3.2. Особливості проведення слідчих дій при розслідуванні серійних вбивств

Дані ФБР свідчать, що відносна більшість (34.2%) тіл убитих серійними убивцями були знайдені протягом менш ніж однієї доби після події злочину.³⁸² Зважаючи на факт, що жертви серійних убивств виявляються протягом нетривалого проміжку часу, проведення ефективного збору і обробки доказів може спряти виявленню особи-злочинця, а також його причетність до інших злочинів. При цьому необхідни є застосування методики розслідування злочинів по «гарячим слідам». Досвід історії боротьби зі злочинністю свідчить, що чим менше часу проходить з моменту вчинення злочину до початку її розслідування і, чим інтенсивніше первинні дії, тим вище ефективність розслідування в цілому.

ОГЛЯД МІСЦЯ ПОДІЇ

Місце події - одне з найважливіших джерел отримання інформації про злочин та осіб, які його вчинили, тому дозволяє встановити обставини скоєного злочину, дані, що відносяться до його біологічним, психологічним і в деяких випадках соціальним властивостям, а так само ряд інших обставин, що характеризують злочинців, наприклад, звідки прийшли, куди пішли, як пересувалися.³⁸³

Якщо огляд місця події проводиться коли ще не відомо, чи має місце серія сексуальних убивств, то це слідча дія виконується за загальними криміналістичним правилами, які багаторазово описані в спеціальній методичній літературі.

Огляд місця події серійного убивства з наданими рекомендаціями проводиться у випадку коли вчинене: а) нове серійне убивство і сцена злочину свідчить про його зв`язок з попереднім убивством; б) проводиться повторний огляд попередніх злочинів для усунення дефіциту криміналістичної інформації.

Однак особливості огляду місця події серійного убивства полягають у наступному:

1. злочинець може повертатись до місця убивства чи місця приховання трупа, щоб знову пережити хвилювання. У злочинця може з'явитися так званий "синдром Раскольникова", описаний Ф.М.Достоєвським в романі "Злочин і кара". Тому слідчим варто детально слідкувати за по сторонніми особами, що можуть бути присутніми під час огляду, та встановлювати їх особу, звертати увагу на підозрілу нервову поведінку. Також варто встановити візуальне оперативне спостереження за місцем події з фото фіксацією, для отримання відомостей про невідому особу, якщо інші джерела інформації не дали бажаних результатів.

Ще до виїзду слід передбачити ймовірність повернення злочинця на місце злочину, отже необхідно вирішити питання про організацію засідки, особливо, коли огляд проводився пізно ввечері або вночі. У цих випадках поява злочинця можливо під ранок або вдень.

2. Якщо при огляді місця події у звичайних випадках слідчий сприймає реальну обстановку і її фрагменти і починає формулювати свої припущення з чистого листа, то при проведенні чергового огляду, коли є підстави вважати, що слідство має справу з епізодом серії, в розпорядженні слідчого вже знаходиться певний обсяг інформації, що дозволяє слідчому отримати більш цілісне уявлення про події. Водночас слідчий повинен порівняти криміналістичні ознаки, такі як: способи вчинення і приховування убивства, ушкодження на тілі жертви та її поза під час виявлення, мотиви убивств, інформація про потерпілих та ін..

3. Під час проведення такого огляду слідчий повинен не лише намагатись знайти підтвердження версії про наявність серії убивств, але й перевіряти інші можливі версії для отримання об’єктивної інформації.

4. далеко «не у всіх випадках слідчий (або слідчі), який веде справу про серійне вбивство, має можливість виїхати на огляд місця чергового пригод». З тим, щоб не були упущені істотні для розслідування обставини, потрібно підготувати пам'ятку (інформаційну довідку), в якій викласти основні обставини розслідуються подій і вказати, на що слід звернути увагу при огляді. Такого роду документ повинен бути розмножений і розісланий в прокуратури тих місць, де, можливо, будуть виявлені чергові вбивства ». Крім того, «в пам'ятках повинні бути дані (адреса, телефон) того слідчого, у провадженні якого перебуває справа про серійні вбивства».³⁸⁴

Коли слідчий проводить огляд, маючи підстави припускати, що даний випадок відноситься до серії сексуальних убивств, тоді поряд з традиційними завданнями цієї слідчої дії (з'ясування того, що сталося; пошук і вилучення слідів і предметів, які можуть стати речовими доказами; виявлення нових джерел доказів) , йому потрібно докласти зусиль для відповіді на питання: чи є даний випадок, судячи з обстановки місця події, одним з епізодів серії вбивств, а також чи є можливість отримати додаткові дані для розкриття і розслідування всіх злочинів.

В ході огляду чергового місця події серії слід повною мірою використовувати всю ту інформацію, яка є на даний момент у інших справах. У таких випадках важливо, щоб виїжджаючи на чергове місце події, слідчий був максимально підготовлений до проведення цієї слідчої дії. У найзагальнішому вигляді мета підготовки полягає в тому, щоб не допускати помилок, які були допущені раніше, і щоб витягти максимум можливого зі огляду³⁸⁵

До підготовчих дій для проведення огляду входить залучення оперативних працівників та відповідних спеціалістів³⁸⁶. Під час огляду особи, які володіють спеціальними знаннями, необхідні для отримання попереднього дослідження слідів злочину. Попереднє дослідження – це пізнавальна діяльність, яка має позапроцесуальний характер і здійснюється як слідчим самостійно, так і з залученням спеціаліста до дослідження й оцінки виявлених у ході проведення слідчих дій матеріальних слідів злочину, у процесі якого слідчий або спеціаліст, використовуючи свої спеціальні знання і застосовуючи науково-технічні засоби і методи, визначає відносність виявлених слідів до розслідуваної події, установлює механізм їхнього утворення й ознаки слідоутворюючих об’єктів для одержання орієнтовних даних про анатомічні, професійні та інші характеристики особи, що скоїла злочин, про механізм скоєння злочину й інші обставини, які мають значення у справі.³⁸⁷

Слідчий повинен здійснити на основі аналізу інформації про скоєний злочин сформулювати сфери в яких необхідне застосування спеціальних знань і залучити відповідних спеціалістів. Яковчук С.В. у своєму соціологічному опитуванні встановив, що найчастіше спеціалістами, які приймають участь в проведенні огляду місця події при розслідуванні серійних вбивств: є спеціаліст-криміналіст - 99,7 %; та судово-медичний експерт - 96,3 %.³⁸⁸

Під час первинного огляду місця події надзвичайно важливим є залучення кінолога для виявлення одорологічних слідів, особливо при розкриті злочинів по гарячим слідам. Однак згідно проведеного дослідження Яковчук С.В - кінологи приймали участь лише у 15 % оглядів місць події по справам про серійні вбивства.³⁸⁹ Залучення такого спеціаліста для пошуку запахових слідів, що пов’язані із подією злочину, надає суттєву допомогу при розслідуванні злочину: допомагає виявити речові докази на місці події (такі що розташовані на певній відстані від місця виявлення трупа, а також виявити напрям руху злочинця від місця події.

Залучення судово-медичного експерта під час огляду допомагає слідчому провести правильний огляд і запис в протоколі трупа, вилучити сліди біологічного походження, встановити точне положення потерпілого та жертви під час нанесення ушкоджень, що дасть можливість слідчому висувати чи підтверджувати версії.³⁹⁰ Особливе значення під час проведення слідчих дій при розслідуванні серійних убивств слід приділяти участі психологів. У КПК України участь психолога передбачена лише щодо проведення таких слідчих дій, як допит неповнолітнього та пред`явлення до впізнання.³⁹¹ Однак існує загальне положення щодо участі спеціаліста під час досудового розслідування, що передбачено ст. 71 КПК України.³⁹² Традиційно основні форми застосування їх спеціальних знань наступні:

- Участь у розробці соціально-псіхологічних "портретів", розшукових "профілів" осіб, які вчинили серійні сексуальні вбивства;

- Вироблення оптимальної тактики окремих слідчих дій з урахуванням індивідуальних характеристик цікавлять слідство осіб;

- Проведення судово-психологічних експертиз.

Безперечну важливість мають консультативні висновки і думки фахівців психологів, хоча вони і не мають статусу процесуальних документів.³⁹³

При створенні психологічного портрету злочинця застосовується різновид методу «моделювання» метод «реконструкції», оскільки саме так рядом авторів розуміється процедура «відтворення об’єктів за їх фрагментами, а також описом, фотознімками та іншими документальними даними з метою встановлення істини по справі». Причому мова в даному випадку йде про «мисленнєву реконструкцію», так як тут має місце інтелектуальний процес «відтворення» психологічного обліку злочинця шляхом вивчення обліку осіб, які вчинили злочин, аналогічні тим, що розслідується. При цьому для надання реконструкції об’єктивного характеру слідчий зобов’язаний зіставити результати реконструкції з фактичними даними, які стали основою для її проведення, а потім зі всіма доказами по справі, щоб збудувати вірні висновки³⁹⁴

Будучи одним з різновидів криміналістичних уявних моделей, "профіль" ("портрет") розшукуваного злочинця являє собою систему відомостей про психологічних та інших ознаках даної особи, істотних з точки зору його виявлення та ідентифікації. Оскільки в цю систему включаються ознаки не тільки психологічної природи, а й правові, соціально-демографічні та інші ознаки, видається більш точним визначати даний об'єкт як пошуковий "портрет" або як психолого-криміналістичну характеристику злочинця.³⁹⁵

Так, В.М. Шевченко вважає: «Встановлення психічних властивостей особи «серійних вбивць» та потерпілих, що матеріально фіксуються в обстановці місця події, отримання інформації психологічного характеру (про образ життя потерпілого, інтелект, та потреби злочинця та його жертв, деяких рис їх характеру, професійних та інших навичок, звичок, тощо) допомагає слідчому:

• з’ясувати мотиви вчинків підозрюваного та потерпілого;

• з’ясувати механізм вбивства, збудувавши абстрактну його модель;

• встановити психічний стан підозрюваного в момент вчинення убивства;

• висунути версії про те, хто вчинив злочин (за соціальними, психологічними або іншими особливостями особи) і таким чином звузити коло підозрюваних³⁹⁶

Так, розроблена у ФБР США процедура створення «психологічного профілю» злочинця

складає п’ять так званих кроків:

– ретельне вивчення або аналіз природи та сутності злочину і типів осіб (типологія осіб, які

вчинили діяння в минулому);

– ретельний аналіз місця події;

– поглиблене вивчення оточення, занять та захоплень жертви (жертв) і підозрюваного;

– формування можливих мотивуючих факторів усіх задіяних у розслідуванні осіб;

– описання злочинця (на підставі зовнішніх проявів поведінки його можливої

• психологічної сутності) ³⁹⁷

• При цьому побудова «психологічного портрету» найкраще здійснювати за безпосередньої участі психолога під час огляду місця події та трупа, а також на підставі висновку судово-медичної експертизи трупа. Якщо психолога залучено до первинних слідчих дій не було, його створення відбуваться на основі вивчень матеріалів кримінальної справи (протоколів огляду, графологічної, судово-медичної експертизи, фотодокументів, соціально-демографічних характеристик жертви та ін..).

Таким чином, психологічний портрет злочинця є, по сутті, набір орієнтуючих характеристик, що мають предверсійний характер. Як особлива різновидність криміналістичної версії ППЗ може використовуватись у процесі розкриття та розслідування серійних вбивств.³⁹⁸

Однак психологічні кваліфікації особистості не можуть служити доказом вчинення конкретних дій. Використання для цієї мети зазначених кваліфікацій і характеристик може спотворити істину і привести до слідчих і судових помилок. Тому, якщо зібраних слідчим (судом) доказів факту вчинення того чи іншого діяння недостатньо, такий факт слід визнати недоведеним. Неприпустимо заповнювати цей пробіл психологічними і психіатричними кваліфікаціями, що носять імовірнісний характер.

Ми вважаємо, що участь спеціалістів-психологів не повинна обмежуватись лише вивченням матеріалів кримінальної справи. Безпосередня участь психолога під час проведення слідчих дій є найбільш ефективною формою взаємодії при розслідуванні даних злочинів. Це дозволяє вже на місці події не лише уникнути невірного трактування дій злочинця, але й на підставі виявленої інформації провести аналіз його поведінки, висувати версії про мотиви вчинення вбивства, надавати уявлення про психологічні пошукові ознаки винного.

Так, при огляді місця події знання психологічних закономірностей дозволяє висувати ґрунтовні слідчі версії, передбачати найбільш вірогідні мотиви вчинення злочину, особисті, психологічні якості й стан правопорушника. Під час обшуку передбачати найбільш вірогідні місця і способи приховування, що пов’язано із вивченням таких психологічних особливостей обвинуваченого, як його інтереси, захоплення, знання, характер, владні та емоційні якості, його психофізичні реакції в момент проведення цієї слідчої дії. Тактика проведення допиту потерпілого, свідків, підозрюваних, обвинувачених у значному ступені визначається вмінням зрозуміти та оцінити психологічні якості та стан осіб, яких допитують³⁹⁹

Взаємодії слідчого зі спеціалістами під час проведення слідчих дій дає змогу: 1) отримання слідчим необхідної орієнтуючої інформації для прийняття тактичних і процесуальних рішень; 2) доволяє краще відобразити механізм злочинної поведінки, що направить на пошук інших слідів злочину; 3) спільна оцінка одержаних результатів дослідження з метою встановлення їх ймовірності, якості та доцільності негайного використання в процесі розкриття і розслідування злочину; 4)дозволяє розробляти нові слідчі версії спираючись на результати попереднього дослідження спеціалістами слідів злочину.

При огляді необхідно використовувати ультрафіолетовий освітлювач, який допомагає виявити на білизну та інші речі сперму (виникає блакитнувата люмінісценція), замита сліди крові (в ультрафіолетових променях набувають темно-коричневий, оксамитовий відтінок) і специфічних мікрослідів.⁴⁰⁰

Є десять основних кроків до огляду місця злочину:

1. Встановлення меж місця злочину.

2. Забезпечення безпеки та захисту місця злочину.

3. Проведення попереднього обстеження.

4. Сюжетний опис сцену.

5. Фотофіксація місця злочину.

6. Схематичне зображення місця злочину.

7. Оцінка прихованих відбитків пальців, інших слідів та доказів.

8. Проведення точного пошуку доказів, іх зібрання і зберігання.

9. Здійснення повторного остаточного огляду

10. Звільнення території.⁴⁰¹

В якості основних блоків слідої інформації, що підлягає встановленню можна виділити:

1. Характер місця виявлення трупа.

2. Сліди перебування злочинця на місці події.

3. Спосіб (механізм) вчинення злочину і знаряддя (зброя) вбивства.

4. Дані характеризують потерпілих, встановлені при огляді місць подій.

5. Мотиви убивств, про які можна судити за результатами оглядів місць подій.

Представляється важливим розкрити зміст блоків слідчої інформації.

1. Характер місця виявлення трупа.

Необхідно з'ясувати і зафіксувати такі обставини, як: віддаленість від населених пунктів, житлових будинків, інших приміщень, де можуть перебувати люди; відстані від доріг, стежок; ізольованість конкретного місця; його проглядність; чи має воно прикриття, наприклад у вигляді огорожі або кущів. Схожість місць скоєння вбивств може з'явитися непрямим підтвердженням того, що злочин скоєно однією і тією ж особою і дозволяє створити географічний профіль злочинця, який ми детально розглянемо пізніше.

Розташування тіла та вибір конкретного місця приховування тіла може відображати знайомство злочинця з місцевістю.

Вивчення місць, які вибирає вбивця для вчинення злочинів, сприяє організації засідок у місцях ймовірної появи злочинця.

Особливу увагу слід приділяти шляху, по якому могли прибути на місце події вбивця ( в т.ч. сліди проникнення) і його жертва, і шляху, по якому з цього місця зник злочинець та факт використання транспортних засобів. За слідами ніг та взуття можна підтвердити факт вчинення злочинів однією особою.

Варто встановити розташовані поблизу місця скупчення людей, зупинки транспортних засобів, шкіл та інших установ, готелів, де міг бути встановлений контакт серійного убивці та жертви.

2. Сліди перебування злочинця на місці події.

При огляді місця події повинні бути вжиті заходи до виявлення і фіксації слідів перебування злочинця на місці події. Це можуть бути: окремі сліди взуття (ніг); доріжка слідів ніг і її напрямок; сліди відправлення природних потреб; сліди трапези, склянки, пляшки, які можуть мати сліди рук; залишки їжі, на яких можуть залишитися сліди зубів; виділення у вигляді крові, слини, поту, сперми, носового слизу; речі і документи, загублені злочинцем.

Також під час огляду встановлюються негативні сліди, та відбувється пошук речових доказів на шляху від місця злочину, та припускається їх наявність у разі не виявлення, у підозрюваного.

Експерти криміналіст може домогти у пошуку відбитків пальців, потових виділень, слідів волокон на перешкодах, які долає злочинець на шляху до місця убивства, чіпляючись за гілки, опираючись на перепони, пролазуючи у вікно.

Слідчий повинен виявляти та вилучати всі свідчення перебування злочинця на місці події (недопалки, волосся, нитки одягу), навіть,якщо вони здаються непридатними для проведення експертиз, оскільки на них може міститись генетична, одорологічна інформація. Так при неможливості проведення дактилоскопічного аналізу слідів рук проводиться геноскопічне, медико-біологічне (встановлення групової належності потожирових виділень) і одорологічне їх дослідження.⁴⁰² Також потрібно звертати увагу на прояви «функціональних властивостей злочинця» у слідовій картині ( особливості слідів ніг, спосіб зв’язування, манера паління та ін.).

Дослідженню підлягають не лише сліди-відображення залишені злочинцем, а і сліди, що могли залишитись на злочинцеві, знарядді внаслідок контакту з об’єктами на місці події. Крім плям крові, волосся та волокон з одягу потерпілого, на одязі і взутті вбивці можуть знаходитись частинки грунту, сипучі, липкі речовини, сліди штукатурки, волокна деревини з місця злочину. Зразки цих речовин вилучаються, оскільки можуть стати доказом при ідентифікації.⁴⁰³

3. Спосіб вчинення вбивства.

Необхідно встановити яким знаряддям були нанесені ушкодження і здійснювати його пошук на місці події. Всі засоби подолання опору жертви (пов`язки, мотузки) вилучаються і направляються на експертизу для виявлення генетичних слідів злочинця. Варто пам`ятати про можливість зміни злочинцем способу дії та використовуваних знарядь при встановленні ознак серії. Застосування насильна для переміщення до місця убивства свідчить , що місце проживання, перебування чи роботи убивці знаходить на відтані більше ніж 5 км від убивства, а відсутність таких слідів говорить про більш вірогідне місце проживання чи місце постійного перебування убивці у межах 1 км. Це пояснюється небажанням убивці бути викритим під час застосування насиства у межах «буферної зони» ( зона більш вірогідного викриття).

Також варто фіксувати в протоколі негативні сліди злочину: відсутність знарядь, відсутність слідів крові, що свідчать про втручання злочинця після злочину, а також способи приховання трупу: поверхневі (прикидання листям), закопування, розчленуваня та ін.

4. Дані характеризують потерпілих, встановлені при огляді місць подій.

Проводиться аналіз ознак потерпілих і виявлення спільних рис. Аналізуючи отримані при колишніх оглядах відомості про осіб потерпілих, слід звертати увагу на такі обставини, як: стать, вік, статура, місце роботи (навчання). Характеристика ушкоджень на одязі та тілі потерпілого дає можливість з'ясувати чи чинився опір і наскільки цей опір був інтенсивним, а також дати відповідь на питання: чи був для потерпілого несподіваним напад злочинця.

Оглядаючи одяг, необхідно зіставити збіг різних пошкоджень на одязі і на тілі потерпілих і відобразити в протоколі, яка частина пошкоджень була нанесена через одяг, а яка в оголене тіло.

Варто детально описати позу тіла, оскільки дані відомості можуть бути використані для:

- створення «психологічного портрету злочинця»;

- перевірці його показань під час допиту.⁴⁰⁴

Слідчому потрібно встановити:

1. Чи вибір жертв обмежується, місцями де вони є легшедоступними? Крім того, якщо район переважно населений однією расовою групою чи мультинацональним середовищем. Виходячи з цього можна припустити вчинення злочинів перставником тієї ж раси, що і проживаюча меншина, що дозволяє йому залишатись непоміченим.

2. Тип жертви: Це злочинець, орієнтовані на конкретні жертви застосовує "мисливський район" і атакує будь-яку доступну жертву що входить в район? Чи існують інші особливості жертви, на які злочинець спеціально спрямований при пошуку (наприклад повії)?

3. Взаємодію з жертвою:чи знайомі жертва і вбивця? Деякі окремі поведінки можуть вказувати на кривдника вчинив інші види злочинів.⁴⁰⁵

5. Відомості про особу серійного убивці.

Під час огляду місця події можуть бути вилучені мікрочастинки, біологічні сліди злочинця, волосся, сліди крові та направлені на генетичну експертизу для встановлення статі, та здійснення порівняльного аналізу

Під час встановлені особи серійного вбивці слідчому потрібно праналізувати наступні характеристик, що можуть бути встановлені з огляду місця події:

1. Вчинено злочин однією особою чи групою осіб;

2. Географічні поведінкові особливості убивці: чи серійний буивця оперує у за містом чи у межах міського середовища?

3. Засоби досягнення жертви: Як злочинець вступають в контакт з жертвами? Це атака в місці проживанні, найм проститутки чи використання іншої обставновки? Кожен з цих сценаріїв вимагає від правопорушників різних здібностей та досвіду.

4. Застосування зброї або спосіб смерті: чи вибір зброї свідчить про попередній досвід правопорушника? Чи злочинець компетентний у використанні зброї? Всі ці фактори можна виявити з фонової характеристики місця злочину і побудови профілю злочинця.⁴⁰⁶

5. Ймовірний мотив та цілі злочину;

Під час огляду місця події слідчому не варто притримуватись лише однієї слідчої версії. Так можливе інсценування самогубства, чи «наслідування» інших злочинів. Для виявлення в ході огляду ознак інсценування слідчому необхідно:

- Фіксувати всі виявлені предмети і сліди з урахуванням висунутих версій, що дозволяє пояснити їх місце розташування і стан;

- Не обмежуватися збиранням відомостей, що підтверджують раніше висунуту версію, здійснювати подальший пошук слідів і предметів;

- Співставляти пояснення про причину події, які були дані конкретними особами, з обстановкою на місці події.⁴⁰⁷

З аналізу слідової картини убивства можна зробити певні припущення про характеристики особистості злочинця ще до створення психологічного портрету психологом. Так Мірошниченко О.С. зазначає, що можливо встановити такі групи відомостей:

1. Ознаки, що вказують на попередній досвід вчинення аналогічних злочинів: спланованість злочину; ритуальність агресивного нападу; ретельне відпрацювання прийомів нападу; ретельне приховування слідів злочину.

2. Ознаки, що вказують на ймовірність наявності у злочинця психічного захворювання: поєднання вбивства зі здійсненням статевого акту, зокрема в нетрадиційній формі; вчинення садистських дій; нанесення незвичайних ушкоджень різних частин тіла жертви (в першу чергу, статевих органів); вчинення розтину тіла; наявність серед жертв дітей та літніх осіб; використання примітивних знарядь вбивства; не приховування слідів злочину.

3. Ознаки, що вказують на наявність у злочинця певних навичок (зокрема, професійних): використання злочинцем спеціальних транспортних засобів; використання певних способів (засобів) проникнення у житло; використання для подолання опору жертви або приведення її у безпомічний стан певних спеціальних засобів (фізичних прийомів, лікарських препаратів, струму); нанесення злочинцем ушкоджень за допомогою спеціальних інструментів, наприклад, скальпеля, хірургічних інструментів та їх використання при розчленуванні трупу); та ін..

4. Ознаки, що вказують на вік злочинця. Зокрема про вчинення означених злочинів неповнолітніми особами свідчать наступні обставини: побиття жертви; цинічний характер злочину; груповий характер злочину; поєднання вбивства з крадіжкою у жертви речей, які можуть зацікавити саме означену вікову категорію (комп’ютерні диски з іграми).⁴⁰⁸

Після проведення огляду місця події обов`язковим є своєчасне проведення різного виду експертиз. Призначення судово-медичної експертизи причин смерті є обов`язковим⁴⁰⁹,

За наслідками проведення огляду місця події слідчому варто призначити такий комплекс експертиз: судово-медична експертиза трупу; судово-медична експертиза речових доказів біологічного походження; експертиза запахових слідів людини (одорологічна експертиза); мікробіологічні експертизи, заочну комплексна психолого-психіатрична експертиза, також у випадку наявності письмових документів створених убивцею доцільно проводити графологічну та психологолінгвістичну експертизу.

Найбільшого значення під час розслідування серійних убивств має судово-медична експертиза трупу. Так згідно соціального опитування проведеного Яковчук С.В. слідчими найчастіше робили висновок про серійний характер вбивств виходячи з експертних досліджень ушкодження на тілі жертви ( 64,5% серій, що розслідувались).⁴¹⁰

При розслідуванні серійних сексуальних вбивств (якщо вони вчинені в межах одного міста, району) бажано, щоб на місце виявлення трупів виїжджав один і той же судмедексперт. При огляді трупа необхідно: вилучити зразки вмісту всіх природних отворів організму, а також вмісту між зубами, промежини, низу живота. В якості зразків для порівняльного дослідження мають вилучатися взуття, одяг, інші предмети, які мали контакт зі злочинцем (потерпілим).⁴¹¹ При формулюванні питань експерту повинна враховуватися інформація, отримана при експертних дослідженнях за іншими епізодами серії. Нерідко неповнота поставлених питань призводить до необхідності призначення додаткової або повторної експертизи.⁴¹²

Доцільно присутність при судово-медичному дослідженні трупа слідчого, це необхідно і для більш повного ознайомлення експерта з відомими вже обставинами скоєного злочину, які можуть прийняті експертом до уваги при проведенні експертизи, і для орієнтування самого слідчого в період до отримання експертного висновку.

Доручати виробництво такої експертизи варто судово-медичному експерту, який брав участь в огляді трупа на місці його виявлення;⁴¹³

При виявленні слідів крові, слини, сечі та інших виділень людини проводяться при їх експертному дослідженні встановлюється групова належність крові та стать людини. Надзвичайного великого значення набуває генетичний аналіз біологічних слідів людини, за допомогою якого можливе: 1) встановлення походження слідів від конкретної людини; встановлення ідентичності останків при розчленуванні; встановлення слідів конкретної людини в змішаних слідах.

Установити злочинця можна і за генетичними маркерами і наявності генетичних аномалій (статевими хромосомами ) і перенесеними захворюваннями ( наявність антигенів у крові.⁴¹⁴

Враховуючи незаперечні переваги молекулярно-генетичного аналізу перед серологічними методами дослідження слідів (речовин), виявлені в ході розслідування об'єкти біологічного походження необхідно відразу направляти на генетичну експертизу, минаючи серологічне дослідження за системою АВО, з метою надійного забезпечення отримання повторюваних доказових відомостей за різними епізодами вбивств і встановлення їх серійного характеру. Це особливо важливо у випадках виявлення незначної кількості таких речовин.⁴¹⁵

Аналіз нігтьових платин і волосся дозволяє отримати відомості про побутові умови, професію підозрюваного чи жертви, наявність захворювань (діабет, гінекологічні, шкірні захворювання, стан вагітності, факт вживання наркотичних засобів. Експертне дослідження волосся дозволяє визначити регіональну приналежність, колір волосся, довжину засічки, механізм виділення, якщо зрізані, то яким знаряддям та ін.⁴¹⁶

На сучасному етапі розвитку науки, необхідне залучення мікробіологів для ідентифікації особи злочинця. За даними ДНДЕКЦ МВС України в період 2001-2004 років кількість оглядів місць подій, у процесі яких вилучаються мікроб`єкти складало менше 5% відповідно до загальної кількості оглядів місця події, за якими об’єкти були направлені на дослідження експертної служби.⁴¹⁷

Вагомим джерелом криміналістичної інформації є запахові (одорологічні) сліди, оскільки вони виділяються безупинно і не можуть бути контрольовані підозрюваним. Запахові сліди виділяються у зв’язку фізіологічною діяльністю залоз людини, захворюваннями окремих органів, використанням предметів туалету та гігієни, харчуванням, пов’язані з побутовими та професійними умовами роботи і проживання. Джерелами одорологічної інформації для кінологів може бути: волосся, одяг підозрюваного (вовняні речі, взуття) , сліди крові, поту та ін. ⁴¹⁸ Також може бути проведена ідентифікаційна запахової експертиза для ототожнення особи злочинця (статі). Разом з тим проведене нами дослідження матеріалів з розслідування справ по серійним вбивствам, та результати анкетування практичних працівників показало, що під час розслідування таких злочинів та встановлення винних осіб, запахові експертизи не призначались.

Вищесказане дозволяє говорити про низький рівень використання передових методик під час розслідування злочинів правоохоронними органами України.⁴¹⁹

Невиключним є і проведення почеркознавчої експертизи записок залишених серійними убивцями на місці події, або відісланих правоохоронним органам. Почеркознавчі експертизи дозволяють встановити дані про вік, стать, психологічний стан особи, що виконала документ. ⁴²⁰

У випадках коли текст написано не від руки, або слідство володіє записом голосу підозрюваного можливе проведення психолінгвістичного аналізу для розпізнання злочинця. Текст вивчається за допомогою аналітичних психолінгвістичних методів з метою встановлення ознак, що вказують на походження, середовище проживання, психолінгвістичні риси особистості джерел мовної активності. Вперше метод був запропонований Murray S. Miron, та John DouglaS у 1979 році.⁴²¹ Отримані результати дозволяють побудувати пошуковий «психолінгвістичний портрет» невідомого автора письмового тексту або звукової інформації, який може містити дані про віковий і статеву приналежність, освітній рівень, географічне та етнічне середовище, рід занять особи. Ці дані встановлюються шляхом аналізу словникового запасу, синтаксису, акценту і багатьох інших особливостей усного та писемного мовлення. Поряд з цим шляхом порівняння виявлених особливостей аналогічних об'єктів встановлюється, чи належить різна мовна продукція одного або різним особам. Ця ж задача може бути вирішена і на базі порівняльного аналізу носіїв усної та письмової мови. При цьому позитивний результат може бути досягнутий не тільки тоді, коли досліджуються оригінали, а й доброякісні копії досліджуваних об'єктів.

Отримавши повідомлення або іншу комунікацію, експерт психолінгвіст вводить інформацію в комп'ютер. Кожна фраза, слово, склад, пауза, кома автоматично скануються комп'ютером і відносяться до однієї з безлічі категорій. Ці категорії, встановлені емпіричним шляхом, мають важливе значення в характеристиці загрози. Крім того, комп'ютер табулює "зустрічальність" таких елементів як пунктуація, "запинки" в мові, орфографічні помилки, структура пропозиції.

   Первинною метою програми, був аналіз загроз у зв'язку з діяльністю терористів. Як з'ясувалося пізніше, психолінгвістичний аналіз може з успіхом застосовуватися при розслідуванні вбивств, якщо в розпорядженні слідства є усні чи письмові повідомлення підозрюваних і обвинувачених.

Здійснення комплексу графологічної, психологічної та психолінгвістичної експертизи довзолить краще змоделювати особистість злочинця та надасть слідчому можливість передбачати його подільшу діяльність.

У справах даної категорії зазвичай проводяться стаціонарні судово-психіатричні експертизи, рідше - психологічні і ще рідше - сексопатологічні. Представляється доцільним при психофізіологічному огляді осіб, які вчинили серію вбивств з сексуальних мотивів, призначати комплексну психолого-психіатричну і сексопатологічних експертизу. При виробництві такої експертизи комісією експертів, до складу якої входять і психологи, і психіатри, і лікарі-сексопатологи, комплексно вивчаються соціально-психологічні, психічні властивості особистості, акцентуації сексуального характеру. Такий підхід дозволяє розібратися в складних випадках відхилення поведінки від норм, отримати висновок фахівців різних спеціальностей і головне - заощадити час, який потрібно було б для послідовного проведення всіх трьох експертиз.⁴²²

Як свідчить практика, сексуальні злочини є результат хворобливої ​​сексуальності. Тому перед судово-психіатричною експертизою, яка призначається при розслідуванні серійних сексуальних вбивств, нерідко ставляться питання про можливі розладах сексуальної сфери у обвинуваченого і про їх вплив на поведінку у кримінальній ситуації.

Комплексний характер експертизи: сексолого-психіатричний дозволяє одночасно вирішувати питання осудності особи та її сексологічний стан.

Питання, які можуть бути сформульовані при проведенні КССПЕ при скоєнні сексуальних злочинів, і, зокрема, щодо серійних сексуальних убивць, такі:

1. Чи є у обвинуваченого ознаки розладу сексуального потягу (парафилії), які мають вплив на його поведінку в період скоєння злочину?

2. Якщо у обвинуваченого є ознаки парафилії, то чи мають вони хворобливий (патологічний) характер і позбавляють його можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними в момент вчинення злочину?

Кожен з цих питань має самостійне значення. Перший відображає роль парафилии на поведінку особи, другий - з'ясовує тяжкість, вираженість розлади потягу. Разом з тим, обидва питання стосуються спільного для обвинуваченого явища: наявності чи відсутності у нього ознак сексуальних перверсій.

3. Чи потребує обвинувачений в застосуванні заходів медичного характеру з урахуванням патології сексуальної сфери?

В ряді випадків сексуальних перверсій, які були причиною або умовою здійснення статевого делікту, обвинувачені можуть бути визнані обмежено осудними.⁴²³

В будь-якому випадку при розслідуванні убивств перевіряється і версія вчинення його з особистих інтрересів особами, що були раніше знайомі з жертвою (з помсти, ревнощів, бізнес конкурентами, та ін.). Після виявлення трупа встановлюється місце-проживання особи, коло її спілкування, останнє відоме місце перебування. Встановлення можливого перебування жертви здійснюється через допити сусідів, родичів, друзів та співробітників, проводить обшук помешкання потерпілої, та перевіряється версія вчинення убивства з особистих інтересів а також «на замовлення» з помсти чи ревнощів, встановлюються наявність недавніх конфліктів в сім`ї, чи не було намірів у жертви розлучитись залишити сім`ю, чи не вчиняла жертва дій, що могли обурити інших людей, чи ни вчинила тяжкий злочин, чи винна в смерті іншої людини, чи не була особа винна іншим грошові кошти та ін. Такі особисті мотиви можуть спонукати знайомих потерпілої до вчинення убивства і помсти самостійно або замовити убивство у «аматорів». Розслідування серійних убивств «на замовлення» здійснюється «від жертви», встановлюються мотиви убивства, та особи, які були зацікавлені у смерті.

Складність розслідування убивств на замовлення пов’язана з можливістю їх інсценуваня під самогубство, зґвалтування, грабіж, розбій, нещасний випадок та ін. Вчиняються убивства «на замовлення», (окрім убивств політичних фігур та опонентів у кримінальних структурах) «аматорами», особами які належать до маргінальної групи населення, та не для яких учинення убивств є не основним родом діяльності, можуть мати наркотичну та алкогольну залежність. Для них убивство спочатку є джерелом отримання легких грошей, а згодом перетворюється на стиль життя та своєрідну «забаву» та спосіб самоствердження свого нереалізованого «Я».

Для встановлення причетності певних осіб до вбивства на замовлення СОГ проводить низку негласних слідчих дій. По-перше відбувається зняття інформації з електронних інформаційних систем ( в т.ч. соцільних мереж де зареєстрована жертва та підозрюваний), встановлюється місцезнаходження радіоелектронного засобу жертви та підозрюваних у день убивства.

Для встановлення інформації про виконавця убивства залучаються конфіденційні співробітники правоохоронних органів у кримінальних структурах у відповідному районі. Також доцільно проводити балістичну ек спертизу гільз, патронів, та вогнепальної зброї для встановлення її власника та інших убивств, вчинених тим же знаряддям. Важливою криміналістиною інформацію, що вказує на вчинення «убивства на замовлення» є факт передачі грошей замовником. Вона може здійснюватись безготівково або готівкою, тому слідчі проводяить аудіо та відоконтроль особи, щодо якої встановлено наявність мотиву щодо убивства потерпілої, а також зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та моніторинг банківських рахунків можливих замовників. Особливості ж розслідування інших серійних убивств полягає у проблемі встановленні мотиву убивства, коли воно вчиняється незнайомою потерпілій особі.

Для встановлення особи підозрюваного окрім свочесного проведення експертиз має значення має значення аналіз оперативної обстановки.

Для встановлення особи підозрюваного необхідно провести низку наступних заходів:

1. Оперативна група повинна витребувати та проаналізувати матеріали всіх оперативно-розшукових справ за фактами нерозкритих вбивств, що увійшли до розслідуваної серію злочинів, оскільки в справах оперативного обліку можуть знаходитися відомості, що становлять інтерес для розслідування, але відсутні в кримінальній справі (найчастіше це виявлення і не допитані потенційні свідки; підлягають перевірці, але так і не перевірені запідозрені особи або факти, що мають відношення до розслідуваних злочинів).

2) здійснити пошук в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань щодо факту вчинення не лише аналогічних злочинів, але і споріднених кримінальних діянь (зґвалтувань, замахів на убивства, умисне завдання тілесних ушкоджень, розбещення неповнолітніх, вчинення хуліганських дій ), що характеризуються єдністю почерку у межуючих районах та областях, щодо можливого затримання особи що вчинила даний злочин та перевірки її причетності та вчинення подібних убивств у минулому.

3) здійснювати пошук «підозрюваного за інформаційними пошуковими системами, а саме за такими параметрами:

• залежно від результатів судово-медичної експертизи та створення психологічного профілю злочинця здійснювати пошук жінки чи чоловіка ( злочини з сексуальними мотивами зазвичай вчиняються щодо осіб протилежної статі,, хоча невиключеним є і гомосексуальна парафілія у підозрюваного);

• расовою належністю ( при наявності свідків, що бачили підозрюваного - колір шкіри є характеристикою, що важко можу бути сплутана);

• Осіб недавно звільнених з місць відбування покарання за насильницькі злочини, зґвалтування, розбещення неповнолітніх, убивства;

• пошук за «географічним профілем»;

• віком від 19 років і більше;

4. проаналізувати розшукові справи щодо безвісно зниклих осіб, що характеризуються схожими ознакми( вік, стать), та йоміврно зникли на території діяльності серійного убивці.

5. Моніторинг реєстраційних відомостей судово-медичних установ, в тому числі незатребувані акги судово-медичного дослідження трупів таких осіб (у тому числі невпізнаних) із схожими травмами та причинами смерті.⁴²⁴

6. Здійснювати відпрацювання медичних закладів щодо осіб, які могли звертатись за допомогою у зв’язку з тим, що потерпіла могла чинити опір убивці.⁴²⁵

1. Здійснити перевірку причетності до нерозкритих серійним вбивствам осіб, які ухилились від відбуття покарання (втекли з місць позбавлення волі); хворих, які самовільно залишили психіатричні лікувальні установи; дезертирів армії; осіб, які сховалися від слідства і суду (розшукуваних за злочини, схожі за своєю спрямованістю з розслідується серією).⁴²⁶

Зарубіжний досвід свідчить про створення автоматизованих систем пошуку серійного убивці. Так ВНІІ МВС РФ розробив автоматизовану інформаційно-пошукову систему “Монстр”. Вона призначена для створення психологічного портрету злочинця по справах про серійні вбивства та зґвалтування. Сформовано інформаційну систему ознак, що достатньо повно описують події та основні елементи його криміналістичної характеристики. Однак, на думку російських науковців, необхідно відмітити, що АІПС “Монстр” дає інформацію низької розшу- кової якості, у переважній більшості справ її використання не сприяє розкриттю злочину.⁴²⁷

Співробітникам експертно-криміналістичних підрозділів слід поставити завдання: при виробництві експертиз та дослідження об'єктів біологічного походження, волокон, мальованих портретів підозрюваних в інших справах порівнювати їх з описом об'єктів, вилучених на місцях подій по розслідується серії злочинів.

Співробітники паспортно-візових служб в цілях розшуку злочинця (злочинців) можуть забезпечити перевірку і вибірку за своїми обліками осіб за певними ознаками: віком, місцем проживання або для виявлення певних категорій громадян, окреслених тієї чи іншої версією про передбачуваного злочинця (осіб, раптово покинули межі адміністративного району, приїжджих і тимчасово знімали житлоплощу і т. п.).

За допомогою співробітників Державної інспекції безпеки дорожнього руху здійснюється:

• розшук або фіксація появи автотранспорту в місцях виявлення трупів жертв серії вбивств;

• розшук викраденого при злочинах автотранспорту (виставлення постів на виїздах із населених пунктів, провера автомашин на контрольних пунктах ГИБДД);

• вибірка водіїв і транспорту в автогосподарствах за маршрутами пересування в певний час (хто, коли і куди виїжджав).

Співробітникам підрозділів з попередження злочинів неповнолітніх, при розкритті серії вбивств сексуальної спрямованості відносно малолітніх, слід доручати проведення зустрічей з персоналом дошкільних закладів, викладачами та адміністрацією шкіл та училищ, дитячих будинків, розташованих на території, що обслуговується, з метою виявлення фактів докучання (сексуального характеру) до дітей.⁴²⁸

Одним з видів криміналістичного обліку є картотеки та колекції суб'єктивних портретів невстановлених злочинців. Якщо в ході розслідування групи злочинів (у тому числі вбивств), обставини яких свідчать про ймовірну причетність до них одного і того ж особи (осіб), будуть отримані відомості про їх зовнішньому вигляді, то зазначені дані необхідно використовувати для складання фотокомпозиційного портрета за методом " фоторобота "шляхом підбору елементів спеціально розроблених ідентифікаційних комплексів малюнків, а також комп'ютерних програм" Фоторобот "чи суб'єктивного мальованого портрета передбачуваного злочинця.

Виготовлені таким способом "фотороботи" і УРП використовуються при особистому розшуку, проведеному співробітниками оперативно-розшукових підрозділів органів внутрішніх справ "за гарячими слідами"; поміщаються на стенди "Їх розшукує міліція"; додаються до окремих доручень і орієнтуваннях, направленим у слідчі та оперативно-розшукові служби сусідніх адміністративно-територіальних утворень; використовуються для розкриття аналогічних злочинів минулих років. "Фотороботи" і УРП підлягають обов'язковому включенню до криміналістичні колекції, які ведуться на регіональному рівні і призначені для наступних цілей:

- Встановлення за ними особи;

- Встановлення схожості портретних рис з невстановленими особами, підозрюваними у скоєнні злочинів;

- Проведення розшукових заходів по портретній схожості.⁴²⁹

При розслідуванні злочинів ця пошукова діяльність проходить разом із здійсненням оперативно-розшукових заходів⁴³⁰. Для отримимання об`єктивної криміналістично-значимої інформації потрібно створювати відповідні бази даних ї за окремими сторонами кримінальної події, центральною з яких повинна бути система джерел криміналістично значимої інформації про особу злочинця. Однак рівень реєстрації відомостей про вчинювані злочини в україні знаходиться на невідповідному рівні потребам практики та рівню розвитку кримінологічної та криміналістичної науки.

Необхідним є створення правоохоронними органами «географічного профілю». В той час, як триває дискусія щодо точних обмежень географічного профілювання, майже всі науковці погоджуються з існувняям 2-х моделей поведінки: «мародера» або «локального» убивці та «подорожуючого».⁴³¹

Географічне профілювання "народилося" в 1980 році, коли слідчий Великобританії проаналізував місця розташування злочину в Йоркширського Різника і обчислив «центр ваги» злочинів, що вважалось були пов'язані зі справою. З'ясувалося, що злочинець жив у місті, що передбачив слідчий.⁴³²

Зарубіжними науковцями пропонуються різноманітні моделі географічного профілювання. Модель Brantingham і Brantingham є найпростішою і означає, що резиденція злочинця буде лежати в центрі вчинених злочинів, допускаючи певні просторові відхилення. Rengert пропонує чотири гіпотетичні просторові структури, які могли б бути використані для опису географії місць злочинів: (1) рівномірна модель; (2) «малюнок –яблучко» з розривами, які демонструють відстані розриву від первинної точки правопорушника; (3) бімодальний шаблон із ареалами злочинної діяльності навколо двох опорних точок; і (4) капле видна зона з ухилом орієнтованої на вторинне місце вчинення злочину.⁴³³

«Географічний профіль» як аналіз поведінкових паттернів, що використовує різноманітні техніки, такі як: дослідження відстані до місця вчинення злочину, демографічні характеристики, центрографічний аналіз, злочинна «географічні мішень», аналіз точки відліку (старту), аналіз ступеню розповсюдження, аналіз місця постійного та тимчасового мешкання, загальний аналіз. В результаті на основі даного аналізу створюються три карти, що ідентифікують можливе місце перебування злочинця, місце знаходження його будинку або роботи, місце вчинення злочину та маршрут його пересування.

Запропонований Россмо комп`ютеризований географічний профіль має назву «criminal geographic targeting» (CGT) – Кримінальна географія цілей, що ефективно використуовавлась при розслідуванні складних справ. Профіль будується на основі 4-х ступеневого процесу:

1. позначення меж зони вчинення злочинів на карті, зі згладженням кутів;

2. враховуються відстані руху по місту (територією) до кожної точки злочинів, при цьому презюмується їх однорідність;

3. створюється багато зонова карта, з зображенням ймовірності перебування місця проживання злочинця в межах кожного з кілець.⁴³⁴

Цей алгоритм,був включені в програмне забезпечення «RIGEL Analyst». Інші аналітичні ситеми мають назву «Dragnet», «CrimeStat», «Predator», «Dragnet» У той час як «RIGEL Analyst», CrimeStat і Dragnet засновані на різних типах функцій дистанційного розпаду, На відміну від однієї однорівневих засобів , ці програмні додатки створюють сітку на площі, а потім обчислюють вірогідність розташування «бази правопорушника» в кожному осередку сітки на основі місць вчинення злочину. Співробітники правоохоронних органів можуть використовувати цю інформацію для: (1) визначення підозрюваних, (2) здійснення пошуку в кримінальних обліках на основі ймовірної адреси, (3) здійснення патрулювання та спостереження (4) здійснення опитування населення на відповідній території та проведення обшуків, (5) пріоретизації пошуку в базах генетичних даних, (6) пошуку за відомостями про реєстрацію власників транспортиних засобів, що проживають за відповідними адресами, а також реєстру водійських прав та ін. Програмне забезпечення дозволяє створювати двох-три вимірні діаграми, що мають вигляд теплових карт, що відображає рівень ймовірності перебування правопорушника.⁴³⁵

Однак всі вищезазначені системи не враховують існування 2-х моделей поведінки злочинців: «мародери», які вчиняють злочини у всіх напрямках від опорної точки, та так званий «мешканець пригороду», який вчиняє злочини в іншому районі відмінному від місця проживання, що вже розглядались в попередньому розділі.

Перед тим як створювати «географічний профіль» слідчі повинні встановити який тип злочинця аналізується «локальний» чи «подорожуючий», що дозволить заощадити час та використовувати інші розшукові заходи, які дадуть ефективніші методи, так як «передбачення подій», запропонаний Paulsen, який дає коретний результат у 26% для «подорожуючийх» злочинців, що є наваго ефективнішим ніж використання систем подувані за алгоритмом розпаду відстаней, що не змогли передбачити жодного випадку з аналізованих. В той же час системи географічного профілювання не можуть бути застосовані щодо «подорожуючого» типу серійних убивць і їхня точність досягає лише 20-60%. ⁴³⁶

Застосування такого програмного забезпечення є недоступним у системі МВС України через його високу вартість, зважачи на рівень матеріального забезпечення а також потребує спеціального навчання для правильного застосування. Однак аналітичні дослідження показують, що поведінка злочинця може бути узагальнена до простих евристик, які можна швидко зрозуміти і бути викоритані людьми без спеціальної підготовки в розслідуванні злочинів та досліджень поведінки злочинців. Учасники здійснювали судження щодо ймовірного місця проживання злочинця на основі 2-х евристик:

1. більшість злочинців вчиняють злочини поруч з домом;

2. резиденція правопорушника може бути розташована в межах кола, діаметром якого є відстань між найбільш віддаленими злочинами.

В середньому, точність їхніх суджень збігається з рівнем похибки систем географічного профілювання (25.65 mm та 25.30 mm на карті формату A4). ⁴³⁷Таким чином передбачення місця проживання чи «опорної» точки серійного убивці можливе такої ж точності, а виходячи з досвіду та оволодіння закономірностями поведінки серійних убивць навіть вище. Для створення географічного профілю, необхідне здійснення креслень на картографічних картах місцевості, плани населених пунктів, земельних, лісових угідь, де зазначати місця виявлення тіл з їх прізвищами та послідовністю вчинення убивств.. При цьому можуть бути застосована формула розпаду відстаней Rossmo D⁴³⁸., що є у загальному доступі, або схема кільцевого визначення зони вчинення злочинів, що об`єднають найбільш віддалені точки. Використання детальних карт дозволяє чітко визначити і відмежувати райони злочинної діяльності серійних вбивць, що в подальшому має значення для організації та проведення оперативно-розшукових заходів.

Вважаємо, що географічний профіль злочинця повинен сприяти зменшенню кола підозрюваних осіб і повинен використовуватись одночасно з пошуком цих підозрюваних у пошукових базах даних правоохоронних органів. Також центральна зона може патрулюватись працівниками поліції для виявлення підозрілих осіб, особливо це ефективно коли злочини вчиняються у визначений час протягом доби. «Географічний профіль злочинця повинен також використовуватись разом із «психологічним профілем», що дозволить слідчим мати більш повну характеристику злочинця.

ОГЛЯД ТРУПА

При огляді трупа слідчий повинен вирішити низку на ступних завдань та встановити:

1. соціально-демографічні характеристики жертви;

2. Визначити категорію або тип жертви: «можливості», «вибору», «байдужості»;

3. Окреслити мережу соціальних контактів жертви;

4. Визначити особисті характеристики жертви, що вплинули на ризик її убивства (алкогольне спяніння, вік, фізичні вади, професія та ін.) ;

5. Описати ситуаційні фактори, що вплинули на вибір цієї жертви ( можливе місце контакту, та ін.);

5. Визначити повсякденній діяльність жертви та місце можливого контакту з правопорушником.⁴³⁹

Важливо під час огляду трупа фіксувати його положення, позу, локалізацію ушкоджень, наявність чи відсутність одягу, що можуть відображати «почерк злочинця» і бути ключем для об`єднання кримінальних проваджень.

При цьому, на нашу дуку, під час огляду трупа необхідно залучати психолога, який би буквально здійснював аналіз способу вчинення злочину, ушкоджень, та пози жертви для побудови «психологічного портрету».

При огляді трупа необхідно виявляти сліди удушення руками та странгуляційну борозну, бо даний спосіб убивства є значно поширеним в даній категорії злочинів.

Необхідно звертати увагу на сліди укусів, які можуть бути використані для ідентифікації підозрюваного за відбитком зубів.

Під час огляду трупа жертви серійних убивств постає питання про ідентифікацію особи, оскільки тіла серійних убивств часто можуть розчленовуватись і ушкоджуватись (обличчя), а також зазнавати ушкоджень з плином часу під впливом зовнішнього середовища, що ускладнює його ідентифікацію. Придатні для ідентифікації відомості про особу поділяються на 3 групи: 1) анатомо-фізіологічні ознаки; 2) дані соціально-демографічного характеру; 3) інші дані, що дозволяють індивідуалізувати людини в суспільстві.

Анатомо-фізіологічні ознаки людини можна поділити на такі підгрупи:

1. анатомічні та функціональні ознаки зовнішнього вигляду людини, включаючи не тільки вроджені, але й придбані за життя особливі прикмети (шрами, татуювання і т д.) .;

2. особливості та індивідуальні ознаки кісткової системи; характеристика зубного апарату і взаємозалежних з ним кісток лицьового скелета;

3. біологічні ознаки соматичної організації людини (диференціація крові, слини, сперми та інших виділень і

відділень від організму по групах, типу, та іншими показниками);

4. ознаки рельєфу шкіри людини (будова папілярних візерунків нігтьових фаланг пальців рук, долонних поверхонь, поверхонь ступень ніг, а також особливості інших ділянок шкіри тіла людини);

5. ознаки, що характеризують, насамперед у патології, внутрішні органи і системи життєдіяльності організму людини (зміни органів у зв'язку із захворюваннями індивіда, сліди хірургічного втручання і т д.) .;

6. вміст шлунка (кишково-шлункового тракту);

7. ознаки письма та писемного мовлення індивіда;

8. інші навички індивіда (наприклад, навички його професійної діяльності);

9. ознаки голосу (вокалографіческая характеристика);

10. ознаки запаху (одорологічна характеристика).

Найбільш значущими серед них є особливості кісткової системи, характеристика зубного апарату, особливості рельєфу шкіри, внутрішніх органів і систем життєдіяльності людини, шрами, татуювання.⁴⁴⁰

Якщо останки скелетовані варто призначати медико-криміналічтичну експертизу для встановлення віку та росту потерпілого. При виявлені лише кісток тура проводиться реконструкція зовнішнього вигляду особи, встановлюється його вік, стать, ріст та інші фізіологічні параметри. При упаковці кісток проявляти обережність, забезпечити збереження черепа, кісток, зубів, особливо носових кісток. З тим, щоб забезпечити збереження кісток, можна приготувати череп шляхом мацерації.⁴⁴¹

З урахуванням даних обставин під час проведення впізнання особи загиблого вченими-криміналістами пропонується надавати для ототожнення посмертні маски або зліпки, що виготовлені з гнилістозміненого або спотворено обличчя трупу, які можуть використовуватись як самостійно, так і в сукупності з традиційними та новими методами фікації ознак зовнішності людини. При цьому зняття посмертної маски з обличчя спо- твореного або гнилістозміненого трупу пропонується проводити після проведення реконструкції (наприклад: відтворення відсутньої тканини щоки пластиліном, комбінованою замазкою або воском; заміни відсутнього ока скляним тощо). ⁴⁴² Сучасні технології дозволяють відмовитись від класичної реконструкції обличчя загиблого спотвореного гниль нічними змінами, що виключає його пред'явлення для впізнання в натурі та застосовувати віртуальне моделювання обличчя за фотозображенням трупа за допомогою сучасних графічних редакторів ПЕОМ. З цією метою необхідно використовувати наступні програми: «Adobe Photoshop», «Cosmopolitan» та ін.⁴⁴³ Отримані зображення можуть успішно застосовуватися для проведення упізнання загиблих в оперативних цілях.

Для того шоб допомогти слідчому належно зафіксувати відмості про невпізнаний труп в протоколі огляду на місце події рахом із слідчою-оперативною групою виїжджає судово-медичний експерт.

Такі ознаки можуть доповнити уявлення як про злочин, так і про особу злочинця. Наприклад при розслідуванні одного епізоду вдалося отримати відомості, що відносяться до зовнішності підозрюваного, по іншому – про його одяг, по третьому – про особливості поведінки. У сукупності ці відомості дозволяють скласти уявлення про зовнішність та психологічний портрет злочинця. Так, під час розслідування серійних вбивств людей в різних районах м. Чернігів у 2010 році, по одному з епізодів була отримана інформація про те, що злочинець наносив удари пенсіонерам гострим предметом, скоріше за все саперною лопаткою, по другому епізоду на вигляд 25-30 років, має високий зріст 175-180 см, худорляву тілобудову, коротке темне волосся, носить чорну куртку з капюшоном. Затримання підозрюваного відбулось завдяки аналізу інформації місцевих мешканців та за даними персоналу медичних закладів, які перевіряли свої картотеки на можливість виявлення серед хворих чоловіка, якого оголосили у розшук. На основі із отриманою інформацією був складений фоторобот злочинця, що в подальшому співпав із затриманим пізніше. Підозрюваний виявився ярим прихильником ідеї фашизму, та свої злочини він присвятив до дня народження Гітлера⁴⁴⁴

ДОПИТ ПІДОЗРЮВАНОГО

Допит підозрюваного займає особливе місце серед інших слідчих дій. Допит – це таке джерело інформації, яке дозволяє слідчому і суду найбільш повно уявити подію злочину, встановити мотив, мету і причини скоєння злочинного акту, здійснити перевірку абстрактної моделі вчинюваних злочинів з показаннями підозрюваного, виявити нові обставини справи, що потребуються своєї перевірки на практиці. У той же час допит є одним з найскладніших слідчих дій; його проведення вимагає високої загальної та професійної культури, глибокого знання людей, їх психології, майстерного володіння тактико-криміналістичними прийомами допиту.

Перед допиту серійних убивць, як і при будь-якому допиті необхідно здійснити його підготовку, що включає:

1. Вивчення матеріалів кримінальної справи. Слідчий повинен насамперед визначити послідовність та перелік питань, перебачити можливі відповіді підозрюваного та розробити лінії поведінки залежно від відповідей допитуваного. Варто підготувати фотографіївати у нього переконання про безвихідність ситуації.

2. Дослідження даних про особу допитуваного, що дозволить відібрати найбільш ефективні тактичні прийоми ведення допиту і способів впливу на допитуваного, з метою отримання від нього повних і об'єктивних показань. У кожному випадку потрібно знати біографічні дані допитуваного, мати відомості про його трудової діяльності, поведінці в громадських місцях і побуті, особистих якостях. Все це має тактичне значення і в кінцевому підсумку визначає результати допитів.

3. Вибір часу, місця проведення та способу виклику на допит. При цьому слідчий повинен враховувати психологію окремих осіб, їх позицію відносно правосуддя, взаємини з іншими послідовно-допитуваними особами.

4. Тактичне забезпечення допиту. До стала підготовка до допиту слід віднести: визначення кола доказів, які можуть бути використані в разі відмови від дачі показань; прогнозування поведінки допитуваних на майбутньому допиті; прогнозування отримання інформації певного характеру; визначення можливості рефлексивного управління допитуваними; планування тактичних прийомів; формулювання питань допитуваному (основних, уточнюють, доповнюють, що нагадують, контрольних та викриваючих).

5. Складання плану допиту

6. Технічне забезпечення допиту: підготовка засобів звуко- та відеозапису, бланків та протоколів допиту.⁴⁴⁵

Добровільного визнання від злочинця, як правило, можна домогтися лише при викритті його за допомогою неспростовних доказів, при затриманні на місці злочину. Правдивість показань підозрюваного (обвинуваченого) в певній мірі може стимулюватися роз'ясненням значення щирого каяття, як обставини, що пом'якшує відповідальність. При цьому акцент повинен робитися не на визнання провини, а саме на каяття і всебічне сприяння слідству в повному і всебічному розслідуванні злочину. Зокрема, ще на самому початку допиту необхідно вжити заходів, що полегшують підозрюваному (обвинуваченому) вибір правдивої лінії поведінки. Перші помилкові твердження створюють установку на подальшу відмову, тому зізнатися у навмисній брехні буває дуже складно.⁴⁴⁶

Особливості тактики допиту підозрюваних (обвинувачених) у вчиненні серійних сексуальних убивств проявляються у специфіці формування психологічного та комунікативного контактів з допитуваним.

Відомі такі тактико-психологічні прийоми встановлення психологічного контакту з підозрюваними (обвинуваченими):

1. Звернення до логіки мислення допитуваного. Виражається цей прийом в тому, що слідчий аналізує спільно з підслідним докази, що викривають його у вчиненні злочину. Переконуючи тим самим в необхідності дати правдиві свідчення.

2. Переконання допитуваного в доцільності відмови від заперечування і дачі достовірних свідчень. У випадку, якщо підозрюваний чи обвинувачений відмовляються від дачі показань в цілому або за окремими епізодами, слідчий роз'яснює допитуваному, що це його право. Однак, дати слідству свідчення - в інтересах підслідного, оскільки ніхто краще, ніж він, не має відомостей про всі обставини злочину.

3. Стимулювання позитивних властивостей особистості допитуваного. У цьому випадку слідчий звертається до виявлених позитивних якостей особистості і заслугам підслідного, а також до його почуттів з метою формування у нього правильної позиції на слідстві.

4. Вплив на допитуваного позитивними якостями особистості слідчого, спонукаючи його до відповідної поведінки. Особи, що не дали на допиті правдивих показань, пов'язують це значною мірою з негативним поведінкою слідчого.⁴⁴⁷

Розмова щодо окремих епізодів життя і про всю особистої історії людини - широко поширений спосіб підтримки спілкування в допиті. Обидві сторони охоче вступають в розмову з приводу фактів, що мали місце в житті допитуваного. Слідчий прагне вести мову про окремі біографічних моментах у зв'язку з тим, що отримує відомості про спосіб життя допитуваного, знайомиться з обставинами, що формували його особу. Дізнається він також і про характерні вчинках людини, про обставини, безпосередньо передували злочину. Підозрюваний (обвинувачений), у свою чергу, також охоче погоджується на оповідь про своє минуле, вважаючи, що «давно минулий час» є нейтральним матеріалом, що не відносяться до справи⁴⁴⁸

Отже, основними завданнями при допиті підозрюваного (обвинуваченого) у вчиненні серії сексуальних убивств, є:

- Заповнення прогалин вільної розповіді, уточнення невизначених висловів, з'ясування протиріч;

- Надання допомоги допитуваному з метою більш повного відтворення їм окремих епізодів злочину, усунення протиріч;

- Отримання контрольних даних для оцінки та перевірки показань;

- Діагностика причин замовчування допитуваним окремих обставин злочину; психічний сприяння в подоланні «бар'єрів замовчування», нейтралізація мотивів замовчування;

- Надання правомірного психологічного впливу на допитуваного з метою отримання правдивих показань;

- Діагностика і викриття хибних показань⁴⁴⁹

Слід звернути увагу на отримання від підозрюваного інформації про особи загиблих потерпілих, якісь особливості їх зовнішнього вигляду, поведінки, одягу, тобто інформації, яку він міг отримати тільки в результаті особистого спілкування з потерпілими. Іноді слідчий стикається з важкою тактичної ситуацією - самообмови підозрюваного. Це може бути пов'язано з психічним перенапруженням в результаті тривалих допитів, з грубими порушеннями прав особистості, з тактичними прорахунками слідчого, бажанням приховати інший злочин. Про самообмові можуть свідчити нав'язливі запевнення в «чесності» визнання, схематичність, завчені показань, нездатність повідомити факти, які обов'язково повинні бути відомі особі, яка вчинила злочин. Тактика викриття самообмови та ж, що і викриття інших неправдивих свідчень - детальний повторний допит, перевірка показань, очна ставка, слідчий експеримент, аналіз відповідності сукупності наявних доказів.⁴⁵⁰

У справах про серійні сексуальних убивствах бувають випадки, коли підозрювані можуть впевнено описати маршрут свого слідування за потерпілої, описувати дрібні деталі обстановки місця події, місця приховування трупа, але часто не в змозі показати, як, у якій послідовності вони наносили удари жертві. Це пов'язано з тим, що в момент скоєння вбивства ці підозрювані знаходилися в емоційно звуженому стані свідомості і в силу цього дійсно не пам'ятають послідовності своїх дій при вбивстві. Така звуженість свідомості - це не обов'язково наслідок виниклого афекту. Вона може бути викликана сильною концентрацією психічної діяльності підозрюваного на задоволенні якоїсь своєї потреби, наприклад, сексуальної, або сильним емоційним збудженням. При виявленні таких особливостей слідчий повинен перевірити стан психіки підозрюваного в момент скоєння вбивства, поставивши це питання на дозвіл судово-психіатричної експертизи.⁴⁵¹

Позиція заперечування підозрюваного (обвинуваченого) не повинна переростати в міжособистісний конфлікт. Тактичними прийомами подолання відмови є:

- Переконання обвинуваченого в неправильності зайнятої ним позиції;

- Повідомлення про те, що свідки, потерпілі дають свідчення, в тому числі, які його викривають.⁴⁵²

Під час допиту обвинуваченого варто залучати психолога, який може виконати наступні завдання:

1. Встановити відповідність чи невідповідність психологічному типу особистості кримінальним діянням, що інкримінуються підозрюваному, що у випадку самообмови допопоможе виявити неправдивість показань;

2. Допомогти підозрюваному подолати психологічний бар`єр;

3. Повідомляти слідчому про сутність психоемоційних реакцій підозрюваного на конкретні питання та ін.