12. Складність керування процесом музичного сприймання визначається глибиною педагогічних спрямувань учителя, способом і рівнем включення учнів до музичної діяльності.

Так, слухання музики може бути простим актом, якщо ми не ставимо шдання спрямовувати сприймання піколярів на осягнення глибинного [місту1 музичного твору.

Учитель може успішно впливати на цілий клас (встановлення дисцип-іни, організація виконавської діяльності тощо), водночас вплив на духовий світ навіть одного учня може стати для нього недосяжним. Усе залежить від того, наскільки складні, цікаві й водночас доступні завдання, постав-ші вчителем, як вони будуть вирішуватися.

Суттєвим є питання про кількісну та якісну міру оцінки результатів Іузичної діяльності. Чи можна виділити тут певні норми або еталони, з жими можна було б порівнювати фактичні результати? Зокрема, чи мож-Іа під еталоном музичного сприймання розуміти сприймання, підпорядко-Іане певній схемі або тотожне авторському задуму? Адже поєднання варі-Ітивних та інваріантних елементів визначає сприймання як складний мовірнісний процес, результат якого залежить від багатьох об'єктивних і :уб'єктивних чинників. Очевидно, що може йтися лише про ступінь акти-шості художнього сприймання, співпереживання, суб'єктивного забарв-Ієння образів тощо.

У музичному вихованні неприйнятний жорсткий нормативний підхід

Іасамперед, слід враховувати, що контроль за музичною діяльністю тісно Дов'язаний з інформаційними процесами, серед яких важливу роль віді-Ірає зворотний зв'язок. Цей зв'язок має бути повним, адекватним, об'єкти-

скільки рфним, своєчасним, доступним і неперервним для кожного рівня контролю.

„ „,•__.•: --Рівність між учнями на уроках музики має досягатися не за рахунок однаковості знань і вмінь для всіх, а завдяки виявленню унікальності кожної пг""....... Тому вміння вислухати учня, стати на його позицію, вважати її

Е=™»~===~=г-

У ставленні вчителів до проблеми кетта,™* м ршшни. Тому вміння вислухати учня, стати на його позицію, вважати її

спостерігаються дві тенденції 3 одного й™ мУзичним сприймання*"»*)» ж сююцшною, як І свою власну, є необхідною умовою занять музи-

ність керування коли перепіетіння наАмФНо збільшується склодрю, створення творчо? атмосфери на уроці.

на учнів породжує сумніви щодо пезуГГ™™Г КШІаЛ1В ' ЧИШІИКІВ ВПЛН ^итель може судити про процес сприймання за поведінкою і вис-гого боку, підхід до випіт^™!;™ педагогічних дій. З друїловлюваннями школярів, їх інтересом до музичного твору, готовністю до

самостійної його оцінки, за активністю відстоювання власних поглядів тощо. Він співвідносить судження учнів з власними знаннями про твір, у результаті чого вони постають перед ним як "правильні'' чи "неправильні" залежно від того, збігаються чи не співпадають ці судження з його власними. У такий спосіб учитель безпосередньо чи опосередковано виявляється включеним у ситуацію сприймання музики. Тому наявність у нього об'єктивних знань про твір, глибоке його сприймання І неодмінною умовою керування музичним сприйманням. Слід враховувати й інший аспект — суб'єк-[тивність вчительського сприймання, що теж, безперечно, відбивається на навчальному процесі.

_,_,_,., г,^^/,шіиіионисіі педагогічних дій. З др

того боку, підхід до вирішення складних і суперечливих завдань музичне го виховання спрощується, керування музичним сприйманням зводитьс до нав'язування слухачам певних стереотипів сприймання. В обох випа/( ках поверхове ставлення до теорії музичного сприймання обертається н^ достатнім використанням потенціалу музичної педагогіки, складенням ма тодики, не здатної забезпечити художньо-творчий розвиток дитини. Керу! вання музичним сприйманням ускладнюється також тим, що значно розі ширилася сфера стихійного прилучення особистості до музики, у побуті школярів став переважати спосіб супутнього її сприймання, що зумовило| й відповідні жанрові орієнтації дітей на розважальну музику.

14

Отже, від цілей музичного виховання до їх реалізації у педагогічні впливах на учнів і через їхню музичну діяльність — до формування ес-% тичного ставлення до музики як виховного результату — така основі схема процесу керування музичним сприйманням школярів.

13. Без урахування готовності учня до сприймання музики педап

гічні впливи вчителя будуть неефективні.

Будь-яка діяльність людини грунтується на попередній готовності до Тому створення в учнів відповідної настроєності (тобто установки) на пева музичну діяльність є важливою умовою успішності навчального процес Художня установка дає змогу програмувати діяльність учнів у цілісно» процесі музичного сприймання, коли втручання вчителя здебільшого затр днено або небажане; зберігати визначеність музичної діяльності у мінливі ситуаціях уроку; вивільняє їх від необхідності щоразу заново естетично оі нювати більш-менш подібні музичні твори, відносячи їх до певного кла цінностей. Від художньої установки, створеної в учнів учителем, залежи зміст думок і почуттів, образів і асоціацій, що виникають у їхній свідомос