13. Державна економічна політика: методи

- це цілеспрямований вплив на економічні процеси на макро- і мікрорівні, створення і вдосконалення умов економічного розвитку відповідно до певного суспільного устрою. Також економічна політика є засадною умовою, що на ній базується державне регулювання економіки. Методи державного регулювання економіки – це сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни. Прямі методи ДРЕ – це інструменти прямого втручання, або основні засоби регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання. Вони включають:державне замовлення, державне завдання; ліцензування, патентування і квотування; сертифікація та стандартизація; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; Непрямі методи – сукупність опосередкованих засобів державного впливу на діяльність суб’єктів економіки (система правових та економічних методів). Правові методи – система законів та законодавчих актів, що регламентують діяльність суб’єктів господарювання (визначають правовий простір). Економічні методи пов’язані зі створенням державою фінансових чи матеріальних стимулів, здатних впливати на економічні інтереси суб’єктів господарювання й обумовлювати їхню поведінку. Інструменти економічних методів: ставки податків, облікова ставка, митні тарифи, норми амортизації. Адміністративні методи базуються на використанні сили державної влади. Це заходи (засоби) заборони, дозволу або примусу. Інструменти адміністративного регулювання: укази, декрети, розпорядження; ліцензування, квотування, контингентування; встановлення фіксованих цін, валютних курсів санкції за порушення. Індикативні методи – це методи непрямого, опосередкованого впливу, що мають орієнтовний, рекомендаційний характер.

14. Засоби державної економічної політики

15. Державне управління щодо процесу реалізації економічної політики

Реалізація державної економічної політики - це постійний, динамічний процес досягнення поставлених цілей, в якому беруть участь різні органи державної влади і інститути цивільного суспільства. Реалізація починається відразу ж після схвалення і легітимації державної економічної політики або окремої програми і є основним видом діяльності державного апарату. Складовою частиною здійснення державної економічної політики є визначення механізму її реалізації, що включає сукупність засобів, методів і ресурсів, що забезпечують виконання заходів, які плануються відповідно до поставлених завдань. Механізм реалізації складається з комплексу заходів: організаційно-управлінських; нормативно-правових; фінансово-економічних; соц.іально-психологічних. При цьому основними організаційними умовами успішного виконання є: 1) ясні цілі діяльності і стандарти виконання функцій; 2) наявність необхідних ресурсів: фінансових, матеріальних, інформаційних, людських і т.д. 3) ефективні організаційні структури 4) розроблені правила, процедури і інструкції, що координують і що регламентують діяльність організацій і їх відносини з владними структурами; 5) розвинені комунікації і система координації діяльності різних структур, залучених до процесу здійснення політики, в тому числі Підходи: По-перше, реалізація як лінійний процес. По-друге, реалізацію можна розглядати як комплекс дій різних державних структур, По-третє, реалізацію можна представити як діяльність за певними правилами як формальними, так і неформальними, Рівень управління: центральний;регіональний; місцевий.