Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
rostovskii_o_ya_metodika_vikladannya_muziki_v_o...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

16. Слухова орієнтація в звуковому потоці розвивається під впливи

мотиваційної зміни одних емоційно-образних стимулів іншими, а Ц

під впливом свідомої вольової установки, яка швидко виснажує сл]

хачів і знижує інтерес до діяльності сприймання. !

Мотиви сприймання можуть бути найрізноманітніші — від прагненй

пізнати музичне мистецтво до бажання дістати хорошу оцінку. МотиІ

сприймання складаються у процесі музичної діяльності і залежать від

перебігу та результативності. Неврахування мотивів, що спонукають мі

зичне сприймання, робить незрозумілою психологічний зміст цієї діяльН^

сті. Мотив музичного сприймання виступає як предметний зміст художні

потреб і суб'єктивно виражається у формі естетичних переживань, ?м

жань, прагнень. Його регулююча функція виявляється у спрямовано^

хічних процесів учня на осягнення змісту музичного твору. Мотивація И різні спонуки свідомого і підсвідомого рівнів, що перебувають у

залежності й утворюють полімотивовану й багаторівневу стру-

регуляції музичного сприймання.

ситуації сприймання музики висловлювання учнів значною мірою пошуком звукового еквіваленту поставленого вчителем завдан-

Наступна образна конкретизація сприйнятого йде шляхом вирішення допомогою вчителя нових завдань, послідовно пов'язаних з різними лементами змістовної структури: жанровими, композиційними, образни-и тощо. Особливістю навчальної форми музичного сприймання є те, що оно регулюється вчителем через зіставлення музичних образів з постав-еними завданнями. З цього встановленого факту випливає ще одна зако-мірність: м('ра детальності й значимості сприйнятих образів безпосере-•ньо залежить від значимості поставленої вчителем цілі.

17. Підготовча інформація сприяє збагаченню сприймання лише при опорі нд набутий учнями життєвий і художній досвід, рівень знань і

вмінь.

Глибоке сприймання музичного твору можливе лише за наявності у :лухачів вичерпних знань про твір, а також відповідного життєвого і худо-кнього досвіду. Чим більше підготовча інформація відповідає змісту музи-Іного твору, досвіду і знанням дітей, тим активніше вони сприймають .Іузику, глибше осягають її. Недостатня інформація робить враження ді-•ей поверховими, а надмірна інформація, перевантажуючи їх, гальмує ес-гетичну реакцію на музику. Тому обсяг інформації, яка спрямовує сприй-чання, і обсяг самого твору слід дозувати як за часом сприймання, так і за змістом і складністю музики у залежності від здібностей, підготовки і психічного стану учнів.

Слід враховувати й таку закономірність: чим менша і загальніша інформація, що спрямовує сприймання, тим більший простір для творчої фантазії. Дана закономірність спрямовує вчителя на те, щоб не тільки повідо-•Іляти учням необхідну інформацію, але й прагнути до розвитку їхнього мислення, уяви, творчих здібностей. Однак надто узагальнений характер нформації збільшує вірогідність перетворення її у зайву для слухача, у 'шуми". У свою чергу надмірна деталізація матеріалу не лише утруднює сприймання, але й знімає "заражаючий" вплив музики. Нерідко банальними можуть виявитися ситуація, фальшивий тон учителя, непереконливість його розповіді тощо.

Відтак питання про оптимальність необхідної для осягнення музики шформаціі слід розглядати не лише з боку її обсягу і змісту, але й з боку відповідності музичного твору прагненням і психічному стану слухачів. Добираючи матеріал для уроку, вчитель повинен враховувати особливості інформаційних процесів у психіці людини, які є суттєвими для формування музичного сприймання.

18

19

18. Звернення при аналізі музики до творів інших видів мистец сприяє поглибленню естетичних вражень слухачів.

Взаємодія різних видів мистецтва зумовлена і'х естетичною природс

єдиними законами художнього мислення, діалектикою людського пізнані

Доцільне використання художніх творів різних видів мистецтва дає можи

вість вирішувати складні завдання наведення учнів на естетичне осягне^

й переживання змісту музики з опорою на їх художній досвід. Співдр}

ність мистецтв буде доцільною лише тоді, коли кожне мистецтво збер>

свою специфіку і свою форму художнього мислення. Якщо ця специфіка й

русться, то взаємодія мистецтв порушується і втрачає педагогічну доцЯ

ність. Ефективність використання творів різних видів мистецтва визш

чається не кількістю звернень до художніх творів, а доцільністю їх виксц

стання для заглиблення в художній світ конкретного музичного твору.