- •Комплексна програма
- •1. Загальна характеристика
- •Сучасний стан та проблеми
- •Основні завдання
- •Методи реґулювання діяльності і розвитку аґрарного сектору
- •2. Сільські території в системі новітнього стану розвитку аґрарного сектору
- •2.1 Вихідні положення формування новітньої аґрарної політики
- •2.2 Сільські території: концептуальні основи сутності та організації
- •2.3 Сільські території з погляду відродження і сталого розвитку аґрарної сфери економіки
- •3. Соціально-економічна спрямованість
- •Забезпечувальні чинники
- •4.1. Головна мета формування програми
- •4.2. Основні цілі, завдання та етапи реалізації програми
- •Цілі визначені на державному рівні:
- •Цілі галузевого рівня:
- •Цілі обласного рівня:
- •Перший етап – підготовчий
- •Другий етап – середньостроковий ( 2008 - 2010 роки).
- •Індикатори досягнення
- •Третій етап – довгостроковий (до 2015 року)
- •Третій етап розвитку полягає в наступному:
- •4.3 Стратегічні орієнтири, інвестиційна та інноваційні моделі розвитку, створення структурної ефективності
- •Пріоритетами аґрарної політики в регіоні є:
- •Пріоритетні напрямки розвитку сільського господарства
- •4.4. Створення умов економічного зростання на пореформеному етапі розвитку Напрями розвитку організаційно-правових структур
- •Розвиток фермерських господарств
- •Розвиток особистих селянських господарств населення
- •Зростання кількості кредитних спілок
- •Розвиток сільськогосподарської дорадчої діяльності
- •Основними завданнями Програми з розвитку дорадництва є:
- •Цінове регулювання
- •Заходи щодо підвищення купівельної спроможності населення
- •Формування спеціалізованої банківської та страхової системи
- •5. Раціональне використання і охорона земель
- •Захист земель від ерозії
- •Впровадження системи сівозмін
- •Використання осушених земель
- •Моніторинг земель як засіб контролю за їх використанням
- •6. Концепції стабілізації та розвитку основних галузей:
- •6.1. Галузі рослинництва
- •Обґрунтування оптимального варіанту, шляхи та засоби вирішення проблеми
- •6.2 Галузі тваринництва
- •Комплексною програмою передбачається:
- •Основні напрями розвитку галузі тваринництва
- •Комплексна програма реалізується в три етапи
- •Очікувані результати реалізації Комплексної програми
- •Механізм реалізації
- •6.3 Технічної політики Аналіз ситуації. Основні напрямки технічної політики у 2005-2010 рр. Та на період до 2015 року
- •Комплексна механізація галузі рослинництва
- •Комплексна механізація тваринництва і птахівництва
- •Оновлення машинно-тракторного парку
- •Джерела фінансування для придбання нової техніки
- •Технічний сервіс в апк області
- •Матеріально – технічне забезпечення Напрями реформування структур матеріально-технічного забезпечення
- •6.4 Галузі харчової і переробної промисловості
- •Проблеми галузі
- •Пріоритети розвитку харчової і переробної промисловості
- •Основними завданнями розвитку харчової і переробної промисловості є:
- •Заходи щодо реалізації програми розвитку харчової та перероблення сільськогосподарської сировини на 2005-2015 роки :
- •6.5 Баланси основних продовольчих ресурсів
- •6.6 Інфраструктура аґрарного ринку
- •Функціональні напрями діяльності аґрарного ринку
- •Система закупок сільськогосподарської продукції
- •Розвиток оптової, біржової та роздрібної торгівлі
- •6.7 Сільський “зелений” туризм
- •Мета й основні завдання
- •Основними завданнями є:
- •Основні напрями розвитку “зеленого” туризму:
- •Фінансове забезпечення
- •Очікувана ефективність
- •Забезпечення рівня соціальної спрямованості комплексної програми в сільському господарстві
- •Програмою передбачається:
- •Визначення потреби і обсягів цільової підготовки фахівців для галузей апк
- •Підготовка кадрів для аґропромислового комплексу області
- •Зміцнення навчально-матеріальної бази та кадрового потенціалу аґрарних закладів освіти
- •Удосконалення змісту освіти та методичного забезпечення підготовки фахівців
- •Післядипломна освіта та підготовка кадрового резерву
- •Удосконалення професійної освіти та підготовки робітничих кадрів
- •8. Очікувані результати виконання Програми
- •Щодо забезпечення виконання завдань Програми розвитку аґропромислового комплексу та сільських територій Івано-Франківської області
- •Щодо забезпечення виконання завдань Програми розвитку аґропромислового комплексу та сільських територій Івано-Франківської області у 2006 – 2010 рр. На період до 2015 року
4.3 Стратегічні орієнтири, інвестиційна та інноваційні моделі розвитку, створення структурної ефективності
Основний акцент регіональної аґрарної політики переноситься на створення сприятливих умов для розвитку сільськогосподарських підприємств, їх структуризацію, оновлення матеріальної бази, збільшення виробництва конкурентоспроможної продукції.
Вступ України до СОТ буде мати суттєвий вплив на ситуацію у аґропромисловому секторі області. Основні завдання реформування визначені Програмою інтеграції України до ЄС, яка передбачає пряме впровадження міжнародних та європейських стандартів.
Враховуючи значний виробничий та людський потенціал пріоритетними залишаються такі галузі як рослинництво, тваринництво, харчова і переробна промисловість.
Пріоритетами аґрарної політики в регіоні є:
інноваційний напрямок перетворень за рахунок впровадження сучасних технологій, нових видів продукції та обладнання;
широке залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій;
задіяння фінансових, енергетичних, матеріальних, науково-технічних та інших ресурсів для вирішення завдань аґропромислового комплексу;
розвиток експортного потенціалу;
впровадження сертифікованих за європейськими стандартами ресурсозберігаючих виробництв, технологій та продукції;
розширення кооперації малих та великих сільськогосподарських підприємств.
Пріоритетні напрямки розвитку сільського господарства
Глобалізація світової економіки та інноваційний характер її розвитку в сучасних умовах визначають необхідність відповідних змін у розвитку економіки України. Таким першочерговим завданням є трансформація моделі економічного зростання (перехід до інноваційного типу розвитку) і зміна характеру розвитку – з мобілізаційного на революційний з урахуванням глобальних змін на міжнародному ринку.
Інноваційний тип економіки передбачає визначення пріоритетів розвитку держави і регіонів, створення необхідних умов їх забезпечення – реформування відносин власності і системи управління в інноваційній сфері, стимулювання розвитку підприємництва, перехід до ринкового механізму регулювання економічних відносин. Не менш важливим завданням є всебічна активізація інноваційної діяльності на рівні окремих сільськогосподарських підприємств.
За міжнародними стандартами інновація – це кінцевий результат інноваційної діяльності, що знайшов втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або вдосконаленого технологічного процесу, що використовується в практичній діяльності або в новому підході до соціальних послуг.
Негативною особливістю в Україні є недостатній рівень державної підтримки інноваційного розвитку аґрарного сектора, хоча деякі кроки в цьому напрямку було здійснено. Свого часу було утворено Державний інноваційний фонд України, однак значної активізації інноваційної діяльності так і не сталося. Сучасний інвестиційний ринок України характеризується гострою нестачею фінансових ресурсів і відсутністю практичного досвіду ефективного застосовування відомих у світовій практиці методів фінансування інновацій.
В більшості країн світу основними джерелами фінансування інноваційної діяльності є бюджетні кошти і прибуток. В Україні розраховувати на значне бюджетне фінансування інноваційної діяльності не доводиться. Державні кошти використовуються в основному на фінансування фундаментальних наукових досліджень, державних наукових програм з пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки, на дотації науково-дослідним організаціям та вищим навчальним закладам, а також на матеріальну підтримку наукових працівників, включаючи стипендії видатним вченим, докторам, аспірантам тощо.
Вихід сільськогосподарських товаровиробників області на відповідний рівень якості і конкурентоспроможності продукції, нарощування експортного потенціалу неможливий без розробки та впровадження новітніх технологій, освоєння на їх базі виробництва принципово нових видів наукоємної продукції.
Перспективними напрямками інноваційного розвитку в регіоні можуть бути наступні:
Створення лізингових компаній.
Створення технопаркових структур – об’єднань підприємств, що розробляють, виробляють і реалізовують інноваційні продукти. В Івано-Франківську створений технопарк при Національному технічному університеті нафти і газу.
Створення бази даних підприємств аґропромислового комплексу.
Фінансова підтримка, здійснення сприятливої кредитної, податкової та митної політики у сфері інноваційної діяльності.
Забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності. Залучення до розробки та впровадження інноваційних проектів студентства та науково-викладацького складу.
Підготовка кадрів у сфері інноваційної діяльності.
