367. Якою частиною мови виступає слово просто в поданих реченнях?

1. Не було там опускання вій – Очі ясно дивляться і просто (М. Рильський). 2. Просто вхідних дверей стоїть стіл простої ро-боти (М. Коцюбинський). 3. Дома там у нього просто чудеса: цієї весни він сконструював у себе якусь особливу телевізійну анте-ну, таку, що ловила що йому заманеться (О. Гончар). 4. Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що тяжким тягарем лежало на серці (З. Тулуб).

1. Прислівник, прийменник, частка, прислівник.

2. Прислівник, прислівник, частка, частка.

3. Прийменник, прислівник, частка, частка.

4. Прийменник, прийменник, прислівник, частка.

5. Прислівник, прийменник, частка, частка.

368. Котрі сполучення слів є словосполученнями?

1. Розмовляти з товаришем. 2. Подібний до нього. 3. Хлопці і дівчата. 4. Учні співають. 5. Літній ранок. 6. Яскраво світить сонце. 7. Навко­­­ло школи. 8. Біля річки. 9. Йти по воду.

369. Котрі сполучення слів є словосполученнями?

1. Працювати без відпочинку. 2. Дитячий ансамбль. 3. З давніх пір. 4. Яскраве світло. 5. Брат навчається. 6. Написаний учнем. 7. Батько і мати. 8. Героїчний подвиг. 9. Тихесенько вітер віє.

370. У скількох реченнях є узгоджені означення?

1. Русява дівчина у хустці, і повні глечики усі (Олег Оль-жич).

2. Хочу ще незагубленим окличним відмінком возрадува-тися (І. Калинець).

3. Страшно, страшно ходити яром, де заклякло в сні чор-товиння (Н. Лівицька-Хо­лод­на).

4. Були б раби, а повелитель буде із канчуком і лжею на устах (О. Доріченко)

5. Тече ріка, а риби щось немає... (О. Орач).

6. Хлопчашня, ескортуючи сани, з веселим галасом вибігла аж у поле (О. Гончар).

371. У скількох реченнях є неузгоджені означення?

1. Його хата стояла над самою річкою. 2. Він отримав зав-дання підготувати товариша до екзаменів. 3. Сполохавши в сінях худюще приблудне котя, до хати зайду (І. Жиленко). 4. Чоловік в окулярах сідав у першому ряду. 5. Думки про землю будили Ма-ланку по ночах (М. Коцюбинський).

372. У котрих реченнях є неузгоджені означення?

1. У місячно-зоряні ночі не спить врожайне поле (І. Цюпа).

2. Шопена вальс... Ну хто не грав його і хто не слухав (М. Рильський).

3. І ходить за їхнім криком бажання лягти і заснуть (В. Си-моненко).

4. Він щодня приходить у наш дім – рум’яний, теплий, запашний, незрівнянний хлібний коровай.

5. Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Василь-ченко).

373. Скільки неузгоджених означень у поданих реченнях?

1. А ключі від щастя в наших руках (М. Стельмах).

2. А хата через дорогу стояла пусткою (Є. Гуцало).

3. Солдати мали завдання вийти до набережної (О. Гончар).

4. Пізня осінь, дуже пізня, хмари аж додолу (П. Усенко).

5. Чи мав я право з битви вийти геть? (М. Нагнибіда).

374. Скільки неузгоджених означень у поданих реченнях?

1. А за садом луг у росах (П. Сингаївський).

2. Ну, а бажання читати книги у вас є? – запитав Василь Олександрович (І. Цюпа).

3. І степ – степ аж за обрій (А. Головко).

4. Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись (В. Со-сюра).

5. Дорога ліворуч була наглухо закрита дубовими завалами (О. Гончар).

375. У скількох реченнях є обставина часу?

1. Минають дні, минають ночі, минає літо... (Т. Шевченко).

2. Повій, вітре, на Вкраїну, де покинув я дівчину... (С. Ру-данський).

3. Було тоді ще небо небенятком,

І зорі були юні і страшні (М. Вінграновський).

4. Десь, колись, в якійсь країні

Проживав поет нещасний (Леся Українка).

5. Ой горе тій чайці, горе небозі,

Що вивела чаєняток при битій дорозі (Народна творчість).

6. Учоренько тут басувало літо,

Тепер дивися: молода зима! (М. Вінграновський).