- •Твг мова
- •Програма «Крок за кроком»
- •Система розвивального навчання
- •Створення су.
- •Особливості букварного періоду навчання грамоти
- •Структура уроку в букварний період
- •Нетрадиційні методики навчання читанню і письму
- •Динга «Методика вироблення навичок шкільного читання»
- •Методики і. Т. Федоренка.
- •Методика і.Г.Пальченка.
- •Методика письма по Салієнко
- •Методика Едигея
- •6) Методика м. Зайцева
- •7) Методика е. Н. Потапової
- •7. Методична система чпкм
- •Мовно-мовленнєвий розвиток дитини за Монтессорі
- •Інтерактивні методи навчання
- •Пам'ятка для учня
- •Позищя → приклад → висновки.
- •Проблемне навчання
- •Сучасні підручники з української мови та літературного читання в пш
- •Методичні комплекси, посібники з літературного читання і укр. Мови
- •13. Розвиток мовленнєвих умінь учнів початкових класів
- •14. Методика навчання складання текстів-розповідей, описів, міркувань. Тематичні групи слів, вироблення умінь використання їх у мовленні
- •15. Методи класного читання. Сучасний метод класного читання.
- •16. Особливості жанрів художніх та науково-пізнавальних творів для молодших школярів.
- •17. Сучасні підручники з читання. Їх коротка характеристика.
- •18. Вивчення елементів синтаксису у початковій школі за лінійно-концентричним принципом
- •20. Особливості вивчення орфографії в початкових класах, найуживаніші орфографічні правила
- •21. Ознайомлення з нормами української літературної вимови в початкових класах
- •22. Методи розвитку критичного мислення.
- •23. . Зошити для письма, їхні особливості. Навчання письма ліворуких дітей
- •24. Чинні букварі та їх коротка характеристика
- •I. Вихідні відомості про підручник.
- •II. Добукварна частина.
- •IV.Післябукварна частина.
- •V. Художнє і технічне оформлення букваря.
- •I. Вихідні відомості про підручник.
- •II. Добукварна частина.
- •III. Букварна частина.
- •IV.Післябукварна частина.
- •V. Художнє і технічне оформлення букваря.
- •VI. Висновок про підручник, його загальна науково-методична оцінка.
- •25. Сучасні підручники «Рідна мова» для 2-4 класів, їхня характеристика.
- •27. Нетрадиційні методики навчання динамічного читання.
- •28. Нетрадиційні методики навчання швидкому читанню.
- •30. Методика вивчення прикметника в початкових класах за лінійно-концентричним принципом.
- •31. Змістові лінії «Літературного читання»
- •32. Літературознавча пропедевтика у сучасних підручниках з читання.
- •33. Поєднання жанрових форм авторської і тематичної різноманітності творів, вміщених у сучасних читанках.
- •34. Використання ефективних прийомів та видів роботи над текстом.
- •35. Особливості вивчення службових частин мови в 1-4 класах.
- •37. Особливості навчання письма ліворуких дітей
- •38. Особливості жанрів художніх та науково-пізнавальних творів
- •39. Особливості вивчення прислівника в поч.. Класах
- •40. Перекази, їх види та методика роботи над ними.
- •41. Особливості вивчення числівника в поч. Класах
- •42. Методика роботи над усним і письмовим твором
- •43. Особливості вивчення фонетичного матеріалу.
- •44. Вивчення теми «Приголосні звуки.Тверді та м’які приголосні,способи позначення їх на письмі»
- •45. Використання ігрових технологій на уроках читання та мови
- •46. Види вправ, що розвивають критичне мислення.
- •47. Основні завдання мовленнєвої змістової лінії
- •48. Вимоги до формування навичок письма відповідно програми.
- •49.Формування і розвиток навички читання (програма)
- •Формування мовленнєвих навичок (програма)
- •Нестандартні уроки, їх типи, методика проведення
- •Розвиток мовлення молодших школярів на рівні тексту
- •Методика вивчення теми Дзвінкі та глухі приголосні звуки
- •Методика вивчення теми часи дієслова
- •Методика вивчення теми рід іменника
- •56.Методика вивчення теми дієвідміни дієслів
- •57.Методика ознайомлення учнів початкових класів з деякими видами ділового мовлення
- •58. Методика опрацювання теми однорідні члени речення
- •59. Вимоги до сучасного уроку рідної мови. Типи уроків рідної мови
- •60. Типи уроків читання. Вимоги до уроків читання.
30. Методика вивчення прикметника в початкових класах за лінійно-концентричним принципом.
Вивчення прикметника в початкових класах передбачає такі цілі: а) усвідомлення учнями значення прикметника в мові і мовленні як важливого виражального засобу і збагачення їхнього словникового запасу прикметниками; б) засвоєння основних граматичних форм прикметника і вживання їх у власному мовленні; в) вироблення навичок правопису закінчень прикметників.
Формування граматичного поняття «прикметник» у 1--4 класах відбувається поступово:
— 1 клас: ознайомлення зі словами -- назвами ознак, постановка до слів питання який? яка? яке? які?, співвіднесення слова і зображення відповідної ознаки;
— 2 клас: слова, що відповідають на питання який? яка? яке? які? (прикметники); утворення словосполучень іменників з прикметниками; добір до відомих предметів відповідних ознак;
— 3 клас: уявлення про прикметник як частину мови, зв'язок прикметників з іменниками; змінювання прикметників за родами та числами у сполученні з іменником; спостереження за вживанням прикметників у текстах; використання прикметників в усному і писемному мовленні;
— 4 клас: розвиток умінь упізнавали прикметники в тексті, спостереження за їх роллю в мовленні, вживання у процесі побудови висловлювань; відмінювання прикметників у сполученні з іменниками; вимова і написання закінчень у прикметниках; вимова і написання найуживаніших прикметників на -ський, -цький, -зький.
У період навчання грамоти (1 клас) активно поповнюється словниковий запас учнів прикметниками, які належать до різних семантичних груп. Діти мають дізнатися, що для характеристики предметів з різних сторін (розміру, кольору, смаку, форми, матеріалу, призначення) використовуються слова-назви ознак, які відповідають на питання який? яка? яке? які?. З цією метою вчитель організовує спостереження за лексичним значенням прикметника та питаннями, на які він відповідає.
Ефективною є робота із загадками, використання яких сприяє не тільки розвитку спостережливості, а й збагаченню словника учнів прикметниками та формуванню вмінь використовувати їх у процесі спілкування.
У процесі спостережень важливо показати учням, що прикметник залежить від іменника, бо вказує на його ознаки. Оскільки засобом вираження зв'язку є закінчення, то основну увагу молодших школярів під час аналізу мовного матеріалу потрібно зосередити саме на зміні закінчень прикметників у сполученні з іменниками різного роду і відмінка.
Робота над вивченням прикметника, безумовно, містить великі можливості для збагачення лексичного запасу молодших школярів, формування вмінь визначати функцію прикметників у мовленні, замінювати їх синонімами, використовувати цю частину мови під час побудови висловлювань різних типів, зокрема описів. Ефективність її значно підвищиться, якщо осмислення та закріплення граматичних понять здійснювати на матеріалі тексту.
У процесі закріплення мовних знань необхідно пропонувати завдання, які готують учнів до формування комунікативних умінь: спостереження за функцією прикметників у текстах; конструювання словосполучень, речень; побудова текстів-описів, науково-популярного та художнього стилів і цілеспрямоване використання в них прикметників. Подібні завдання сприяють створенню відповідного мовленнєвого середовища і вимагають побудови зв'язаних монологічних висловлювань.
Вправи на добір прикметників, близьких і протилежних за значенням, заміну одного прикметника іншим, що набагато точніше характеризує певний предмет, явище, пояснення прикметників, ужитих у тексті в переносному значенні, сприяють
увиразненню мовлення молодших школярів, забезпечують комунікативний, функціональний підхід до початкового вивчення рідної мови.
