3.5. Просторово-часова динаміка кількісних показників розвитку фітопланктону.
Вивчення просторово-часової динаміки кількісних показників розвитку фітопланктону необхідне для пізнання загальних закономірностей структурно-функціональної організації водних екосистем. Біомаса фітопланктону є енергетичною основою автотрофного ланцюга, що визначає потік енергії та кругообіг речовини, а, отже, може виступати в ролі показника продуктивності водойм.
Кількісні показники
розвитку фітопланктону р. Случ,
впродовж 2009–2011 рр.
коливалися в широких межах (біомаса
змінювалася від 0,001
до 38,91
г/м3,
чисельність 0,0001
– 132,19
млн. кл/дм3.
Середня біомаса упродовж 2009–2011 рр.
становила 1,22
0,27
г/м3,
чисельність – 2,11
0,88
млн. кл/дм3.
Середня біомаса фітопланктону весною
становила 0,66
0,48
г/м3,
чисельність – 0,28
0,19
млн. кл/дм3,
влітку
– 0,29
0,028
г/м3
та
0,41
0,29
млн. кл/дм3,
восени
– 0,31
0,038г/м3,
та 0,73
0,06
млн. кл/дм3
і взимку
– 1,61
0,51
г/м3,
та 7,01
2,98 млн.
кл/дм3
відповідно.
Коефіцієнт варіації розрахований для чисельності фітопланктону р. Случ впродовж досліджуваного періоду склав 327%, для біомаси – 407% відповідно.
Рис. 3.4. Сезонна динаміка біомаси фітопланктону р. Случ (за результатами досліджень 2009–2011 рр.)
Рис. 3.5. Сезонна динаміка чисельності фітопланктону р. Случ (за результатами досліджень 2009–2011 рр.)
3.6. Особливості первинної продукції фітопланктону р. Случ
Дослідження первинної продукції фітопланктону водойм України дозволили оцінити інтенсивність синтезу автохтонної органічної речовини із неорганічних інгредієнтів у верхньому та нижньому Дніпрі, каскаді його водосховищ, Дніпровсько-Бузькій гирловій області [75, 12, 13, 19], каналах [11], водоймах-охолоджувачах ГЕС та АЕС [21], на українській ділянці Дунаю і в Сасикському водосховищі [18, 11, 19, 20], р. Дністрі [15], включно з Дністровським та Буферним водосховищами і Дністровським лиманом [5, 9, 18], р. Серет [9], у річках Прип’ять та Стохід [6], а також багатьох інших водоймах, де спостереження проводили, в основному, епізодично.
До початку наших досліджень первинна продукція фітопланктону р. Случ не вивчалася.
Максимальні значення ВПП фіксували у літній період: Аmax= 9,15 мг О2/дм3. Водночас фіксували і найвищі показники ЧПП: Ач=6,21 г О2/м2.
3.7. Оцінка інформаційного різноманіття екологічного стану р. Случ.
Оцінка інформаційного різноманіття була зроблена за індексом Шеннона, розрахованим за біомасою та за чисельністю фітопланктону.
Середні його значення в р. Случ сягали 2,26 0,04 біт/екз та 1,83 0,05 біт/екз відповідно.
Середні значення індексу Шеннона по сезонах за чисельністю становили: навесні– 2,66 біт/екз, влітку – 2,82 біт/екз, восени – 1,60 біт/екз, взимку – 0,78 біт/екз, за біомасою: навесні – 2,26 біт/екз, влітку – 3,21 біт/екз, восени – 2,22 біт/екз, взимку – 1,35 біт/екз відповідно.
Отже, протягом вегетаційних сезонів спостерігалось значне коливання індексу Шеннона з переважанням упродовж вегетаційного сезону полідомінантної структури фітопланктону. Монодомінування спостерігається з жовтня і триває до лютого.
Рис. 3.6. Інформаційне різноманіття фітопланктону р. Случ за біомасою та чисельністю, по місяцях (за результатами досліджень 2009–2011 рр.)
РОЗДІЛ 4. ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ I-II РІВНЯ АКРЕДИТАЦІЇ