- •Тема 4. Стилістичне використання морфологічнихї засобів підтема 1. Норми вживання форм іменника
- •3.1. Рід відмінюваних іменників
- •3.2. Рід невідмінюваних іменників
- •3.3. Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням і т.Д.
- •3.4. Особливості вживання відмінкових форм іменників
- •V. Родовий відмінок множини
- •Vі. Знахідний відмінок множини
- •Vіі. Орудний відмінок множини
- •Vііі . Місцевий відмінок множини
- •Підтема 2. Особливості вживання форм прикметників
- •4.1. Повні і короткі форми прикметників
- •4.2. Варіанти відмінкових форм прикметників
- •4.3. Ступені порівняння прикметників
- •4.4. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників
- •Підтема 3. Вживання форм займенників
- •5.1. Вживання особових займенників
- •5.2. Вживання зворотного і присвійних займенників
- •5.3. Вживання означальних, вказівних, неозначених, відносно-питальних займенників
- •Підтема 4. Вживання форм числівника
- •6.1. Відмінювання числівників
- •6.2. Синонімія числівників
- •6.3. Сполучення числівників з іменниками
- •6.3. Числівники як компоненти складних іменників і прикметників
- •Підтема 5. Особливості вживання форм дієслів
- •7.1. Дієвідміна слів дати, істи, відповісти, розповісти, бути
- •7.2. Давноминулий час і описова форма зі словами було, бувало
- •7.3. Наказовий спосіб
- •7.4. Віддієслівні іменники, дієслівні словосполуки
- •7.5. Дієслівні форми на -но, -то й пасивні дієприкметники
- •7.6. Числові особливості дієслова-присудка
- •7.7. Дієслова, що керують іменниками в певних відмінках
- •7.8. Дієприслівники
- •Підтема 6. Особливості вживання службових частин мови
- •8.1. Вживання прийменників
- •8.2. Синонімія прийменникових конструкцій
- •8.3. Відповідники конструкцій російської мови
- •Підтема 7. Синтаксичні норми української мови
- •9.1. Порядок слів у реченні
- •9.2. Координація підмета з присудком
Vііі . Місцевий відмінок множини
У цьому відмінку іменники всіх відмін мають закінчення -ах (~ях) незалежно від прийменника, з яким вони вживаються: у мріях, на машинах, при сусідах, у доповідях, на вікнах, по вікнах, на полях, по полях (порівняйте із закінченнями російської мови: на окнах, по окнам, на полях, по полям). Окремі іменники, що мають тільки форму множини, виступають у місцевому відмінку в двох варіантах: на воротах і на воротях, на штанах і на штанях. Більш уживаними є перші з наведених форм.
ІХ. ВІДМІНЮВАННЯ ПРІЗВИЩ
1. Жіночі і чоловічі прізвища на -а, -я, що належать до іменникового типу, відмінюються, як іменники І відміни: Щербина, Кучеря; Щербини, Кучері, Заводія; Щербині, Кучері; Щербину, Кучерю; Щербиною, Кучерею; при Щербині, при Кучері.
У прізвищах з основою на г, к, х, типу Брага, Морока, Муха при відмінюванні відбуваються чергування, як й у відповідних загальних назвах: розказати Бразі Миколі, видати свідоцтво Мусі Матвію. В офіційних документах бажано вживати такі прізвища у вихідній формі.
2. Жіночі прізвища на -а, -я і чоловічі прізвища на -ий, -ій, що належать до прикметникового типу, відмінюються, як відповідні прикметники: Ільницька, Ільницької і т. д.; Задорожня, Задорожньої і т. д.; Гайовий, Гайового і т. д.; Завгородній, Завгороднього і т. д. Прізвища чоловічого роду у місцевому відмінку мають варіантні форми: при Гайовому (Гайовім), при Завгородньому (Завгороднім).
3. Жіночі прізвища на -о, -й і на приголосний не відмінюються: працювати разом з Ніною Головко, поздоровити Світлану Гелемей, стаття Стефанії Хижняк, виступ сестер Бойко.
4. Чоловічі прізвища на -о і на приголосний (крім тих, що утворені за допомогою присвійних суфіксів) відмінюються, як відповідні іменники ІІ відміни. Прізвища на -ьо типу Кузьо, Маньо, Худьо відмінюються як іменники м'якої групи. У давальному і місцевому відмінках прізвища цієї групи мають варіанти.
5. Чоловічі прізвища, утворені за допомогою присвійних суфіксів -ов, – ів (-їв), -т, -ін, (-їй) відмінюються, як іменники твердої групи ІІ відміни, але в орудному відмінку вони мають прикметникове закінчення. У непрямих відмінках прізвищ на -ів суфіксальне і може зберігатися або переходити в е або в о. В сучасній українській мові обидва варіанти визнаються нормативними.
Х. ВІДМІНЮВАННЯ СКЛАДНИХ СЛІВ
1. Залежно від характеру відмінюваності виділяють три групи складних слів: 1) складні слова з невідмінюваною першою частиною; 2) складні слова з невідмінюваною другою частиною; 3) складні слова, в яких відмінюються дві частини. До першої групи належать: а) складні слова, першим компонентом яких є невідмінюване слово: кафе-автомат, кафе-кондитерська, какао-порошок, шосе-магістраль і под.; б) складні слова, перший компонент яких наближається за значенням до прикметника: джаз-оркестр (пор. джазовий), компакт-диск (пор. компактний), чудо-кінь (пор. чудовий), жокей-клуб (пор. жокейський), слайд-фільм (пор. слайдовий). в) переважна більшість складних термінів, зокрема назви одиниць виміру, терміни, першою частиною яких є назви літер грецького алфавіту або слова, що наближаються за значенням до прикметника (див. 1. б): вектор-, дизель-, вакуум-, кварц-, нуль-, прес-, експрес- і под.: ампер-година, грам-сила, вольт-секунда, кілограм-маса, кіловат-година, центнер-кілометр, бета-промені, гамма-апарат, дельта-ефект: блок-сигнал, вектор-потенціал, дизель-генератор, вакуум-апарат, кварц-лампа, нуль-індикатор, прес-ножиці, експрес-аналіз і т. п. г) іншомовні назви проміжних частин світу: зюйд- вест, норд-вест, норд-ост; ґ) назви трав і квітів: іван-чай, ромен-салат, сон-трава, буркун-зілля, мати-й-мачуха, розрив-трава, чар-зілля. В іменнику брат-і-сестра відмінюються дві частини.
2. Невідмінюваність другого компонента відзначається у кількох іменників, як-от: програма-максимум, програма-мінімум.
3. Відмінюються дві частини: а) у назвах закладів, предметів, різноманітних явищ, наприклад: бібліотека-музей, музей-квартира, вагон-ресторан, пральня-автомат, шафа-холодильник, автомобіль-цистерна, диван-ліжко, альбом-буклет, вальс-бостон, виставка-продаж, виставка-ярмарок, матч-реванш, зліт-посадка, плащ-дощовик, слалом-гігант тощо. Невідмінювана першої частини таких слів має розмовний характер. Виняток з правила становлять кілька слів з невідмінюваним першим компонентом: кран-балка, крем-брюле, крем-сода, матч-турнір, плащ-намет, марш-кидок, марш-маневр; б) у назвах осіб за посадою, професією, званням тощо: артилерист-інженер, директор-розпорядник, інженер-економіст, інженер-конструктор, інженер-механік, льотчик-космонавт, міністр-президент, секретар-координатор, слюсар-гідравлік, технік-механік, член-кореспондент. Традиційно не відмінюється перша частина таких назв осіб, як: лорд-канцлер, прем'єр-міністр, шеф-кухар, шеф-механік, шеф-повар, шеф-пілот, а також компоненти генерал-, капітан-, інженер- у складних найменуваннях військових звань (генерал-адмірал, генерал-лейтенант, генерал-майор, капітан-лейтенант, інженер-капітан, інженер-майор, інженер-лейтенант, інженер полковник); в) у назвах тварин: жаба-бик, кулик-сорока, пила-риба, голка-риба. Не відмінюється перший компонент у слові їжак-риба.
