Перехід відносних прикметників у якісні

Перехід відносних прикметників у якісні є граматичним явищем, що виникає і формується у словосполученнях відносного прикметника з іменниками іншого лексичного ряду, пор.: золотий годинник і золоте зерно, залізна лопата і залізна дисципліна, туманні обрії і туманна відповідь. Зміна лексичної пари або ряду слів (золота голова, золоті руки) ґрунтується на асоціативних зв’язках між ознакою, переданою відносним прикметником, і предметом, для якого ця ознака є метафоризованою, перенесеною. Можливість метафоризації виникає на спільних компонентах або особливостях реальної ознаки та ознаки, якою наділений предмет, названий іменником з іншого лексичного ряду слів, напр.: золотий годинник і золота пшениця (перенесення за схожістю кольорів), шовкова тканина і шовкова трава (схожість відчуттів при дотику), кришталевий посуд і кришталеве повітря (схожість за прозорістю), ворожий стан і ворожий погляд (ставлення до людини) тощо.

Під впливом перенесення ознаки у прикметникові відбувається семантична ад’єктивація: посилюється якісність з одночасним стиранням попереднього лексичного значення. Такі прикметники семантично втрачають зв’язок з вихідним для нього іменником і зливаються з якісними прикметниками, напр.: залізне здоров’я, оксамитовий голос, свинцеве небо, кам’яне обличчя, весняний настрій, начальницький тон, лакейські звички, вовчий апетит, лисяча вдача, орлиний погляд, черепашача швидкість, крокодилячі сльози, піратський вчинок, варварське ставлення.

Ступені порівняння якісних прикметників

Як уже зазначалося вище, найважливішою особливістю якісних прикметників є їхня здатність виражати різну міру та інтенсивність вияву ознаки за допомоги ступенів порівняння.

Ступені порівняння – це такі форми якісних прикметників, що означають різну міру (ступінь) вияву ознаки, якості певного предмета шляхом зіставлення з такою ж якістю в інших однотипних предметах, а також із якістю того самого предмета в різні періоди її розвитку: дорогий – дорожчий – найдорожчий. Ступені порівняння мають лише ті прикметники, які позначають змінну щодо ступеня вияву ознаку.

За смисловими й морфологічними характеристиками розрізняють два ступені порівняння: вищий (перший) і найвищий (другий).

Прикметники нульового (звичайного) ідеї порівняння не виражають: холодні тумани, високі гори, глибокі ріки.

Вищий ступінь називає якісну ознаку, що виявляється більшою мірою, ніж позначувана звичайним прикметником: Ні, нема нічого На землі усенькій, Що було б рідніше І дорожче неньки. (П. Бондарчук).

Вищий ступінь порівняння має дві форми: просту (синтетичну) і складену (аналітичну).

1. Проста форма утворюється від звичайного прикметника за допомоги суфіксів -ш-, -іш-: молодий – молодший, теплий – тепліший. Від деяких прикметників вищий ступінь утворюється за допомоги обох суфіксів: тихий – тихший, тихіший.

Творення вищого ступеня за допомоги суфікса -ш- супроводжується такими змінами:

• прикметникові суфікси -к-, -ок-, -ек- випадають: тонкий – тонший, глибокий – глибший, далекий – дальший;

• кореневі приголосні [г], [ж], [з] унаслідок фонетичних процесів змінюються на [жч], а приголосний [с] – на [шч], що передається на письмі літерою щ: дорогий – дорожчий, вузький – вужчий, високий – вищий.

Форми вищого ступеня порівняння деяких прикметників утворюються від інших основ (суплетивні форми): гарний – кращий, великий – більший, поганий – гірший.

2. Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється поєднанням слів більш, менш із звичайним прикметником: більш докладний, більш обережний, менш приємний.

Найвищий ступінь називає максимально виявлену ознаку предмета, якою він виокремлюється з-посеред інших предметів: Серед птахів найкращим співаком є соловей (В. Біанкі).

Найвищий ступінь порівняння має три форми: просту, складну і складену.

1. Проста форма твориться додаванням префікса най- до форми вищого ступеня: прозоріший – найпрозоріший, вищий – найвищий, складніший – найскладніший.

2. Складна форма твориться додаванням до простої форми найвищого ступеня префіксів як-, що-: якнайбільший, щонайдужчий, щонайкращий.

3. Складена (аналітична) форма твориться додаванням слів найбільш (е), найменш (е) до звичайного прикметника: найбільш цікавий, найбільш зручний, найменш вдалий, найменш активний.