- •Передмова
- •Розділ I Методичне підґрунтя проведення уроку музичного мистецтва Особливості уроку
- •Дидактична структура уроку
- •Визначення теми уроку
- •Розробка завдань уроку
- •Побудова уроку
- •Зміст етапів уроку музичного мистецтва
- •Оцінювання навчальної діяльності учнів на уроці
- •Здійснення самоаналізу та аналізу уроку музичного мистецтва
- •Розділ II Рекомендації майбутнім вчителям Підготовка до пробного уроку музичного мистецтва
- •Розділ III Творчі портрети композиторів
- •Вериківський Михайло Іванович (1896-1962) – український композитор, диригент, педагог.
- •Дубравін Яків Ісакович (1939) – російський композитор.
- •Колесса Філарет Михайлович (1871-1947) – український композитор, фольклорист.
- •Н ародилася у м. Вінниця в родині музикантів. Батько – скрипаль, педагог. Мати – грала на альті. Закінчила Київське музичне училище та консерваторію.
- •Розділ IV Словник музичних понять і термінів
- •Додатки
- •Програма. Музичне мистецтво
- •Пояснювальна записка
- •Характеристика структури навчальної програми
- •Особливості організації навчально-виховного процесу
- •Зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
- •35 Год. (1 год. На тиждень), з них 4 год. – резервний час
- •2 Клас
- •35 Год. (1 год. На тиждень), з них 4 год. – резервний час
- •3 Клас
- •35 Год. (1 год. На тиждень), з них 4 год. – резервний час
- •35 Год. (1 год. На тиждень), з них 4 год. – резервний час
- •Приклади формулювання завдань уроку музики
- •Зразок конспекту уроку музичного мистецтва для 4 класу (супроводжується презентацією)
- •План уроку
- •Музичний матеріал до теми
- •Хід уроку
- •I. Організаційна частина.
- •Актуалізація опорних знань.
- •Повідомлення теми і мети уроку.
- •IV. Розспівування.
- •V. Розучування української пісні-веснянки «Вийди, вийди, Іванку».
- •VI. Слухання фіналу Першого концерту для фортепіано з оркестром Петра Ілліча Чайковського.
- •VII. Узагальнення матеріалу уроку. Підсумок.
- •VIII. Домашнє завдання.
- •IX. Вихід з класу під звучання фіналу Першого концерту для фортепіано з оркестром.
- •Музичні вітання
- •Вокально-хорові вправи
- •Словник емоційно-образних визначень музики Характеристика музики
- •Характеристика мелодії
- •Характеристика динаміки
- •Характеристика регістру
- •Характеристика темпу
- •Музично-дидактичні ігри
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з предмету «музичне мистецтво» у системі початкової загальної освіти
- •Рекомендована література
Оцінювання навчальної діяльності учнів на уроці
Нерідко у студентів-практикантів викликає труднощі організація опитування учнів. Навчальний матеріал уроку музики засвоюється в основному на уроці, у зв’язку з чим опитування, оцінювання знань і навичок дещо відрізняється від інших видів навчальної роботи. Враховуючи комплексність поняття музикальності, варто дати можливість учневі виявити себе в різних видах музичної діяльності і опитування проводити на кожному етапі уроку. Учитель повинен побудувати роботу так, щоб учні брали активну участь упродовж усього уроку. Учитель контролює діяльність дітей, а наприкінці оголошує оцінки.
Уміння оцінювати справляє великий вплив на мотивацію учіння школярів, їхню активність у навчальній роботі, моральні риси особистості.
Головне призначення оцінки в тому, щоб викликати у дітей прагнення пізнати музику, стимулювати зацікавлене ставлення до музичних занять.
Студенту-практиканту треба пам’ятати, що не можна переносити практику оцінювання учня на уроках з точних наук на уроки музики, бо про музику як живе мистецтво правильних відповідей учнів на одне й те ж запитання вчителя може виявитися багато, адже вони випливають із безпосередніх вражень і переконань учнів, їх життєвого й художнього досвіду.
На перший план висувається оцінка активності, самостійності, старанності й емоційного відгуку дітей на музику. Що стосується знань, то на чільне місце ставляться ті, що свідчать про засвоєння учнем основної теми чверті.
Гуманний учитель повинен у кожній дитині помітити і заохотити щось позитивне: в одних – правильне, виразне виконання пісні, в інших – уміння уважно слухати музику й розповідати про неї, у третіх – чітке виконання ритмічної вправи тощо. Навіть коли учень фальшиво співає, але при цьому активний, виявляє старанність, йому завжди можна поставити високу оцінку для заохочення.
Крім словесних оцінок, студент-практикант може використати й позначення-символи цікавих відповідей і вручати дітям протягом уроку:
у процесі слухання музики
в інших видах музичної
діяльності
у процесі співу
Така система оцінок має певні переваги. Позначення-символи однакові за значенням: вони є заохочувальними, і, одержавши їх, діти не переживають негативних емоцій, як за традиційною формою оцінювання. Крім того, вона дає змогу диференційовано підходити до учнів: ті з них, хто неодноразово виявив себе протягом уроку, можуть одержати кілька оцінних позначень, а хто відповів невдало або був неуважний, не заслуговує на відзначення. Це – додатковий стимул для учнів, що активізує увагу й старанність. На основі позначень, одержаних школярами, учитель виставляє відмінні або добрі оцінки.
Таку систему оцінок із застосуванням символів можна також використовувати для фіксування успіхів школярів під час проведення змагань між рядами, між хлопчиками та дівчатами.
Щоб правильно оцінити результати навчальної діяльності учнів на уроці музики, студенту-практиканту необхідно скористатися критеріями оцінювання у Додатку 9.
