Тема 8: Українська культура в сучасну добу

1. Світоглядні та морально-етичні трансформації та зміна життєвих цінностей в українському суспільстві.

2. Реформування освіти та наукові досягнення.

3. Література, драматургія, театр та кіномистецтво. Нова генерація митців України.

4. Розвиток образотворчого мистецтва.

1. Світоглядні та морально-етичні трансформації та зміна життєвих цінностей в українському суспільстві.

Національні цінності — добробут, справедливість, стабільність, права людини, рівність перед законом, свобода, духовність, патріотизм, взаємодопомога.

Європейські цінності — права людини, мир, демократія, верховенство закону, повага до інших культур, солідарність, повага до життя людини, рівність, особиста свобода, толерантність, самовираження, релігія.

2. Реформування освіти та наукові досягнення.

На початку 90-х рр. СРСР посідав за рівнем освіти 28 місце.

У 1991 р. Верховна Рада України прийняла закон "Про освіту”‚ що визначив школу як основу духовного та соціально-економічного розвитку держави і передбачив кардинальні зміни в її роботі. Иого реалізація тісно пов'язана із зміцненням матеріально-технічної бази освіти‚ урізноманітненням форм шкільної освіти‚ впровадженням у навчання новітніх досягнень науки.

Одним із найважливіших завдань школи є забезпечення виконання "Закону про мови в Українській РСР”‚ прийнятого 1989 р. Відтоді в республіці відкрито чи поновлено сотні шкіл з українською мовою навчання‚ організовано тисячі україномовних класів у школах з російською мовою навчання. Освітня система стає 6ільш гнучкою та різноманітною. 3'явилась велика кількість ліцеїв‚ коледжів‚ гімназій. Ці заклади значно урізноманітнили навчальний процес‚ сприяють поглибленому розвитку здібностей в учнів і студентів. Зроблені помітні кроки в справі гуманізації освіти. Значно більше уваги приділяється вивченню української історії‚ релігії‚ народознавства‚ перші зрушення є у викладанні інших суспільних наук. Кабінетом міністрів затверджена національна програма "Освіта” ("Україна – XXI століття")‚ метою якої є піднесення вітчизняної освіти до світового рівня.

Програмою передбачена реконструкція існуючої системи освіти з урахуванням політичних‚ економічних і духовних змін у суспільстві‚ створення гнучкої системи підвищення кваліфікації і перепідготовки всього без виключення населення і створення навчальних закладів майбутнього: університетських комплексів‚ профільних академій‚ регіональних університетів‚ мережі коледжів‚ ліцеїв‚ гімназій‚ шкіл і т. ін.

Зроблені перші суттєві кроки щодо перебудови освіти. Створено єдине Міністерство освіти і науки України.

В останні роки зроблені такі важливі кроки у сфері освіти‚ як відновлення діяльності Києво-Могилянської академії‚ відкриття в Києві Національної академії управління‚ Академії фінансистів у Донецьку‚ ряду нових університетів. В Україні майже закінчена робота по акредитації вузів‚ переходу їх на українську мову викладання. Однак проблемою проблем залишається фінансування. I на сьогодні видатки на підготовку одного спеціаліста у ВНЗах розвинутих країн у 5–6 разів більші‚ ніж в Україні.

Провідним науковим центром залишається Академія наук України‚ проголошена 1994 р. національною. Однак і в ній нагромадилися серйозні проблеми. Орієнтація на прикладні розробки супроводжувалася падінням престижності фундаментальних досліджень. При цьому понад 90% нових технологічних розробок не впроваджується у виробництво. Серйозною вадою у сфері науки в Україні є її поділ на академічну‚ ВНЗівську та галузеву. Низький рівень фінансування створює великі труднощі і в достатньому матеріально-технічному та кадровому забезпеченні науки. Окремі інститути втратили за останні роки 50–60% свого кадрового складу.

Засновані Академія наук вищої школи‚ Українська академія аграрних наук‚ Академія медичних наук‚ Академія мистецтв‚ Академія правових наук‚ ряд інших галузевих академій. Виник ряд дослідних інститутів та центрів як громадських об'єднань науковців‚ наукових товариств. Зокрема‚ у 1989 р. відновило свою діяльність Наукове товариство ім. Т.Шевченка.

3. Література, драматургія, театр та кіномистецтво. Нова генерація митців України.

Література

І. Дзюба, Є. Сверстюк, М. Матіос, В. Шкляр, В. Шевчук — представники сучасної української культури.

Г. Гусейнов — головний редактор культурно-мистецького альманаху «Кур’єр Кривбасу». За прозаїчний твір «Господні зерна» він був удостоєний звання лауреата Шевченківської премії у 2006 р.?

Марія Матіос — видатна постать в сучасній українській літературі.

В. Шкляр — країнський письменник, політичний діяч. Один із найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників. Деякі оглядачі називають його "батьком українського бестселера". Автор романів: "Репетиція сатани" (2006), "Залишенець. Чорний ворон" (2009) та ін.

Театр

Відомі режисери сучасного театрального мистецтва: М. Садовський, М. Саксаганський, Лесь Курбас, Г. Юра, С. Данченко, Р. Віктюк, В. Петров.

Кіноіндустрія

Український фільм «Ізгой»отримав гран-прі на 36 кінофестивалі у Сан-Ремо.

Головний приз першого Всеукраїнського кінофестивалю, присвяченого пам'яті І. Миколайчука, отримала стрічка «Голод-33» О. Янчука.

4. Розвиток образотворчого мистецтва.

М. Примаченко — художниця, всесвітньовідома майстриня в галузі українського народного малярства, авторка полотен «Весілля», «Катерина співає пісню», «Роман і Оксана», «Галя на весілля запрошує», «Сватання» та ін. Особливо поширеним в її творчості є символи народного мистецтва. За рішення ЮНЕСКО, 2009 р. визнано її роком.

2007 р. британська газета «Дейлі Телеграф» опублікувала рейтинг «100 геніїв сучасності». На формування рейтингу впливали: роль в зміні системи поглядів, суспільне визнання, сила інтелекту, досягнення та культурна значимість кожного з кандидатів. 72 місце у списку посів й український митець І. Марчук — живописець, скульптор. Він є автором циклу картин «Шевченкіана», «Голос моєї душі», автором художніх ескізів українських грошей — гривні.