- •1.Зміст і завдання паразитології
- •2. 5. Форми співжиття організмів. Форми біотичних відносин в природі.
- •3. Методи прижиттєвої і посмертної діагностики гельмінтозів.
- •4. Локалізація гельмінтів в організмі тварин, людини.
- •6.Прижиттєва діагностика гельмінтозів
- •8. Загальна характеристика нематодозів.
- •9. Описати методику гельмінтологічного розвитку.
- •12.Дослідження молюсків на зараженість личинками гельмінтів
- •13.Збитки, які спричиняють гельмінтози
- •10.Класифікація гельмінтозів
- •11.Паразитоценологія, їх предмет і завдання
- •14.Загальна характеристика цестодозів
- •15.Дослідження малощетинкових червів на зараженість личинками гельмінтів
- •16. Інвазія та інвзійні хвороби.
- •17. Загальна характеристика трематодозів
- •18. Методика дослідження риб та м’яса на зооантропонози
- •19. Основні заходи щодо ліквідації паразитичних хвороб.
- •22. Загальна характеристика моногеноїдозів
- •23. Взаємовідносини між паразитом і хазяями.
- •27. Спеціальні методи виявлення хворих. Поняття діагностичної дегельмінтизації.
- •28. Мета і завдання гельмінтології
- •29. Особливості вивчення гельмінтозоонозів
- •30. Описати методику повного гельмінтологічного розтину
- •31.Загальна характеристика основних нематодозів людини
- •32.Розвиток стьожака широкого
- •33.Методика дослідження різних тканин і секретів організму людини і тварин.
- •34.Розвиток печінкового сисуна.
- •Як розвивається печінковий сисун
- •35. Особливості будови та процесів життєдіяльності цестод
- •36. Методика культивування яєць і личинок
- •37.Описати анатомію та біологію круглих червів класу нематод
- •Епітеліально-м'язовий мішок
- •Травна система
- •Кровоносна та дихальна системи
- •Видільна система
- •Нервова система
- •Статева система
- •38.Загальна характеристика гельмінтозоонозів
- •39. Методи прижиттєвої діагностики гельмінтозів
- •40. Загальна характеристика трематодозів
- •41. Зооантропозні захворювання. Біологія та цикл розвитку Дифілоботріозу
- •42. Методика дослідження риби на моногеноїдози
- •43. Розвиток дигенетичних сисунів
- •44. Зооантропозні захворювання. Біологія та цикл розвитку Опісторхозу
- •45.Методика дослідження обєктів довкілля на забрудненість яйцями гельмінтів
- •46.Протозоологія
- •47. Поширення паразитизму в тваринному світі
- •48. Методика гельмінтологічного розтину
- •49. Теніїдози при яких людина є дефінітивним хазяїном збудником
- •50. Основні заходи профілактики гельмінтозів
- •51. Методика дослідження риби на опісторхоз
- •52.Тооксоплазмоз тварин
- •53. Дегельмінтизація
- •54. Методика дослідження навколишнього середовища на присутність яєць гельмінтів
- •55. Хвороби що викликаються саркодовими
- •56. Форми перебігу інвазійної хвороби
- •57Методика відбору консервування та транспортування матеріалу при гельмінтозах
- •58. Цестодози
- •59.Заходи оздоровлення зовнішнього середовища від збудників гельмінтів
- •60. Описати методику проведення капіляроскопії
- •72. Методики якісного гельмінтологічного дослідження.
- •76. Хвороби, що викликаються джгутиковими.
- •77. Загальна характеристика нематодозів.
- •78. Методи посмертної діагностики гельмінтозів.
- •79. Розвиток цестод.
- •80. Антигельмінтики, їх дія, застосування.
- •81. Спеціальні методи виявлення хворих. Поняття діагностичної дегельмінтизації.
- •82. Особливості будови та процесів життєдіяльності скребликів.
- •83. Роль паразитів в коливаннях чисельності тварин.
- •84. Дослідження безхребетних на зараженість личинками гельмінтів.
- •85. Зміст і завдання паразитології.
- •90. 87. Методи прижиттєвої і посмертної діагностики гельмінтозів.
- •88. Локалізація гельмінтів в організмі тварин, людини. Класифікація гельмінтів за місцем локалізації в організмі
- •Методи виявлення гельмінтів у організмі людини
- •86. 89. Форми біотичних відносин в природі.
- •91.Цикли розвитку гельмінтів
- •93. Описати методику гельмінтологічного розтину
- •94.Класифікація гельмінтозів
- •95.Паразитоценологія її предмет і завдання
- •96.Дослідження молюсків на зараженість личинками гельмінтів
- •97.Мета і завдання гельмінтології
- •98. Особливості вивчення гельмінтозоонозів
- •99.Описати методику повного гельмінтологічного розтину
- •100.Загальна характеристика основних нематодозів людини
- •101.Розвиток стьожка широкого
- •102.Методика дослідження різних тканин і секретів організму людини і тварини.
- •103.Розвиток печінкового сисуна
- •104.Особливості будови та життєдіяльності цестод
- •105.Методика культивування яєць та личинок
45.Методика дослідження обєктів довкілля на забрудненість яйцями гельмінтів
Серед багатьох екологічно важливих проблем значне місце посідає проблема забруднення навколишнього середовища яйцями та личинками паразитичних червів, які поселяються в організмі людини і тварин [5]. Ще у 1937 році академік К.І. Скрябін писав: “Все живе, що є на Землі потрапило в гельмінтологічне павутиння, яке спліталося мільйонами років. Поселяючись в людському організмі, гельмінти як агресори, швидко приживаються і починають там розмножуватись. Одні окупують легені, інші м’язи, треті – мозок. Навіть у крові та кістковій тканині їх можна зустріти. Вони здатні викликати різноманітні і найсерйозніші захворювання у людей” [2].
Джерелами попадання інвазійних яєць та личинок є навколишнє середовище, оточуючий світ: вода, ґрунт, повітря, комахи, люди, а також домашні та дикі тварини, які переносять велику кількість гельмінтів [6]. За оцінкою ВООЗ серед населення світу значно поширені різноманітні інвазії, наприклад, аскарозом уражено понад 1 млрд. 450 млн осіб. Причинами такої ситуації, на думку експертів ВООЗ, є насамперед те, що 25% населення світу вживає неякісну епідеміологічно небезпечну воду, а 66% – позбавлені санітарно-гігієнічних зручностей [7].
За даними центральної санітарно епідеміологічної станції МОЗ України у 2010 р. виявлено 87% людей, уражених найбільш поширеними гельмінтами, з них: 7 тис. аскарозом, 17 тис. трихурозом. Така кількість кишкових паразитів серед населення України може бути обумовлена «засіяністю» об’єктів довкілля (питної води, відкритих водойм, ґрунту) їх інвазійними яйцями [8].
Як відомо, гельмінти та найпростіші паразити кишок на сьогодні є проблемою глобального значення і несуть серйозну небезпеку людям, особливо дітям [4]. Цей клас хвороб, у більшості випадків, є однією з причин смертності. За даними ВООЗ серед 50 млн. людей, що помирають щорічно у 16 млн. виявлені паразитарні захворювання. За масовістю – захворювання людей на паразитарні хвороби займають третє місце [1]. Нині встановлено паразитування в організмі людей близько 342 видів гельмінтів [7]. Більшість з цих паразитів властиві і для тварин.
Територія України має сприятливі умови навколишнього середовища для широкого розповсюдження захворювань цієї групи. За даними паразитарного моніторингу протягом життя практично кожна людина нашої країни переносить якесь інвазійне захворювання, до того ж найчастіше від нього страждають діти. На долю школярів і дітей молодшого шкільного віку приходиться від 9 до 55% всіх хворих ентеробіозом, 61% – аскарозом [8].
Отже, проблема зменшення забруднення навколишнього середовища гельмінтами, відповідно і зниження захворюваності – надзвичайно актуальна.
Мета нашої роботи полягала у вивченні екологічної ситуації з розповсюдження паразитарних хвороб людини і тварин, дослідженні окремих ділянок землі у мікрорайоні середніх шкіл міста Києва, визначенні забрудненості ґрунту і піску яйцями гельмінтів, а також розробці можливих заходів захисту навколишнього середовища та профілактики паразитарних захворювань серед населення.
Дослідження проведено в осінній період (з вересня по грудень) в мікрорайоні середніх шкіл №33 та №87 Голосіївського району м. Києва. Матеріалом для досліджень служили проби фекалій собак, а також ґрунту і піску з ділянок та майданчиків навколо шкіл. Було відібрано з кожної ділянки по 12 проб ґрунту або піску. На двох ділянках і одному майданчику відібрано по 12 проб фекалій від собак. Проби фекалій, ґрунту і піску досліджували методами осадження і флотації [2, 5]. Всього досліджено 84 проби.
Як показали результати досліджень, зелена зона біля шкіл, дитячий майданчик та майданчик для вигулу собак облаштовані відповідно до санітарно-гігієнічних вимог. Масовий вигул собак має місце поруч зі школами: в парку біля Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та в ботанічному саду ім. Фоміна. При обстеженні окремих ділянок нами знайдено яйця гельмінтів. Так, на ділянці №1, яка є зеленою зоною біля середньої школи № 33, у пробах ґрунту виявлено 3 яйця від собак збудника Toxocara canis та 2 від людей – Ascaris lumbricoides. У пробах фекалій собак виявлено 68 яєць збудника Toxocara canis та 16 члеників і 6 яєць Echinococcus granulosus. На ділянці №2, яка є дитячим майданчиком біля цієї школи, у пробах піску знайдено 2 яйця Echinococcus granulosus. На ділянці №3, яка є спеціально обладнаним майданчиком для вигулу собак у пробах фекалій виявлено 6 яєць Toxcara canis, 7 – Toxascaris leonine, 9 – Trichuris vulpis, а також 5 члеників і 3 кокони Dipylidium caninum. На ділянці №4 – це дитячий майданчик біля середньої школи №87, у пробах піску знайдено 2 яйця Echinococcus granulosus. На ділянці №5, яка є зеленою зоною біля середньої школи № 87, у пробах ґрунту виявлено 1 яйце Ascaris lumbricoides, а у пробах фекалій собак 8 яєць Toxоcara canis, 2 членики Dipylidium caninum і 3 Echinococcus granulosus.
Отже, проведене лабораторне обстеження окремо взятих ділянок підтверджує наявність джерела біологічного забруднення яйцями кишкових паразитів.
Слід відмітити, що люди, особливо діти, постійно пересуваються через обстежені нами ділянки. Можна припустити, що завдяки їм яйця гельмінтів розповсюджуються у навколишньому середовищі. На взутті, одязі вони заносяться у житлові і шкільні приміщення, транспорт. Наші дослідження підтверджуються результатами обстеження Запорізької обласної санепідеміологічної станції окремих середніх шкіл, коли яйця гельмінтів виявляли не тільки на комп’ютерній оргтехніці, але й на стільцях, столах, шторах, ручках дверей [4]. Тому, необхідність захисту навколишнього середовища від інвазії, досить очевидна. Нами запропоновано у школах періодично проводити санітарно-просвітницьку роботу. Підвищувати всіма засобами інформації екологічну культуру. Профілактично застосовувати антигельмінтні препарати.
