9. Роль інвестиційної стратегії в системі розвитку організації.

Інвестиційна стратегія- один з найважливіших інструментів розробки та реалізації управлінських рішень щодо інвестиційної діяльності п-ва. Інвестиційна стратегія визначає параметри інвестування в довгостроковій перспективі у взаємозв’язку з реалізацією стратегічних завдань розвитку п-ва.У структурі стратегічних рішень інвестиційна стратегія опирається на фінансову стратегію, адже формування інвестиційних ресурсів можливе за умов ефективного управління фінансами-ва.

У свою чергу, інвестиційна стратегія прямо визначає можливість реалізації виробничої стратегії .

Інвестиційна стратегія :

- забезпечує мехіанізм реалізації довгострокових цілей п-ва;

- дозволяє реально оцінити інвестиційні можливості-ва , забезпечити максимальне використання його внутрішнього потенціалу та можливість активно маневрувати інвестиційними ресурсами;

- забезпечує можливість швидкої реалізації ринкових перспектив п-ва;

- Дозволяє мінімізувати негативні наслідки, що сталися внаслідок шкідливого впливу зовн-го сер-ща.

- відображає переваги п-ваі інвестиційній дія-сті перед його конкурентами,

- забезпечує чіткий взяємозвязок усіх рівнів управління, п-вом;

- є однією з базових передумов стратегічних змін загальної організаційної структури управління.

10.Принципи формування інвестиційної стратегії.

Інвестиційна стратегія підприємства формується з використанням певних принципів:

• Розгляд підприємства як відкритої системи, здатної до самоорганізації;

• Врахування базових стратегій операційної діяльності підприємства;

• Переважна орієнтація на підприємницький стиль стратегічного управління інвестиційною діяльністю;

• Забезпечення сполучення всіх рівнів управління інвестиційною діяльністю п-ва.

• Забезпечення адаптивності інвестиційної стратегії до змін чинників зовн-го сер-ща.

• Забезпечення альтернативності стратегічного інвестиційного вибору.

• Врахування рівня інвест-го ризику в процесі прийняття стратегічних інвест-х рішень;

• Орієнтація на професіоналізм інвестиційних менеджерів п-ва в процесі реалізації інцест-ї стратегії п-ва.

• Забезпечення розробленої інвестї стратегії п-ва відповідною організаційною структурою та відповідним рівнем організаційної культури.

11.Процес розробки інвестиційної стратегії.

Процес розробки інцест-ї стратегії проходить декілька етапів:

1.Етап- визначення загального періоду формування інвестиційної стратегії;

2.Етап- дослідження чинників зовн-го інвест-го середовища п-ва та кон’юнктури інцест-го ринку;

3.Етап- дослідження чинників внутр.-го сер-ща п-ва та особливостей, що притаманні його інвестиційній діяльності;

4.Етап- формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності п-ва;

5. Етап- аналіз стратегічних альтернатив ьа вибір стратегічних напрямків і форм інвестиційної діяльності п-ва;

6.Етап- формування інвестиційної політики за основними аспектами інвестиційної діяльності;

7.Етап – визначення стратегічних напрямків формування інвестиційних ресурсів п-ва;

8.Етап – розробка системи організаційно-економічних заходів щодо забезпечення процесу реалізації інвестиційної стратегії п-ва

9.Етап- оцінка результативності розробленої інвести-ї стратегії.

Однією з умов визначення періоду формування інцест-ї стратегії п-ва є його галузева належність.Як показує світовий досвід, найбільший період (понад 10 років) характерний для розробки інвестиційної стратегії інституціональних інвесторів .Однією з важливих умов визначення періоду формування інвести-ї стратегії є розмір п-ва.Інвестиційна діяльність значних підприємств прогнозується на більш тривалий період.Дослідження чинників внутрішнього сер-ща п-ва та особливостей що притаманні його інвестиційній діяльності , здійснюються за допомогою методу об'єктного аналізу.Формування стратегічних цілей інвестиц-ї діяльності п-ва повинно виходити із системи цілей загальної стратегії економ. розвитку .

Як приклад стратегічних цілей інвестиц-ї діяльності-ва можна навести такі:

1)забезпечення приросту капіталу;

2)зміна пропорцій у реальному і фінансовому інвестуванні;

3) зміна галузевої і регіональної спрямованості інвестиційних програм;

Чинники впливу на розробку інвестиційної стратегії:

1.стан галузі та галузева позиція п-ва;

2. інтереси та ставлення вищого керівництва;

3.кваліфікація персоналу(інвестиційного мен-ту)

4.зобовязання п-ва щодо попередніхінвест-х стратегій;

5.ступінь залежності від зовн-го серща

6. чинник часу.

12.Формування стратегічних цілей інвестиційної діяльності.

Цілі підприємства визначають унікальність та оригінальність вибору інвестиційної стратегії. До ключових чинників впливу на формування цілей інвестиційної стратегії п-ва відносять : стан галузі, інтереси власників, кваліфікацію персоналу, результативність інвестиційної діяльності в попередніх періодах, ступінь залежності від зовнішнього серед-ща , часовий чинник.

1.стан галузі й позиція на ній п-ва.Провідні п-ва мають прагнути максимально використати можливості , створені завдяки їх лідируючій позиції, і закріпити такі позиції.Наприклад, якщо галузь занепадає, треба робити ставку на стратегію диференціації, якщо галузь розвивається- обирати стратегію концентрованого зростання.

2.Інтереси і ставлення вищого керівництва відіграють значну роль у виборі інвестиційної стратегії.Керівництво може бути схильним до ризику, або навпаки, уникати ризиків, і таке ставлення може бути вирішальним у виборі інвестиційної стратегії.

3.Кваліфікація персоналу є також досить сильним обмежувальним чинником при виборі стратегії.Без кваліфікованого персоналу керівництво не може обирати таку інвестиційну стратегію,яка потребує глибоких знань і високої кваліфікації.

4.Зобовязання п-ва щодо попередніх інвестиційних стратегій створюють певну інерційність розвитку.

5.Ступінь залежності від зовн-го сер-ща істотно впливає на вибір інцест-ї стратегії.

6.Чинник часу потрібно обов’язково враховувати при виборі інвестиційної стратегії.

13.Визначення стратегічних напрямків та форм інвестиційної діяльності.

Як правило початкові етапи етапи діяльності п-ва пов’язані з концентрацією його на одній галузі, найбільше знайомій інвесторам.Проте серед інвесторів, що використовують цю стратегію, найбільше число банкрутств.Це пов’язано з тим , що концентрація зумовлює більш високий рівень інвестиційного ринку, чим можуть дозволити собі багато інвесторів.

Визначення стратегічних напрямків:

Перший етап- дослідження доцільності галузевої концентрації або диверсифікації інвестиційної діяльності;

Другий етап- дослідження доцільності галузевої диверсифікації інвестиційної діяльності в рамках певної групи галузей;

Третій етап- дослідження доцільності диверсифікації інвестиційної діяльності розрізі різноманітних, не пов’язаних між собою груп галузей.

Необхідність використання різноманітних форм диверсифікації інвестиційної діяльності в розрізі різноманітних, не пов’язаних між собою груп галузей визначається тим , що для багатьох підприємств , особливо великих і середніх, що здійснюють свою діяльність протягом тривалого періоду, традиційно обрані галузі, стримують темпи перспективного розвитку, одержання високої віддачі від інвестицій, а іноді викликають стратегічну вразливість у конкурентній боротьбі.Забезпечити нові можливості розвитку для таких підприємств може інвестування в інші альтернативні групи галузей.

Визначення регіональної спрямованості інцест-ї діяльності плвязано при розробці інвестиційної стратегії п-ва з двома основними умовами:

Першою є розмір п-ва.Для малих і більшості середніх підприємств можливості регіональної диверсифікації інвестиційної діяльності обмежені вніслідок нестачі інвестиційних ресурсів.

Другою умово є тривалість функціонування підприємства.На перших стадіях його життєвого циклу господарська й інвестиційна діяльність зосереджується, як правило, в одному регіоні , і лише по мірі розвитку п-ва виникає потреба в регіональній диверсифікації інвестиційної діяльності.