6.Охорона праці та навколішнього середовіща

Техніка небезпеки на підприємстві має основною своєю задачею попередження промислового травматизму та професійних отруєнь, які викликаються дією токсичних речовин. Токсична речовина може уражати різні органи людини або діяти лише на певні органи та фізіологічні системи людини – нервову систему, нирки, печінку, шкіру та слизові оболонки. Для попередження професійних захворювань у нашій країні встановлені попереджувальні та періодичні медичні огляди працюючих із шкідливою речовиною. Періодичні та попереджувальні медичні огляди проводяться лікувально-профілактичними закладами, які обслуговують підприємство, з обов’язковою участю лікаря медпункту, який заповнює при огляді контрольну карту диспансерного нагляду.

Пожежо-вибухобезпечність.

Пожежо-вибухобезпечність являє собою такий стан об’єкту або виробничого процесу, при якому виключається можливість пожежі і вибуху, а у випадку їх виникнення попереджається дія на людей небезпечних факторів пожежі і вибуху та забезпечується захист матеріальних цінностей. Пожежо-вибухобезпечність забезпечується за рахунок систем попередження пожежі і вибуху та систем вибухо- і вибухозахисту, організаційними та організаційно-технічними заходами.

Системи попередження пожежі і вибуху та пожежо- і вибухозахисту є складовою частиною заходів забезпечення безпечних умов праці.

Система попередження пожежі та вибуху повинна розроблятися по кожному конкретному об’єкту із розрахунку, що нормативна вирогідність винекнення пожежі або вибуху приймається рівній не більш ніж 10^-6 за рік у розрахунку на окремий пожежнонебезпечний вузол даного об’єкту.

Заходи обережності з техніки безпеки.

• проведення вводного інструктажу та навчання новопоступаючих робітників правилам техніки безпеки, виробничої санітарії та пожежної безпеки;

• здійснення контролю за якісним та своєчасним навчанням робітників, які направляються на дільниці з підвищеною небезпекою;

• агітація заходів з охорони та безпеки праці шляхом організації лекцій, докладів, прогляду кінофільмів за даними питаннями;

• здійснення повсякденного адміністративного нагляду за дотримуванням правил та норм техніки безпеки і виробничої санітарії у цехах, на території двору, у допоміжних помешканнях;

Вентиляція виробничих приміщень.

За способом переміщення повітря вентиляція буває двох видів: природня та механічна.Основна різниця між ними заключається у способі здійснення обміну повітря помешкань.

Можливо також поєднання природньої та механічної вентиляції у різноманітних варіантах.

Природня вентиляція (аерація).

Аерацією будівель називають організовану регулюєму природню вентиляцію. Аерація здійснюється під дією аеростатичного та повітряного тисків. Її застосовують у цехах із значними тепловиділеннями, якщо концентрація шкідливих речовин у приточному повітрі не перевищує 30% ГДК у робочій зоні. Аерацію не застосовують, якщо вимагається попередня обробка приточного повітря або якщо приток зовнішнього повітря викликає утворення туману або конденсату.

Для видалення повітря з помешкання влаштовують незадуваємі аераційні та світлоаераційні ліхтарі або шахти різноманітних конструкцій.

Механічна вентиляція.

При механічній вентиляції обмін повітря досягається за рахунок рузниці тисків, яка створюється вентилятором, який призводиться до дії єлєктромотором. Механічна вентиляція застосовується у випадках, коли тепловиділення у цеху недостатньо для цілорічного використання аерації, а також якщо кількість або токсичність, яка виділяється у повітря приміщення шкідливих речовин вимагає підтримки сталого повітреобміну незалежно від зовніщніх метеорологічних умов.

При механічній вентиляції повітря піддається попередній обробці: взимку приточне повітря підігрівається, влітку – охолоджиється, у необхідних випадках зволожується або осушується. Якщо повітря, що видаляється механічною вентиляціею запилене або вміщує у великій кількості шкідливі гази і пари, тоді він піддається очищенню.

Виробниче освітлення.

Вірно виконана система освітлення грає велику роль у зниженні виробничого травматизму, зменьшуючи потенціальну небезпеку багатьох виробничих факторів, створює нормальні умови роботи та підвищує загальну працездібність організму. Збільшення освітлення від 100 до 1000лк. при напруженій зоровій праці обумовлює підвищення продуктивності праці на 10-20 %, зменьшення браку на 20%, зниження кількості нещасних випадків на 30%.

Виробниче освітлення характеризується кількісними та якісними показниками.Кількісні показники являють собою світловий потік, сила світла, освітленість, яркість та світність. Якісними показниками, які визначають умови зорової праці, є фон, контраст об’єкту з фоном, видимість, циліндрична освітленість, показник осліплення, показник дискомфорту та коефіцієнт пульсації освітленості.

Для створення сприятливих умов праці виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:

• Освітленість на робочому місці повинна відповідати гігієнічним нормам. Збільшення освітленості робочої поверхні до певної границі покращуе видимість об’єкту, збільшує швидкість розрізнення предметів та підвищує продуктивність праці.

• Яскравість на робочій поверхні та в межех навколишнього простору повинна розподілюватися за можливістю рівноважно, так як при переводі погляду з яскраво освітленої на слабко освітлену поверхню та навпаки, око повинно адаптуватися, що викликає його втомлення.

• Освітлення повинно забезпечувати необхідний спектральний склад світла для вірної передачі кольору.

Загальні вимоги безпеки.

До обслуговуючих механізмів можуть бути допущені тільки ті робітники, які вивчили їх устрій та інструкцію з експлуатації. Перед включенням слід впевнитися у справності механізму та в тому, що його пуск нікому не загрожує небезпекою. Знайшовши під час огляду які-небудь пошкодження у механізмі або його запобіжних устроях, робітник повинен повідомити про це майстру та до їх усунення до роботи не приступати.

Забороняється залишати працюючий механізм без нагляду. Навіть при короткочасній відсутності на робочому місці слід зупинити механізм та повідомити майстра про свій відхід. Забороняється торкатися рухомих частин механізму та притулятися на нього; брати або передавати через працюючий механізм предмети.