VI. Слухання фіналу Першого концерту для фортепіано з оркестром Петра Ілліча Чайковського.

– Сьогодні на уроці ми з вами прослухаємо інший твір, написаний цією видатною людиною.

– Уявіть собі, що ви потрапили на чудовий концерт. Чи пізнаєте ви музику, що прозвучить?

(На екрані демонструється фрагмент відеозапису фіналу Першого концерту для фортепіано з оркестром П. Чайковського)

– Інтонації якої народної пісні використав композитор у своєму творі? (Веснянки «Вийди, вийди, Іванку».)

– Так, це мелодія української народної пісні-веснянки «Вийди, вийди, Іванку».

– Мелодії українських веснянок використовували в своїх творах багато композиторів, зокрема російський композитор Петро Ілліч Чайковський.

– Вся біографія великого композитора тісно була пов’язана з Україною, бо на Черкащині жила його рідна сестра з племінниками. Чайковський часто гостював у них, милувався українською природою, цікавився українською музикою. Одного разу він побував тут навесні, спостерігав свято зустрічі весни, слухав українські веснянки, але найбільше йому сподобалась пісня «Вийди, вийди, Іванку», яку він використав у своєму Концерті № 1 для фортепіано з оркестром.

– Ми прослухали фрагмент фіналу Першого концерту для фортепіано з оркестром.

– Діти, як ви розумієте слово «фінал»?

– Так, правильно, фінал – це заключна частина музичного твору.

– Слово «концерт» має два значення. У першому значенні концерт – це публічне виконання музичних творів. У другому – це великий музичний твір для інструмента-соліста й оркестру. Слово «концерт» у перекладі означає «змагання». Це ніби змагання одного інструмента й оркестру.

– Діти, а чи помітили ви, з яким інструментом змагався оркестр під час виконання твору?

– Правильно, з фортепіано. Незважаючи на те, що в оркестрі надзвичайно велика кількість інструментів, фортепіано аж ніяк не програвало йому у цьому своєрідному змаганні.

– А, до речі, чи помітили ви, які інструменти використовуються в симфонічному оркестрі?

– Симфонічний оркестр – найбільш досконалий вид оркестру. Бере участь у виконанні симфоній, опер, балетів, концертів та інших творів.

– До складу симфонічного оркестру входять:

• дерев’яні духові інструменти (кларнети, фаготи, гобої, флейти);

• мідні духові інструменти (труби, туби, валторни, тромбони);

• струнно-смичкові інструменти (скрипки, альти, віолончелі, контрабаси);

• ударні інструменти (барабани, литаври, тарілки, трикутники, маракаси, дзвіночки, ксилофони, бубни);

• додаткові інструменти (челеста, арфа, фортепіано).

– Ось ми і дізнались, які інструменти входять до складу симфонічного оркестру.

– А зараз ми прослухаємо фінал Першого концерту для фортепіано з оркестром ще раз. Зверніть увагу на характер музичного твору. Ваше завдання під час прослуховування: кожного разу, коли почуєте мелодію веснянки, піднімати вгору квітку, яку вам подарувала «Весна». Простежте зміну характеру української веснянки «Вийди, вийди, Іванку», яку ми з вами співали, в Концерті Петра Чайковського.

(Повторне прослуховування фіналу Концерту. Відеозапис.)

– Добре, діти, ви майже всі впорались із завданням.

– Який же характер прослуханого музичного твору? Давайте дізнаємось про це, зігравши у гру «Прибери зайве». На дошці прикріплені різні характеристики музики. Два учні працюватимуть біля дошки, прибираючи зайві характеристики та залишаючи лише ті, які підходять до прослуханого твору. (Учитель викликає двох дітей до дошки. Вони виконують завдання)

– Решта – дають відповідь на моє запитання усно. Які образи виникали у вашій уяві під час прослуховування Концерту? (Діти дають відповіді.)

– А тепер давайте подивимось, як впорались із завданням ваші однокласники.

– Отже, який характер прослуханого музичного твору? (Безтурботна, бадьора, весела, радісна, грайлива, піднесена, святкова, переможна). Зайві – сумна, журлива, сувора. Всі згодні?

– А чи змінилося звучання веснянки у виконанні симфонічного оркестру? Як саме? Яких рис вона набула: маршовості чи танцювальності?

– Лірична тема пісні перетворилася на стрімку, танцювальну.

– Що цьому сприяло? Змінився темп? (Темп став дуже швидкий, стрімкий.)

– Цьому сприяла зміна темпу, ритму, з’явилися гострі акценти та яскраве оркестрування.

– Таким чином, українська народна пісня знайшла друге життя у творі російського композитора, завдяки чому українська веснянка звучить не лише в Україні, а й в усьому світі.