Організація позакласного часу школярів

У вихідні дні та під час канікул у режимі дня повинен бути передбачений максимальний час для перебування на відкритому повітрі, для рухливих ігор і розваг, занять спортом і туристичних походів. Тривалість сну повинна відповідати віковим нормам.

Організація і використання позанавчального часу школярів. Правильна організація позанавчального часу і приготування домашніх завдань сприяє збереженню високого рівня функціонального стану організму учнів протягом дня, тижня і всього навчального року та в цілому сприяють зміцненню здоров'я школярів.

Основне місце у позанавчальному часі займає підготовка домашніх завдань (самопідготовка), яка повинна проводитися в умовах, що відповідають гігієнічним і педагогічним вимогам (провітрене приміщення, робоче місце з відповідними до зросту учня меблями, добре освітлення (особливо штучне), усунення усіляких відволікань (гучні розмови, телевізор, радіо).

Об'єм домашніх завдань повинен нормуватися за часом їх виконання. Не можна допускати багатогодинних безперервних домашніх занять, оскільки вони приводять до перевтоми і різкого зниження працездатності, скорочують час відпочинку, прогулянок на повітрі, нічного сну школярів.

Тривалість приготування домашніх завдань, передбачених Статутом школи, регламентується з урахуванням можливості їх виконання у межах:

1. клас (з другого півріччя), окрім вправляння у читанні – до 1 години;

2 клас – до 1,5 годин; 3-4 класи – до 2,0 годин; 5-6 класи – до 2,5 годин; 7-8 класи – до 3,0 годин; 9-11 класи – до 4,0 годин.

Підготовка домашніх завдань повинна співпадати з періодами підвищеної біологічної активності: для тих, що займаються у школі в першу зміну – з 16 годин, а в другу – з 9 годин. Для вироблення часового рефлексу і підвищення працездатності приготування домашніх завдань слід починати завжди в один і той же час.

При виконанні домашніх завдань повинен зберігатися шкільний стереотип: через 40-45 хвилин занять необхідно робити короткі, 5-7-хвилинні перерви.

Нічний сон є важливою складовою частиною режиму дня школярів, тривалість якого міняється з віком. Регулярне недосипання дітей нерідко приводить до перевтоми і невротичних розладів. Сон забезпечує відновлення оптимального рівня фізіологічних функцій лише при достатній його тривалості:

для дітей 7-10 років – 10 годин вночі і одну годину вдень (для семирічок); 11-14 років – 9,5 - 9,0 годин; 15-17 років – 9,0-8,8 годин.

Дуже важливо, щоб нічний сон проходив у добре провітреній кімнаті.

В осінньо-зимовий період рекомендується тривалість нічного сну збільшити на одну годину для школярів будь-якого віку.

Після тривалих занять у школі особливо сприятливий вплив на відновлення функціонального стану організму надає відпочинок на відкритому повітрі, що супроводжується рухливими іграми. Він сприяє кращій оксигенації крові, збільшує легеневу вентиляцію, нормалізує діяльність центральної нервової системи.

Загальна тривалість перебування школярів на повітрі повинна бути: у молодшому шкільному віці – 3-3,5 години; у середньому – 2,5-3 години; у старшому – 2-2,5 години. У сучасних умовах через перевантаження учнів нерідко порушується цей компонент режиму дня.

Останніми роками широкого поширення (окрім телевізорів) набули відеомагнітофони, і діти шкільного віку проводять перед моніторами багато часу, а тривалий перегляд викликає виражене стомлення.

Встановлена максимальна тривалість перегляду телепередач: для молодших школярів – 1 година, для середніх класів – 1,5 години, а для старших – 2 години не частіше двох-трьох разів на тиждень.