9.2. Координація підмета з присудком

Можлива координація підмета й присудка граматична та логічна (за змістом).

1. Координація присудка й простого підмета. З простим підметом присудок координується за граматичними ознаками (тобто координується в числі, а в минулому часі та умовному способі й у роді). Коли при підметі є кілька означень, що вказують на різні предмети, а підмет стоїть в однині, то в цьому разі присудок має форму множини (тобто координується за змістом): Українська й білоруська мова були найбільш занедбаними серед слов'янських мов. Коли ж підмет виражений збірним іменником або мислиться як щось єдине, тоді присудок стоїть в однині Українське й польське студентство зустрілося на форумі.

При підметі, вираженому іменником спільного роду, форма присудка залежить від особи: Зануда втретє розповідав той самий анекдот. Зануда не могла піти додому, не зрозумівши, що їй сказали дві години тому. З підметами – іменниками чоловічого роду на позначення професій, посад жінок – присудок координується за граматичними ознаками. а не за змістом: Касир перерахував гроші (Речення Касир перерахувала гроші – розм.). Щоб уникнути двозначності, при таких іменниках треба вживати ім'я та прізвище, що виконує функції підмета, i тоді присудок координується за змістом: Касир Галина Гринишина перерахувала грошi.

Якщо при загальному іменникові є географічна чи умовна назва, то присудок координується з підметом – загальною назвою: Газета "Поступ" надрукувала виступ депутата. Micmo Львів ніби помолодшало.

З підметами, вираженими словами людина, особа, постать тощо, а також з підметами – збірними іменниками чи іменниками сукупності присудок координується за граматичними ознаками: Особа чоловіка встановлена. Волосся переливалося сріблом. При підметах, виражених невідмінюваними іменниками або абревіатурами, присудок має таку форму, якої вимагає рід i число іменника.

Підмети, виражені займенниками хто, що, координують з собою присудок у формі третьої особи однини теперішнього часу, а в минулому чaci та в умовному cnoco6i хто вимагає форми чоловічого роду, а що – середнього: Усі зраділи, а хто й не зрадів, то не показав цього. Що це там таке показалося з-за рогу? Так само координується присудок iз займенниками інших розрядів (неозначеними, заперечними), до складу яких входить хто, що: Дехто вирішив не приходити на збори. Ніщо мене не привабило.

Проте є випадки т. зв. зворотної координації (зворотного узгодження) в реченнях з іменними присудками, за якої на форму дієслова-зв'язки в складі присудка впливає не форма підмета, а форма іменної частини присудка: Хто були ці люди? Якщо функції підмета виконують вказівні займенники середнього роду то, це, то координація присудка також зворотна: Це була видатна постать у нашій культурі

При підметі – кількісному числівнику – присудок має форму третьої особи однини, а в минулому чaci – форму середнього роду: Семеро дійшло до фінішу. Сім дійшло до фінішу. Кілька дійшло до фінішу. Проте тут можлива й форма множини присудка. Однина наголошує на кількості, множина – на матеріальному складі.

Субстантивовані прикметники та дієприкметники у функції підмета координують присудок так само, як i іменники. Якщо субстантивується незмінне слово, то присудок має форму третьої особи однини, а в минулому часі – форму середнього роду: Це "Ура!" линуло звідусіль.

У реченні з простим підметом на форму присудка не впливає відокремлений додаток чи інші відокремлення: Hixтo, крім них, цього не знав.