- •Лабораторна робота №1
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №2
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Запитання до захисту
- •Лабораторна робота №3
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №4
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №5
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №6
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Часткове окиснення етанолу. Окиснення спирту в альдегід – якісна реакція на одноатомні спирти.
- •Повне окиснення етанолу.
- •Властивості гідроксильної групи
- •1.Взаємодія з розчином лугу.
- •2. Взаємодія з розчином хлориду феруму (ііі) – якісна реакція на фенол.
- •Властивості бензольного кільця.
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №9
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
- •Взаємодія з бромною водою – заміщення в бензольному ядрі
- •Окиснення аніліну хромовою сумішшю
- •Окиснення аніліну розчином хлорного вапна
- •Ксантопротеїнова реакція
- •Біуретова реакція
- •Лабораторна робота №10
- •Теоретичні основи
- •Порядок виконання роботи
Теоретичні основи
Хлороформ – безбарвна рідина з характерним запахом; tкип = 61,15 ºС.
Дихлоретан – безбарвна рідина з сильним запахом; tкип = 83,5 ºС.
Парафін – суміш твердих високомолекулярних насичених вуглеводнів білого або жовтого кольору; tпл = 50 - 55 ºС.
Порядок виконання роботи
Дослід 1. Визначення Карбону та Гідрогену.
Збирання приладів. Дослід можна проводити у приладі для збирання газів (мал1а) або у спеціальному приладі для визначення Карбону та Гідрогену (мал1б).
Суміш досліджуваної речовини з оксидом купруму (ІІ) помістіть у суху пробірку (мал1а) і закріпіть її у штативі у горизонтальному положенні. Обережно внесіть безводний сульфат купруму (ІІ) і закрийте пробірку пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої опустіть в пробірку з вапняною водою.
Обережно нагрівайте пробірку з досліджуваною речовиною. Спостерігайте зміни, що відбуваються з оксидом купруму (ІІ), сульфатом купруму (ІІ), вапняною водою, після цього дослід припиніть.
З метою уникнення розтріскування пробірки слідкуйте, щоб після припинення нагрівання рідина не перекидалася по трубці у прилад.
Яку роль відіграє у даному досліді оксид купруму (ІІ)? З якою метою використовується вапняна вода? Напишіть рівняння реакцій, що відбуваються.
Дослід 2. Виявлення хлору.
Кінець мідного дроту зігніть петелькою або у вигляді спіралі діаметром 1-2мм. Прожарюйте дротину у полум’ї до тих пір , поки полум’я не перестане забарвлюватись, охолодіть її. Внесіть дротину в речовину, що досліджується, і знову в полум’я(мал2). Зелене забарвлення полум’я свідчить про наявність хлору у сполуці, виданій для аналізу.
Легкозаймисті органічні сполуки тримайте далі від вогню!
Мал.1 Виявлення Карбону та Гідрогену в органічній сполуці. 1 – Суміш речовини, що досліджується з оксидом купруму (ІІ); 2 – безводний сульфат купруму (ІІ); 3 – вапняна вода |
Мал 2.Виявлення галогену в органічній сполуці (проба Бейльштейна) |
Лабораторна робота №5
Тема: Добування та хімічні властивості ненасичених вуглеводнів.
Мета: Добути етилен та ацетилен в лабораторії та вивчити їх властивості.
Обладнання та матеріали: штатив з пробірками, стакан з водою, штатив фізичний, сірники, нагрівальний прилад, пробка з газовідвідною трубкою, вата, карбід кальцію, розчин перманганату калію, йодна або бромна вода, етанол, концентрована сульфатна кислота, подрібнене скло.
Теоретичні основи
В лабораторії етилен добувають нагріванням етанолу при температурі більше 140 ºС в присутності концентрованої сульфатної кислоти як водовідбираючого засобу, а ацетилен – при взаємодії карбіду кальцію з водою. Етилен та ацетилен є ненасиченими сполуками і вміщують в своїй будові подвійний і потрійний зв’язки відповідно. Завдяки наявності негібридних π – зв’язків дані речовини легко вступають в реакції приєднання та часткового окиснення взагалі і, як приклад, з бромною водою та перманганатом калію безпосередньо, що є якісними реакціями на ненасичені сполуки. Також дані речовини легко піддаються повному окисненню, тобто горінню. Етилен горить жовтим полум’ям, а ацетилен – жовтим кіптявим через великий процентний вміст карбону в сполуці.
