- •1 Самостійна робота
- •Основні закономірності виникнення держави і прав
- •2 Самостійна
- •3 Самостійна
- •1.Конституційне право України, предмет і принципи
- •3.Повноваження вр України, Президента України, км України−уряд України
- •4 Самостійна робота
- •1.Конституційні свободи громадян України
- •2.Конституційні гарантії прав та свобод людини і громадянина, і особисті, політичні ,економічні та юридичні
- •5 Самостійна робота
- •1.Предмет цивільного права
- •2.Цивільні правовідносини. Підстави виникнення цивільних прав і обов’язків
- •3.Суб’єкти і об’єкти цивільного права
- •6 Самостійна робота
- •1.Загальна характеристика форм права власності
- •7 Самостійна робота. Зобов’язальне право
- •1.Правові наслідки порушення зобов’язань
- •2.Зобов’язання,що виникають внаслідок заподіяння шкоди
- •3.Строк ( термін) виконання зобов’язань
- •4.Припинення зобов’язань
- •8 Самостійна робота.Окремі види зобов’язань
- •1.Загальні положення про договори
- •Укладання договору
- •3.Договір найму купівлі-продажу
- •9 Самостійна робота. Поняття спадкове право
- •1.Спадковий договір. Здійснення права на спадкування.
- •2.Оформлення права на спадщину
- •10 Самостійна робота. Шлюбно-сімейні відносини. Права та обов’язки подружжя.
- •Особисті та майнові права і обов’язки.
- •12 Самостійна робота. Права та обов’язки батьків і дітей
- •1.Усиновлення. Опіка і піклування
- •2.Права і обов’язки інших членів сім’ї і родичів
- •13 Самостійна робота. Загальні засади трудового права
- •1.Правове становище профспілок України
- •2.Трудовий колектив, колективний договір
- •14 Самостійна робота. Трудовий договір
- •1.Особливості трудової діяльності неповнолітніх осіб, які закінчили професійно-технічні і вищі навчальні заклади
- •1.Час відпочинку, його види.
- •16 Cамостійна робота. Оплата праці, дисциплінарна і матеріальна відповідальність
- •1.Оплата праці жінок, неповнолітніх
- •17 Самостійна робота. Загальна характеристика кку.Кримінальні покарання та відповідальність неповнолітніх
- •1.Загальна характеристика кку ( особлива частина)
- •2.Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх
3.Строк ( термін) виконання зобов’язань
Значення строку (терміну) як елементу належного виконання зобов'язання, проявляється в його функціях, а саме:
а) дотримання умови щодо строку (терміну) виконання зобов'язання є підставою для визнання виконання у цій частині належним;
б) строк (термін) є критерієм, за яким розрізняють зобов'язання з визначеним строком виконання і зобов'язання з невизначеним строком виконання;
в) як прострочення виконання, так і дострокове виконання (за загальним правилом) вважаються неналежним виконанням;
г) строк є критерієм оцінки правомірності поведінки суб'єктів зобов'язання з точки зору її своєчасності.
Строк (термін) виконання зобов'язання, як і інші умови належного виконання, може бути встановлений актом цивільного законодавства, договором або випливати із сутності зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Поряд із зобов'язаннями, в яких визначено строк (термін) виконання, ЦК України допускає можливість існування і зобов'язань з невизначеним строком (терміном) їх виконання (в літературі такі зобов'язання отримали назву "безстрокові"). Так, в ч. 2 ст. 530 ЦК України вміщені правила, що стосуються виконання зобов'язань, в яких строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Кредитор у такому зобов'язанні наділений правом вимагати його виконання у будь-який час.
Зобов'язання повинні виконуватися в строки (терміни), встановлені в законі або договорі. Тому дострокове виконання зобов'язання допускається, за загальним правилом, якщо інше не передбачено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (зазначимо, що в цивільних кодексах інших держав, що регулюють також і відносини підприємництва, встановлена презумпція неприпустимості дострокового виконання зобов'язання в підприємницькій діяльності). Таким чином, належним виконанням зобов'язання слід вважати таке виконання, яке здійснене: а) належними суб'єктами; б) належним предметом і способом, в) у належному місці й г) в належний строк.
4.Припинення зобов’язань
Припиненням зобов'язання називається ліквідація з передбачених законом або договором підстав існування суб'єктивних прав і обов'язків, які становлять його зміст.Внаслідок цього учасників зобов'язання більше не пов'язують ті права і обов'язки, які раніше з нього випливали.Припинення зобов'язань настає внаслідок дії так званих правоприпиняючих юридичних фактів, які можуть бути як подіями (смерть боржника або кредитора у зобов'язаннях особистого характеру), так і діями (повернення боргу, передача речі тощо). Слід зазначити, що припиняються зобов'язання тільки правомірними юридичними діями. Правопорушення не припиняють зобов'язання, а спричиняють лише трансформацію вже існуючих правовідносин або виникнення позадоговірних деліктних зобов'язань, якщо до цього сторони не знаходилися у відносних правовідносинах.
Правомірні дії, що припиняють зобов'язання, за своїм характером частіше за все є правочинами (договорами). Такий висновок слідує з аналізу ст. 525 ЦК, яка забороняє односторонню відмову від виконання зобов'язань і односторонню зміну умов договору.Разом з тим законом можуть бути встановлені винятки. Так, зобов'язання, що виникають із договору доручення, можуть бути припинені односторонньою відмовою від договору повіреного або довірителя (ст. 1008 ЦК). У цьому випадку підставою припинення зобов'язання є односторонній правочин. Припинення зобов'язання смертю фізичної особи має місце в тих випадках, коли виконання неможливе без особистої участі боржника, або виконання призначене особисто для кредитора, або зобов'язання в інший спосіб нерозривно пов'язане з особою кредитора. Таким чином, це можливо, швидше за все, у вигляді винятку - необхідною умовою є особистий характер зобов'язання. У іншому випадку зобов'язання зберігаються внаслідок правонаступництва.