Використовуються наступні методи дослідження:

1. Базальна температура вимірюється в прямій кишці зранку і один і той же час.В першу фазу менструального циклу – нижче 37 градусів, в другу – 37,1-37,3 (дія прогестерону).

2. В церві кальному каналі стікловидний прозорий слиз. В наступні дні менструального циклу виникає поступове розширення маткового зіву і збільшення кількості церві кального слизу. На момент овуляції діаметр зовнішнього зіву шийки матки досягає ¼ або 13 см. Після овуляції зіяння зовнішнього зіву поступово зменшується і симптом «зіниці» зникає на 20-25 день менструального циклу. Невелике зіяння зовнішнього зіву шийки матки позначається +, середнє ++, а максимальне (в строк овуляції) +++.

Здатність шийкового слизу давати при висиханні кристали, які групуються по типу «листа папороті», вперше описана Папаніколау. Цей феномен отримав назву кристалізації шийкового слизу, «арборизації» або «листа папороті». З 1-го по 5-й день менструального циклу препарати мають аморфний вигляд і кристалізація відсутня, на 6-8-й день з’являються її сліди, на 8014-й день кристали поступово зливаються і кристалізація досягає максимальної вираженості на момент овуляції. Через 24 години після овуляції в початковій прогестероновій фазі починається руйнування «листа папороті». Фігури кристалів під впливом прогестерону стають фрагментованими в результаті повного руйнування деревовидної кристалізації.

Механізм виникнення кристалізації шийкового слизу при висушуванні обумовлений фізико-хімічними порушеннями в його колоїдному та електролітному складі, які виникають протягом менструального циклу під впливом жіночих статевих гормонів – катаболітів обмінних процесів.

У жінок, які страждають цервіцитом, матковими кровотечами, у незайманих дівчат замість дослідження ступеню кристалізації шийкового слизу можна використовувати мазки слизу носа, в яких знайдені такі самі варіанти типів кристалізації відповідно фазам менструального циклу.

3.Зміна хімічного складу вмісту піхви (кількісне визначення ліпоїдів, вмісту глюкози).

4.Зміна складу крові (тест з визначенням числа тромбоцитів та еозинофілів в периферійній крові).

5.Внутрішньошкірні проби (як тест визначення чутливості шкіри до статевих гормонів).

6.Спеціальний гінекологічний аналіз: процес становлення менструальної функції, час менархе, зміни її в юнацькому віці, появлення і темп розвитку вторинних статевих ознак, появлення і розвиток клінічних ознак порушень менструальної функції, уточнення застосованих раніше методів дослідження, призначених раніше препаратів, доз та тривалість лікування. Найбільш детально вивчають особливості дітородної функції – час настання першої та інтервал між послідовними вагітностями, їх перебіг, перебіг родів, післяродового та післяабортного періодів, величина крововтрати та інше.

7.Об’єктивне дослідження: зовнішній вигляд хворої, вираженість вторинних статевих ознак, показники фізичного розвитку, оцінки та ступеню розвитку молочних залоз, антропометрія, співвідношення показників росту та маси підшкірного та жирового шару.

8.Спеціальне гінекологічне обстеження: ендоскопічні методи дослідження.

9.Кульдоскопія – діагностичний метод огляду органів малого тазу через матково- прямокишечний простір. Лапароскопія – огляд органів малого тазу оптичним інструментом, який вводиться через передню черевну стінку в черевну порожнину.

10.Газова рентгенопельвіографія або біконтрастна гінекографія. Показання: необхідність розпізнавання склерокістозних яєчників, диференціація між пухлиною статевої системи та екстрагенітальною пухлиною матки та яєчників, діагностика вад розвитку.

11.Рентгенологічне дослідження області турецького сідла та інших кісток тазу.

12.Вивчення функції щитовидної залози і наднирників.

13.Гормональні проби (засновані на вивченні тих спеціальних реакцій, які викликає введення в організм того або іншого екзогенного гормона). Це проби на стимуляцію і подавлення дії гормонів.

14.Цитогенетичне дослідження.