329. Котрі з поданих займенників мають неправильні відмін-кові форми?

1. Того. 2. Свойого. 3. Меї. 4. Ними. 5. До нього. 6. Моєї. 7. Моїми. 8. Цеї. 9. Чиєї. 10. Всею. 11. Всім. 12. Комусь. 13. Де-кого. 14. Абикому. 15. У моїм.

330. У котрих реченнях подано прислівники, однозвучні з прийменниковими сполуками?

1. Не рвися, не рвися, моя золота павутино, підноситься погляд у/вись до тебе, зірчино, кровино (П. Мовчан). 2. У/вись небесну жайвір нарина (А. Малишко). 3. Сини і внуки в них зрос-ли по/тому, Пішли в світи замріяних хатин (А. Малишко). 4. По/ тому світлому калиновому мості вже не повернеться дитинство (М. Бажан). 5. Чекай на/зустріч скору (М.Бажан). 6. На/зустріч здіймалося місто в бронзі і золоті (З. Тулуб). 7. Не піду, ні/за/що не піду (М. Кропивницький). 8. Настя перестала грати, ходити по хаті, по садку, ні/за/що не бралась, думала-гадала, ждала чогось (Леся Українка).

331. Котра з дієслівних форм може виступати будь-яким чле-ном речення?

1. Особові форми. 2. Дієприкметник. 3. Дієприслівник. 4. Не-означена форма. 5. Діє­слів­на форма на -но, -то.

332. У скількох з поданих словосполучень є перехідні дієслова?

1. Дякувати матері. 2. Думати про батька. 3. Дорівнювати нулеві. 4. Замітати вулиці. 5. Опа­новувати вправи. 6. Насипати піску. 7. Принести води. 8. Рівнятися з братом. 9. Допомагати сестрі. 10. Не хвилювати матері. 11. Не бачив нікого. 12. Купити хліба. 13. Йти стежкою. 14. Ле­жати на землі. 15. Подарувати квіти.

333. Котрі з поданих дієслів не можуть мати при собі за-лежних іменників у знахідному та родовому безприйменни-кових відмінках?

1. Будувати. 2. Косити. 3. Митися. 4. Нести. 5. Цвісти. 6. Пекти. 7. Сивіти. 8. Варити. 9. Спати. 10. Їхати.

334. Дієслова, які в неозначеній формі мають основу на -и, -і (-ї) або на -а (після ж, ч, ш), належать:

1. До І дієвідміни. 2. До ІІ дієвідміни. 3. Не належать до жодної дієвідміни.

335. Дієслова, які в неозначеній формі мають основу на -и, -і (-ї) або на -а (після ж, ч, ш) і в першій особі однини та в третій особі множини теперішнього часу ці голосні випада-ють, належать:

1. До І дієвідміни. 2. До ІІ дієвідміни. 3. Не належать до жодної дієвідміни.

336. Котрі дієслова належать до першої дієвідміни?

1. Дати. 2. Бурмотіти. 3. Бурмотати. 4. Закисати. 5. Сіяти. 6. Свистати. 7. Колихати. 8. Буль­котіти. 9. Булькотати.

337. Котрі дієслова належать до першої дієвідміни?

1. Слатися. 2. Вистелити. 3. Набігати. 4. Загнуздати. 5. Да-ти. 6. Відкраяти. 7. Сте­ли­ти­ся. 8. Жахатися. 9. Набігти.

338. Котрі з поданих дієслів у формі 2 особи однини те-перішнього часу мають закінчення -иш (-їш)?

1. Рости. 2. Ростити. 3. Перчити. 4. Волочити. 5. Волокти. 6. Бурмотати. 7. Бурмотіти. 8. Колоти. 9. Реготати. 10. Реготіти. 11. Солити. 12. Плюскотати. 13. Їсти. 14. Стелити.

339. Котрі з поданих дієслів у формі 2 особи однини те-перішнього часу мають закінчення -иш (-їш)?

1. Стукати. 2. Стукотіти. 3. Хропіти. 4. Хропти. 5. Гурко-тати. 6. Гуркотіти. 7. Їсти. 8. Краяти. 9. Кроїти. 10. Стелити. 11. Плюскотіти. 12. Лопотати. 13. Мочити. 14. Полоти.

340. Чергування приголосних д, т, з, с, г, к, х із шиплячими тільки в першій особі однини теперішнього часу відбувається в основах дієслів:

1. Першої дієвідміни. 2. Другої дієвідміни. 3. Дієслів, які не належать до жодної дієвідміни.

341. Чергування приголосних д, т, з, с, г, к, х із шиплячими в усіх особово-числових формах теперішнього часу відбува-ється в основах дієслів:

1. Першої дієвідміни. 2. Другої дієвідміни. 3. Дієслів, які не належать до жодної дієвідміни.

342. У котрих дієсловах чергування в основі приголосних із шиплячими відбувається тільки в першій особі однини тепе-рішнього часу?

1. Бурмотати. 2. Бурмотіти. 3. Вертіти. 4. Скреготати. 5. Бро-дити. 6. Ростити. 7. Ре­готати. 8. Реготіти. 9. Мостити. 10. Могти. 11. Волокти. 12. Свистіти. 13. Свистати. 14. Дер­котіти.

343. У котрих дієсловах чергування в основі приголосних із шиплячими відбувається в усіх формах теперішнього часу?

1. Дзеленькотіти. 2. Плюскотати. 3. Плюскотіти. 4. Дерко-тіти. 5. Могти. 6. Волокти. 7. Ло­потати. 8. Полоскати. 9. Мос-тити. 10. В’язати. 11. Реготіти. 12. Реготати. 13. Ростити. 14. Ткати.

344. У котрих дієсловах в усіх особових формах теперішнього часу кінцевий приголосний основи є шиплячим?

1. Сікти. 2. Цокотіти. 3. Цокотати. 4. Помережити. 5. Загур-котати. 6. Загуркотіти. 7. Дати. 8. Відволікати. 9. Відпрягти.

345. Від перехідних чи неперехідних дієслів утворюються пасивні дієприкметники?

1. Від неперехідних. 2. Від перехідних.

346. Від котрих дієслів можна утворити пасивні дієпри-кметники з суфіксом -н- (-ен-, -єн-)?

1. Вернути. 2. Закрити. 3. Почати. 4. Усунути. 5. Пороти. 6. Замкнути. 7. Жати. 8. Ко­ло­ти. 9. Кинути. 10. Молоти. 11. Тер-ти. 12. Гріти. 13. Стелити.

347. У довідці знайти дієслова, від яких утворено подані дієприкметники.

1. Завішаний. 2. Домішений. 3. Розорений. 4. Розораний. 5. Розметаний. 6. Роз­ме­тений. 7. Завішений. 8. Домішаний.

Довідка: а) завісити; б) розорати; в) завішати; г) домісити; ґ) домішати; д) розмести; е) розорити; є) розметати.

1) 1-а; 2-ґ; 3-б; 4-е; 5-д; 6-є; 7-в; 8-г;

2) 1-в; 2-ґ; 3-б; 4-е; 5-є; 6-д; 7-а; 8-ґ;

3) 1-в; 2-ґ; 3-е; 4-б; 5-є; 6-д; 7-а; 8-г;

4) 1-в; 2-г; 3-е; 4-б; 5-д; 6-є; 7-а; 8-ґ;

5) 1-в; 2-г; 3-е; 4-б; 5-є; 6-д; 7-а; 8-ґ.

348. Від котрих дієслів дієприслівники теперішнього часу утворюються за допомогою суфіксів -ачи (-ячи)?

1. Плюскотіти. 2. Плюскотати. 3. Свистати. 4. Свистіти. 5. Рости. 6. Ростити. 7. Во­лок­ти. 8. Волочити. 9. Кроїти. 10. Края-ти. 11. Спати. 12. Летіти. 13. Колоти. 14. Полоскати.

349. Від котрих дієслів дієприслівники теперішнього часу утворюються за допомогою суфіксів -учи (-ючи)?

1. Ростити. 2. Рости. 3. Волочити. 4. Волокти. 5. Бурмотіти. 6. Бурмотати. 7. Колоти. 8. Со­лити. 9. Стелити. 10. Стукати. 11. Стукотіти. 12. Бачити. 13. Летіти. 14. Спати.

350. Від якої основи утворюються дієслівні форми на -но (-ено), -то?

1. Від основи неозначеної форми перехідних дієслів. 2. Від основи неозначеної форми неперехідних дієслів. 3. Від основи дієслів теперішнього часу. 4. Від інших основ.

351. У котрих реченнях підкреслені слова належать до службових частин мови?

1. Все дуже просто і ясно (Л. Костенко).

2. Осіння школа – школа просто неба (Т. Яковенко).

3. Я дивлюсь услід журавлям.

4. Верхівець здибив коня і круто завернув його, інші теж стали завертати коней, поскакали ло дружини, услід їм сипнули стріли (П. Загребельний).

5. А ми, малі, дивилися розгублено, як мимо нас, прити-шуючи крок, вона ішла між стоптаними клумбами на свій ос-танній – перший наш урок (А. Бортняк).

6. Мене неначе не пізнала, Назустріч мимо обійшла (П. Гра-бовський).

7. Назустріч нам по дорозі неквапливо пливе пастух... (Ю. Збанацький).

8. Нащадкам дай життя, як хочеш ти Без страху назустріч смерті йти (Д. Павличко).

9. Назустріч мені виринув із туману дядько з в’язкою кошиків за плечима... (Г. Тю­тюнник).