- •114.Державний устрій та політична система Туреччини. Основні вектори внутрішньої та зовнішньої політики Туреччини.
- •119. Держава як центральний міжнародний актор.
- •122. Місцеве управління та самоврядування у країнах світу: провідні тенденції розвитку
- •123. Історична еволюція міжнародних систем.
- •128. Сша та арабський світ на рубежі хх-ххі ст. Війни в Іраку та Афганістані.
- •130. Сша: проблеми світового лідерства. Внутрішні проблеми сша
- •131.Передумови, причини та етапи „холодної війни”.
- •132. Початок арабо-ізраїльського протистояння: причини та наслідки.
- •Арабо-ізраїльські війни
132. Початок арабо-ізраїльського протистояння: причини та наслідки.
Ара́бо-ізра́їльський конфлі́кт або Арабо-ізраїльські війни — протистояння між низкою арабських країн, а також арабськими воєнізованими радикальними угрупуваннями, що підтримуються частиною корінного арабського населенняпідконтрольних (окупованих) Ізраїлем палестинських територій, з одного боку, та сіоністським рухом, а потім іДержавою Ізраїль, з іншого.
Хоча Держава Ізраїль була створена тільки в 1948 році, фактично історія конфлікту охоплює близько століття, починаючи з кінця XIX століття, коли був створений політичний сіоністський рух, який поклав початок боротьбі євреїв за власну державу.
Після розпаду Османської імперії в результаті її поразки в Першій світовій війні конфлікт між євреями-сіоністами та арабським населенням Палестини зводився, головним чином, до територіальних домагань обох сторін на підмандатну Палестину. В ході загострення ситуації в другій чверті XX століття до геополітичної складової додалися також релігійната культурна, що підсилюють міжнаціональну ворожнечу. В 1948 році сусідні арабські країни оголосили війну новоствореній єврейській державі. Таким чином, конфлікт вийшов за межі Палестини і переріс у конфлікт між Ізраїлем та всіма іншими арабськими державами в регіоні. З підписанням мирної угоди з Єгиптом (в 1979 році) і з Йорданією (в1994 році) число ворожих Ізраїлю держав скоротилося. У рамках великомасштабного арабо-ізраїльського конфлікту прийнято виділяти регіональний Палестино-ізраїльський конфлікт, обумовлений, в першу чергу, зіткненням інтересів територіальних євреїв і арабів, що проживають в Палестині. В останні роки саме цей конфлікт є джерелом політичної напруги та відкритих збройних зіткнень в регіоні.
Арабо-ізраїльські війни
Війни |
Назви |
Основні учасники |
Результат |
1948-1949 рр. |
Перша арабо-ізраїльська (Війна за незалежність Ізраїлю) |
Ізраїль Єгипет, Трансйорданія, Сирія, Ірак, палестинці |
Ізраїль відстояв незалежність. Не було створено Палестинську державу. Поява проблеми палестинських біженців. Розподіл території Палестини між Ізраїлем і сусідніми арабськими державами. |
1956 р.
|
Англо-франко-ізраїльська агресія проти Єгипту (Синайська війна) |
Ізраїль, Франція, Англія. Єгипет, Сирія |
Поразка Єгипту. Припинення судноплавства по Суецькому каналу. Тісне співробітництво між СРСР і арабськими державами. Поразка англо-французької колоніальної авантюри. |
1967 р.
|
Шестиденна війна |
Ізраїль Єгипет, Йорданія, Сирія, Ірак, палестинці |
Розгром Ізраїлем армій сусідніх арабських держав. Окупація Ізраїлем Західного берега річки Йордан, сектора Газа, Синайського півострова, Голанських висот. Розрив дипломатичних відносин СРСР та інших соціалістичних держав з Ізраїлем. |
1967-1969 рр.
|
Війна на виснаження |
Ізраїль Єгипет, Йорданія, Сирія, Ірак, палестинці |
Провал спроб Ізраїлю виснажити сили арабських держав і тим самим забезпечити собі безпеку. Зміцнення обороноздатності Єгипту і Сирії. |
1973 р.
|
Семиденна війна (Війна Судного дня) |
|
Показала подальшу безперспективність воєнного протистояння Ізраїлю з арабськими країнами. Розвінчано міф про непереможність армії Ізраїлю. Дала поштовх до мирного процесу, який завершився укладенням Кемп-Девідської угоди між Ізраїлем та Єгиптом. |
1978 р. |
Агресія проти Лівану (Операція “Літані”) |
Ізраїль. Ліван, ОВП, Сирія |
Створення Ізраїлем «зони безпеки» на півдні Лівану. Ізраїль врятував від остаточної поразки християн у громадянській війні. Введення на територію Лівану сирійських військ, які фактично встановили контроль над країною. |
1982-1983 рр.
|
Агресія Ізраїлю проти Лівану (Операція “Мир Галилеї”) |
Ізраїль. США, Франції, Англії, Італії. Ліван, Сирія, ОВП, екстремістські ісламські угруповання |
Були розгромлені бази ОВП на території Лівану, палестинські загони були виведені з країни. Ізраїлю не вдалось завдати поразки Сирії і забезпечити недоторканість своїх північних кордонів від нападів ісламських бойовиків. Також не вдалося досягнути миру з Ліваном. Ліван зазнав агресії США, Франції, Англії, Італії, які втрутилися у перебіг громадянської війни. Ще більш зміцніли позиції Сирії в Лівані. |
1987-1996 рр.
|
Перша інтифада |
Ізраїль. Палестинці |
Ізраїль був змушений надати палестинцям обмежену автономію. |
2000-2004 рр.
|
Друга інтифада |
Ізраїль. Екстремістські палестинські угруповання |
Почалась реалізація плану по мирному врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту “Дорожня карта”. |