133. Методи економічної політики.

Економічні методи управління — це система економічних та неекономічних важелів, спрямованих на поєднання інтересів усіх суб?єктів господарської дяльності.

134. Основні завдання державних органів щодо процесу реалізації економічної політики.

У широкому розумінні, економічна політика охоплює політичні відносини, політичну організацію і політичну ідеологію. Виходячи з цього можна визначити, що економічна політика є комплексом дій держави з регулювання економічної ситуації і корекції економічних інтересів. Безумовно, що економічна політика базується на чіткому визначенні органами влади її основних цілей, напрямків, методів і важелів розвитку економіки. Розробка економічної політики передбачає чітку постанову завдань. Для України такими завданнями є: 1. Визначення мети (цілі), на досягнення якої буде зорієнтований розвиток господарства. 2. Визначення засобів, які потрібно мобілізувати на досягнення поставленої мети. Для національної економічної системи України основними напрямками вважаються: 1. Постійне зростання темпів і ефективності виробництва.2. Забезпечення оптимального платіжного балансу.3. Регулювання інфляційних процесів.4. Досягнення і підтримка збалансованого бюджету.5. Підвищення рівня життя населення країни. У кожний період часу важливо визначити конкретні напрями економічної політики, їхній зміст, політичну значимість. Напрями економічної політики різноманітні за змістом та політичною значимістю.

135. Роль законодавчого органу в реалізації економічної політики.

Узагалі кажучи, ефективність колегіального законодавчого органу влади залежить від політичної та виборчої системи, від взаємодії механізму "виборці — партії — парламентарі", від повноти представництва, від чесного виконання наказів виборців у парламенті. Й Механізм узгодження економічних інтересів включає стадію ініціювання певного закону суб'єктом, який має право законодавчої ініціативи, і стадію розроблення, формулювання закону, у чому беруть участь представники уряду, партій, незалежні депутати. Закон ухвалюється лише тоді, коли за нього проголосувала більшість парламенту, але він набуде чинності, коли буде підписаний президентом. Однак президент може накласти вето і повернути закон у парламент зі своїми зауваженнями. Крім того, вагомою причиною не ухвалення законів є те, що члени парламенту, котрі не підтримують певний закон, репрезентують велику частину населення (іноді навіть переважну), яка протидіє відповідному закону і робитиме все, щоб його не виконувати, бо він не відповідає або суперечить їхнім інтересам. Голосування в парламенті під час ухвалення законів демонструє міру узгодженості насамперед економічних інтересів, і воно впливатиме на реалізацію та ефективність дії законів і відповідної економічної політики.

136. Процес становлення інвестиційної моделі економіки.

Протягом останніх чотирьох років українська економіка демонструє стабільно високі темпи зростання До найважливіших чинників політики зростання відносимо реалізацію визначених ще у 1994 p. завдань макроекономічної стабілізації, забезпечення її пріоритетності. Україні вдалося знизити дефіцит державного бюджету з 6,6 % ВВП у 1997 р. до 1,5 % у 1999 р. У наступні п'ять років за всіх труднощів, що виникали у бюджетній сфері, вдалося жодного разу не перевищити цей показник.Саме ці кроки стали основою надійної стабілізації грошової системи та інших ланок макроекономічної структури. Йдеться про відчутне скорочення державного боргу, у тому числі зовнішнього, істотне підвищення (з 15,9 % до 36,0 %) на початок 2004 p. монетизації економіки, нарощування міжнародних резервів тощо. Нині макроекономічна стабільність в Україні є однією з найнадійніших не тільки на пострадянському просторі, а й серед усіх інших країн з перехідною економікою. Змінюються позиції української економіки на світовому ринку, яка за своїми об'єктивними параметрами є однією з найбільш відкритих на пострадянському просторі. Сформувалася стійка багаторічна тенденція до збільшення українського експорту, що також характеризує досить високий рівень конкурентоспроможності відповідних галузей виробництва. За 4 роки обсяги експорту зросли майже на 70 %.