2.1. Особливості використання різних видів аудіовізуальних засобів на уроках інформатики

Кожне з аудіовізуальних засобів навчання, що використовуються на уроках інформатики (транспарант, аудіозапис на аналоговому або цифровому носії, електронна презентація, телевізійна передача, навчальний відеофільм, кінофрагмент, відеофільм), має свої особливості, які необхідно враховувати при підготовці до уроку.

Транспарант

Транспаранти проектуються на екран за допомогою графопроектора в умовах незатемненого приміщення. На них безпосередньо на уроці фломастером або ручкою можна наносити формули, таблиці та схеми.

Транспаранти як вид екранних посібників мають великі можливості для організації «розумових дій» учнів: порівнянь, зіставлень, логічних побудов, аналізу та синтезу. З їх допомогою учні успішно освоюють системи числення, осягають закони алгебри, логіки [13].

Аудіозапис

До звукових засобів (аудіозаписів) належать:

• фонодокументи;

• фонохрестоматії;

• фонодиктанти;

• музичні записи.

Дидактичні можливості аудіозаписів дозволяють виділити три напрями їх використання при навчанні інформатики:

1. для запису і відтворення інформації;

2. у поєднанні з проведенням практичної роботи;

3. як засіб психолого-педагогічного впливу на учнів.

Аудіозапис можна застосовувати для проведення диктантів, записів відповідей учнів, озвучування екранних посібників, музичного супроводу уроку.

Музичний супровід включають при виконанні:

• монотонних механічних робіт, таких, як набір тексту, освоєння сліпого десятипальцевого методу набору тощо;

• лабораторно-практичних робіт;

• творчих робіт за індивідуальним завданням вчителя;

• перевірочних та контрольних робіт.

У фонотеку можна помістити записи виступів вчених, інженерів, спеціалістів галузей науки і техніки, випускників шкіл та коледжів.

Аудіофайл може містити навчальний матеріал на допомогу відстаючим або учням, що пропустили заняття.

Таким чином, зміст аудіозаписів може бути різним і в зв'язку з цим різні їх дидактичні функції. Наприклад, аудіозапис контрольного диктанту з інформатики заощадить час і сили викладача при проведенні такої роботи в декількох паралельних групах (класах). Запис відповіді учня дозволить вчителю ретельно його проаналізувати. Крім того, при підготовці до іспиту учням можна запропонувати прослухати і оцінити повноту та правильність відповідей на питання екзаменаційного білета однокласника. У той час як при безпосередній присутності оцінка відповідей носить емоційний характер, при прослуховуванні запису оцінка стосується сутності відповіді: «Застосовує неправильні вирази ...», «Неточно розповів ...» тощо.

Електронні презентації

При перегляді презентації знання учнів систематизуються, а слайди служать екранним дидактичним матеріалом при опитуванні. Презентації при показі дають сильно збільшене зображення, добре видне всьому класу, що і визначає дидактичну функцію презентації: вона не тільки джерело інформації, але і в якійсь мірі матеріальна основа, яка визначає ту чи іншу організацію уроку відповідно до його типу і цілей.

Презентації можна класифікувати за різними параметрами:

• ілюстративні та проблемні;

• фрагментарні і цілісні;

• для освітлення нового матеріалу, для повторення, для проведення вправ.

Вони надають можливість розглянути складні пристрої обчислювальної техніки з прийнятною для учнів швидкістю, вивчати можливості операційних систем і оболонок, організацію файлової системи, інтерфейс прикладного програмного забезпечення тощо.

Навчальне телебачення

Дидактичні можливості навчального телебачення обумовлені величезними аналітико-синтетичними можливостями, які роблять керованим сам процес сприйняття. На екрані навчальна інформація подається поступово, по кадрам, є можливість показувати частину об'єкта, укрупнювати деталі, пояснювати будь-який процес або явище схематичною мультиплікацією, зіставляти зображення процесу і його пояснення [13].

Досить успішним може бути використання телевізійних навчальних передач з інформатики на уроках систематизації та узагальнення знань.

Ефективним видом узагальнення можна вважати такий, при якому перед учням відкриваються загальні прийоми розумової роботи; їх застосування до розв'язання конкретних завдань дає широке і глибоке узагальнене знання предмета в цілому. Проведенню такої розумової роботи в якійсь мірі можуть сприяти технічні можливості телебачення (крупний план, показ різних об'єктів, у тому числі в порівнянні з загальновідомими об'єктами, комп'ютерна графіка).

Великий вплив на успішність такої роботи дає методичне рішення досліджуваного питання в передачі і прийоми включення цієї передачі в урок у відповідності з поставленими цілями. В даному випадку головна мета уроку – узагальнення і вся навчальна робота з телепередачею підпорядкована цій меті. Досягнення її можливе за таких умов: створення сприятливої ​​навчальної ситуації, комплексному використанні засобів навчання, організації активної роботи учнів.

Підбираючи засоби навчання для використання на узагальнюючому уроці в поєднанні з навчальною телепередачею, слід уникати формального підходу. Творчий пошук вчителів і методистів, спрямований на знаходження педагогічно виправданих і раціональних способів включення навчальних передач в урок, висуває завдання створення методично обґрунтованої системи дидактичних матеріалів. Саме дидактичні матеріали, що містять вихідні дані, що доповнюють, поглиблюють, аналізують телепередачу, дозволять проводити необхідну навчальну роботу.

Найпростішим дидактичним матеріалом до уроку інформатики з використанням телепередачі можна вважати заздалегідь підготовлені в зошитах форми для схем і таблиць, в які учні записують необхідні для запам'ятовування відомості при роботі з телепередачею. У таблицю можна заносити і короткий описовий матеріал. При подальшій роботі записані в зошит дані служать фактологічною базою для закріплення і поглиблення знань. На їх основі залучається для відтворення і чуттєвий досвід, отриманий при роботі з телепередачею та іншими засобами навчання, що входять в комплекс.

У дидактичні матеріали до навчальних телепередач доцільно включати:

• завдання на розвиток мислення учнів;

• завдання на створення системи теоретичних знань і практичних умінь;

• завдання для організації самостійної роботи учнів при навчанні прийомам розумової роботи або практичної діяльності (інструктивні матеріали);

• завдання для закріплення і контролю знань.

Найбільш раціональною формою подачі дидактичного матеріалу для самостійної роботи учнів можна вважати електронні таблиці або зошити на друкованій основі.

Встановлено, що при появі на екрані лектора увагу глядача в значній мірі зосереджена на ньому як на особистості, а вже потім на утриманні його висловлювань.

Так проявляється ще одне дидактична властивість телебачення як засобу навчання: формування критичного ставлення до особистості лектора та вміння цілеспрямовано сприймати новий матеріал.

Особливістю телевізійних навчальних передач є емоційний вплив на учнів, що сприяє сприйняттю і міцному запам'ятовуванню навчального матеріалу, а також здійсненню необхідних при навчанні вольових зусиль і виникненню інтересу до досліджуваного питання.

Телепередача, як і всі екранні засоби навчання, дає можливість побачити. Як і при роботі з навчальними фільмами, важко переоцінити можливість придбання учнями чуттєвого досвіду. Тому після телепередачі слід проводити роботу по закріпленню цього досвіду, пропонуючи учням описувати побачене.

Ефективність використання телепередач у викладанні інформатики визначається:

• відповідністю передачі навчальній програмі, темі уроку, його меті;

• правильною методикою включення передачі в урок;

• урахуванням темпорального бар'єру в разі безпосередньої трансляції навчальної телепередачі (а не використання її в записі або по Інтернету);

• кваліфікацією вчителя;

• урахуванням індивідуальної методичної системи вчителя;

• урахуванням рівня знань, умінь і навичок учнів, а також їх вікових особливостей.

Зміст передач обумовлено не тільки навчальними завданнями, але і специфічністю образного телевізійного мовлення. Саме в телепередачі можна широко представити документальні та історичні матеріали, показати природні родовища сировини для виробництва окремих частин обчислювальної техніки, його видобуток і переробку, а також процес виробництва комплектуючих.

Особливе значення мають телепередачі політехнічної спрямованості, що знайомлять учнів із застосуванням інформаційних технологій у професійній діяльності.

Класичними темами для застосування телепередачі на уроках інформатики можна вважати комплексний захист інформації в комп'ютерних системах, автоматизовану обробку інформації у професійній діяльності, моделювання і формалізацію.

Навчальний фільм

Навчальне кіно називають найбільш наочним з усіх засобів навчання. Його особливості багато в чому обумовлені тією величезною роботою, яка проводиться при створенні фільму. Колективна робота сценариста, режисера і оператора за участю методиста-педагога спрямована на те, щоб доцільно використовувати всі доступні можливості відображення, фіксації та відтворення дійсності для навчальних цілей. Режисер, оператор, художник, мультиплікатор певним чином організують матеріал, що й обумовлює характер зорового ряду в екранному посібнику [13].

Як відомо, фільм має можливість передавати в одиницю часу значно більшу кількість інформації, ніж це може бути досягнуто при словесному викладі, за рахунок більш економної форми повідомлення. Навчальне кіно володіє виразністю, можливістю відтворення на екрані явища або процесу з будь-якою швидкістю.

У навчальному кіно велика роль належить мультиплікації, схематичним зображенням, яке розкриває на доступному учням рівні складні явища, поняття, процедури та алгоритми дії. Дуже важливо передати учням ті знання, які сприяють науковому розумінню сутності розвитку природи і суспільства, визначенню свого власного ставлення до явищ навколишнього життя, формуванню наукових основ свідомої діяльності.

Фільми з інформатики можуть носити узагальнюючий характер і відображати великий за обсягом матеріал. Такі фільми можна використовувати головним чином на ввідних або заключних (узагальнюючих) уроках. Інші фільми з інформатики можуть висвітлювати конкретні питання курсу. Так, наприклад, навчальні фільми дозволяють наочно демонструвати різні аспекти безпеки на уроках інформатики, логічно і доступно проводити інформаційне введення в дисципліну, викладати цілі і завдання курсу, розглядати інформаційні процеси та інформаційне суспільство.

Кінофрагмент

У кінофрагмента розкриваються, як правило, окремі питання навчальної програми. Характерна особливість кінофрагмента – його вузька дидактична спрямованість. Це визначає важливу методичну задачу використання кінофрагментів в комплексі з іншими засобами навчання. Короткочасність демонстрації (3-5 хв) і вузька методична спрямованість кінофрагмента дозволяють легко вписати його в урок.

Відеофільм

За допомогою відеофільму можлива постановка навчальної проблеми, пробудження до неї інтересу учнів. Дидактичні можливості відеозапису являють собою вдале поєднання дидактичних можливостей телебачення і навчального кіно. Як і телебачення, відеозапис володіє великими аналітико-синтетичними можливостями, які роблять керованим сам процес сприйняття: покадрова побудова повідомлення, можливість змінювати не тільки об'єкт, а й фон сприйняття, тезисність викладу, логічне та образне розчленовування навчального матеріалу. Відеозапису властива і специфічна особливість телевізійної форми повідомлення знань – вплив на емоційну сферу учнів. Відеозапис дозволяє показати всі фази досліджуваного явища в динаміці, в процесі безперервного розвитку. З'являється можливість більш широкого і різноманітного в методичному плані використання екранно-звукових посібників шляхом створення відеовставок в урок. У відеозапис можна вставити не тільки фрагмент екранного посібника, але й коментар до нього. При підготовці до уроку можна зробити монтаж, що включає кадри навчальних кінофільмів, презентацій, навчальних таблиць і записів на дошці з коментарями викладача. Послідовність показу, темп викладу, його логіка можуть змінюватися залежно від поставлених викладачем цілей і з урахуванням індивідуальної методичної системи кожного викладача.

У відеозапис можуть бути вставлені цикли навчальних телевізійних передач, додаткових занять для учнів. Особливо широко може застосовуватися відеозапис при проведенні виховної роботи та професійної орієнтації учнів. На плівку можуть бути записані кращі відповіді учнів на випускних іспитах, виступи відомих людей, колишніх випускників, загальношкільні заходи.

На відміну від всіх відомих засобів навчання відеозапис дозволяє миттєво відтворити записане зображення і повторювати його необхідну кількість разів. Ця властивість відеозапису можна ефективно використовувати при підготовці учнів до практичних робіт, виконання експериментальних завдань на іспиті. Під час проведення фронтальних практичних робіт учні повинні працювати в певному темпі. Це один зі складних організаційних моментів уроку. Наявність в кабінеті відеокамери дозволяє давати зразок дій на екран монітора і тим самим задавати певний темп уроку. Для цього в кабінеті стаціонарно встановлюють відеокамеру і на візку-підставці розміщують монітор з максимально великим розміром по діагоналі. У цьому випадку камера працює за принципом прямого репортажу без запису зображення. Під час уроку точка зйомки залишається незмінною. При зйомці бажано мати хорошу освітленість в класі, що дозволить забезпечити достатню глибину різкості. Об'єктив відеокамери повинен бути спрямований на один з учнівських моніторів. Кожен учень отримує можливість в будь-який момент поглянути на екран і зіставити свої дії з діями «зразкових» учнів. Тому в якості «зразкових» доцільно вибирати спокійних і ділових учнів. Якщо протягом уроку кожен учень дивиться на екран в середньому два рази не більше двох секунд, це означає, що учні правильно розуміють, що «репортаж» допомагає їм коригувати власну роботу. Коли частота зміни операцій практичних дій найбільша, учні дивляться на екран частіше, коли логіка роботи ясна, звертатися «за довідкою» немає необхідності. Викладач контролює роботу «зразкових» учнів і отримує можливість більш уважно спостерігати за іншими.