- •1.Об’єкти економічної політики держави
- •2. Суб’єкти економічної політики держави
- •3. Негативи державного впливу на економіку
- •4. Методи державного управління за в.Ф. Опришко
- •5.Система органів державного управління економікою
- •6.Метод державного управління економікою
- •7.Методи прямого та непрямого регулювання
- •8. Закон України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства єс” як загальний нормативний акт, що визначає зміни у державному управлінні економікою
- •9.Поняття державної регуляторної політики
- •10.Сутність державного управління економікою.
- •11. Сутність понять: “державне управління”, “державне втручання в економіку”,
- •12. Сутність поняття “державне регулювання економіки”
- •13. Державна економічна політика: методи
- •14. Засоби державної економічної політики
- •15. Державне управління щодо процесу реалізації економічної політики
- •16., 17 Основні завдання державних органів щодо процесу реалізації економічної політики.
- •Правове регулювання економічних відносин. 2. Формування стратегії і тактики соціально-економічної політики. 3. Кадрова політика..4. Парламентський контроль.
- •18.Основні адміністративно-правові засоби впливу у сфері підприємництва
- •19. Система суб’єктів, що здійснюють державний контроль у сфері підприємництва
- •20. Правові засади здійснення державної політики у сфері захисту економічної конкуренції
- •21. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції
- •22. Зміст державної політики у сфері промисловості
- •23. Система органів, що здійснюють державне управління у сфері промисловості
- •24. Особливості здійснення державного контролю у сфері промисловості
- •25. Нормативно-правове забезпечення здійснення державного управління у паливно-енергетичній сфері
- •26. Система органів, що здійснюють державне управління у паливно-енергетичній сфері
- •27. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері
- •28. Історія виникнення питання транспортної політики
- •29. Морські, автомобільні, повітряні, залізничні, трубопровідні комунікації
- •30. Місце України в системі Європейських транспортних комунікацій.
- •31. Міжрегіональна співпраця в галузі транспортної політики
- •32. Встановлення зон вільної торгівлі як шлях вирішення транспортних проблем.
- •33. Загальна характеристика законодавства у сферах транспорту і зв’язку
- •34. Система органів державного управління у сфері транспорту
- •35. Система органів державного управління у сфері зв’язку
- •37. Нормативно-правове забезпечення здійснення державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.
- •38. Система органів управління будівництвом та житлово-комунальним господарством.
- •39. Державний контроль у будівництві та житлово-комунальному господарстві
- •41. Зовнішньоекономічна політика України за умов глобалізації: сутність, напрями
- •44. Економічна безпека та економічна політика: сутність та стратегія
- •45.Гармонізація законодавства України як загальноєвропейський процес
- •46. Підготовка економіки до створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом
- •47. Нормативно-правові засади процесу адаптації законодавства до стандартів єс з моменту набрання чинності угоди про партнерство і співробітництво
- •Інституціональне забезпечення адаптації законодавства України до законодавства єс.
- •49. Першочергові завдання з адаптації різних сфер законодавства України до законодавства єс, Поняття адаптації законодавства України до права єс
- •49. Участь неурядових організацій в процесі адаптації законодавства України до законодавства єс
- •51. Шляхи вирішення проблеми адаптації національного законодавства до законодавства єс
- •52. Урядові та парламентські структури Польщі та Угорщини, відповідальні за питання європейської інтеграції.
- •54. Необхідність адаптації законодавства до законодавства єс
- •55. Досвід країн Центральної та Східної Європи на шляху адаптації національного законодавства до законодавства єс
- •56. Особливості державного управління у Чехії .
- •57. 58. Особливості здійснення державного управління у Польщі щодо питання наближення права Польщі до права єс
- •59. Методи адаптації польського права до європейського
- •60. Роль парламенту України в процесі адаптації законодавства України до права єс
- •61. Поняття «глобалізації»
- •62. Поняття «глобальної економіки».
- •64. Поствестфальська структура
- •65. Поняття субсидіарності державного управління
- •66. Поняття іноземного інвестування
- •67. Принципи іноземного інвестування
- •68. Система та повноваження органів державної влади України, діяльність яких спрямована на управління іноземним інвестуванням
- •69. Основні напрями державної політики у сфері іноземного інвестування.
- •70. Інноваційно-інвестиційна модель розвитку України.
- •71. Створення системи технологічних парків.
- •73 Особливості реалізації стратегії випереджувального розвитку
- •74.Основні напрями інвестиційної моделі економічного зростання України.
- •76.Зарубіжний досвід щодо інвестиційної політики.
- •77.Правове забезпечення інноваційного процесу.
- •78.Європейська Глобальна навігаційна супутникова система Галілео: створення та запровадження
- •79. Поняття управління розвитком міжнародного співробітництва
- •80. Форми управління розвитком міжнародного співробітництва
- •81. Органи державної влади, що здійснюють управління розвитком міжнародного співробітництва
- •82.Міжнародні установи та організації, що здійснюють управління розвитком міжнародного співробітництва
- •83. Поняття управління міжнародною економічною інтеграцією України
- •85 Перспективні напрями міжнародної економічної інтеграції України.
- •86,87. Єдиний економічний простір: поняття, сутнысть
- •88.Європейський союз та основні напрями співробітництва з Україною
- •89 Особливості управління зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні
- •91. Міжнародна співпраця у міжнародних організаціях, розвиток її форм
- •93. Система угод Світової організації торгівлі
- •94. Сутність Світової організації торгівлі
- •95 Світова організація торгівлі та Україна
- •96. Вирішення спорів у Світовій організації торгівлі.
- •97. Роль парламенту України в процесі інтеграції країни до єс
- •98. Участь неурядових організацій в реалізації євроінтеграційного курсу
- •99 Загальна характеристика законодавства у сфері транспорту та зв’язку.
- •100. Система органів державного управління в системі транспорту та зв’язку.
- •103.Загальна характеристика державної політики у сфері будівництва.
- •104 Загальна характеристика державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
- •105 Особливості зовнішньоекономічної політики.
- •106. Організація державного управління у сфері будівництва.
- •108. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.
- •110. Законодавча та інституціональна база економічної політики в Україні.
- •111 Особливості зовнішньоекономічної політики за умов глобалізації.
- •113. Поняття та форми управління міждержавною інтеграцією України.
- •115. Правові проблеми, що виникають в процесі співробітництва України з єеп та єс.
- •116. Історія створення сот.
- •117. Подальші перспективи зближення систем управління економікою в результаті створення зони вільної торгівлі.
- •119. Світова організація торгівлі: функції.
- •120. Світова організація торгівлі: принципи.
- •118. Світова організація торгівлі: загальна характеристика.
- •121. Сучасні проблеми та перспективи вступу України до сот.
- •122. Інформаційні та комунікаційні технології як передумови соціального та економічного розвитку країни.
- •123. Мережа як визначальна організаційна форма.
- •124. Інформаційна епоха як результат мережевої форми організації.
- •125. Соціальний регрес та тіньова економіка.
- •126. Поствестфальська система зв’язків як нова технологія управління.
- •127. Сутність та поняття державного управління економікою.
- •130. Функції державного управління економікою.
- •131. Сутність сучасної державної економічної політики.
- •132. Принципи сучасної державної економічної політики.
- •133. Методи економічної політики.
- •134. Основні завдання державних органів щодо процесу реалізації економічної політики.
- •135. Роль законодавчого органу в реалізації економічної політики.
- •136. Процес становлення інвестиційної моделі економіки.
- •137. Інноваційна політика: етапи становлення, основні положення.
- •138. Зарубіжний досвід постіндустріальних країн щодо інноваційної економіки.
- •139. Загальна характеристика державної політики у сфері підприємництва
- •140. Загальна характеристика державної політики у сфері економічної конкуренції.
- •141. Організація державного управління у сфері підприємництва.
- •142. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері підприємництва.
- •144. Правовий статус Антимонопольного комітету України.
- •145. Державний контроль у сфері підприємництва.
- •146. Державний контроль у сфері захисту економічної конкуренції.
- •147. Загальна характеристика промислової політики держави.
- •148. Загальні засади організації державного управління промисловістю.
- •149. Державний контроль у сфері промисловості.
- •150. Загальна характеристика державної політики у паливно-енергетичній сфері.
- •151. Організація державного управління у паливно-енергетичній сфері.
- •152. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у паливно-енергетичній сфері.
- •153. Державний контроль та нагляд у паливно-енергетичній сфері
- •154. Система будівельних заощаджень.
- •155 Будівельні заощадження та їх види
- •156 Поняття «маргіналізації».
- •157. Види технологічного укладу
- •158 Система технологічних парків
- •159. Створення системи технологічних парків
- •160. Нормативно-правове забезпечення здійснення інвестиційної політики України
- •161. Актуальні проблеми пов’язані зі світовою глобальною трансформацією
- •162. Державна економічна політика: методи
- •163. Засоби державної економічної політики.
- •164. Проблеми постіндустріальних країн
- •165. «Нова економіка»: основні напрямки розвитку
- •166. «Нова фірма»: умови створення
- •167. «Нова фірма»: основні напрями діяльності
- •168.Загальна характеристика Сьомої рамкової Програми єс
- •169. Головні наслідки інформглобалізації
- •170. Загальна характеристика Угоди сот про субсидії та компенсаційні заходи
- •173. Види фінансового будівництва в Німеччині і Франції
- •174. Види промислових субсидій згідно з угодою сот
- •175. Тенденції щодо співвідношення між інформаційним капіталізмом і соціальної кризою.
- •176.Програми технологічного передбачення країн-членів єс
- •177. Перспективи галузі металургії та металообробки після вступу України до сот
- •179 180 181. Поняття технологічний уклад: види, способи
- •182.Загальна характеристика Генеральної Угоди про захисні заходи
- •183. Субсидії та компенсаційні заходи в сільському господарстві
- •184. Основні напрями зміни економічного середовища, що пов’язані з інформглобалізацією
- •185.Європейська модель технопарків
- •186. Міжнародні організації технопарків
- •187. Передумови переходу до «Нової економіки»
- •188. Види фінансового будівництва в Німеччині і Франції
- •189. Загальна характеристика Угоди про торгівлю послугами
- •190. Загальна характеристика Угоди про технічні бар’єри в торгівлі
- •191. Загальна характеристика Угоди про застосування статті vn гатт 1994
- •192.Характерні риси моделі технопарків сша
- •193. Способи здійснення міжнародних операцій у сфері послуг.
- •194. Загальна характеристика угоди що пов’язана інвестиційними заходами
- •195. Головні цілі і завдання isap
- •196.Перспективи аграрнопромислового комплексу після вступу України до сот
- •197. Поняття «технопарку».
- •198. Поняття «бізнес-інкубатору».
- •199. Інституціональне забезпечення трансформаційної економіки України
- •200. Загальна характеристика Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності
- •201. Засоби здійснення міжнародних операцій у сфері послуг
126. Поствестфальська система зв’язків як нова технологія управління.
Суттєвою особливістю поствестфальського світу є те, що глобалізація практично унеможливлює вирішувати проблеми самостійно. Жодна з них (навіть супердержава) не може самостійно протистоя- ти наркотрафіку чи фінансовій кризі, існувати поза глобальним ринком та особливостями циркуляції іноземних валют. Характерні риси поствестфальскої системи – гнучкість і нестаціонарність, що припускає перанентну турбулентність світового середовища. Жорсткість міжнародних структур поступилася місцем рухливості, визначеність – невизначеності, нестійкості, стохастичності, непередбачуваності, але без негативних конотацій. Все це забезпечує високий динамізм світових процесів, який в свою чергу стимулює еволюцію і трансформацію суб’єктів поствестфальського світу і саму його структуру. Глибинні процеси трансформації посилюють взаємозв’язок між країнами і народами, державами і недержавними акторами, змінюють правила гри і структуру. Відносини між різними суб’єктами сьогодні вибудовуються в дихотомії "боротьба – співробітництво". Традиційні параметри могутності – військовий потенціал, якість і кількість збройних сил, поступається місцем таким нетрадиційним параметрам як економіка, фінанси, комунікація, інформаційні системи. Активно формується також поствестфальська міжнародно-правова парадигма, що закріплює в суспільній свідомості і в просторі міжнародних відносин "новий звичай" як специфічну норму своєрід- ного протоправа нової епохи. Характерні риси якої нечіткість законодавчої бази, домінування владної політичної ініціативи над юридично закріпленими повноваженнями і формами поведінки держав на міжнародній арені , неформальний характер впливу транснаціональних інституцій Однією із сучасних тенденцій глобалізованого світу є зростання впливу людини на навколишнєсередовище, іманентне природі людини, її діяльності, що корелюються з поствестфальською системою міжнародних відносин, основний принцип якої – суверенітет людської особистості, тобто перевагаправ індивіда над національним суверенітетом
127. Сутність та поняття державного управління економікою.
Під державним регулюванням розуміють лише загальне впорядкування суспільних відносин в конкретній сфері економіки, що провадиться відповідно до вимог законодавства шляхом прямого впливу на господарську діяльність суб'єктів економічних відносин — встановлення загальних правил, нормативів, стандартів того чи іншого виду діяльності, правових засад відповідальності за їх порушення, обмеження монополізму Регулювання з боку держави застосовується для забезпечення безпеки громадян від можливих несприятливих наслідків ведення господарської діяльності, захисту прав споживачів від неправомірних дій комерційних організацій, стабілізації макроекономічних процесів, формування матеріального державного резерву. Роль держави в регулюванні економіки при побудові ринкової економіки значно відрізняється від тієї, яку вона має в умовах функціонування вже добре відрегульованої ринкової економіки. Самоорганізація — а ринок є класичним зразком самоорганізації — характерна для досить усталених систем. Коли ж відбуваються перехідні процеси, трансформація однієї економічної системи в іншу, самоорганізація може виконувати консервативну, захисну функцію, повертаючи систему до її попереднього стану, уникаючи зовнішніх перешкод.
128. Методи державного управління економікою.
способи впливу держави в особі законодавчих і виконавчих органів на сферу підприємництва, інфраструктуру ринку, некомерційний сектор економіки з метою створення або забезпечення умов їх діяльності відповідно до національної економічної політики Економічні методи передбачають використання коштів держави (державних фінансів) і, в свою чергу, поділяються на методи прямого та опосередкованого впливу держави на економіку. Серед методів прямого державного впливу слід назвати такі: державні замовлення і контракти на поставку продукції; визначення стратегічних цілей розвитку економіки, їх відображення в індикативних планах, державних програмах; ліцензування операцій з експорту та імпорту товарів; державна підтримка програм, контрактів і замовлень; встановлення нормативних вимог до якості та сертифікації технологій та продукції. Прямі методи державного регулювання не передбачають створення додаткового матеріального стимулу, не загрожують фінансовими збитками і спираються на силу державної влади. Методи непрямого це важелі податкової, кредитної, зовнішньоекономічної, валютної, амортизаційної політики. Дія непрямих регуляторів є безадресною, має автоматичний характер. До позаекономічних методів передбачають створення правової бази, щодо регулювання взаємовідносин суб'єктів економічної діяльності.
129. Форми державного управління економікою.
Форми управління можуть бути: структурними, процесуальними, правовими та неправовими, у вигляді видання актів управління, суспільно-організаційних дій, матеріально-технічних дій, регулятивними форм. Структурна форма ( управління є цілеспрямованою діяльністю певних структур – суб’єктів управління на об’єкти управління) процесуальна (процедурна, процедуральна)- правління – діяльність, яка складається з послідовно змінюючих одне одного у певному порядку дій. Правова форма, – створення або внесення змін до правового режиму, породження, зміну або припинення конкретних правовідносин. Не правові форми не мають юридичних наслідків. Як правило – це управлінські рішення, що спрямовані на вирішення тактичних та оперативних завдань. Сутність суспільно-організаційних (організаційних) дій вивчення та впровадження передового досвіду, адміністративно-попереджувальні заходи. Матеріально-технічні дії різні угоди, що укладаються органами державного управління з іншими органами та зацікавленими особами
