- •1.Сутність та необхідність промислової політики.
- •4. Методи та засоби промислової політики
- •5. Функції й завдання органів центральної та місцевої влади.
- •6. Система показників обсягу виробництва продукції промисловості та її взаємозв’язок із макроекономічними та мікроекономічними показниками.
- •7. Система показників економічної ефективності в промисловості
- •8. Статистичні й динамічні показники рівня ефективності: тенденції рівня ефективності.
- •9. Типи розвитку промисловості та їх характеристика: екстенсивний розвиток, інтенсивний розвиток.
- •11. Моделювання розвитку промисловості за допомогою виробничих функцій: екстенсивний, інтенсивний, оптимальний розвиток.
- •12. Методичні принципи прогнозування розвитку промисловості.
- •13. Організаційна модель прогнозування зростання промислового виробництва.
- •14. Сутність структури промисловості: відтворювальні пропорції, галузева структура, регіональна структура, соціальна структура, зовнішньоекономічна структура промисловості.
- •15. Структурний ефект та його вимірювання в промисловості.
- •18. Критерії пріоритетності у структурній політиці.
- •16. Вплив структурних змін на динаміку виробничої функції.
- •17. Активна та пасивна стратегії структурної політики: напрями й методи активної структурної політики.
- •19.Нові організаційні форми структурної політики: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •20. Амортизаційні відрахування у системі джерел відтворення основного капіталу у промисловості України.
- •21.Методи амортизації та їх вплив на прискорення оборотності основного капіталу в промисловості.
- •22. Вплив прискореної амортизації на формування витрат у промисловості України.
- •23. Інвестиційно-інноваційне забезпечення оновлення основного капіталу промислових підприємств.
- •24. Принципи визначення пріоритетних сфер та об'єктів інвестування.
- •25. Податкове регулювання інвестиційної діяльності.
- •26. Бюджетне регулювання інвестиційної діяльності.
- •27. Грошово-кредитне регулювання інвестиційної діяльності.
- •28. Регулювання інвестиційної діяльності шляхом проведення амортизаційної політики
- •29. Шляхи активізації участі інвесторів у приватизації.
- •30. Шляхи активізації участі інвесторів в приватизації.
- •31. Регулювання інвестиційної діяльності за допомогою інструментів фондового ринку.
- •32. Експертиза інвестиційних проектів
- •33. Забезпечення захисту інвестицій
- •34. Залучення іноземних інвестицій та регулювання умов здійснення інвестицій за межі держави
- •35. 38. Інфраструктура інвестиційного ринку
- •39. Чинники та показники інвестиційної привабливості країни, галузі, регіону, підприємства.
- •43. Нарощення та дисконтування вартості інвестиційних доходів за складним процентом.
- •44. Майбутня та поточна вартість інвестицій при безперервному нарахуванні процентів
- •47.Інвестиційний цикл та його структура.
- •48.Чистий потік платежів як основа розрахунку економічної ефективності інвестиційних рішень.
- •49. Показники економічної ефективності: чистий приведений доход, внутрішня норма прибутку, коефіцієнт вигоди /витрат, період окупності. Взаємозв’язок показників економічної ефективності інвестицій.
- •51. Критерій та показники оцінки ефективності інвестиційної політики.
- •52. Вплив нтп на розвиток промисловості: статистичний та графічний аналіз.
- •53. Основні цілі, принципи та задачі державної нтп.
- •54. Організаційно-структурні засади державної науково-технічної політики
- •55. Прямі та непрямі методи реалізації науково-технічної політики.
- •56. Нові форми організаційних структур у науково-технічній сфері: бізнес-інкубатори, венчурні фірми, технопарки, технополіси.
- •57. Ефективність державної підтримки інноваційної діяльності.
- •58. Принципи та форми державної інноваційної політики.
- •59. Складові організаційно-економічного механізму
- •60. Методи державної інноваційної політики
- •61. Фінансово-кредитний механізм державного регулювання іноваційної діяльності
- •62. Сутність та особливості продукту інтелектуальної діяльності.
- •63. Класифікація об’ектів інтелектуальної власності та їх структура.
- •64. Об’єкти промислової власності.
- •65. Правова охорона інтелектаульної власності в механізмі реалізації державної інноваційної політики.
- •67. Форми трансферу інтелектуальної власності.
- •68. Методи обгрунтування доцільності операцій купівлі-продажу ліцензій.
- •69. Види ліцензійних платежів.
- •71. Необхідність та мета проведення оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •72. Витратний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •73. Доходний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •74. Порвняльний підхід до оцінки об’єктів інтелектуальної власності.
- •77. Способи приватизації та їх застосування в промисловості.
- •78..Заходи щодо предприватизаційної підготовки підприємств в промисловості.
- •82. Напрями антимонопольної політики: демонополізація в промисловості, антимонопольне регулювання
- •37. Структура інвестиційного ринку в промисловості.
- •83. Подвійна роль світового банку: відкритість економіки і структурні диспропорції
- •84. Методи державної зовнішньоекономічної політики щодо промисловості
- •35. Традиційні джерела фінансування інвестицій: амортизація, прибуток, кредит.
- •66. Характеристика законодавчої бази правової охорони промислової власності в Україні.
- •35. Традиційні джерела фінансування інвестицій: амортизація, прибуток, кредит.
- •36. Нетрадиційні джерела фінансування інвестицій: акціонерний капітал, облігації, лізинг, інвестування на основі угоди про розподіл продукції.
- •23. Інвестиційно-інноваційне забезпечення оновлення основного капіталу промислових підприємств.
53. Основні цілі, принципи та задачі державної нтп.
Високоефективний науково-технічний розвиток відбувається за умов:
заінтересованості виробництва у використанні досягнень НТП;
конкуренції у використанні досягнень НТП, боротьби за лідерство на ринку;
використання в науково-дослідних і дослідно-конструкторських роботах новітніх досягнень світової науки, техніки, технології та організації виробництва, розвитку міжнародних науково-технічних зв'язків;
підтримки державою високого рівня освіти і культури;
фінансування державою і кредитними установами досліджень у галузях фундаментальних наук, запровадження інновацій у виробництво, створення інформаційних систем;
конкуренції науково-технічних організацій, їх участі в конкурсах технічних проектів;
інтеграції науково-технічних підрозділів у підприємницькі структури, приватні та державні виробничі підприємства.
ВР України розглянула ухвалила 1991 року Закон «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності». Цим законом визначено сутність, цілі, напрямки й основні принципи державної науково-технічної політики, окреслено основні риси організаційної структури державного управління науково-технічною діяльністю, охарактеризовано форми й методи державного впливу на розвиток науково-технічної сфери.
Державна науково-технічна політика — складова соціально-економічної політики України, яка визначає основні цілі, напрямки, принципи, форми й методи діяльності держави в науково-технічній сфері. Усі складові державної науково-технічної політики мають ознаку єдності, тобто вони взаємозв'язані і тісно взаємодіють.
Загальна мета – створення умов для досягнення високого рівня життя, примноження національного багатства.
Поточна мета – розроблення і реалізація обґрунтованої концепції НТР.
Напрями її реалізації:
Створення соціально-економічних, організаційних, правових умов для формування та ефективного використання науково-технічного потенціалу.
Розвиток пріоритетних напрямів науки і техніки та концентрація ресурсів для їх реалізації.
Розроблення та реалізація довгострокових державних науково-технічних програм.
Підготовка наукових кадрів, інтеграція освіти, науки і виробництва.
Правовий та соціальний захист наукових і творчих працівників.
Створення сучасної інфраструктури науки.
Налагодження зв’язків з іншими державами для використання досягнень вітчизняної і світової науки і техніки.
Принципи:
Органічна єдність НТП з економічним, соціальним та духовним розвитком суспільства.
Підтримка засад конкуренції і підприємництва в науково-технічній сфері.
Демократизація та децентралізація управління науково-технічною діяльністю.
Розвиток освіти, організація підготовки і перепідготовки необхідних кадрів.
Рівноправність всіх форм організації науково-технічної діяльності.
Свобода поширення науково-технічної інформації та пропаганда науково-технічних досягнень.
Максимальне використання можливостей світової науки та міжнародного співробітництва.
Основними завданнями державної науково-технічної-політики на перехідний період мають бути:
визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;
структурна перебудова науково-технічної сфери;
підтримка нових інноваційних структур;
розвиток вищої освіти та організація підготовки наукових кадрів;
розвиток міжнародного співробітництва.
