2.2.1 Пункт навантаження

Схема 2. Організація виконання навантажувальних робіт.

2.2.2 Пункт розвантаження.

Схема 3. Організація виконання розвантажувальних робіт.

2.3. Особливості технологічного процесу виконання вантажних робіт.

Серед особливостей виконання вантажних робіт можна виділити такі основні показники, як тривалість робочого циклу і час руху автонавантажувача.

Тривалість робочого циклу можна визначити за формулою:

(2.1.)

де: t_ц – тривалість цикл, сек.; t_з – час захвату вантажу, сек.; t_пер – час переміщення вантажу, сек.; t_зв – час звільнення робочого органу від вантажу, сек.; t_пер.х. – час холостого переміщення автонавантажувача, сек..

Час руху механізму: (2.2.)

де: l – відстань горизонтального шляху, що проходить механізм, м;

V_руху – швидкість руху механізму, м/сек..

Назва операції	Протяжність окремих операцій, сек
	3	6	10	15	20	28	31	34	37	40	43	46	49	51
Час захвату вантажу
Час переміщення з вантажем
Час звільнення роб. органу від вантажу
Час холостого переміщення авт.-ча

Схема 4. Графічне зображення тривалості виконання загального робочого циклу.

Висновок

В ході виконання 2-го розділу курсової роботи було визначено оптимальний варіант механізації вантажних робіт, порядок їх виконання, особливості цього технологічного процесу (графік робочого циклу) і технологічні схеми навантаження і розвантаження транспортних засобів.

Основним операціями технологічного процесу є:

1. Зняття вантажу з місця його зберігання.

2. Переміщення вантажу до автомобіля, що навантажується.

3. Установка вантажу на платформу автомобіля.

4. Зняття вантажу з автомобіля, що стоїть під розвантаженням.

5. Переміщення вантажу до місця його подальшого перебування або зберігання.

6. Складання вантажу на місці зберігання.

Також були розраховані наступні показники:

• тривалість циклу навантаження займає 51 сек.;

• час руху механізму – 25 сек.

Розділ 3.

3.1. Визначення тарифу на виконання вантажних робіт.

1. Марка автомобіля MAZ-MAN 543265 та напівпричепа SCHWARZ MULLER з холодильною установкою CARRIER - MAXIMA

2. Контрольна витрата палива - Qк = 28 л/100 км.

3. Коефіцієнт використання об’єму кузова Кв=0,98.

4. Об’єм кузова Vк=78,3 м³.

5. Відстань перевезень L=200 км.

6. Вартість автомобіля Ца=185500 грн.

7. Пробіг без капітального ремонту Lк=350000 км.

8. Норма витрат палива на 1 км пробігу Нн=0,28 л

9. Нормативний час простою автомобіля, що дозволяється під виконанням навантажувально-розвантажувальних роботах t_пр=0,16 год.

Договірний тариф на перевезення 1 м³ вантажу рівний:

(3.1.)

де: Н_ДВ – норматив на додану вартість, який приймаємо 0,2;

Rн – норма рентабельності вантажних перевезень (0,35);

S_Т – собівартість перевезення 1 м³ вантажу на 1 км.

Собівартість перевезень рівна:

(3.2.)

де: L – відстань перевезення вантажу, км;

C¹_км – витрати на 1 км пробігу автомобіля (0,64 грн/км.);

C_пост – постійні витрати на 1 год. роботи автомобіля (28,32 грн/км.);

Vк – об’єм кузова;

Кв – коефіцієнт використання об’єму кузова;

t_пр – нормативний час простою автомобіля;

β – коефіцієнт заповнення кузова (0,5).

Загальна норма витрат палива на 200 км рівна:

(3.3)

Витрати на 1 км. пробігу автомобіля будуть рівні:

(3.4)

С_зм – змінні витрати на 1 год. Роботи автомобіля;

V_T – середня швидкість руху

Змінні витрати на 1 год. роботи автомобіля:

С_зм=К₁(С_а+С_Т) (3.5)

К₁ – коефіцієнт використання ефективності автомобіля для вітчизняних =1,4 , для іноземних =1,5.

С_а – вартість амортизації автомобіля на 1 км пробігу.

(3.6)

0,63 грн.

С_Т – вартість палива на 1 км пробігу

(3.7)

=1,06 грн

Ц_п – вартість 1 літри палива дорівнює 3.8 грн.

C_зм=1,5(0,63+1,06)=1,77