Сполучені штати америки 1918 – 1939 рр.

США були єдиною країною, яка не понесла економічних втрат, а навпаки, виграла від участі у Першій світовій війні. Прибутки американських монополій за роки війни (1914 – 1919 рр.) зросли в кілька разів. Вони становили понад 35 млрд. доларів. Витрати на війну становили 25,7 млрд. доларів. Капіталовкладення монополій за кордоном після Першої світової війни збільшились у шість разів. Експорт у 1920 р. перевищив імпорт на 2,9 млрд. доларів. США із боржника європейських країн стали їх кредитором. Концепція промислового виробництва і капіталу досягли небачених масштабів. Кількість підприємств, які отримали 1 млрд. доларів прибутку за рік, зросла майже удвічі. У війну США вступили тоді. Коли сили обох воюючих сторін були виснажені і результат боротьби був близьким. За час участі в бойових діях армія США втратила 50 тис. чол. вбитими, близько 200 тис. чол.. пораненими. На території США бойові дії не велися. По закінченню війни США виробляли 50% світового видобутку вугілля, 2/3 нафти, 3/5 виробництва сталі, 40% світового золотого запасу золота було в США. За показниками експорту США вийшли на перше місце у світі. Він зріс з 2 млрд. дол. в 1914 р. до 6 млрд. дол. в 1918 р. США після війни вступили на шлях нової індустріалізації. Автомобільна промисловість нарощувала випуск своєї продукції. У промисловості працювало 25 млн. чол. (із 42 млн. працездатних). На заводах Форда вперше запровадили конвеєр, що призвело до здешевлення виробленої продукції. Прискорився процес концентрації виробництва і централізації капіталу, що призвело до подальшого зростання монополістичних об’єднань, посиленню панування фінансової олігархії і розоренню середніх і дрібних компаній. Рокфеллер, Морган, Меллон захопили панування в нафтовій промисловості. В сталевій промисловості панував Морган, у вугільній – Морган, Рокфеллер, Меллон; в кольоровій металургії – Морган; в хімічній – Дюпон. На хвилі піднесення страйкового руху в1919 р. була створена Комуністична партія на чолі з талановитим публіцистом Джоном Рідом. В обстановці терору і антирадянської істерії конгрес асигнував 3 млн. дол.. на боротьбу з « радикалізмом». Для каральних дій проти трудящих була створена із ветеранів війни в травні 1919р. воєнізована організація «Американський легіон», засновники якої оголосили своїм завданням викорінення «радикалізму» і «більшовизму» самими крайніми заходами. У цей час посилилося і переслідування негрів, особливо в південних штатах, де діяла терористична расистська організація Ку-клус-клан. У листопаді 1920 р. в США відбулися перші після світової війни президентські вибори. Напередодні виборів була прийнята 19-та поправка до конституції, яка надавала жінкам право голосувати нарівні з чоловіками, що значно збільшувало число виборців. Вибори закінчилися поразкою Демократичної партії. На посаду президента було обрано У. Гардінга. Президентські вибори співпали з початком економічної кризи. За 1920 – 1922 рр. виробництво промислової продукції скоротилося на 25%, почалися банкрутства, число безробітних зросло до 5,5 млн. чол. Продовжувалась скорочуватись зарплата робітників. До середини 1921 р. криза в промисловості була подолана. Економіка США вступила в період тимчасової стабілізації. Чимало американців були переконані, що причиною їхніх нестатків, падіння в суспільстві моралі й зростання злочинності був алкоголь. Після сторічних дебатів у 1919 р. в США було прийнято, названу «шляхетним експериментом», XVIII поправку до конституції, за якою запроваджувався «сухий закон». На всій території країни заборонялося виготовлення та продаж спиртних напоїв, а також знищувалися їхні запаси. Злочинність набула небачених розмірів. Рекетири і вимагачі взяли виробництво алкогольних напоїв під свій контроль і мали з того величезні прибутки, які відтепер обминали державну скарбницю. Ганстери, очолювані Аль Капоне, відчували себе господарями у великих містах, і поліція далеко не завжди могла дати їм раду. Урешті-решт, 1933 р. «сухий закон» було скасовано. Криза в сільському господарстві була більш тривалою. Ціни на сільськогосподарську продукцію падали, фермери розорювались, покидали свої місця проживання і втікали в міста. Зростала і соціальна напруга. Страйки були оголошені урядом поза законом. Страйкарі не досягли задоволення своїх вимог. Постало також питання про заборону профспілок. У 1922 р. США вийшли із економічної кризи. У 1923 р. індекс промислового виробництва в США на 42% перевищив довоєнний рівень Металургійна промисловість виплавляла чавуну, сталі більше, ніж Англія, Франція і Німеччина, разом узяті. Йшов процес посиленого оновлення основних капіталів, впровадження у виробництво найновішої техніки, здійснення раціоналізації і інтенсифікації праці робітників. Влітку 1923 р. під час подорожі на Аляску президент Гардінг захворів і помер, чим уникнув ганьби імпічменту. Після смерті Гардінга, згідно конституції, його замінив віце-президент К. Кулідж. У 1924 р. в США відбулися чергові вибори. Перемогу на виборах здобув К. Кулідж (Республіканська партія). Початок президентства Куліджа співпав зі вступом США в період економічного піднесення. Хаос у виробництві, торгівлі, фінансах був позаду, революційні атаки робітників були відбиті, влада буржуазії зміцніла. К. Кулідж висунув гасло: «Справа Америки – бізнес!» Це була відсутність усієї політики упродовж 1924 – 1932 рр. Рівень безробіття був мінімальним – 1,5 млн. чол. Пропаганда переконувала всіх про рівні можливості громадян у досягненні матеріальних благ, багато говорили про наступ «ери проспериті». Продуктивність праці в промисловості зростала, конвеєрна система здобула широке застосування, особливо в нових галузях виробництва. Винайдення і масштабне запровадження електричного мотора змінили сам вигляд підприємств. Період проспериті характеризувався небаченим зростанням життєвого рівня широких верств населення. Своєрідним барометром процвітання і символом американської економіки став автомобіль. Слід сказати, що автомобіль з’явився одночасно в Старому і Новому Світі. Але широке застосування легкових автомобілів стало особливістю Америки. Велике значення для розвитку автомобільної промисловості мали Американські відстані. Тут деякі штати по своїй території є більшими за такі країни, як Італія або Великобританія. Фермерські господарства переживали кризу перевиробництва с/г продукції ще в 1920 р. Виживали в конкурентній боротьбі крупні ферми. Протягом 1920 – 1930 рр. фермерське населення США зменшилось на 1 млн. 202 тис. чол. Чимало з них стали безробітними і в містах. Восени 1929 р. почалася одна з найнебезпечніших економічних криз, яка за короткий час охопила всі капіталістичні країни. Падіння курсу акцій на Нью-Йоркській біржі було катастрофічним. Паніка охопила власників акцій і вони почали їх продавати. У країні почали закриватися заводи, фабрики, чисельність безробітних зросла, зарплата працюючих падала . Це була криза перевиробництва товарів, яка призвела до дезорганізації виробництва. 5 грудня 1929 р. президент Г. Гувер скликав спеціально нараду 400 представників крупних банків і трестів для вироблення заходів по боротьбі з кризою. Учасникам наради була запропонована програма вкладень 8 млрд. доларів у капітальне будівництво .Промислові і залізничні монополії також мали вкласти у свої підприємства 3 млрд. доларів . Реалізація цих заходів тимчасовий ефект . У 1931 р. була створена «Національна кредитна корпорація» ,капітал якої досяг 3,5 млрд. доларів. Для боротьби з кризою в галузі сільського господарства було створено «Федеральне фермерське бюро», якому держава асигнувала 500 млн. дол. У торгівлі з 1931 р. США стали на шлях протекціонізму. Але ці регулюючі заходи та спеціально утворені органи не справилися з кризою. Падіння виробництва не зупинялося. Випуск промислової продукції скоротився більше як у два рази. Ціни на с/г продукцію в 1932-193 рр . порівняно з 1929р. впали у 3 – 4 рази. Валовий дохід фермерів зменшився більш як у 2 рази. Вартість промислових акцій з вересня 1929 р. по червень 1932 р. впала на 85%. 10 тис. банків припинили існування. Саме в такій соціально-економічній і морально-психологічній атмосфері в 1932 р. почалась кампанія по виборах президента США. Демократична партія висунула кандидатом на посаду президента США Ф. Рузвельта. Ф. Рузвельт і його «мозковий трест» розробили досить солідну передвиборчу платформу і доклали максимум зусиль, щоб її донести до найширшого кола людей. Більшість виборців віддали на виборах президента свої голоси Ф. Рузвельту. Демократична партія здобула перемогу і на виборах в обидві палати конгресу. Ф. Рузвельт зарекомендував себе на посаді президента США як видатний державний і політичний діяч. Державний капіталізм за роки його президентства (1932 – 1945) значно зміцнів. Ф. Рузвельт здійснив ряд реформ, активно втручаючись у ділову діяльність американців. Планування, контроль і регулювання лягли в основу політики, яка отримала назву «Новий курс». Перші 100 днів президентства Ф Рузвельта – це дні упорядження революції і якби їх не було, то в Америці був би або фашизм, або комунізм. Державний капіталізм в США став реальністю. Виборча кампанія 1936 р. відбувалася в умовах напруженої політичної боротьби. Діючому президенту Ф. Рузвельту протистояв А. Лен ден, який заручився підтримкою представників великого бізнесу – Рокфеллера, Моргана, Дюпона, Херста, а також куклукскланівських і фашистських організацій. Перемогу здобув Ф. Рузвельт. Саме успіхом «Нового курсу» частково можна пояснити той факт, що на президентських виборах 1940 р. демократична партія втретє висунула Рузвельта своїм кандидатом у президенти. В 1944 р., на чергових виборах він був вчетверте висунутий кандидатом і знову отримав перемогу.