- •2.Лз галогенів та їх сполук.Л.П кислоти хлористоводневої
- •6.Лз галогенів та їх сполук.Солі кислоти хлористоводневої:натрію та калію хлорид
- •31Сульфаніламідні лз. Сульфацетамід-натрію
- •33.Методи дослідження лз:фізико-хімічні,хімічні
- •4.Сполуки оксигену з гідрогеном.Фармакопейні препарати води
- •39.Сполуки оксигену з гідрогеном.Фармакопейні препарати води
- •18. Хімічна класифікація лікарських засобів Неорг.Преп.
- •19. Лікарські засоби сполуки Магнію, Кальцію, Цинку: магнію сульфат гептагідрат.
- •Магнію сульфат гептагідрат
- •20. Лікарські засоби-естери кислоти саліцилової. Кислота ацетилсаліцилова.
- •Кислота ацетилсаліцилова
- •21. Лікарські засоби сполуки Магнію, Кальцію, Цинку: кальцію хлорид гексагідрат.
- •Кальцію хлорид гексагідрат
- •38. Лікарські засоби- похідні ароматичних кислот. Натрію бензоат.
- •Натрію бензоат
- •15.Лз сполук бору,к-та борна.
- •23. . Лікарські засоби — похідні карбонових кислот. Натрію цитрат.
- •Натрію цитрат (Natrii citras)
- •24Фармацевтичний аналіз
- •8. Лікарські засоби галогенів та їх сполук. Солі кислоти хлористоводневої: натрію та калію бромід.
- •10. Сполуки Сульфуру: натрію тіосульфат.
- •11. Випробування лікарських засобів на чистоту та граничний вміст домішок. Загальні зауваження, яких необхідно дотримуватись при визначенні домішок.
- •12. Лікарські засоби Карбону та його сполук: вугілля активоване.
- •32. Естери п-амінобензойної кислоти. Бензокаїн.
- •40. Лікарські засоби з групи вуглеводів. Глюкоза.
- •36. Алкалоїди похідні тропану. Атропіну сульфат.
- •30. Лікарські засоби — похідні п-амінофенолу. Парацетамол.
- •27.Загальна характеристика лз –пох. Аміду сульфанілової к-ти.
- •29.Вітаміни аліфатичного ряду.К-та аскорбінова.
23. . Лікарські засоби — похідні карбонових кислот. Натрію цитрат.
Карбонові кислоти характеризуються наявністю в їх молекулах карбоксильної групи. До загальних властивостей сполук цього класу належать: здатність реагувати з лугами, утворювати осади з солями важких металів, вступати в реакції еcтерифікації зі спиртами та ін.
У вільному стані аліфатичні карбонові кислоти в лікарській практиці, як правило, не використовуються через подразнюючу дію. Убільшості випадків у медицастосовуються їх солі: калію ацетат,кальцію лактат і глюконат, натрію цитрат та ін.
Карбоксильна група або карбоксил складається із карбонільної (>С=О) та гідроксильної (–ОН) груп. Залежно від природи радикалу, з яким сполучена карбоксильна група, карбонові кислоти поділяють на аліфатичні та ароматичні.
Похідні карбонових кислот, які можна одержати шляхом хімічних перетворень карбоксильної групи називають функціональними похідними.
Натрію цитрат (Natrii citras)
C6H5Na3O7·2H2O
Добування. Взаємодією цитринової кислоти з натрію карбонатом:
Властивості.
Кристалічний
порошок або гранульовані кристалибілого
кольору,
злегка
розпливаються у вологому повітрі.
Легкорозчинний
у воді,
практично
нерозчинний у 96
% спирті
Ідентифікація:
1. Субстанція дає реакції на іони натрію і цитрати.
Натрій ідентифікують за реакціями:
а) з розчином калію піроантимонату (калію гексагідроксостибіату
(V)) – утворюється білий осад:
Na+ + K[Sb(OH)6] →Na[Sb(OH)6]↓+ K+
б) з розчином реактиву метоксифенілоцтової кислоти – утворюється об’ємний білий кристалічний осад:
Осад розчиняється при додаванні розчину амоніаку розведеного і
не випадає знову при наступному додаванні розчину амонію карбонату.
в) сіль натрію, змочена кислотою хлористоводневою розведеною і
внесена в безбарвне полум’я, забарвлює його у жовтий колір.
Цитрати ідентифікують за реакціями:
а) знебарвлення розчину калію перманганату в присутності кисло-
ти сульфатної концентрованої при нагріванні. Далі додають розчин на-
трію нітропрусиду в кислоті сульфатній розведеній і кислоту сульфамі-
нову. До суміші додають розчин амоніаку концентрований до лужної ре-
акції, що призводить до появи фіолетового забарвлення, яке переходить
у фіолетово-синє
б) при додаванні розчину кальцію хлориду реакційна суміш зали-
шається прозорою. При кип’ятінні розчину утворюється білий осад, роз-
чинний у кислоті хлористоводневій розведеній:
в) при нагріванні субстанції з оцтовим ангідридом з’являється чер-
воне забарвлення.
2. Нефармакопейна реакція – утворення пентабромацетону
Кількісне визначення.
1. Ацидиметрія в неводному середовищі, пряме титрування, індикатор – нафтолбензеїн, s = 1
2. Іонообмінна хроматографія:
Цитринову кислоту, яка утворилася, нейтралізують натрію гідрок-
сидом, індикатор – метиловий оранжевий, s = 1/3
3.
Аргентометрія,
зворотне титрування за методом Фольгарда;
s = 1/3
Зберігання. У закупореній тарі.
Застосування. Консервант донорської крові (запобігає зсіданню і
створює лужний резерв крові).
24. Фар24.
