- •Прикметник як повнозначна частина мови
- •Значення й граматичні ознаки прикметника
- •Граматичні категорії прикметника, їх залежний характер
- •Повні й короткі форми прикметників
- •Семантичні групи прикметників
- •Перехід відносних прикметників у якісні
- •Ступені порівняння якісних прикметників
- •Ступені безвідносної міри якості прикметників та способи їх творення
- •Помилки у вживанні форм ступенів порівняння
- •Якісні прикметники, від яких не утворюються ступені порівняння
- •Відмінювання прикметників
- •Правопис прикметників
- •Числівник як повнозначна частина мови
- •Значення й граматичні ознаки числівника
- •Розряди числівників за значенням
- •Групи числівників за будовою
- •Відмінювання числівників
- •Синтаксичні зв’язки числівників з іменниками
- •Займенник як повнозначна частина мови
- •Значення й граматичні ознаки займенника
- •Групи займенників за значенням
- •Групи займенників за будовою
- •Відмінювання займенників
Синтаксичні зв’язки числівників з іменниками
1. Числівник один узгоджується з іменником у роді, числі, відмінку: один друг, одне життя, одна хвилина, одні люди.
Числівник одні сполучається лише з іменниками, що мають форму множини: одні канікули, одні ножиці.
2. Після числівників два, обидва, три, чотири (а також після складених числівників, останнім словом яких є два, три, чотири) іменники вживаються у формі Н. відмінка множини, але з наголосом Р. відмінка однини: дві книжки, три товариші, чотири столи.
Числівники два, три, чотири не сполучаються з іменниками:
що не підлягають підрахунку: турбота, гордість, людяність;
що вживаються лише в множині: кошти, гроші;
IV відміни: теля, лоша.
3. Числівники п’ять – десять, назви десятків, сотень, а також збірні, неозначено-кількісні числівники у Н. і З. відмінках вживаються з іменниками у формі Р. відмінка множини: п’ять сестер, п’ятнадцять столів, шістдесят учнів, двоє коней, багато виборців. В усіх інших непрямих відмінках числівник узгоджується з іменником: п’ятьом сестрам, п’ятнадцятьма столами, шістдесятьох учнів, двох коней, багатьом виборцям.
4. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль потребують іменників Р. відмінка множини: тисяча жителів, мільйон кілометрів, мільярд років, нуль одиниць.
5. Керування складених числівників визначається останнім словом: двадцять один студент, двадцять два студенти, двадцять п’ять студентів.
6. Із дробовими числівниками іменники вживаються у формі родового відмінка однини: одна шоста аркуша, одна друга кілометра, три п’ятих урожаю.
7. У мішаних дробах, складовою одиницею яких є елемент з половиною, з четвертиною, характер керування визначається цілою частиною: один з половиною метр, два з половиною кілометри.
Однак у мішаних дробах іменником керує дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: три і одна п’ята метра, шість і п’ять десятих відсотка.
8. Числівники півтора, півтори поєднуються з іменником у Р. відмінку однини, а числівник півтораста – у Р. множини: півтора місяця, півтори хвилини, півтораста сторінок.
9. Порядкові числівники перебувають з іменниками у синтаксичному зв’язку повного узгодження: п’ятий рік, п’ята сторінка, п’яте сторіччя.
10. Іменники, що мають множинну форму (окуляри, двері), вживаються із збірними числівниками: двоє окулярів, троє дверей.
Якщо потрібно вказати на велику кількість предметів (23,142), то із множинними іменниками допускається вживання слів штука, пара: купили двадцять три штуки окулярів, завезли сто сорок дві пари чоловічого взуття.
11. У датах назви місяців уживаються лише у Р. відмінку: перше лютого, одинадцяте вересня, двадцять третє листопада.
Вправи
Займенник як повнозначна частина мови
Література:
Волох О. Т., Чемерисов М. Т., Чернов Є. І. Сучасна українська літературна мова. Морфологія. Синтаксис. – К.: Вища шк.,1989. – С. 111–121.
Горпинич В. О. Морфологія української мови. – К.: ВЦ «Академія», 2004. – С. 135–153.
1. Значення й граматичні ознаки займенника.
2. Групи займенників за значенням.
3. Відмінювання займенників.
