III чверть • Чи можемо ми побачити музику

Розкриття теми чверті грунтується на музичному досвіді учнів, досвіді спілкування з природою, сприймання творів образотворчого мистецтва. Розглядаючи взаємозв'язки музики й живопису, слід прагнути до виявлення внутрішніх життєвих зв'язків, а не лише зовнішніх (сюжетних або хронологічних). Важливо акцентувати увагу на розвитку асоціативно-образних уявлень учнів. Головне питання, на яке мають відповісти учні, таке:

Чи може музика викликати в нашій уяві зорові (живописні) образи?

Вступом в тему чверті може бути зіставлення української народної пісні "їхав козак на війноньку" та репродукції однойменної картини М.Кривенка. Художник не випадково дав картині назву популярної української народної пісні. Цим він заперечив прагнення передати суть пісні засобами живопису, виразити власне художнє бачення пісні. З'ясувати з учнями, чи відповідає картина емоційно-образному строю піст. Важливо, щоб за тематичною єдністю обох творів учні побачили внутрішню єдність художніх образів.

Розучуючи пісню "їхав козак на війноньку", намагатися розкрити музичний образ пісні, кожен куплет якої мас виконуватися по-іншому, інтонаційно осмислено. Тривожний початок пісні вимагає неголосного, стриманого звучання. Щоб досягти цього, слід звернути увагу на активний початок співу, зібране, прикрите звучання. Зберегти наспівність у цій маршовій пісні допоможе протягування голосних, інтонаційно точне виконання розспівів, ясна і чітка вимова приголосних. Хорошій дикції сприятиме виразне читання слів у ритмі музики з твердою вимовою і виділенням дикційно важких приголосних. Окремо звернути увагу на ритмічний рисунок пісні: поєднання рівного і пунктирного ритму мас велике виразне значення для створення героїчно-ліричного образу пісні.

Виконання української народної пісні "Ой на горі та й ясенці жнуть" та розглядання репродукції картини М.Дерегуса "Тарас Бульба на чолі війська" дозволять продовжити бесіду про взаємозв'язок музики і живопису.

143

Підсумовуючи урок, підк^слети, щому-ярк3- -тіс, нп ппп'я'™ нд не лише з літературою, ай з образотворчим мистецтвом (живописом, скульптурою). Музичні твори можуть викликати в нашій уяві певні живописні образи, навіть цілі картини; вдивляючись у твори образотворчого мистецтва, ми можемо уявити відповідну музику. Триптих Є.Станковича "На верховині" стане прикладом живописності інструментальної музики. Програмний задум цього твору для скрипки І фортепіано розкривається в його трьох частинах. Перша частина — "Колисанка", тематизм і композиційна структура якої мають витоки в старовинних колискових наспівах І кобзарських награваннях. Привертає увагу характерне погойдування мелодії, викликане ритмоінтонаційними особливостями колискових пісень.

Друга частина — "Весілля" — виростає з весільних коломийок і веснянок. Це жива сцена (гамір, тупотіння, танок), яка створюється за принципом динамічного остинато і варіювання.

У третій частині — "Імпровізація" — відтворено інструментальні народні награвання Закарпаття. Звернути увагу на вкраплення імітацій, які у сполученні з іншими динамічними ефектами додають образності пейзажу, багатоголосної луни в горах.

Слухаючи триптих, учні напевне уявлять у середній частині твору народне весілля. Порівнявши музику й репродукцію картини М.Романишина "Свято", вони помітять спільність у вираженні народного гуляння. Розвиткові творчої уяви учнів сприятиме завдання описати словами картину весілля, яку відтворює музика. А розглядаючи репродукцію картини, діти зможуть відчути й зрозуміти, якими засобами художник передав подібний образний зміст. Важливо підкреслити, що картина не ілюструє музику, а власними зображальними засобами передає задум художника. Музика також не ілюструє картину, хоча й викликає в уяві відповідні образи.

Спільність образного змісту творів музичного, образотворчого мистецтва й поезії розкривається при зіставленні української народної пісні "Зоре моя вечірняя" на вірш Т.Шевченка і репродукції його картини "Місячна ніч на Кос-Аралі". Різні твори мистецтва — поезія, музика й живопис — по-своєму розкрили один і той самий зміст та збагатили сприймання вірша Т.Шевченка.

Перед розучуванням української народної пісні "По діброві вітер віє" виразно прочитати вірш Т.Шевченка "Тополя", Це допоможе учням зрозуміти, який алегоричний образ відтворений у пісні і з'ясувати, яка музика може відповідати змістові, Аналіз особливостей пісні слід органічно вплітати в процес її розучування.

Пісня досить складна для виконання, оскільки має широкий діапазон (сі малої— мі другої октави), змінний метр (3/4; 2/4; 4/4), ладові відхилення. Початок мелодії будується на звуках тонічного тризвуку, тому як розспівування доцільно використати мінорний тризвук. Звернути увагу на правильне Інтонування сгупеней: першу І шосту ступені співати з тенденцією до підвищення, а третю — низько. Переважно терцовий паралельний рух голосів вима-

144 ,

гає акустичної злитості звучання, розподілу слухової уваги співаків. Значну виконавську трудність становлять розспівування складів, що досягається за умови кантиленного звучання, збереження високої позиції співу, опори на дихання. Вся вокально-хорова робота має спрямовуватися на осмислення й вираження у власному виконанні образного змісту твору.

Запропонувати учням порівняти образний стрій пісні "По діброві вітер віє" з твором П.Майбороди "Тополя" і скульптурою В.Мухіної "Вітер". Учні звертають увагу на напружене, сильне тіло жінки, що протистоїть стихії, на те, з якою силою її руки намагаються стримати натиск вітру. Учні мають дійти висновку, що яскраві художні образи, створені музикою й скульптурою, допомагають глибше сприйняти твір Т.Шевченка.

Шевченківську тему продовжить "Прелюдія пам'яті Т.Г.Шевченка" Я.Степового. Цей твір був написаний для музично-літературного вечора, присвячено'го поетові, що відбувся в лютому 1918 року і в якому брав участь композитор.

Як невідступна й глибока думка звучить провідна тема Прелюдії, в якій панує настрій напруженого передчуття, неспокійного хвилювання. Повторюючись багаторазово й настійно, вона уособлює непереборне утвердження ідеї боротьби. Тема складається з двох контрастних елементів — імпульсивного, неврівноваженого і ліричного, розспівного. У кульмінаційному епі-,зоді тема досягає трагедійних висот.

Осягненню змісту твору сприятиме використання репродукції картини М.Божія "Думи мої, думи...". Рішуча хода замисленого Кобзаря, грозове тло картини створюють настрій, співзвучний музиці Я.Степового.

Доцільно використати також репродукцію картини Т.Шевченка "Автопортрет". Гарний, сповнений гідності й грації поворот голови до глядача, — і ми бачимо зосереджене обличчя молодої людини. Світло вихоплює з півтемряви лише обличчя — все інше тоне, ховається у напівпрозорих тінях. У порівнянні з яскраво освітленим чолом привертають увагу сховані у тіні очі. Може здатися дивним, що найпромовистіший елемент портрета, який художники намагаються всіляко виділити, — Шевченко, навпаки, затінює. Але саме це робить погляд очей всепроникаючим, сповненим якогось невисловленого запитання. Ця запитальність і докірливість, аж ніяк не юнацька замисленість у глибоких, прикритих стомленими червонуватими повіками очах двадцятишестирічного поета і художника, здається дивною на округлому, без жодної зморшки обличчі.

Але згадаймо нелегке життя митця: сирітство, поневіряння, приниження, яких він зазнав, будучи кріпаком. Це образ юнака, якого суворі обставини рано зробили дорослим. І водночас образ інтелігентної людини, яка за пізнання прекрасного заплатила надто велику ціну. Звідси й Відчутна роз-двоєнісіь зображеного характеру. З одного боку, гідність, зумовлена усвідомленням недавно здобутої волі і причетності до когорти обранців долі, а з другого — Інтуїтивне передчуття нелегкого майбуття. Різкі контрасти світлих і темних, теплих і холодних відтінків, легкі напівпрозорі тші,

145

м яко виписані деталі, насичені тони допомогли художникові втілити свій задум.

Перед слуханням української народної пісні "Ой Морозе, Морозенку" доцільно провести з учнями бесіду про те, які пісні про народних героїв вони знають. Чому складаються про них пісні? Які почуття виражені в пісні про Морозенка? Радимо використати репродукцію картини М.Дерегуса "Народження пісні". Козак на бойовому коні задумливо дивиться вдалину, перебираючи струни кобзи. Ми ніби чуємо нехитрі перебори, відчуваємо, яку пісню складає козак. Аналіз цієї картини пов'язати з ескізним розучуванням пісні.

Прикладом того, як хорова музика відтворює зримі образи, стане хор "Чорний крук у полі кряче" з опери К.Данькевича "Богдан Хмельницький".

її короткий зміст такий: військова рада в штабі Хмельницького вирішує йти на штурм замка Потоцького. З цим не згоден лише зрадник і шпигун — Лизогуб. Тим часом розвідники приводять шляхтянку Гелену, дружиігу Богдана, яка втекла від нього з польським паном, але гетьман за старовинним козацьким звичаєм прощає їй в ніч перед боєм.

Замок Дотоцького обложено військом Хмельницького. Шляхта молиться, благаючи допомоги в бога. Вводять старого козака Тура, який вирішив пожертвувати життям в ім'я народної справи: під страшними1 тортурами він дає свідчення, що нібито величезна армія Вишневецького оточила козацьке військо. Пани на радощах вирішують відкрити браму фортеці. Козаки в навальному штурмі захоплюють замок Потоцького.

Хор "Чорний крук у полі кряче" звучить у першій дії, зміст якої такий: Польська шляхта зганяє селян на страту козаків Ниви і Журби — однодумців Хмельницького. Ніякі тортури не можуть зламати волелюбності героїв. Гинучи на вогні, вони закликають до помсти. Повстанці з України збираються на Запорізькій Січі, чекаючи наказу гетьмана про виступ проти шляхти. Максим Кривоніс розсилає кобзарів піднімати народ по всій Україні.

Драматичний І скорботний хор "Чорний крук у полі кряче" в опері є образом змученого, але нескореного народу. Звернути увагу учнів на те, як інтонації плачу і голосіння переплітаються з широкими рішучими ходами в мелодії, що надає звучанню внутрішньої сили й енергії.

Запитати учнів, чи відповідають образні характеристики музики картині К.Ломикіна "Клятва Богдана Хмельницького над тілом замученого козака". Якими засобами музика й картина виражають трагізм утрати козаками бойового побратима, матір'ю — сина в боротьбі з поневолювачами? Як допомагають ці твори відчути одну з найтрагічніших сторінок історії українського народу? Щоб уникнути ілюстративності при зіставленні музики й репродукції картини К.Ломикіна, можна використати також репродукцію картини М.Дерегуса "Козака несуть".

Слухання фортепіанної п'єси І.Шамо "Володимирка" дасть змогу продовжити розпочату розмову про трагічну долю багатьох борців за свободу народу. Розповісти учням, що Володимиркою називалася дорога, якою

146

пройшли'на каторгу тисячі закованих у кайдани людей. Цей похмурий тракт став невіддільним від їх долі.

Аналізуючи твір, звернути увагу на використаний композитором прийом остинато, що проходить через усю п'єсу. У перших тактах це ледве чутний фон, на який накладається печальна мелодія в низькому регістрі. У процесі динамічного і фактурного наростання остинато перетворюється в грізний сполошний дзвін І в кульмінації набуває пристрастно-патетичного характеру, а потім поступово спадає, ніби розчиняється в тиші. Застосований ефс-кт викликає численні зорові асоціації: наблизилася, пройшла і зникла вдалині похмура колона в'язнів. Важкий їх крок, скований кайданами, згорьована й безутішна їх пісня, але зріє в ній грізна сила і гнів.

Повідомити учням, що п'єса "Володимирка" входить до фортепіанного циклу І.Шамо "Картини російських живописців". Цей твір є спробою передати музичними засобами емоційно-образний зміст картини І.ЛевІта-на "Володимирка". Тому аналіз п'єси І.Шамо доцільно поєднати із розгляданням репродукції картини І.Левітана.

Широкі простори російського пейзажу, похмуре, без просвітку небо. Серед тьмяної зелені полів до далекого горизонту пролягла нескінченна темно-сіра піщана дорога. Обабіч неї вузенькі стежечки, протоптані безліччю людей. Безлюдні поля, безлюдна дорога. Одинока постать мандрівниці, що зупинилася помолитися біля придорожнього хреста, ніби губиться серед печальних рівнин. Темні хмари згущуються над горизонтом і пливуть по небу. Суворий колорит пронизує пейзаж скорботною тривогою й глибоким сумом.

Запитати учнів: "Які зриті образи викликає музика? Якими засобами композитор і художник зобразили той самий задум? У чому їх спільність і відмінність? Чи стає глибшим сприймання п'єси, якщо ми бачимо перед собою репродукцію картини І.Левітана? Чи допомагає музика зрозуміти зміст картини?" Важливо, щоб зіставлення музики й живопису не набувало характеру ілюстрування одного мистецтва іншим. Учитель повинен підвести учнів до думки, що спільність життєвих джерел викликала появу близьких образів у музиці й живопису. Різні види мистецтва, кожне по-своєму, відгукнулися на життєве явище.

Новий аспект теми чверті — музичний портрет. Він розкривається на прикладі пісні Тараса з опери М.Лисенка "Тарас Бульба". Пісня "Гей, літа орел" (уривок з поеми Т.Шевченка "Гайдамаки") є одним із найяскравіших епізодів опери. Це розповідь про незламну народну силу, про готовність захистити вітчизну від ворогів. Вільно ллється широка, епічного складу мелодія, насичена народно-пісенними зворотами, супроводжувана арпеджованими акордами, які нагадують перебір струн бандури. Повільний, урочистий темп І виразні динамічні відтінки з переважанням форте і фортіссімо створюють яскравий і переконливий образ народного героя.

Аналізуючи твір, учні мають з'ясувати, як музика може передати зовнішній вигляд людини, її вдачу, характер. Важливо, щоб вони не тільки при-

147

слухалися до музики й слів пісні, а й роздумували про те, якою може бути людина, котра так співає, таку пісню.

Зіставлення словесного портрета Тараса з репродукцією картини О.Герасимова "Стій! Випала люлька з тютюном" або з репродукцією картини М.Дєрегуса "Тарас Бульба на чолі війська" допоможе відшукати ті риси в музиці, що споріднюють її з образом Тараса на картині, з'ясувати, як кожний вид мистецтва передає характер людини. Учні мають дійти висновку, що іхнє власне сприймання стало багатшим від того, що вони зіставили музику з живописом.

Образ оперного персонажа Тараса в їхній свідомості набуде ширшого художнього узагальнення.

Можна використати також репродукцію картини І.Рєпіна "Запорожці пишуть лист турецькому султану". Запорізька вольниця була для художника тією народною республікою, де знайшли втілення кращі демократичні ідеали людства.

Народні перекази донесли до сучасників такий епізод: турецький султан Махмуд розгніваний на запорізьких козаків за знищення ними п'ятнадця-титисячного війська, прислав їм грізний лист, у якому велів добровільно здатися, в разі відмови погрожував знищити Січ. Запорожці відповіли султану глумливим листом. Цей епізод і ліг в основу написання картини.

На передньому плані картини зображені запорожці, які зібралися за наспіх збитим столом, щоб дати відповідь заклятому ворогу. Дружно взялися вони за складання глузливої грамоти і широко лунає степом їхній сміх. Тут і кошовий отаман Сірко, що стримано посміхається у вуса, і могутній козак, що зайшовся у нестримному реготі, і лукавий писар, що записує на папері круті вирази, і простодушний, немов дитина, рубака-воїн, і смішливий дід, що заливається тонким верескливим сміхом... У нестримному сміху запорожців над жорстоким ворогом напередодні боїв з ним проявляється героїчний дух козаків, їх незалежність, молодецтво і бойова завзятість.

Запорожці зображені на фоні широкого степу. За їхніми спинами вирує звичайне похідне життя, піднімається до неба дим вогнищ, розгойдуються списи, гарцюють вершники. Цей фон посилює героїчний пафос полотна. Та й самі запорожці зображені в бойовому вбранні.

Звернути увагу учнів, як природно скомпонована картина (за експресією й вируванням пристрастей вона не має собі рівних). Більшість персонажів художник зображає обличчям до глядача. Це дає можливість заглянути в обличчя козаків, відчути їх настрої. Бойова згуртованість козаків, товариськість проявляються в тому, як вони тісно стоять навколо стола, як вільно й невимушено спілкуються один з одним, як дружно реагують на подію.

У картині немає головних і другорядних персонажів. Всі герої зображені яскраво і виразно. Герої І.Рєпіна — люди особливого, богатирського складу. Вони мають багато спільного з образами повісті М.Гоголя "Тарас Бульба" й однойменної опери МЛисенка.

Ч.< - ч

148 , ,

Запитати учнів, який персонаж картини найбільше відповідає музичному образу Тараса Бульби.

Розглядання репродукції картини М.Дерегуса "Дума про козака-банду-риста" і слухання фрагмента другої частини Першої симфонії ("Дума") І.Карабиця стануть своєрідним забіганням до теми наступної чверті. Добре, коли учні дадуть відповіді на запитання: Які роздуми охопили кобзаря? Якою музикою "звучить" картина? Чи допомогла картина осягнути музичний образ фрагмента? Важливо, щоб при слуханні школярі змогли "побачити" й відчути настрій музики, щоб живописний і музичний образи злилися в цілісний художній образ.

Наступна грань теми — музика Й природа. Можна назвати багато творів, в яких композитори, поети, художники оспівують природу. Образи природи настільки глибоко проникають у мистецтво, що без них неможливо розкрити життєвий зміст багатьох художніх творів. Запропонувати учням пригадати відомі їм музичні твори, пов'язані з природою.

Зв'язок музики і природи яскраво простежується в народних піснях, зокрема, у веснянках. Розучуючи нову веснянку "Ой ти, красна весно", домагатися звучання єдиної мелодичної лінії без підкреслювання восьмих тривалостей, стежити за \егкістю, дзвінкістю, рухливістю звучання голосів.

Весняну тему в музиці продовжить розучування і виконання веснянок "Весняночка-паняночка", "Вербовая дощечка", "Розлилися води".

Яскравим прикладом зв'язку музики і природи стануть награвання на сопілці Лукаша з першої дії опери "Лісова пісня" В.Кирейка. Сповнені свіжості, радісного спокою і безтурботності, вони ніби зіткані з інтонацій українських наспівів. Запропонувати учням порівняти почуте з картиною В.Непийпива "Весняні води". Добре, коли вони самі визначать настрій картини — побачать прозорість м'яких барв, відчують радісне пробудження природи, скажуть, чим близькі картина й музичний образ.

Ще одним прикладом зв'язку музики й природи стане слухання фрагмента третьої частини Першої симфонії І.Карабиця ("Веснянка"). Поглибленню вражень учнів сприятиме використання на уроці репродукції картини І.Труша "Гагілки". Написанню цієї картини передувало вивчення художником фольклору і побуту гуцулів. Іграми і співами слов'яни, що мешкали в Карпатах, вітали прихід весни, сонячне тепло. З часом цей символічно-ритуальний зміст гагілок забувся, наче "розчинившись" у співах веснянок, що супроводжувались старовинними танцями-хороводами.

Коли гуцули ставали в коло, щоб повести танок, — це був символ сонця. Коли вони нахилялися й розводили руки — це означало, що тепло зігріває землю, в яку лягло зерно. Коли піднімали своїх дітей вгору і ті ходили по схрещених руках дорослих під спів пісні "Ой ходить жук по жучині" — це був символ і весняного цвітіння, і любові та дружби, і оновлення природи.

На картині зображений найбільш символічний момент гуцульських гагілок — ходіння дітей по сплетених руках дорослих. Митець створив на-

І49

прочуд цілісну картину образу. Схожий на піраміду гурт дітей та жінок символізує згуртованість гуцульської громади. Радістю осяяні обличчя малюків, підлітків, літніх людей. На вершині людської "піраміди" — двоє дітей, їх підтримують за рученята і вони впевнено ступають по схрещених руках — який символ людської доброти, любові та єднання!

Золотаві плями кептарів перемежовуються з білими рукавами сорочок і червонясто-брунатними запасками. Кольори глибокі й соковиті, їхня гама складна і розмаїта, пом'якшена потоками нагрітого вологого повітря. Вся картина немовби відсвічує золотом, підкреслюючи дивовижне свято весняного пробудження і невмирущості життя.

Що спільного між музикою третьої частини симфонії І.Карабиця і картиною І.Труша? Що споріднює обидва твори? Нехай учні самі визначать настрій музики і картини, відчують радісне пробудження природи. Завдання аналізу обох творів полягає в тому, щоб виявити живописність музики і музичність картини. Це й допоможе осягнути внутрішні зв'язки музики і живопису. Важливо підвести учнів до висновку, що спільність творів різних видів мистецтва грунтується на спільності життєвих явищ, які хвилюють і композитора, і художника.

Розмову про живописність музики можна продовжити, пригадавши музичні твори, які пов'язані з природою ("Ранок", "Захід сонця" Е.Гріга, "Світанок", "Ніч на річці" М.Сільванського, "Дощик" В.Косенка, українські народні пісні "Зоре моя вечірняя", "Літо минулося", "Щебетала пташечка" Я.Степового тощо).

Узагальнюючи тему чверті, наголосити на тому, що уважне вслухуван-ня в музику може викликати в уяві певні зорові образи, пов'язані з якимись життєвими подіями, картинами природи, творами образотворчого мистецтва. Однак це стосується далеко не всіх музичних творів, бо музика може й не викликати зорових уявлень. Вони сприятимуть проникненню у зміст музики лише тоді, коли виникатимуть із самої музики, під впливом музики, без надуманості та фантазування.