2.3. Ефективність використання аудіовізуальних засобів навчання на уроках інформатики

Аудіовізуальні засоби підсилюють сприйняття учнями навчальної інформації, що значною мірою визначає якість розуміння та засвоєння навчального матеріалу. Використання в процесі навчання аудіовізуальних технічних засобів дає ряд переваг в психологічному плані:

- більш повне використання слухового і особливо зорового каналу отримання навчальної інформації. Різноманітні та змістовні образи включаються до судження і умовиводи, підвищують привабливість і підсилюють інтерес до досліджуваного матеріалу;

- якісне використання наочності впливає на формування і засвоєння понять, доказовість і обґрунтованість думок і висновків, встановлення причинно-наслідкових зв'язків;

- інтенсифікація процесу запам'ятовування як логічного завершення процесу засвоєння: аудіовізуальні засоби сприяють закріпленню отриманих знань, створюючи яскраві опорні моменти, допомагають закарбувати логічну нитку матеріалу, систематизувати вивчений матеріал;

- аудіовізуальні засоби дозволяють давати інформацію у потрібних послідовності, пропорціях і темпі;

- аудіовізуальні засоби допомагають розвивати в учнів уміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, тому що можна в різних формах наочності дати різні ракурси досліджуваних об'єктів, довести до логічного кінця неправильні міркування учня, що є надзвичайно переконливим, але не завжди досягається словом вчителя;

- аудіовізуальні засоби мають широкі можливості розвитку творчих здібностей, естетичних інтересів учнів і засвоєння ними знань на високому рівні осмислення та інтерпретації;

- аудіовізуальні засоби дозволяють створити варіативність викладу навчального матеріалу для різних груп, вирішити численні завдання організації індивідуалізованого навчального процесу в умовах колективного навчання;

- демонстрація за допомогою аудіовізуальних засобів навчального матеріалу вимагає пильної уваги (зосередженості) учнів, коли перед ними попередньо поставлені чіткі цілі у вигляді питань, на які потрібно буде відповісти після перегляду чи прослуховування.

Всі перераховані можливості аудіовізуальних засобів можуть бути реалізовані тільки при дотриманні психологічних і методичних умов їх застосування. Місце технічних засобів на заняттях, тривалість їх використання багато в чому визначаються індивідуальними особливостями учнів, стилями їх навчальної діяльності.

Важливо враховувати, що аудіовізуальні засоби треба застосовувати лише тоді, коли це методично виправдано; що їх застосування вимагає від вчителя додаткового часу і зусиль, часто і спеціальних знань. Для правильного використання аудіовізуальних засобів необхідно встановити взаємозв'язок з іншими засобами навчання, знайти можливість логічного переходу від одного засобу навчання до іншого, ввести в урок саме ті засоби, які максимально відповідають навчальним цілям і завданням.

Типовими педагогічними помилками, що знижують ефективність застосування аудіовізуальних засобів, є:

- недостатня методична підготовленість вчителя;

- неправильне визначення дидактичної ролі і місця аудіовізуальних посібників на уроках, невідповідність виразних можливостей аудіовізуальних засобів їх дидактичній значимості;

- безплановість, випадковість їх застосування;

- перевантаженість уроку демонстрацією (прослуховуванням), перетворення його в зорово-звукову, літературно-музичну композицію.

Застосування аудіовізуальних засобів створює підвищене навантаження на центральну нервову систему, особливо на зоровий і слуховий аналізатори. Часте переключення досить складне, а тривале використання одного аудіовізуального засобу сильно втомлює учнів. Необхідно враховувати, що стомлення, яким би не було його джерело, призводить до падіння всіх показників уваги.

У зв'язку з цим використання аудіовізуальних засобів має підкорятися спеціальним гігієнічним нормам, створеним на основі психофізіологічних досліджень:

- аудіовізуальні засоби бажано застосовувати через 5-10 хв після початку роботи;

- при використанні аудіовізуальних засобів одноманітна структура уроку, незважаючи на цікаву передачу, веде до швидко розвитку стомлення, оскільки важко в продовженні всього уроку займатися одним і тим же видом діяльності: тільки дивитися чи тільки слухати. Необхідно враховувати також відносно (порівняно з уроками без застосування аудіовізуальних засобів) більший обсяг інформації та її емоційну забарвленість, що збільшує напругу, прискорює темп роботи (учні практично не відволікаються), в результаті чого зростає навантаження на зоровий і слуховий аналізатори. Тому необхідно не зловживати використанням аудіовізуальними засобами, чергувати різні методи і прийоми роботи;

- протягом тижня кількість уроків із застосуванням аудіовізуальних засобів для учнів старших класів не повинно перевищувати 4-6. Обов'язковим мінімумом протягом навчального року для всіх учнів можна вважати 136 год, а максимумом (для шкіл, оснащених сучасною технікою) - 442 год;

- при використанні звукових засобів навчання тривалість застосування звукозапису допустима в межах 25-30 хв, якщо при цьому використовується музика, то на 5 хв більше. Програмований звукозапис не можна використовувати на трьох уроках поспіль; їх застосування найбільш втомлює школярів на початку навчального року і в кінці ІІ семестру, тому час роботи з програмованим звукозаписом на початку навчального року має бути скорочено до 5-10 хв, а в кінці ІІ семестру працювати з ним взагалі не слід. При використанні для подачі звукозапису навушників необхідно обладнати їх індивідуальними регуляторами гучності, що дозволить встановлювати комфортний рівень гучності звукових сигналів;

- відео-, кіно -, телематеріали можуть бути використані повністю або фрагментарно, залежно від цілей, які переслідує вчитель.

При складанні розкладу уроків необхідно передбачити, щоб уроки з використанням екрану не йшли один за іншим або слідом за заняттями із застосуванням аудіовізуальних засобів не ставилися уроки з тих дисциплін, які пов'язані зі значною зоровою напругою.

Використання аудіовізуальних засобів вимагає від учителя розробки особливої ​​стратегії. На заняттях вчитель повинен:

- виділяти основні демонстровані об'єкти і явища, розкривати їх сутність;

- зосереджувати увагу учнів на змісті інформації, одержуваної за допомогою аудіовізуальних засобів;

- звертати увагу учнів на якусь сторону або деталь досліджуваного об'єкта;

- активізувати, стимулювати розумову діяльність учнів; створювати проблемну ситуацію, включаючи учня в активний пізнавальний пошук;

- встановлювати зв'язки між змістом аудіовізуальних посібників і темою уроку;

- підводити учнів до виявлення складних внутрішніх зв'язків і закономірностей;

- викликати відтворення відбитих раніше образів.

Крім зазначених дій учителя, в самих аудіовізуальних посібниках використовуються спеціальні покажчики (знаки, символи) і прийоми, що дозволяють виділити, підкреслити, порівняти в певні моменти потрібні сторони досліджуваного об'єкта. Вчитель повинен звернути на них увагу учнів, забезпечити розуміння функцій і значення, і адекватне використання таких покажчиків, спеціально проінструктувати учнів про цей напрямок роботи з інформацією, що отримується через аудіовізуальні засоби.

Застосування аудіовізуальних засобів на уроці передбачає особливу структуру заняття:

1. Підготовка до перегляду.

Найбільш ефективна форма – бесіда, в якій вчитель спеціально розробленими питаннями допомагає учням згадати все, що вони вже знають з даної теми.

Вступне слово по тривалості не повинно перевищувати декількох хвилин. Доцільно поставити 2-3 вузлових питання, на які учні повинні будуть самостійно відповісти, переглянувши посібник.

Якщо використовується досить тривалий фільм, привернути увагу до його змісту можна, розглянувши з учнями його план. Пункти плану орієнтують учнів у процесі перегляду фільму, допомагають їм відрізнити головне від другорядного, виділити істотне.

2. Після демонстрації вчитель проводить бесіду, в ході якої:

- з'ясовує, чи засвоєний матеріал, що було незрозуміло;

- пов'язує новий екранний матеріал з раніше вивченим;

- уточнює і доповнює отримані уявлення, приводить їх у систему, робить висновки, узагальнення;

- спрямовує думку школярів на підтвердження теоретичних положень уроку, на засвоєння формулювань, правил, законів.

На цьому етапі доцільно використовувати інші засоби наочності.

Про глибину розуміння і міцності запам'ятовування пізнавального матеріалу судять за якістю розповідей учнів, які повинні відповідати таким вимогам:

- відтворити вірно і в логічній послідовності основні моменти матеріалу;

- правильно (відповідно до заданих в матеріалі) виявити причинні зв'язки між предметами і явищами.

По відповідності відповідей учнів цим параметрам вчитель може оцінити ефективність застосування аудіовізуальних засобів в даному випадку.

При організації бесіди важливо враховувати, що після демонстрації відеоматеріалів учні ще деякий час знаходяться під враженням від побаченого і не можуть відразу переключитися на інший вид діяльності. Іноді буває доцільно використовувати повторний перегляд матеріалу на цьому ж уроці або на наступному. При вторинному показі учні за допомогою вчителя помічають подробиці, пропущені при першому перегляді; його можна використовувати в цілях узагальнення та самоконтролю учнів.

Для визначення ефективності застосування аудіовізуальних засобів відображення інформації в навчальному процесі був проведений експеримент, який складався з двох частин: апробації аудіовізуальних засобів відображення інформації у вигляді електронного супроводу занять та аналіз результатів навчання за допомогою аудіовізуальних засобів відображення інформації.

Мета експерименту: визначення ефективності використання аудіовізуальних засобів відображення інформації на уроках інформатики в 9 класі.

Завдання експерименту:

1. Визначення контрольної та експериментальної групи.

2. Вивчення та перевірка отриманих знань за допомогою традиційного методу.

3. Вивчення навчального матеріалу за допомогою наочних посібників, створених у MS Power Point;

4. Аналіз і висновки проведеного експерименту.

Хід експерименту. У проведенні експерименту брали участь дві групи, учнів 9 класів: контрольна (10 учнів) і експериментальна (11 учнів).

У контрольній групі використовувався традиційний метод вивчення матеріалу і перевірка знань, в експериментальній групі – експериментальний метод вивчення матеріалу та контролю знань з використанням аудіовізуальних засобів відображення інформації.

При традиційному методі вивчення матеріалу були використані уроки пояснення матеріалу, актуалізації знань, контроль знань. Домашнє завдання давалося з орієнтиром на матеріали поданий в класі і підручники доступні школярам.

Експериментальний метод відрізнявся від традиційного тим, що замість традиційних засобів наочності використовувалися комп'ютерні презентації. Експеримент проходив у той період, коли учні почали вивчати розділ «Архітектура ЕОМ. Програмне забезпечення» на уроках інформатики.

І в контрольній групі, і в експериментальній в якості домашнього завдання була дана однакова робота і контрольне тестування з вивчених тем.

За результатами тестування учням було поставлені такі бали:

• контрольна група - «9 – 12 балів» 65%, «6 – 8 балів» 30%, «3 – 5 балів» 5%;

• експериментальна група - «9 – 12 балів» 85%, «6 – 8 балів» 15%, «3 – 5 балів» 0%.

В результаті практичної апробації ефективності застосування аудіовізуальних засобів відображення інформації можна зробити наступні висновки:

1) при передачі великих обсягів інформації, складної для сприйняття і яка вимагає наочних ілюстрацій, використання аудіовізуальних засобів відображення інформації є більш ефективним, ніж використання традиційних засобів наочності;

2) ефективність використання аудіовізуальних засобів відображення інформації перш за все пов'язана з їх високою інформативністю, можливістю задіяти в процесі навчання для сприйняття і запам'ятовування навчального матеріалу більшу кількість органів чуття учнів;

3) учні та вчителі зацікавлені в отриманні, подачі і перевірці знань за допомогою аудіовізуальних засобів відображення інформації, внаслідок чого підвищується емоційний фон заняття;

4) аудіовізуальні засоби відображення інформації повинні володіти необхідним рівнем і якістю відповідно до вимог системи освіти;

5) аудіовізуальні засоби навчання – це абсолютно нова технологія в навчанні, яку можна активно використовувати при навчанні школярів інформатики.