- •1.Зміст і завдання паразитології
- •2. 5. Форми співжиття організмів. Форми біотичних відносин в природі.
- •3. Методи прижиттєвої і посмертної діагностики гельмінтозів.
- •4. Локалізація гельмінтів в організмі тварин, людини.
- •6.Прижиттєва діагностика гельмінтозів
- •8. Загальна характеристика нематодозів.
- •9. Описати методику гельмінтологічного розвитку.
- •12.Дослідження молюсків на зараженість личинками гельмінтів
- •13.Збитки, які спричиняють гельмінтози
- •10.Класифікація гельмінтозів
- •11.Паразитоценологія, їх предмет і завдання
- •14.Загальна характеристика цестодозів
- •15.Дослідження малощетинкових червів на зараженість личинками гельмінтів
- •16. Інвазія та інвзійні хвороби.
- •17. Загальна характеристика трематодозів
- •18. Методика дослідження риб та м’яса на зооантропонози
- •19. Основні заходи щодо ліквідації паразитичних хвороб.
- •22. Загальна характеристика моногеноїдозів
- •23. Взаємовідносини між паразитом і хазяями.
- •27. Спеціальні методи виявлення хворих. Поняття діагностичної дегельмінтизації.
- •28. Мета і завдання гельмінтології
- •29. Особливості вивчення гельмінтозоонозів
- •30. Описати методику повного гельмінтологічного розтину
- •31.Загальна характеристика основних нематодозів людини
- •32.Розвиток стьожака широкого
- •33.Методика дослідження різних тканин і секретів організму людини і тварин.
- •34.Розвиток печінкового сисуна.
- •Як розвивається печінковий сисун
- •35. Особливості будови та процесів життєдіяльності цестод
- •36. Методика культивування яєць і личинок
- •37.Описати анатомію та біологію круглих червів класу нематод
- •Епітеліально-м'язовий мішок
- •Травна система
- •Кровоносна та дихальна системи
- •Видільна система
- •Нервова система
- •Статева система
- •38.Загальна характеристика гельмінтозоонозів
- •39. Методи прижиттєвої діагностики гельмінтозів
- •40. Загальна характеристика трематодозів
- •41. Зооантропозні захворювання. Біологія та цикл розвитку Дифілоботріозу
- •42. Методика дослідження риби на моногеноїдози
- •43. Розвиток дигенетичних сисунів
- •44. Зооантропозні захворювання. Біологія та цикл розвитку Опісторхозу
- •45.Методика дослідження обєктів довкілля на забрудненість яйцями гельмінтів
- •46.Протозоологія
- •47. Поширення паразитизму в тваринному світі
- •48. Методика гельмінтологічного розтину
- •49. Теніїдози при яких людина є дефінітивним хазяїном збудником
- •50. Основні заходи профілактики гельмінтозів
- •51. Методика дослідження риби на опісторхоз
- •52.Тооксоплазмоз тварин
- •53. Дегельмінтизація
- •54. Методика дослідження навколишнього середовища на присутність яєць гельмінтів
- •55. Хвороби що викликаються саркодовими
- •56. Форми перебігу інвазійної хвороби
- •57Методика відбору консервування та транспортування матеріалу при гельмінтозах
- •58. Цестодози
- •59.Заходи оздоровлення зовнішнього середовища від збудників гельмінтів
- •60. Описати методику проведення капіляроскопії
- •72. Методики якісного гельмінтологічного дослідження.
- •76. Хвороби, що викликаються джгутиковими.
- •77. Загальна характеристика нематодозів.
- •78. Методи посмертної діагностики гельмінтозів.
- •79. Розвиток цестод.
- •80. Антигельмінтики, їх дія, застосування.
- •81. Спеціальні методи виявлення хворих. Поняття діагностичної дегельмінтизації.
- •82. Особливості будови та процесів життєдіяльності скребликів.
- •83. Роль паразитів в коливаннях чисельності тварин.
- •84. Дослідження безхребетних на зараженість личинками гельмінтів.
- •85. Зміст і завдання паразитології.
- •90. 87. Методи прижиттєвої і посмертної діагностики гельмінтозів.
- •88. Локалізація гельмінтів в організмі тварин, людини. Класифікація гельмінтів за місцем локалізації в організмі
- •Методи виявлення гельмінтів у організмі людини
- •86. 89. Форми біотичних відносин в природі.
- •91.Цикли розвитку гельмінтів
- •93. Описати методику гельмінтологічного розтину
- •94.Класифікація гельмінтозів
- •95.Паразитоценологія її предмет і завдання
- •96.Дослідження молюсків на зараженість личинками гельмінтів
- •97.Мета і завдання гельмінтології
- •98. Особливості вивчення гельмінтозоонозів
- •99.Описати методику повного гельмінтологічного розтину
- •100.Загальна характеристика основних нематодозів людини
- •101.Розвиток стьожка широкого
- •102.Методика дослідження різних тканин і секретів організму людини і тварини.
- •103.Розвиток печінкового сисуна
- •104.Особливості будови та життєдіяльності цестод
- •105.Методика культивування яєць та личинок
76. Хвороби, що викликаються джгутиковими.
Значне число видів жгутикових є паразитами крові. Їхнє середовище перебування – рідка частина (плазма) крові. Кров’яні жгутиконосци ставляться до роду трипаносом (Trypanosoma). У людини паразитує Trypanosoma gambiense, збудник важкого захворювання – сонної хвороби. Це захворювання поширене в Екваторіальній Африці. На ранніх стадіях захворювання трипаносома живе в плазмі крові, на пізніх стадіях вона проникає в спинномозкову рідину.
Захворювання людини сонною хворобою при відсутності лікування протікає дуже важко.
Перший період захворювання характеризується явищами лихоманки. У другому періоді (коли трипаносоми проникають у спинномозкову рідину) спостерігаються нервово-психічні явища, сонливість, різке виснаження, які приводять до смерті.
Для великої рогатої худоби в Африці одним з найнебезпечніших і широко розповсюджених захворювань є хвороба нагана. Вона викликається одним з видів трипаносом (Trypanosoma brucei), що також передається кровосисними мухами з роду Glossina.
У Південній Азії не менш поширена інша хвороба - сурра, яку викликає трипаносома Trypanosoma brucei. Переносники її – комахи із загону двокрилих- ґедзі. Однак у ґедзях, на відміну від Glossina, трипаносоми не розмножуються й ніяких морфологічних змін не відбувається.
Leishmania tropica викликає шкірне захворювання, відоме під назвою шкірний лейшманіоз або пендинска виразка. Збудник захворювання – Leishmania tropica - локалізується в підшкірній клітковині, переважно в сполучних клітинах, частково – у міжклітинних проміжках.
Друга хвороба людини, яку викликають лейшманії, - вісцеральний (внутрішній) лейшманіоз, або кала-азар. Збудник його Leishmania donovani морфологічно не відрізняється від описаної вище Leishmania tropica. Переносниками й тут є москіти.
Кала-азар також розповсюджений у Південній Азії, Північній Африці, Малій Азіїу країнах Середнії Азії бувшого Радянського Союзу (Туркменської РСР). У Європі зустрічається в Південній Італії, Греції.
Широко розповсюджений рід трихомонад (Trichomonas), в який входить велика кількість видів. У кишечнику людини паразитує Trichomonas hominis. Місцем локалізації є тонкі й товсті кишки.
У верхніх відділах тонкого кишечнику людини досить часто зустрічається ще один вид паразитичних жгутиконосцев - лямблії (Lamblia intestinalis. Лямблії - дуже небажані «гості» кишечнику людини.
77. Загальна характеристика нематодозів.
Нематодози - захворювання, що викликаються паразитичними круглими червами нематодами. Вони поширені на всіх континентах. Нематоди мають подовжену, циліндричну форму тіла. Поперечний переріз тіла кругле. Розміри нематод коливаються від 1 мм до 1 м і більше.
Зовні нематоди покриті шкірно-мускульним мішком, утвореним кутикулою, гіподермою і одним шаром поздовжніх м’язів. Кутикула багатошарова, вона служить зовнішнім скелетом, захищає тіло нематод від механічних пошкоджень і хімічних впливів. Під кутикулою залягає гіподерма, що представляє собою симпласт і складається з підстильного шару кутикули — субкутикула і поздовжніх валиків, число яких варіює від 4 до 16 і більше. У гіподерми активно протікають обмінні процеси і відбувається інтенсивний біосинтез. Під гіподермою лежить один шар поздовжніх м’язів, розділених валиками гіподерми на кілька поздовжніх стрічок. Руху нематод обмежені. Тіло згинається тільки в дорсовентральной площині завдяки тому, що черевні і спинні м’язові стрічки діють як антагоністи. Всередині шкірно-м’язового мішка розташована первинна порожнина тіла, яка не має спеціальної вистилки, яка порожнинну рідину і внутрішні органи. Порожнинна рідина знаходиться під великим тиском, що створює опору для мускулатури (гідроскелет) і відіграє важливу роль в обмінних процесах. У деяких нематод ця рідина токсична. Травна, видільна, нервова і статева системи добре розвинені. Дихальна і кровоносна системи відсутні.
