- •1.Зміст і завдання паразитології
- •2. 5. Форми співжиття організмів. Форми біотичних відносин в природі.
- •3. Методи прижиттєвої і посмертної діагностики гельмінтозів.
- •4. Локалізація гельмінтів в організмі тварин, людини.
- •6.Прижиттєва діагностика гельмінтозів
- •8. Загальна характеристика нематодозів.
- •9. Описати методику гельмінтологічного розвитку.
- •12.Дослідження молюсків на зараженість личинками гельмінтів
- •13.Збитки, які спричиняють гельмінтози
- •10.Класифікація гельмінтозів
- •11.Паразитоценологія, їх предмет і завдання
- •14.Загальна характеристика цестодозів
- •15.Дослідження малощетинкових червів на зараженість личинками гельмінтів
- •16. Інвазія та інвзійні хвороби.
- •17. Загальна характеристика трематодозів
- •18. Методика дослідження риб та м’яса на зооантропонози
- •19. Основні заходи щодо ліквідації паразитичних хвороб.
- •22. Загальна характеристика моногеноїдозів
- •23. Взаємовідносини між паразитом і хазяями.
- •27. Спеціальні методи виявлення хворих. Поняття діагностичної дегельмінтизації.
- •28. Мета і завдання гельмінтології
- •29. Особливості вивчення гельмінтозоонозів
- •30. Описати методику повного гельмінтологічного розтину
- •31.Загальна характеристика основних нематодозів людини
- •32.Розвиток стьожака широкого
- •33.Методика дослідження різних тканин і секретів організму людини і тварин.
- •34.Розвиток печінкового сисуна.
- •Як розвивається печінковий сисун
- •35. Особливості будови та процесів життєдіяльності цестод
- •36. Методика культивування яєць і личинок
- •37.Описати анатомію та біологію круглих червів класу нематод
- •Епітеліально-м'язовий мішок
- •Травна система
- •Кровоносна та дихальна системи
- •Видільна система
- •Нервова система
- •Статева система
- •38.Загальна характеристика гельмінтозоонозів
- •39. Методи прижиттєвої діагностики гельмінтозів
- •40. Загальна характеристика трематодозів
- •41. Зооантропозні захворювання. Біологія та цикл розвитку Дифілоботріозу
- •42. Методика дослідження риби на моногеноїдози
- •43. Розвиток дигенетичних сисунів
- •44. Зооантропозні захворювання. Біологія та цикл розвитку Опісторхозу
- •45.Методика дослідження обєктів довкілля на забрудненість яйцями гельмінтів
- •46.Протозоологія
- •47. Поширення паразитизму в тваринному світі
- •48. Методика гельмінтологічного розтину
- •49. Теніїдози при яких людина є дефінітивним хазяїном збудником
- •50. Основні заходи профілактики гельмінтозів
- •51. Методика дослідження риби на опісторхоз
- •52.Тооксоплазмоз тварин
- •53. Дегельмінтизація
- •54. Методика дослідження навколишнього середовища на присутність яєць гельмінтів
- •55. Хвороби що викликаються саркодовими
- •56. Форми перебігу інвазійної хвороби
- •57Методика відбору консервування та транспортування матеріалу при гельмінтозах
- •58. Цестодози
- •59.Заходи оздоровлення зовнішнього середовища від збудників гельмінтів
- •60. Описати методику проведення капіляроскопії
- •72. Методики якісного гельмінтологічного дослідження.
- •76. Хвороби, що викликаються джгутиковими.
- •77. Загальна характеристика нематодозів.
- •78. Методи посмертної діагностики гельмінтозів.
- •79. Розвиток цестод.
- •80. Антигельмінтики, їх дія, застосування.
- •81. Спеціальні методи виявлення хворих. Поняття діагностичної дегельмінтизації.
- •82. Особливості будови та процесів життєдіяльності скребликів.
- •83. Роль паразитів в коливаннях чисельності тварин.
- •84. Дослідження безхребетних на зараженість личинками гельмінтів.
- •85. Зміст і завдання паразитології.
- •90. 87. Методи прижиттєвої і посмертної діагностики гельмінтозів.
- •88. Локалізація гельмінтів в організмі тварин, людини. Класифікація гельмінтів за місцем локалізації в організмі
- •Методи виявлення гельмінтів у організмі людини
- •86. 89. Форми біотичних відносин в природі.
- •91.Цикли розвитку гельмінтів
- •93. Описати методику гельмінтологічного розтину
- •94.Класифікація гельмінтозів
- •95.Паразитоценологія її предмет і завдання
- •96.Дослідження молюсків на зараженість личинками гельмінтів
- •97.Мета і завдання гельмінтології
- •98. Особливості вивчення гельмінтозоонозів
- •99.Описати методику повного гельмінтологічного розтину
- •100.Загальна характеристика основних нематодозів людини
- •101.Розвиток стьожка широкого
- •102.Методика дослідження різних тканин і секретів організму людини і тварини.
- •103.Розвиток печінкового сисуна
- •104.Особливості будови та життєдіяльності цестод
- •105.Методика культивування яєць та личинок
36. Методика культивування яєць і личинок
Спосіб культивування личинок, яєць гельмінтів та ооцист найпростіших включає щоденне розпушення та періодичне зволоження фекалій під час культивування при температурі 25-30 °C протягом 10-14 діб. Як субстрат використовується сухий або гідратований (1:50) аграрний гідрогель з розмірами кристалів 0,5-1 мм. UA 79560 U (54) СПОСІБ КУЛЬТИВУВАННЯ ЛИЧИНОК, ЯЄЦЬ ГЕЛЬМІНТІВ ТА ООЦИСТ НАЙПРОСТІШИХ UA 79560 U UA 79560 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до ветеринарної медицини, зокрема до ветеринарної паразитології. Найбільш близьким до запропонованого є спосіб культивування личинок стронгілят за шлунково-кишкових стронгілятозів великої рогатої худоби. [Патент № 58783, МПК А 01 К 67/033, опубл. 26.04.2011, бюл. № 8]. Спосіб здійснюється наступним чином. Ємності об'ємом 500 мл на третину заповнюються дослідним матеріалом. Далі проводять культивування в термостаті при температурі 25-30 °C протягом 7-10 діб, залежно від виду збудника. Для кращої аерації проб один раз на добу фекалії ретельно розпушують скляною паличкою. Оптимальний рівень вологості підтримується шляхом періодичного зволоження фекалій та за допомогою відкривання-закривання ємностей з дослідним матеріалом. Недоліками зазначеного способу є те, що за його допомогою неможливо проводити культивування рідких фекалій. При надмірному зволоженні проб спостерігається гниття дослідного матеріалу та ріст грибкової мікрофлори, що негативно впливає на розвиток личинок, яєць гельмінтів та ооцист найпростіших. Це супроводжується появою неприємного запаху. Окрім того, для оптимального розвитку збудників паразитарних інвазій фекалії тварин необхідно щоденно перемішувати та підтримувати стабільний рівень зволоженості проб, що досягається періодичною герметизацією та розгерметизацією ємностей з дослідним матеріалом. А це відповідно потребує щоденної присутності лаборанта та значних затрат часу на догляд за пробами. Задача корисної моделі є розробка способу культивування дослідного матеріалу який би забезпечував оптимальні умови для розвитку різних збудників інвазій від різних видів тварин, був зручним у застосуванні, менш трудомістким та (забезпечував однаково ефективне культивування як сухих, так і рідких фекалій). Поставлена задача вирішується тим, що у способі культивування личинок і яєць гельмінтів та ооцист найпростіших як субстрат використовують кристали аграрного гідрогелю (зшиті співполімери акриламіду і акрилату калію) з розмірами кристалів 0,5-1 мм. Для рідких фекалій і надмірно вологих (пасто-, кремо-, кашоподібних), а також від свиней, корів, птахів, котів, собак, ящірок, черепах, плазунів використовують сухий аграрний гідрогель. Його вносять з розрахунку 1-2 г речовини на 50-100 г дослідного матеріалу. При культивуванні помірно вологих фекалій і фекалій від кіз, овець, косуль, кролів, шиншил, мишей, щурів, ховрахів проводять попереднє розведення аграрного гідрогелю 1:50 з водою. Для пригнічення росту грибкової мікрофлори застосовують 0,5 % розчин ністатину. Фекалії перемішують з гідратованими кристалами аграрного гідрогелю в пропорції 3:1. За малої кількості фекалій (до 10 г) змішують в пропорції 1:1. Отриману суміш ретельно перемішують і поміщають в широку пластикову ємність. Для 2 кращої аерації в кришці роблять отвори (4 отвори на 2 см площі поверхні; діаметр отворів 2 мм). Культивування проводять в термостаті при 25-30 °C протягом 10-14 діб, залежно від виду паразитів що досліджуються. Зволоження та спушення фекалій здійснюється при необхідності на кожну 3-5 добу культивування. Спосіб здійснюється наступним чином. Проводять відбір фекалій від тварин. Отриманий матеріал змішується з аграрним гідрогелем у відповідних пропорціях і суміш вноситься у запропоновані пластикові ємкості. Для пригнічення розвитку грибкової мікрофлори фекалії зрошують 0,5 % розчином ністатину. В подальшому підготовлені проби ставлять в термостат і культивують при температурі 25-30 °C протягом 10-14 діб. Термін культивування при необхідності може бути подовжений до 3-3,5 тижнів. Розпушення фекалій проводять один раз на 3-5 діб. Після завершення культивування фекалії досліджують відповідними способами, залежно від виду збудника, що вивчається (для виявлення личинок проби поміщають в апарат Бермана-Орлова, для виділення яєць гельмінтів та ооцист найпростіших - визначають збудників одним із копроовоскопічних способів досліджень). Запропонований спосіб є низькоматеріалозатратним, ергономічним та високоефективним при культивуванні фекалій від різних видів тварин. Перевагами використання аграрного гідрогелю є розпушування фекалій і аерація зразків. Аграрний гідрогель поглинає і утримує у 100 разів більше рідини за власну масу та поступово її віддає, що забезпечує адекватне зволоження проб, має дезодоруючі та абсорбуючі властивості. Таким чином, запропонований Спосіб культивування личинок, яєць гельмінтів та ооцист найпростіших із застосуванням аграрного гідрогелю забезпечує оптимальні умови для розвитку та дозрівання збудників паразитарних захворювань до інвазійних стадій з мінімальними затратами часу на догляд за дослідними пробами. Він є універсальним та зручним для культивування фекалій від різних видів тварин незалежно від консистенції дослідного матеріалу та від виду паразитів. 60 1 UA 79560 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб культивування личинок, яєць гельмінтів та ооцист найпростіших, що включає щоденне розпушення та періодичне зволоження фекалій під час культивування при температурі 25-30 °C протягом 10-14 діб, який відрізняється тим, що як субстрат використовується сухий або гідратований (1:50) аграрний гідрогель з розмірами кристалів 0,5-1 мм. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2
