Структура системи соціального захисту

Соціальне страхування

Соціальна допомога

Соціальне забезпечення

Соціальні гарантії держави населенню

Рис. 15.8. Складові системи соціального захисту населення

Соціальне забезпечення – це система забезпечення непрацездат­них громадян та осіб похилого віку. Воно призначене захищати права працездатних та непрацездатних у таких питаннях, як пенсійне забезпечення, надання допомоги на випадок тимчасової непраце­здатності, надання допомоги матерям та сім'ям з дітьми, на випадок безробіття та інвалідам.

Право на соціальне забезпечення є конституційним. В Україні воно гарантується Конституцією України. Система соціального за­безпечення включає пенсії, допомогу тим, хто працює (при тимча­совій непрацездатності, вагітності і пологах та ін.), допомогу сім'ям, в яких є діти, допомогу по безробіттю.

Пенсії – це регулярні грошові виплати, що надаються громадянам при досягненні певного віку, у разі інвалідності та втрати годувальни­ка, а також за вислугу років та особливі заслуги перед державою. Розрізняють трудові та соціальні пенсії. До трудових належать пенсії за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника та за вислугу років. Право на пенсію за віком в Україні мають чоловіки, які досягли 60 років і мають стаж роботи не менше 25 років, та жінки віком 55 років зі стажем роботи на менше 20 років. Деяким категоріям грома­дян пенсія призначається на пільгових умовах, що регламентується відповідним законодавством. Крім трудових пенсій, призначаються і соціальні. їх отримують громадяни за відсутності права на трудову пенсію. Умови, порядок начислення та розмір пенсій усіх видів у на­шій країні регламентується Законом “Про пенсійне забезпечення”.

Соціальне забезпечення включає і виплату допомоги громадянам, які працюють. Це допомога у випадку тимчасової непрацездатності, вагіт­ності і народження дитини. Особлива увага надається допомозі сім'ям, в яких є діти. Це разова допомога при народженні дитини, щомісячна допомога на її виховання. Однак в Україні у зв'язку з обмеженням фі­нансових ресурсів розмір такого роду допомоги майже мізерний.

Другою складовою системи соціального захисту населення є со­ціальні гарантії держави населенню. Це реалізація державою консти­туційних прав громадянам на одержання найважливіших соціальних благ та послуг. Вони надаються тим, хто працює або розпочинає трудове життя, і повинні забезпечувати умови для одержання про­фесії, трудового доходу, зайнятості, постійної перепідготовки і про­фесійного зростання працівників для підтримки їх конкурентності на ринку праці, захисту основних прав людини у сфері праці. Серед основних соціальних гарантій – право громадян на вибір місця праці і професійну діяльність, мінімальний розмір оплати праці та пенсії, разову допомогу при народженні кожної дитини, мінімальний роз­мір допомоги по безробіттю чи стипендії, освіту, охорону здоров'я і надання медичної допомоги.

Важливе місце в системі соціального захисту відведено соціальній допомозі. Це турбота про громадян, що потребують підтримки, спри­яння у зв'язку зі станом здоров'я, соціальним станом та малозабез- печеністю, з досягненням певного віку. Допомога надається у ви­гляді грошових та натуральних виплат.

Складовим елементом системи соціального захисту є соціальне страхування. Це система повного або часткового фінансового відшко­дування фізичним особам певних життєвих ризиків: тимчасової втрати працездатності, старості, інвалідності, втрати годувальника. Соціальне страхування включає лише соціальні види ризику, його мета – стра­ховий захист саме цих видів ризику, таких як втрата працездатності через хворобу, нещасний випадок, старість, втрата роботи тощо. Ці види ризику мають масовий характер, є соціальними, бо визначаються головним чином соціальними умовами і, як правило, від кожної окре­мої людини не залежать. Цей ризик враховується заздалегідь, і пов'язані з ним фінансові витрати розподіляються між усіма учасниками страху­вання. Залежно від виду розрізняють такі види страхування: пенсійне (забезпечення у старості), медичне (на випадок захворювання, втрати працездатності від нещасного випадку на виробництві), на випадок безробіття (втрати роботи з незалежних від працівника причин). По кожному з видів ризику воно може бути добровільним або обов'язковим. Соціальне страхування включає не тільки грошові виплати та компен­сації, а й певні послуги з лікування, реабілітації та профілактики. Фі­нансові ресурси для соціально-гострахування формуються переважно за рахунок внесків громадян, що страхуються, та роботодавців. В краї­нах розвинутої ринкової економіки соціальне страхування набуло значного поширення. Це і пенсійне страхування, і страхова медицина, і страхування від безробіття.