Друга світова війна

Дру га світова війна – наймасштабніша світова війна в історії людства. Почалася 1 вересня 1939 р. і тривала до 2 вересня 1945 р., коли на борту лінкора «Міссурі» підписано капітуляцію Японії перед союзними державами. Друга світова війна значно вплинула на долю людства. В ній брала участь 61 країна (80 % населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. До збройних сил було мобілізовано 110 млн. осіб у всьому світі. Загальні людські втрати досягли 50 – 55 млн. осіб, з них загинуло на фронтах 27 млн. Датою початку війни прийнято вважати 1 вересня 1939 року, коли Німеччина розпочала окупацію Польщі, до якої 17 вересня долучився Радянський Союз. Велика Британія та Франція оголосили війну Німеччині через два дні, що дозволяє вважати початком світової війни саме цю дату. Інші дати, що розглядаються деякими авторами як дати початку війни: початок японської інтервенції в Манчжурію 13 вересня 1931 р. та початок другої японсько-китайської війни 7 липня 1937 року. Питання про причини Другої світової війни залишається в історичній науці досить дискусійним і неоднозначним. Але більшість дослідників виділяють такі основні причини:  Версальсько-Вашингтонська система, що встановила несправедливі кордони (ігнорування етнічного принципу) та систему економічних і політичних взаємин;  фашистські та мілітаристські держави на чолі з Німеччиною, Італією і Японією були невдоволені Версальською системою і прагнули до нового перерозподілу світу, до захоплення колоній, джерел сировини і ринків збуту, які тоді знаходилися переважно під контролем Великої Британії, Франції і США;  підготовка СРСР до світової революції;  неефективність Ліги націй;  загострення суперечностей між великими державами через глибоку економічну кризу;  політика потурання агресорам, яку проводили Велика Британія та Франція, сподіваючись задовольнити їхні апетити. Друга світова війна мала кілька театрів воєнних дій:  східноєвропейський  західноєвропейський  середземноморський  африканський  тихоокеанський. Наступ німецьких військ розвивався за планом «Weis». Польські війська виявилися слабкою військовою силою порівняно з узгоджено діючими танковими з'єднаннями та люфтваффе. На Західному фронті союзні англо-французькі війська не проявляли активності. Тільки на морі війна почалася одразу: 3 вересня німецький підводний човен U-30 без попередження напав на англійський пасажирський лайнер «Атенія» 5 вересня США і Японія оголошують про свій нейтралітет у європейській війні. 17 вересня у конфлікт втрутився Радянський Союз. Червона армія перейшла кордон Польщі і розпочала бойові дії проти польської армії. Незважаючи на відмову від мирної конференції, Велика Британія та Франція з вересня 1939 р. по квітень 1940 року продовжували пасивну війну без жодних спроб наступу, тому цей етап війни називають «Сидяча» або «Дивна війна». Активні бойові дії відбувались лише на морських комунікаціях. 30 листопада 1939 року СРСР напав на Фінляндію, розпочавши радянсько-фінську війну. 14 грудня за розв'язання війни СРСР виключено з Ліги Націй. На початку березня 1940 року радянські війська прорвали «Лінію Маннергейма» і захопили 3/4 Виборга. 13 березня 1940 року в Москві підписано мирний договір між Фінляндією та СРСР, згідно з яким кордон СРСР на Карельському перешийку, в районі Ленінграда і Мурманської залізниці пересунуто в бік Фінляндії на північний захід з 32 до 150 км, до СРСР відійшли деякі острови у Фінській затоці. 9 квітня 1940 року Німеччина вторгається в Данію та Норвегію (Операція «Везерюбунг»). 10 травня 1940 року Німеччина перервала «дивну війну», почавши швидкий і активний наступ на Бельгію, Нідерланди та Люксембург, увівши до цих країн 135 дивізій. Цей наступ став класичним прикладом «швидкої війни» («Blitzkrieg»), внаслідок якої Німеччина окупувала Норвегію, Данію, Бельгію, Люксембург, Нідерланди, північні та центральні райони Франції. Ще восени 1939 року Естонія, Латвія та Литва під загрозою окупації, прямо висловленої Сталіним, уклали з СРСР договори про взаємодопомогу, також відомі як договори про бази, відповідно до яких на території цих країн розміщено радянські військові бази. 28 червня – 3 липня 1940 року Червона армія здійснила військову операцію для примусової передачі Румунією Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР. 2 серпня 1940 р. з частини захоплених земель, а також території Молдавської АРСР створена Молдавська Радянська Соціалістична Республіка, попередник сучасної Республіка Молдова. Північна Буковина і Південна Бессарабія увійшли до складу Української РСР. 16 липня 1940 року Гітлер видає директиву про вторгнення до Великої Британії (операція «Морський Лев»). Незважаючи на великі втрати серед мирного населення від бомбардувань, британці по суті виграли Битву за Британію – Німеччина змушена відмовитися від проведення десантної операції. Після вступу Італії у війну, італійські війська починають бойові дії за контроль над Середземномор'ям, Північною та Східною Африкою. 27 вересня 1940 року Німеччина, Японія, Італія створили військовий союз, уклавши союзний договір – Троїстий пакт. 6 квітня 1941 року, після масованого бомбардування великих міст, залізничних вузлів та аеродромів, Німеччина та Угорщина вторгаються в Югославію.З 25 серпня по 17 вересня 1941 року здійснено спільну британсько-радянську операцію з окупації Ірану. Її метою був захист іранських нафтових родовищ від можливого захоплення їх військами Німеччини та захист транспортного коридору. 22 червня 1941 року рано вранці Німеччина за підтримки своїх союзників – Італії, Угорщини, Румунії, та Словаччини – раптово і без попередження напала на СРСР. Почалася Німецько-радянська війна, яку у радянській та сучасній російській історіографії називають Великою Вітчизняною Війною. Після вторгнення Німеччини в СРСР представники Великобританії і США оголосили про свою підтримку Радянського Союзу і почали надавати йому економічну допомогу. 1 січня 1942 року у Вашингтоні представники СРСР, США, Великобританії і Китаю підписали Декларацію Об'єднаних Націй, до якої згодом долучились 22 країни. 26 травня підписано договір між СРСР та Великою Британією про союз у війні з Німеччиною. 11 червня підписано аналогічний договір між СРСР та США. Розпочався процес формування антигітлерівської коаліції. 7 грудня 1941 року Японія завдала удару американській військово-морській базі Перл-Харбор. 8 грудня японці блокували британську військову базу в Гонконзі і почали вторгнення в Таїланд, британську Малайю та американські Філіппіни. Падіння Сінгапуру 15 лютого 1942 р. стало подією стратегічного значення. Після цього японський наступ пішов розбіжним напрямками, і японці швидко захопили Бірму і Голландську Ост-Індію, наблизившись до Індії та Австралії. 6 травня капітулювало останнє угруповання американських і філіппінських військ на Філіппінах. До кінця травня 1942 року Японія з незначними втратами встановила контроль над Південно-Східною Азією і Північно-Західною Океанією. На початку 1943 р. розпочинається корінний перелом в ході Другої світової війни на користь країн антигітлерівської коаліції. Швидкий розвиток подій на всіх фронтах, особливо на радянсько-німецькому, вимагав від союзників уточнення та узгодження подальших планів ведення війни. 28 листопада – 1 грудня 1943 року в столиці Ірану Тегерані відбулася конференція, глав урядів трьох держав – СРСР, США і Великої Британії. Основним питанням було відкриття другого фронту в Західній Європі. Водночас обговорювались питання про надання незалежності Ірану («Декларація про Іран»), про початок СРСР війни з Японією після розгрому нацистської Німеччини й де-факто закріплено за Радянським Союзом право як контрибуцію приєднати до себе після перемоги частину Східної Пруссії. 16 квітня 1945 Червона армія почала наступ на Берлін. 8 травня (близько півночі) у передмісті Берліна Карлсгорсті, зайнятому радянськими військами, представники німецького головнокомандування на чолі з генералом Кейтелем підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини. 14 – 15 травня в північній Словенії відбулась остання битва Другої світової в Європі, під час якої Народно-визвольна армія Югославії розбила залишки німецьких військ і колаборантів. Після завершення війни в Європі останнім противником країн антифашистської коаліції залишалася Японія. До того часу війну Японії оголосили близько 60 країн. 6 серпня на Хіросіму, а через три дні на Наґасакі американцями скинуто атомні бомби, загинуло та постраждало 250 тис. осіб, а міста виявилися майже стерті з поверхні землі. 8 серпня СРСР оголосив війну Японії, розірвавши Японсько-радянський пакт про нейтралітет, а 9 серпня почав наступ. 2 вересня о 9:02 за токійським часом на борту американського лінкора «Міссурі» підписано акт про беззастережну капітуляцію Японії. Найбільша війна в історії людства завершилася.