2.1 Роль сільського господарства в економіці України

У кожній державі, в будь-якому суспільстві сільське господарство є життєво необхідною галуззю народного господарства, оскільки зачіпає інтереси буквально кожної людини. Адже нині понад 80 % фонду споживання формується за рахунок продукції сільського господарства. Тому виробництво її є найпершою умовою існування людства.

Однак для України, яка стала на шлях ринкової економіки, сільське господарство має особливо велике значення тому, що воно є однією з найбільших галузей народного господарства. В цьому підпункті розглянемо роль сільського господарства в економіці України. [8]

Характерною рисою початку ХХІ ст. для аграрного сектору економіки України та національного агропродовольчого ринку є їх розвиток під впливом інтенсифікації d процесі міжнародної економічної інтеграції. У 2008 р. Україна стала членом СОТ, у 2012 р. було парафовано текст Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, і майже одночасно відбулася ратифікація Договору про зону вільної торгівлі в рамках Співдружності незалежних держав, який набув чинності з вересня 2012 р. Стрімке зростання мережі регіональних торговельних угод стало характерною рисою процесів лібералізації міжнародної торгівлі. Регіональні інтеграційні об’єднання формуються навколо нових центрів інтеграції, які мають більший масштаб і рівень розвитку економіки та політичний вплив, тому при укладанні двосторонніх угод зменш розвиненими економіками виникає асиметричність у домовленостях на користь інтеграційних центрів. [9]

Зовнішня торгівля України — діяльність суб'єктів господарської діяльності України та інших держав, яка має місце як на території України, так і за її межами і яка зводиться до посередництва між виробниками і споживачами по здійсненню угод купівлі-продажу товарів або послуг. Зовнішня торгівля України поділяється на експортну (вивізну) — рух товарів або послуг від українського виробника до іноземних споживачів, та імпортну (ввізну) — рух товарів/послуг від іноземного виробника до українських споживачів. Зовнішня торгівля складається з торгівлі товарами та послугами, в даній роботі ми детальніше розглянемо саме динаміку зовнішньої торгівлі послугами України.

Рис. 2.1 Динаміка зовнішньої торгівлі товарами за 1996-2014 рік

Проаналізувавши дані рисунка 2.1 ми бачимо, що в період з 1996-2008 рр. обсяги експорту та імпорту товарів зростали, світова економічна криза 2007-2010 рр. вплинула на динаміку географічної й товарної структури зовнішньої торгівлі України. Вітчизняні товаровиробники почали інтенсивніше опановувати ринки Близького Сходу, Китаю, Індії, Єгипту. В українському експорті зменшилася частка сировинних матеріалів, зросла частка машинно-технічної продукції, збільшилися відносні показники імпорту нафти і природного газу. Конфлікт на сході та геополітична напруга, що посилюються, суттєво вплинули на економіку та суспільство. Як наслідок, спричинили поглиблення рецесії економіки та спад показників зовнішньої торгівлі. [10]

Рис. 2.2 Динаміка експорту товарів з України за 1998-2014 роки за регіонами світу.

Рис. 2.3 Динаміка імпорту товарів з України за 1998-2014 роки за регіонами світу.

При розгляді регіональної структури торгівлі України: можна виділити такі ознаки:

1. Україна проводить зовнішньоторговельні операції майже з 160 країнами.

2. Усі регіони України беруть участь у експорті-імпорті товарів, при цьому найбільша питома вага до початку подій на сході припадала на Дніпропетровську, Донецьку, Київську області.

3. Серед країн світу найголовнішими зовнішньоторговельними партнерами є Російська Федерація (РФ), ЄС, США. На них припадає приблизно 2/3 обсягу зовнішньої торгівлі України.

4. Експорт до Митного союзу знизився суттєво, на 5,3 млрд дол.. США по експорту та на 10,5 млрд дол.. США по імпорту товарів.

5. Незважаючи на преференційний режим експорт до ЄС змінився в сторону зниження на 1,6 млрд. дол. США

6. Таким чином: Дуже різна регіональна динаміка; падіння експорту відбулось в основному через зниження експорту до Митного союзу

6. Частка товарообігу України із США не перевищує 4% від загального. [11,12]

Не всі галузі господарства дають однаковий економічний ефект, тому варто розглянути структуру експорту товарної продукції за 2014 рік.

Рис. 2.4 Структура експорту товарної продукції за 2014 рік

Основні ознаки товарної структури зовнішньої торгівлі України:

1) товарна структура зовнішньої торгівлі України охоплює понад 20 номенклатурних груп, серед яких домінують: Продовольчі товари та сировина для їх виробництва (29%), чорні та кольорові метали та вироби з них (28%), мінеральні продукти (10%)

2) в експорті до РФ з України домінують продовольчі, сировинні товари, текстиль, продукція машинобудування.

3) в українському експорті до ЄС домінують сировина й продовольство: чорні та кольорові метали, добрива, бавовна та волокно, масло й жири, хімічна продукція. З ЄС Україна імпортує продовольчі товари, машини та обладнання;

4) у структурі експорту з України до США зростає частка чавуну і скорочується частка сталі; експортуються нафта і нафтопродукти, бітумні суміші, озокерит. Український імпорт із США характеризується домінуванням ядерних реакторів, котлів, обладнання, їхніх складових та продовольчих товарів.

5) Продукція сільського господарства займає провідну роль у наповненні бюджету України, так як її частка становить майже третину від всього експорту.

Сільське господарство відіграє винятково важливу роль як каталізатор розвитку ринкової економіки. Ринкова економіка — це одне з найвидатніших досягнень світової цивілізації, це природне середовище людства і взаємодії товаровиробників, середовище, якому притаманні певний порядок і саморегуляція завдяки дії основного закону — попиту і пропозиції. В становленні ринкової економіки України ця галузь, враховуючи її масштаби, може відіграти (і вже частково відіграє) виключно важливу роль завдяки своїм специфічним властивостям:

1. Сільське господарство є висококонкурентною галуззю, оскільки в ній діє багато незалежних підприємств, що виробляють переважно ті самі товари. В результаті створюється ринкове середовище, що стимулює розвиток також в інших секторах економіки.

2. Сільське господарство України є одним з головних джерел експорту. Цьому сприяють і великі масштаби сільськогосподарського землекористування і родючі землі. У поєднанні з працьовитістю українського народу це виводить Україну на одне з провідних місць за аграрним потенціалом. Таким чином, сільське господарство є галуззю, що відіграє винятково важливу роль у процесі входження України у світовий ринок.[13]

На даний момент не дивлячись на економічні проблеми і політичну нестабільність в країні, сільське господарство України продовжує закріплювати свої позиції на світовому ринку продовольства Зростає експортна виручка сільгоспвиробників. За даними Міністерства аграрної політики Україна в 2014 році зайняла перше місце в світі по експорту соняшникової олії, третє – зерна та кукурудзи, шосте – пшениці, дев’яте – курятини.

Рис 2.5 Частка України в світовому експорті 2013/2014 МР

З даного рисунку ми бачимо що у 2013/2014 МР Український експорт пшениці склав 6% від світового, насіння ріпаку – 14,84%, кукурудзи – 15,43%, ячменю – 16,1%.[14]

Загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами сільського господарства і харчової промисловості в 2013 році склав близько 25,2 млрд USD, що лише на 0,8% менше порівняно з 2012-м (25,4 млрд USD), у тому числі експорт – 17 млрд USD (-4,8%), імпорт – 8,2 млрд USD (+8,8%). Позитивне сальдо при цьому склало 8,8 млрд USD, що на 1,5 млрд USD менше ніж за аналогічний період 2012-го. Коефіцієнт покриття імпорту експортом склав 2,08 (у 2012 році – 2,38).

Дві третини валютної виручки від експорту агропродовольчих товарів забезпечили лише п’ять товарів: кукурудза (23%), пшениця (11%), насіння ріпаку (7%), соняшникова олія (19%) і шрот (5%).

Найбільший приріст експорту в вартісному вираженні демонстрували наступні товари: м’ясо птиці (+60% до 232 млн USD), насіння ріпаку (+51% до 1,2 млрд USD), готові харчові продукти (+51% до 139 млн USD), соки (+38% до 240 млн USD), цигарки (+12% до 252 млн USD) тощо. [15]