27. Види інвестиційних проектів та їх особливості

Всі форми реального інвестування проходять три основні стадії (фази), що складають у сукупності цикл цього інвестування:

• передінвестиційна стадія, в процесі якої розробляються варіанти альтернативних інвестиційних рішень, проводиться їх оцінка і приймається до реалізації конкретний їх варіант;

• інвестиційна стадія, в процесі якої здійснюється безпосередня реалізація прийнятого інвестиційного рішення;

• постінвестіціонная стадія, в процесі якої забезпечується контроль за досягненням передбачених параметрів інвестиційних рішень в процесі експлуатації об'єкта інвестування.

При розробці схеми фінансування інвестиційного проекту розглядаються зазвичай п'ять основних її варіантів (рис. 9.5).

1. Повне самофінансування передбачає фінансування інвестиційного проекту виключно за рахунок власних фінансових ресурсів, сформованих із внутрішніх джерел. Цей метод фінансування використовується в основному для реалізації невеликих реальних інвестиційних проектів.

2. Акціонування як метод фінансування використовується зазвичай для реалізації великомасштабних реальних інвестиційних проектів за галузевої чи регіональної диверсифікації інвестиційної діяльності.

3. Кредитне фінансування застосовується, як правило, для реалізації невеликих короткострокових інвестиційних проектів з високою нормою прибутковості інвестицій.

4. Лізинг чи селенг використовуються при нестачі власних фінансових коштів або високої вартості фінансового кредиту для реалізації інвестиційних проектів, пов'язаних з модернізацією чи реконструкцією підприємства (особливо інвестиційних проектів з високим ступенем змінності технологій).

5. Змішане (пайова) фінансування грунтується на різних комбінаціях перерахованих вище схем і може бути використане для реалізації всіх видів інвестиційних проектів за всіма формами реального інвестування капіталу

28. Проектний аналіз в інвестиційній діяльності(статистичні та дисконтовані показники ефективності інвестиційного проекту).

Існують два основні підходи до вирішення проблеми оцінки прибут­ковості інвестиційного проекту, які залежно від врахування зміни вартос­ті грошей в часі передбачають використання двох груп показників ефек­тивності інвестицій:

1) прості або статичні:

- строк окупності;

- проста норма прибутку;

- середня норма прибутку;

2) методи дисконтування:

- чиста теперішня вартість;

- індекс рентабельності;

- внутрішня норма прибутковості;

- дисконтований період окупності.

Строк окупності (РР)- очікуваний період, за який надходження від оперативної діяльності підприємства перекриють витрати на інвестиції.

Якщо прибуток розподілений по роках рівномірно, то РР розрахо­вують діленням сумарних витрат на величину річного прибутку, ними зумовленого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то розрахунок здійснюється поступово, водночас на кожному інтервалі планування від загального обсягу початкових витрат мінусуються амортизаційні відра­хування і чистий прибуток, поки вони не стануть від'ємними.

Перевагами даного методу є його простота та можливість застосу­вання для швидкої оцінки потенційних проектів. Деколи він використо­вується як простий метод оцінки ризику інвестування.

Показник періоду окупності (РВ) можна також визначити з враху­ванням зміни вартості грошей з часом. У цьому випадку період окупності буде означати «тривалість періоду, протягом якого сума чистих прибутків, дисконтована на момент завершення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій».

Величина РВ визначається шляхом послідовного додавання членів ряду дисконтованих доходів до тих пір, поки не буде отримана сума, що дорівнює обсягу інвестицій або перевищує його .