- •1 Самостійна робота
- •Основні закономірності виникнення держави і прав
- •2 Самостійна
- •3 Самостійна
- •1.Конституційне право України, предмет і принципи
- •3.Повноваження вр України, Президента України, км України−уряд України
- •4 Самостійна робота
- •1.Конституційні свободи громадян України
- •2.Конституційні гарантії прав та свобод людини і громадянина, і особисті, політичні ,економічні та юридичні
- •5 Самостійна робота
- •1.Предмет цивільного права
- •2.Цивільні правовідносини. Підстави виникнення цивільних прав і обов’язків
- •3.Суб’єкти і об’єкти цивільного права
- •6 Самостійна робота
- •1.Загальна характеристика форм права власності
- •7 Самостійна робота. Зобов’язальне право
- •1.Правові наслідки порушення зобов’язань
- •2.Зобов’язання,що виникають внаслідок заподіяння шкоди
- •3.Строк ( термін) виконання зобов’язань
- •4.Припинення зобов’язань
- •8 Самостійна робота.Окремі види зобов’язань
- •1.Загальні положення про договори
- •Укладання договору
- •3.Договір найму купівлі-продажу
- •9 Самостійна робота. Поняття спадкове право
- •1.Спадковий договір. Здійснення права на спадкування.
- •2.Оформлення права на спадщину
- •10 Самостійна робота. Шлюбно-сімейні відносини. Права та обов’язки подружжя.
- •Особисті та майнові права і обов’язки.
- •12 Самостійна робота. Права та обов’язки батьків і дітей
- •1.Усиновлення. Опіка і піклування
- •2.Права і обов’язки інших членів сім’ї і родичів
- •13 Самостійна робота. Загальні засади трудового права
- •1.Правове становище профспілок України
- •2.Трудовий колектив, колективний договір
- •14 Самостійна робота. Трудовий договір
- •1.Особливості трудової діяльності неповнолітніх осіб, які закінчили професійно-технічні і вищі навчальні заклади
- •1.Час відпочинку, його види.
- •16 Cамостійна робота. Оплата праці, дисциплінарна і матеріальна відповідальність
- •1.Оплата праці жінок, неповнолітніх
- •17 Самостійна робота. Загальна характеристика кку.Кримінальні покарання та відповідальність неповнолітніх
- •1.Загальна характеристика кку ( особлива частина)
- •2.Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
Укладання договору
1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Зміна договору
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
3.Договір найму купівлі-продажу
Договір купівлі-продажу. ДКП - одна з найбільш поширених типів договору, згідно з яким одна сторона (продавець) зобов'язується передати річ (товар) іншій особі (покупцеві), а та зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму (ціну).
Істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет договору і ціна. Важливими при визначенні предмета договору є не лише вид майна, а й інші характеристики, такі як кількість, сортимент, якість тощо. Умови про предмет договору міни є також істотними.
Суттєвим елементом у договорі дарування є зазначення про те, що дарувальник передає або зобов’язується передати у майбутньому обдаровуваному безоплатно майно у власність. До істотних умов договору позички слід віднести предмет договору, оскільки у разі, якщо ідентифікувати майно, що є предметом позички, неможливо, умова предмета договору позички буде вважатися неузгодженою, а договір позички таким, що не укладений. Іншою істотною умовою договору позички є його безоплатність у разі, якщо ця умова прямо не визначена договором або не випливає із суті відносин між сторонами, користування майном може бути визнано таким, що ґрунтується на договорі найму (оренди), за яким розмір плати за користування майном може бути визначений п. 1 ст. 762 ЦК України.
Договір майнового найму
Договір майнового найму - договір, за яким одна сторона зобов'язується надати іншій стороні майно у тимчасове користування за плату, а наймач зобов'язується вчасно вносити плату і повернути майно після закінчення строку договору.
В укладанні договору найму зацікавлена кожна зі сторін. Наймач, інколи, не має можливості (або бажання) придбати майно у власність, тому користується тимчасово чужим майно. Наймодавець, як власник, максимально вилучає корисні властивості зі свого майна, яке йому тимчасово не потрібне.
Предметом договору найму може виступати будь-яка неспоживна річ, що визначена індивідуальними ознаками і дозволяє відмежувати цей договір від договору позики, а також майнові права.
9 Самостійна робота. Поняття спадкове право
1.Спадковий договір. Здійснення права на спадкування.
Спадко́вий до́говір — договір, за яким одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуваєправо власності на майно відчужувача.
На спадковий договір поширюються всі вимоги щодо чинності правочинів (статті 203, 215 ЦК), оскільки він є одним із видів правочинів. Зокрема: він не може суперечити Цивільному кодексу та актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особи, які його вчиняють, повинні мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; він має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а також вчинятися у формі, встановленій законом.
Суб'єктами спадкового договору є відчужувач і набувач. Відчужувачем у спадковому договорі може бути подружжя, один із подружжя або інша особа. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа.Спадковий договір укладається у письмовій формі й підлягає нотаріальному посвідченню.
Здійснення права на спадкування
Здійснення права на спадкування передбачає реалізацію спадкоємцем суб'єктивного спадкового права, тобто прийняття ним спадщини. У суб'єктивному розумінні спадкове право перш за все являє собою право спадкоємця, на користь якого відкрилася спадщина, прийняти її або відмовитись від її прийняття. Спадкоємець, який реалізував належне йому право на прийняття спадщини, наділяється низкою додаткових правомочностей: поділити спадщину, змінити розмір частки у спадщині, оформити право на спадщину.
Таким чином, спадкоємець має можливість реалізувати право на спадкування після відкриття спадщини на його користь. Відкриття спадщини - це настання тих юридичних фактів, якими обумовлюється виникнення спадкових правовідносин. Підставою для відкриття спадщини є сукупність юридичних фактів (юридичний склад), до яких належать: 1) факт смерті спадкодавця, до якого за юридичними наслідками прирівнюється факт оголошення спадкодавця померлим (ст. 46 ЦК); 2) ті обставини, які слугують підставою для закликання певних осіб до спадкування за заповітом (факт складання заповіту) або за законом (факти спорідненості зі спадкодавцем, перебування з ним в зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю протягом встановленого законом строку або перебування на утриманні, що дають підстави для закликання даної особи до спадкування у певній черзі спадкоємців за законом (статті 1261-1265 ЦК України). Центральне юридичне значення відкриття спадщини полягає в тому, що на цей час визначається те коло осіб, які одержують право прийняти спадщину і стати таким чином правонаступниками спадкодавця. До моменту відкриття спадщини закликання до спадкування окремих осіб, хоч і може бути передбачено у заповіті або законі, але має лише значення імовірності.
