383. У котрому реченні є прямий додаток?

1. Сади будинків – цегляний едем, де лагідно мовчать скульптурні звірі, де ранні позивні тремтять в ефірі… (Ю. Анд-рухович).

2. І де ми не пройшли, нас радо зустрічали, і навіть вітер нам доріг не замітав (В. Со­сюра).

3. До тебе, люба річенько, Ще вернеться весна (Л. Глібов).

4. Шанують лиш того народи, Хто власну ниву розорав (М. Руденко).

5. І день минув... Назустріч ніч з-за хмари Півколо місяця закутала в імлі... (Д. Фаль­ківський).

384. У котрому реченні є прямий додаток?

1. Вранішній туман ще затягав обрій тонким рожевим сер-панком (П. Панч).

2. Під вечірнім сонцем, у червоних відблисках, масляно лисніє рілля (І. Маценкр).

3. І поля на тому озері білі, аж зливаються з молочним обрієм (Є. Гуцало).

4. Кажуть, аби лишити свій слід на землі, треба виростити сина й посадити дерево (Б. Олійник).

5. На вічній осі з молодого добра Земля повертається – мудра, стара (Й. Струцюк).

385. У яких реченнях є прямий додаток?

1. Як не любити весни многошумної, Меду пахучих суцвіть, Як не любити роботи розумної, Праці, що дух веселить? (М. Риль-ський).

2. Блакитними очима дивиться мені в очі весна (Є. Гуцало).

3. У моєму краю все пахне хлібом, хмелем і медами (І. Цю-па).

4. Солодко слухати йому цю дзвінку музику степу (О. Гон-чар).

5. Весна цвіте в усій красі своїй (М. Зеров).

386. Скільки прямих додатків у поданих реченнях?

1. Він бачив в малому велике… (П. Усенко).

2. В осінній вечір слово засвічу… (І. Жиленко).

3. Культура завжди була зобов’язана своїм розвитком миру (Н. Рибак).

4. Не всі прокладено мости, І ще не взяті всі висоти (М. Сингаївський).

5. А на лузі трава п’є все менше води (П. Осадчук).

387. Скільки непрямих додатків у поданих реченнях?

1. Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані пісні (В. Симоненко).

2. Не додавай знесиленим журби… (П. Грабовський).

3. Не зрони сльози, котра не зродить ні життя, ні гніву… (Н. Кащук).

4. Лічить не буду роки невблаганні (П. Сингаївський).

5. Всі образи й кривди до одної я тобі забуду і прощу (В. Симоненко).

388. У скількох реченнях є непрямий додаток?

1. І поплакавши, діти Росіїні буйну голову погребли... (О. Орач).

2. Було нам важко і було нам зле (Л. Костенко).

3. Знай, сину: хто багато якає, той мало дума про людей (М. Негода).

4. Мені без тебе сумно серед людства (Л. Костенко).

5. Десь там жила Наталка Розумиха, Грицькова жінка, гар-на й молода (Л. Костенко).

6. І лиє дощ. І гетьман не приїхав (Л. Костенко).

389. У скількох реченнях є непрямий додаток?

1. Місяць світить на білу постать і на хату (С. Ва-сильченко).

2. Зачинають пісню косарі (Б. Степанюк).

3. Підземні надра й гори скорились нам і служать нам (М. Рильський).

4. І за дівочими очима сумує пісня на землі (М. Стельмах).

5. Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла (В. Сосюра).

6. Я п’ю тебе, сонце, твій теплий, зцілющий напій (М. Ко-цюбинський).

390. Визначити синтаксичну роль підкресленого слова.

Я дві червоні полуниці приніс тобі, щоб знала ти, що я шукав тебе всі дні ці і так боявся не знайти (В. Сосюра).

1. Підмет. 2. Присудок. 3. Означення. 4. Додаток. 5. Обста-вина. 6. Не є членом речення.

391. Яким членом речення є підкреслене слово?

Є штрих, без якого немає картини (Р. Третяков).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

392. Яким членом речення є підкреслене слово?

Денисові стало точно відомо, хто з їхнього батальйону перебуває в оточенні (О. Гон­чар).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

393. Яким членом речення є підкреслене слово?

Потреба краси, що жила в душі Антона, викликала у нього потребу скрізь шукати її, але дійсність давала мало (М. Коцю-бинський).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

394. Яким членом речення є підкреслене слово?

Торуй свій шлях, той, що твоїм назвався, той, що обрав тебе, як побратим (В. Стус).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

395. Яким членом речення є підкреслене слово?

Тільки ті, що стояли ближче, могли побачити дивний блиск в його очах (Я. Стецюк).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

396. Яким членом речення виступає підкреслене словоспо-лучення?

Знизу до пам’ятника підійшов гурт школярів з молодою учителькою (П. Панч).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

397. Яким членом речення виступає підкреслене слово?

Підіймає Волинь Світязь-озера келих (П. Воронько).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

398. Яким членом речення виступає підкреслене слово?

Ми ринули під крики “слава!”

На лаву ворога (В. Сосюра).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

399. Яким членом речення виступає підкреслене словоспо-лучення?

Вже стояло декілька возів з зерном, сіллю, рибою (Панас Мир-ний).

1. Підметом. 2. Присудком. 3. Додатком. 4. Означенням. 5. Обставиною. 6. Не є чле­ном речення.

400. Котрій схемі відповідає подане речення?

Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Василь-ченко).

1. Присудок + підмет + означення + обставина.

2. Присудок + підмет + додаток + обставина.

3. Присудок + підмет + присудок + додаток.

401. Котрій схемі відповідає подане речення?

Брови Марусі були як на шнурочку (Г. Квітка-Основ’янен-ко).

1. Підмет + додаток + присудок + обставина.

2. Підмет + означення + присудок + обставина.

3 Підмет + означення + присудок.

402. Котрій схемі відповідає подане речення?

Можна вибрать друга і по духу брата (В. Симоненко).

1. Присудок + додаток + додаток + додаток.

2. Присудок + додаток + означення + додаток.

3. Присудок + підмет + додаток + підмет.

403. Котрі з поданих речень є означено-особовими?

1. Шукаєм путь в туман незнаних Римів,

Врятовані від варварських копит (Є. Маланюк).

2. Чорнобиль сталінщини спіткав нашу культуру задовго до поліської ядерної катастрофи (О. Гончар).

3. Були ми й зостались донині рабами, та тільки – далеко не Божими (А. Бортняк).

4. За одним жалкую, що не встиг роздати свого майна на потреби народні (Є. Чика­лен­ко).

5. Випхали мене з Києва Бажани, залишили моїх батьків безпритульними (О. Дов­жен­ко).

6. І крутять світом гебельсики хитрі,

І люди туманіють, як німі (А. М’ястківський).

404. Скільки неозначено-особових речень?

1. Люди раді літу, а бджоли – цвіту (Народна творчість).

2. Надворі смеркало і сутеніло.

3. Людей питай, а свій розум май (Народна творчість).

4. Посадили над козаком явір та калину (Т. Шевченко).

5. Вигострю, виточу зброю іскристу (Леся Українка).

6. “Заповіт” співають багатьма мовами світу.

405. Котре з поданих речень є безособовим?

1. Не обіцяй в біді згадати друга, А просто другом будь йому завжди (М. Карпенко).

2. Слова – полова, а праця – диво (Народна творчість).

3. Хай шумить, гримить і віє... (І. Франко).

4. Прохолодою повіяло з лісу (М. Стельмах).

5. Весною сій – восени збереш (Народна творчість).

406. Скільки двоскладних речень?

1. У Тетяни болем наливаються очі (М. Стельмах).

2. Лаврінові обпекло груди (Ю. Мушкетик).

3. Мені перед тобою сором (Д. Павличко).

4. Мене пройняв жах і сором (Р. Федорів).

5. Мені пригадалася минула ніч (В. Дрозд).

6. Не спалося Тарасові Григоровичу (З. Тулуб).

407. Скільки двоскладних речень?

1. Надворі посвітлішало (М. Стельмах).

2. Коси Лукії скручені на потилиці високим тугим вузлом (О. Гончар).

3. Пахло літо в яснім передгроззі (А. Малишко).

4. Ах, як пахне в степу! (В. Мороз).

5. Дитинству все казковим видається (І. Низовий).

408. Скільки односкладних речень?

1. Замфірові потемніло в очах (М. Коцюбинський).

2. Через місяць після початку війни мене вже поранило (О. Гончар).

3. Громи гриміли смертю вогняною (А. Малишко).

4. Дороги наші лічені вершинами і втратами (Б. Олійник).

5. Науки не досить за плечима (Народна творчість).

409. Скільки односкладних речень?

1. Одна дорога нам в майбутнє прослана (Є. Летюк).

2. Нам батьківщини не ділить (Народна творчість).

3. Слову художника надано величезної сили (О. Гончар).

4. Людина знівельована юрбою (Л. Костенко).

5. Хвилею відкинуло човен на берег (Б. Харчук).

410. Визначити тип односкладного речення.

Поставлю хату і кімнату, садок-райочок насаджу (Т. Шев-ченко).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

411. Визначити тип односкладного речення.

Снігом замело всі шляхи-дороги.

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

412. Визначити тип односкладного речення.

Панська пшениця. І потріскані до крові, обвуглені губи женців (М. Стельмах).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

413. Визначити тип односкладного речення.

Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу (Г. Тютюнник).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

414. Визначити тип односкладного речення.

Люблю пісні мойого краю, Та не спинюсь на тім лишень: з любов’ю вухо прикладаю До братніх на землі пісень (М. Риль-ський).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

415. Визначити тип односкладного речення.

Вік живи – вік учись (Народна творчість).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

416. Визначити тип односкладного речення.

Бездонної бочки не наллєш (Народна творчість).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

417. Визначити тип односкладного речення.

Люди, обеліски ставлять не для мертвих, обеліски ставлять для живих (П. Ребров).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

418. Визначити тип односкладного речення.

І передзвони косовиці, і житні золоті коржі, і запах в’ялої копиці… (М. Рильський).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

419. Визначити тип односкладного речення.

Згаяного часу і конем не доженеш (Народна творчість).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

420. Визначити тип односкладного речення.

Боюсь безлюддя вулиць велелюдних, самотності в життєво-му бою, суцільної святковості без буднів і крапки без продов-ження – боюсь! (І. Муратов).

1. Означено-особове. 2. Неозначено-особове. 3. Узагальне-но-особове. 4. Безособове. 5. Називне.

421. Скільки неповних речень?

Високі сосни. Серпень. Спека. Усе так звично. Синь ріки. Летять над Ворсклою лелеки. А ген над гаєм – літаки (І. Му-ратов).

422. Скільки складних речень?

1. З широкої веранди, повитої диким виноградом, видно луг, обсаджений вербами, оболонь з вітряками, Псьол.

2. Сліди розростуться в кущі винограду, і ґрона обвиснуть налиті, важкі (П. Во­ронь­ко).

3. Дві голови – два розуми, п’ять голів – громада, а громада – великий чоловік.

4. Усі четверо: Юрій, Оксана, Ірина та Роман – готували за великим столом уроки.

5. В Путивлі-граді вранці-рано сумує, плаче Ярославна (Т. Шевченко).

6. Столітні ялини, завалені пухким снігом, низько хилили до землі свої мохнаті лапи, щільно переплітаючись одна з одною.