатів; 6) складання переліку досліджуваних питань; 7) розробка календарного плану дослідження. 4. Побудова гіпотези. 5. Збір матеріалу: 1) спостереження; 2) аналіз досвіду; 3) експеримент. 6. Зведення результатів дослідження: 1) групування результатів; 2) обробка матеріалів; 3) складання таблиць, діаграм. 7. Додатковий збір матеріалу. 8. Аналіз результатів дослідження: 1) теоретична обробка результатів; 2) інтерпретація результатів. 9. Складання розширеного плану наукової роботи: 1) підготовка головних тез (вихідних позицій); 2) поділ роботи на розділи, параграфи; 3) складання списку використаних літературних джерел; 4) формулювання назв розділів, параграфів. 10. Літературне оформлення роботи: 1) підготовка тексту розділів; 2) корекція мови та стилю; 3) остаточне формулювання назв розділів, параграфів; 4) оформлення списку використаних літературних джерел. 11. Впровадження результатів дослідження в практику: 1) розробка методичних рекомендацій, інструкцій; 2) підготовка статей, лекцій, доповідей. 12. Оцінка ефективності дослідження: 1) визначення актуальності та новизни; 2) наукова доказовість роботи; 3) обґрунтування можливостей впровадження результатів у практику.