2.3 Аналіз структури імпорту агропродовольчої продукції

Україна значною мірою забезпечена продуктами харчування, тому продукція агропродовольчого комплексу, що включає в себе сільське господарство та харчову промисловість займає досить незначну частку товарного обороту України – 11%. Наглядно це продемонстровано на рисунку 2.6

Рис 2.6 Імпорт товарних груп в Україну в 2012-2013 роках

Таблиця 2.7

Товарна структура імпорту продукції АПК

Назва товарів згідно з УКТЗЕД	2010		2014		2014 в % до 2010
Продукція агропродовольчого комплексу	тис. дол.	%	тис. дол.	%	%
	5761877	100	6052112	100	5
Живі тварини; продукти тваринного походження	1241691	22	1122721	19	-10
Продукти рослинного походження	1563710	27	2027145	33	30
Жири та олії тваринного або рослинного походження	451549	8	301512	5	-37
Готові харчовi продукти	2504927	43	2600733	43	4

Джерело: [17]

Найбільший обсяг імпорту припадає на готові харчові продукти –в 2014 р. їх частка становила 43% , продукти рослинного походження -33%, живі тварини та продукти тваринного походження – 19 %, жири та олії тваринного або рослинного походження – лише. Загалом кількість імпорту товарів збільшилася на 5 % переважно за рахунок збільшення частки продукції рослинного походження.

Розглянемо детальніше структуру кожної із товарних груп.

Таблиця 2.8

Структура імпорту готових харчових продуктів

Назва товарів згідно УКТЗЕД	2010,0		2014,0		2014 у % до 2010
	тис. дол.	%	тис. дол.	%	%
продукти з м’яса, риби	100279,5	4,0	104496,8	4,0	4,2
цукор і кондвироби з цукру	231355,6	9,2	59328,3	2,3	-74,4
какао та продукти з нього	407333,7	16,3	358837,3	13,8	-11,9
алкогольнi i безалкогольнi напої та оцет	270553,3	10,8	422129,2	16,2	56,0
тютюн	471445,0	18,8	482989,0	18,6	2,4
інші	1023959,7	40,9	1174004,7	45,1	14,7
всього	2504926,8	100,0	2601785,3	100,0	3,9

Джерело: [17]

Проаналізувавши дані таблиці 2.8 можна зробити висновок, що основними імпортними продуктами є різні харчові продукти, які займають 45%, далі йдуть тютюн – 18,6% та напої – 16,2 %. Загалом Україна імпортує продукти для виробництва яких в нашій країні немає потрібних природно кліматичних умов. Позитивним явищем є різке зменшення, на 74,4% імпорту цукру та виробів цукру, що зміцнило позиції українських виробників на вітчизняному ринку.

Найбільше готових продуктів харчування імпортується з країн СНД, на другому та третьому місці знаходяться країн Африки та Азії, відповідно.

Рис. 2.7 Динаміка імпорту продукції харчової промисловості за географічними регіонами світу, млн дол. США

Таблиця 2.9

Структура імпорту продукції рослинного походження

	2010,0		2014,0		2014 до 2010
Назва товарів згідно УКТЗЕД	тис. дол.	%	тис. дол.	%	%
Живі рослини та продукти квітництва	73875,7	4,7	69078,4	3,4	-6,5
Овочі, коренеплоди	129948,3	8,3	162571,3	8,0	25,1
їстівні плоди i горіхи; цитрусовi	733340,9	46,9	804828,7	39,6	9,7
кава, чай, прянощi	234085,9	15,0	259922,0	12,8	11,0
зерновi культури	145554,8	9,3	366626,8	18,0	151,9
насiння і плоди олійних рослин	178917,8	11,4	311982,2	15,4	74,4
Інші продукти рослинного походження	67987,0	4,3	56630,2	2,8	-16,7
Всього	1563710,4	100,0	2031639,6	100,0	29,9

Проаналізувавши дані таблиці 2.9 можна зробити наступні висновки висновки. Найбільшу частку – 39,6% займають їстівні плоди та горіхи, що пов’язано зі світовою спеціалізацією виробництва. Ще третину займають зернові та олійні культури, імпорт їх пов’язаний з двома факторами: перший – закупка насіннєвого матеріалу, задля покращення якості продукції, другий – закупка з метою перепродажу за дорожчими цінами. Загалом по даній товарній групі імпорт зріс на 29,9%, причтною чому стало збільшення валютного курсу.

Рис 2.8 Динаміка імпорту продукції рослинництва за географічними регіонами світу, млн дол. США

Проаналізувавши дані рисунку 2.8, ми бачимо, що значна кількість продукції рослинного походження імпортується з країн СНД, країн Африки та Азії, відповідно. Але найбільша частка припадає на інші країни, це пов’язано з тим, що Україна імпортує переважно ті продукти рослинного походження які на нашій території виростити практично неможливо.

Таблиця 2.10

Структура імпорту продукції тваринного походження

	2010		2014		2014 у % до 2010
Назва товарів згідно УКТЗЕД	тис. дол.	%	тис. дол.	%	%
Живі тварини	67518,2	5,4	77378,7	6,9	14,6
М'ясо та харчові субпродукти	457988,6	36,9	239230,9	21,3	-47,8
Риба і ракоподібні	568561,9	45,8	594910,2	52,9	4,6
Молоко та молочні продукти, яйця, мед	135438,8	10,9	185801,6	16,5	37,2
Інші продукти тваринного походження	12183,0	1,0	26807,8	2,4	120,0
Всього	1241690,5	100,0	1124129,2	100,0	-9,5

Джерело: [17]

Проаналізувавши дані таблиці 2.10, ми бачимо, найбільшу частку в імпорті займають риба та ракоподібні – 52,9%, причиною цьому є конфлікт на сході та анексація Кримського півострову. Позитивною тенденцією стало зниження на 47,8% імпорту м’яса, це пов’язано з освоєнням нашими виробниками нових технологій, зокрема нарощування потужностей в птахівництві. Загалом імпорт продукції тваринництва знизився через втратрату купівельної спроможності населенням України.

Проаналізувавши дані з рисунка 2.9, можна помітити, що географічна структура імпорту продукції тваринного походження збігаїться із географічною структурою експорту рослинної продукції та готових продуктів харчування.

Рис. 2.9 Динаміка імпорту продукції тваринництва за географічними регіонами світу, млн дол. США

За оціонаками експертів імпорт агропродовольчих товарів майже не збільшиться. Обмежуючими чинниками будуть:

• зменшення реальних доходів (орієнтовно на 25-30%) і купівельної спроможності населення через політичну й економічну кризу в країні;

• зниження частки дорогих імпортних продуктів харчування у структурі споживання;

• перманентне зменшення обсягів імпорту м’яса через стрімкий розвиток птахівництва і свинарства в Україні. [22]

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ АГРОПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ УКРАЇНИ